Документ № 107313195

Справа № 991/4828/22

Провадження №11-сс/991/381/22

Суддя 1 інст. ОСОБА_8.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_9.,

суддів: ОСОБА_10., ОСОБА_11.,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_12.,

представника власника майна ОСОБА_13.,

прокурора ОСОБА_14,

власник майна ОСОБА_1 не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2022 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, модель MG933LL/A, imei - НОМЕР_1 та ноутбук MacBook, model A2141, серійний номер CO2DV3WDMD6P, який вилучено у ОСОБА_1, під час проведення обшуку 19 жовтня 2022 року в АДРЕСА_1 . Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, є необхідність у проведенні експертного дослідження, так як доступ обмежувався власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

07 листопада 2022 року та 14 листопада 2022 року на електронну пошту до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_1 - ОСОБА_13. та доповнення до неї відповідно, в якій він просить судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Вважає, що при постановленні ухвали слідчий суддя допустив істотні порушення вимог КПК України, оскільки, на виконання вимог п.1 ч.3 ст.132 КПК України, не зазначив аргументи на користь існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення. Крім того, не було належним чином обґрунтовано існування підстав арешту майна, передбачених абз.1 ч.1 ст.170 КПК України, та необхідність і пропорційність його застосування. Вилучене майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Власника майна ОСОБА_1 не було повідомлено про звернення з клопотанням про арешт майна, в тому числі, про дату та час розгляду справи Вищим антикорупційним судом, що призвело до порушення її права на доступ до суду, а також принципу рівності та змагальності сторін. Висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки мобільний телефон ОСОБА_1 не містить переписку щодо обговорення закупівель гуманітарної допомоги у вигляді продовольчих товарів для безоплатної передачі наседенню під час воєнного стану відповідно протоколу обшуку як зазначено в судовому рішенні. Аргументи слідчого судді щодо використання ноутбука як доказу, не грунтуються на матеріалах справи, оскільки інформація, яка була відшукана в ньому, не має значення для кримінального провадження. Необхідності вилучення ноутбука не було, детективи НАБ України мали можливість скопіювати інформацію. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки судове рішення було постановлено за відсутності власника майна ОСОБА_1, копію ухвали отримано представником власника майна - 02 листопада 2022 року.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_13 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення залишити без змін. На час проведення апеляційного розгляду призначено здійснення експертного дослідження. На підтвердження вказаних обставин надав постанову від 28 жовтня 2022 року.

Власник майна ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України її неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 25 жовтня 2022 року без виклику власника майна, або його представника.

З матеріалів справи вбачається, що копію судового рішення власник майна ОСОБА_1 не отримала, оскільки його направлено за невірною адресою її місця проживання, про що свідчать супровідні листи від 26 жовтня 2022 року, 30 жовтня 2022 року та конверт поштового відправлення (т.2 а.с.7, 20, 24). Представник власника майна в апеляційній скарзі зазначає, що ознайомився з ухвалою слідчого судді - 02 листопада 2022 року, разом з тим матеріали справи доказів дати ознайомлення не містять, а тому колегія суддів вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52022000000000097 від 11 травня 2022 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб у період воєнного стану, із залученням посадових осіб ТОВ «Вінсайд Лайт» та посадових осіб обласних військових адміністрацій, за співучасті інших невстановлених службових осіб центральних органів виконавчої влади України, організували злочинну схему та заволоділи коштами державного бюджету України, в особливо великих розмірах, шляхом штучного завищення вартості продуктів харчування - макаронних виробів, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжкого.

Доводи сторони захисту про відсутність аргументів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, оскільки зазначені вище обставини підтверджують її наявність такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 жовтня 2022 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_1, яка належить на праві власності ТОВ «Компанія з управління активами «Валприм» у АДРЕСА_1, з метою відшукання, у тому числі, засобів мобільного зв`язку, сім-карток та ноутбуків, які містять відомості по взаємовідносинах між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, працівниками ТОВ «Вінсайт Лайт», працівниками та посадовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, іншими особами щодо закупівель товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (т.1 а.с.216-227).

19 жовтня 2022 року за результатами проведення обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, модель MG933LL/A, imei - НОМЕР_1 та ноутбук MacBook, model A2141, серійний номер CO2DV3WDMD6P. З протоколу обшуку вбачається, що в мобільному телефоні наявний месенджер Signal, з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», разом з тим ОСОБА_1 відмовилася надати пароль до телефону, а тому прийнято рішення про його вилучення, з метою огляду та проведення експертного дослідження. У ноутбуці за критерієм пошуку «Вінсайд» було виявлено файли у форматі Excel, що можуть свідчити про виготовлення рахунків та стан рахунків. Пароль на даному ноутбуці ОСОБА_1 не повідомила, ввівши його самовільно під час огляду. У зв`язку з необхідністю його огляду та подоланням системи логічного захисту, детективом НАБ України прийнято рішення про його вилучення (т.1 а.с.209-215).

Тому, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на мобільний телефон та ноутбук, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 20 жовтня 2022 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.228-237), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.

Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З протоколу обшуку від 19 жовтня 2022 року, що під час проведення обшуку ОСОБА_1 відмовилася надати паролі до вилученого майна, тобто обмежила право доступу до інформації, яка містилася на них, а тому детективи НАБ України на підставі ч.2 ст.168 КПК України правомірно його вилучили.

Прокурор у суді апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави законності ухвали слідчого судді від 25 жовтня 2022 року зазначив, що у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно - технічну експертизу.

Таким чином, обов`язкову умову, передбачену ч.2 ст.168 КПК України, органом досудового розслідування виконано.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту пропорушення принципів необхідності та пропорційності застосування арешту майна ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження.

Чинний КПК України не встановлює обов`язок прокурора повідомляти власника майна про звернення з клопотанням про арешт майна, а тому доводи сторони захисту в цій частині є необгрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами представника власника майна про неналежне повідомлення власника майна про судовий розгляд клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З телефонограм, які містяться в матеріалах справи вбачається, що 21 жовтня 2022 року та 25 жовтня 2022 року секретар судового засідання повідомляла власника майна ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, шляхом здійснення виклику по телефону на номер мобільного оператора - НОМЕР_2, проте абонент не вийшов на зв`язок (т.2 а.с.2, 4), судові повістки поштою не надсилалися.

З протоколу обшуку від 19 жовтня 2022 року вбачається, що у ОСОБА_1 було вилучено мобільний телефон iPhone, модель MG933LL/A, IMEI - НОМЕР_3 з сім-картою з номером телефона - НОМЕР_2 . Доказів повернення сім-картки протокол обшуку не містить (т.1 а.с.212-213).

Таким чином, власника майна неналежним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, оскільки фактично виклики здійснювалися за номером телефону, який вилучено під час проведення обшуку.

Невиконання вимог ст.172 КПК України щодо належного повідомлення власника майна про час та місце розгляду клопотання, призвело до порушення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні, допущено таке порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України має наслідком скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Разом з тим, при розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді має право, в тому числі, скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу (ч.3 ст.407 КПК України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора. У зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2022 року про арешт майна скасувати.

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон Apple iPhone 12 Pro, модель MG933LL/A, imei - НОМЕР_1 та ноутбук MacBook, model A2141, серійний номер CO2DV3WDMD6P, який вилучено у ОСОБА_1, під час проведення обшуку 19 жовтня 2022 року в АДРЕСА_1 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_15

судді: ОСОБА_16

ОСОБА_17