- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Головуючий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_19.Справа № 991/196/20Доповідач: ОСОБА_6.Провадження №11-кп/991/70/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
14 листопада 2022 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_6.,
суддів: ОСОБА_7., ОСОБА_8.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9.,
прокурора ОСОБА_10.,
представника потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_11.
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_12., ОСОБА_5., ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_16., ОСОБА_17.,
представника юридичних осіб щодо яких здійснюється провадження ОСОБА_18.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання щодо поважності причин неприбуття у судові засідання обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52018000000000856, об`єднаному з кримінальним провадженням №52019000000001208,
В С Т А Н О В И Л А:
На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду /далі - Апеляційна палата/ знаходиться апеляційна скарга прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора /далі - САП/ ОСОБА_10., подана на ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 23.08.2022, якою кримінальне провадження №52018000000000856 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, об`єднане з кримінальним провадженням №52019000000001208 за обвинуваченням ОСОБА_1, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/.
Обвинувачений ОСОБА_4, не прибув у судові засідання в цій справі, призначені на 11.11.2022 о 13 год 00 хв і 14.11.2022 о 13 год 00 хв.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_17. повідомив колегію суддів про погіршення стану здоров`я свого підзахисного, надавши у судовому засіданні 11.11.2022 копію результатів дослідження (т. 143 а. с. 109), а 14.11.2022 - копію першої сторінки медичної картки стаціонарного хворого (т. 143 а. с. 146). На запитання щодо того чи може він підтвердити достовірність наданих копій захисник відповів, що ні, а також повідомив, що із запитом з приводу достовірності копії, поданої до суду 11.11.2022 він також не звертався.
Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисники ОСОБА_17., ОСОБА_12., ОСОБА_5., ОСОБА_16 та представник ОСОБА_18. зазначали про те, що причини неприбуття ОСОБА_4 в судові засідання є поважними, у той час як захисники ОСОБА_15., ОСОБА_14. і представник ОСОБА_11. вказали, що наразі неможливо встановити чи є причина неявки обвинуваченого ОСОБА_4 поважною або не поважною. Водночас прокурор зазначив на відсутність доказів, які б доводили, що причини відсутності в судовому засіданні обвинуваченого є поважними.
Заслухавши думку учасників провадження, обговоривши ситуацію з неявкою в судові засідання обвинуваченого ОСОБА_4 в нарадчій кімнаті, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду апеляційної скарги прокурора, колегія суддів виходить із такого.
Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою (ч. 1 ст. 405 КПК).
Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом (ст. 318 КПК).
Обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища (ч. 4 ст. 401 КПК).
Обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - заздалегідь повідомити про це (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК).
У ч. 1 ст. 138 КПК наведено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, серед яких тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (п. 5), а також інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик (п. 8).
Із системного аналізу наведених норм ст. ст. 42, 138 КПК убачається, що беззаперечним обов`язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК, обвинувачений зобов`язаний заздалегідь про це повідомити суд.
Оцінюючи поважність причини неприбуття ОСОБА_4 у судові засідання, призначені на 11.11.2022 о 13 год 00 хв та 14.11.2022 о 13 год 00 хв, колегія суддів виходить із таких установлених обставин, відповідно до яких: (1) 31.10.2022 ОСОБА_4 у режимі відеоконференції з Львівського апеляційного суду, ініційованої за його клопотанням, направленим ним до апеляційного суду електронною поштою (т. 142 а. с. 6-8), був присутній у судовому засіданні, яке після заслуховування доводів і заперечень присутніх учасників було відкладено на 11.11.2022 о 13 год 00 хв із визначенням та повідомленням присутнім резервних дат і часу - 14.11.2022 на 13 год 00 хв і 17.11.2022 на 13 год 00 хв (т. 143 а. с. 28-36); (2) 31.10.2022 ОСОБА_4 було направлено повістку про виклик, яку електронною поштою він отримав того ж дня, а поштовим зв`язком - 10.11.2022 (т. 142 а. с. 42, 65, 80, 96); (3) обвинувачений ОСОБА_4, якому судом була забезпечена можливість приймати участь в апеляційному розгляді з допомогою відеоконференцзв`язку із приміщення Львівського апеляційного суду або особисто в приміщенні Апеляційної палати (т. 142 а. с. 11-12), не прибув у судові засідання, призначені на 11.11.2022 о 13 год 00 хв і 14.11.2022 о 13 год 00 хв, будучи належним чином поінформованим про дату, час і місце їх проведення, а також обізнаним щодо можливості заявити клопотання стосовно участі в судовому засіданні з допомогою власних технічних засобів, як то здійснюють обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із захисником ОСОБА_5. (т. 142 а. с. 11-12); (4) 11.11.2022 захисником ОСОБА_17. у судовому засіданні на підтвердження поважності причини неявки ОСОБА_4 до суду надано копію нібито результатів досліджень, які, за версією захисту, підтверджують погіршення стану здоров`я обвинуваченого, але зазначену ксерокопію не було посвідчено жодним чином (т. 143 а. с. 109), у зв`язку з чим ОСОБА_4 колегія суддів зобов`язала надати до суду документи, які підтверджують поважність причин неприбуття у вказане судове засідання, про що також поінформувала присутнього під час апеляційного розгляду захисника (т. 143 а. с. 117-121); (5) 11.11.2022 секретар судового засідання як в телефонному режимі, так і шляхом направлення повістки на адресу його електронної пошти та поштову адресу, поінформувала обвинуваченого ОСОБА_4 про дату і час наступного судового засідання 14.11.2022, а також у повістці про виклик зазначила, що суд його зобов`язав надати документи на підтвердження поважності причин неприбуття у судове засідання 11.11.2022, роз`яснивши можливі наслідки їх ненадання - вирішення питання про накладення грошового стягнення та застосування приводу (т. 142 а. с. 6-8; т. 143 а. с. 132-136); (6) до початку апеляційного розгляду 14.11.2022 від обвинуваченого ОСОБА_4 до суду не надійшло жодних документів; (7) у той же час як під час даного засідання 14.11.2022 захисник ОСОБА_17. надав членам колегії копію першої сторінки медичної карти стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_4, достовірність якої жодним чином не засвідчив, лише зазначивши про підтвердження нею того, що через звернення до медичного закладу у зв`язку із хворобою підзахисний не зміг прибути до зали суду (т. 143 а. с. 146).
Із наведених фактів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 був належним чином поінформований про проведення апеляційного розгляду з його обов`язковою участю 11.11.2022 та 14.11.2022, а також як особисто, так і через захисника був поінформований про можливі наслідки неприбуття в суд і ненадання доказів поважності причин неприбуття у судове засідання 11.11.2022. При цьому він не міг не усвідомлювати наслідків у вигляді можливості застосування до нього приводу чи накладення грошового стягнення, ураховуючи, що 01.02.2022 судом першої інстанції через безпідставне неприбуття до суду і ненадання доказів хвороби до нього вже застосовувався привід (т. 23 а. с. 80, 87-89