- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.
Справа №991/4833/22
Провадження №11-сс/991/383/22
Суддя 1 інст. ОСОБА_9.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_10.,
суддів: ОСОБА_11., ОСОБА_12.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_13,
представника власника майна адвоката ОСОБА_14.,
прокурор та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - ОСОБА_15 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року задоволено та накладено арешт на ноутбук Apple, серійний номер W89261CV9A5; ноутбук Apple, модель A2442, серійний номер R26915F22T; мобільний телефон Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_1, imei-1 - НОМЕР_2, imei-2 - НОМЕР_3 ; мобільний телефон Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_4, imei-1- НОМЕР_5, imei-2- НОМЕР_6, які вилучено 19 жовтня 2022 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 . Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовим доказом, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, є необхідність у проведенні експертного дослідження.
07 листопада 2022 року поштовим відділом зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_14., яка відправлена 04 листопада 2022 року, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на ноутбук Apple, серійний номер W89261CV9A5; ноутбук Apple, модель A2442, серійний номер R26915F22T; мобільний телефон Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_4, imei-1 - НОМЕР_5, imei-2 - НОМЕР_6, які належить ОСОБА_1, скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в цій частині. Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню відповідно до п.п.2,3 ст.409 КПК України. Вказує, що ОСОБА_1, під час обшуку, було добровільно надано доступ до вказаних технічних пристроїв, у зв`язку з чим, їх вилучення прямо суперечить ч.2 ст.168 КПК України. Прокурором у клопотанні та детективом у судовому засіданні не доведено необхідність проведення експертного дослідження. На його думку, матеріали клопотання не містять й доказів, що це майно відповідає критеріям ст.98 КПК України. Самі пристрої не мають жодного значення для кримінального провадження, може мати значення лише інформація, яка міститься на них, та може в подальшому бути використана як доказ у кримінальному провадженні. Однак вона не була скопійована детективом, а тому не доведено необхідність накладення арешту на таке майно. Відносно ОСОБА_1 не здійснюється досудове розслідування, він не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а враховуючи, що він не є службовою особою, навіть теоретично не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Тому, застосування відносно нього будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, в тому числі у вигляді арешту майна, є невмотивованим процесуальним обмеженням прав третьої особи. Клопотання містить лише припущення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, оскільки відсутні відомості про потерпілого, завдану шкоду, які є обов`язковими ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Слідчий суддя задовольнив клопотання про накладення арешту на майно, яке не відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України. Як прокурором при подачі клопотання не враховано, що ноутбуки та мобільний телефон належать ОСОБА_1, про що зазначалось в запереченнях до протоколу обшуку, так і слідчим суддею при ухваленні судового рішення. Вказане свідчить про неповноту та упередженість судового розгляду, що є грубим порушенням вимог КПК України. Ухвала слідчого судді порушує право його довірителя на вільне володіння майном, такий захід забезпечення порушує справедливий баланс. Просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв`язку з необізнаністю ОСОБА_1 з мотивами прийняття судового рішення, оскільки повний текст ухвали проголошено 31 жовтня 2022 року.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, зазначених в ній, та надав пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги. Додатково пояснив, що платіжні документи щодо придбання вилучених пристроїв чи документів з їх гарантійного обслуговування надати не може. Чому при оскарженні ухвали батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 оскаржував арешт всього майна, хоча йому належав лише один з вилучених телефонів, пояснити не може. ОСОБА_1 не працює у ТОВ «Вінсайд Лайт».
Прокурор та ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 24 жовтня 2022 року за участю детектива та представника власника майна ОСОБА_2 - ОСОБА_16
Відповідно до матеріалів справи, відомості про отримання копії ухвали слідчого судді представником ОСОБА_17. та ОСОБА_18. відсутні.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18 (провадження №51-6470 кмо 18) зазначила, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення у порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.
Апеляційна скарга, яка направлена поштовим відділом зв`язку 04 листопада 2022 року, надійшла до суду 07 листопада 2022 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що представник ОСОБА_3 строк для подачі апеляційної скарги пропустив з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52022000000000097 від 11 травня 2022 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб у період воєнного стану, із залученням посадових осіб ТОВ «Вінсайд Лайт» та посадових осіб обласних військових адміністрацій, за співучасті інших невстановлених службових осіб центральних органів виконавчої влади України, організували злочинну схему та заволоділи коштами Державного бюджету України, в особливо великих розмірах, шляхом штучного завищення вартості продуктів харчування - макаронних виробів, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2022 року надано дозвіл на проведення обшуку приміщень, які знаходяться на земельній ділянці у АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі якої детективами НАБ України 19 жовтня 2022 року проведений обшук, під час якого виявлено та вилучено, у тому числі, ноутбук Apple, серійний номер W89261CV9A5; ноутбук Apple, модель A2442, серійний номер R26915F22T; мобільний телефон Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_4, imei-1 - НОМЕР_5, imei-2 - НОМЕР_6 .
Із протоколу обшуку від 19 жовтня 2022 року вбачається, що ноутбук Apple, модель A2442, серійний номер R26915F22T містить табличні файли з відомостями про номери автомобілів, якими здійснювалося постачання ТОВ «Вінсайд Лайт» макаронних виробів на адресу обласних військових адміністрацій, регіонів постачання, про вартість поставленої продукції, сплату вартості за здійснення вантажоперевезення та інші відомості в частині постачання макаронних виробів на адресу обласних військових адміністрацій у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №85 від 02 березня 2022 року. Також у ньому наявне листування з абонентом « ОСОБА_4 », та абонентом « ОСОБА_5 », через месенджер WhatsApp, в частині закупівлі макаронних виробів для потреб населення. Крім того, пароль від вказаного ноутбука наданий ОСОБА_1 виявися невірним, після чого ОСОБА_1 вказав, що забув його. Відкриття відбулось за відбитком пальця. На мобільному телефоні Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_4, imei-1 - НОМЕР_5, imei-2 - НОМЕР_6 у мобільному додатку " НОМЕР_7 " виявлено листування із абонентом " ОСОБА_6 " та абонентом " ОСОБА_7 " щодо закупівлі макаронних виробів для потреб населення. Крім того, було виявлено ноутбук Apple, серійний номер НОМЕР_8, який під час проведення обшуку був вимкнений, а особи присутні під час обшуку повідомили, що це старий ноутбук і надати доступу до нього вони не можуть. У звязку з чим, детективами вилучено вказаний ноутбук для перевірки вмісту інформації, яка на ньому міститься щодо обставин вказаного кримінального правопорушення, шляхом проведення експертизи вилученого майна. У зв`язку з чим, доводи представника власника майна ОСОБА_14., що вилучене майно не є речовими доказами не відповідають встановленим обставинам справи.
Тому, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на вказані технічні пристрої, оскільки дане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 20 жовтня 2022 року про визнання їх речовими доказами (т.1 арк.232-240), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Матеріали провадження містять постанову про призначення комп`ютерно - технічної експертизи від 28 жовтня 2022 року. Таким чином, обов`язкову умову, передбачену ч.2 ст.168 КПК України, органом досудового розслідування виконано.
З протоколу обшуку від 19 жовтня 2022 року вбачається, що обшук проводився у приватному будинку в АДРЕСА_1 . Під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка за вказаною адресою. Аналізуючи положення законодавства, зокрема ч.2 ст.375 ЦК України, згідно з якою власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно та ч.1 ст.377 ЦК України, відповідно до якої до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду) одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, можна зробити висновок, що вказаний приватний будинок належить на праві власності саме ОСОБА_2 . Доказів належності приватного будинку іншим особам, зокрема ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Отже, є підстави вважати, що і майно, яке було вилучене під час обшуку та на яке в подальшому був накладений арешт, належить на праві власності саме ОСОБА_2 . Доказів належності ноутбуків та мобільного телефону Apple iPhone 13 ProMax, серійний номер НОМЕР_4, imei-1- НОМЕР_5, imei-2- НОМЕР_6 іншим особам, зокрема ОСОБА_1, представником ОСОБА_3 суду не надано. Так, матеріали справи не містять квитанцій щодо купівлі вказаних технічних пристроїв саме ОСОБА_1, гарантійних талонів на його ім`я, договору їх дарування йому або інших правовстановлюючих документів. Зазначення про те, що вказані технічні пристрої належать ОСОБА_1 в запереченнях до протоколу обшуку, не є доказом належності вказаного майна саме йому. Крім того, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_16 та залишено без змін ухвалу слідчого судді про арешт вказаних технічних пристроїв. У своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї, представник ОСОБА_8 не зазначав, про те, що частина з майна, на яке накладено арешт, належить ОСОБА_1, а просив задовольнити його апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_2, та скасувати арешт на все майно, яке було вилучене під час обшуку. Доводи ж про відсутність підстав для накладення арешту у зв`язку з тим, що клопотання не містить документів про право власності (ч.2 ст.171 КПК України) не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до ч.3 ст.170 КПК України накладення арешту допускається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Тому, відсутність правовстановлюючих документів у матеріалах справи не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи представника про порушення права власності ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора з метою виконання завдань у кримінальному провадженні, враховуючи при цьому, в тому числі, відсутність документів на ім`я ОСОБА_1 .
Щодо доводів представника про відсутність складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КПК України, то у відповідності до змісту ст.368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження. Разом з тим, матеріали, які додані до клопотання, свідчать про наявність підозри вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Щодо доводів представника в частині відсутності підозри у вчиненні злочину саме ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, то відповідно до п.3 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що арешт було накладено з метою збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України), а тому в даному випадку наявність обґрунтованої підозри конкретній особі не враховується.
При цьому, колегією суддів враховується те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, в тому числі, право залишити ухвалу без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 строк для апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_15 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року про арешт майна залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_19
судді: ОСОБА_20
ОСОБА_21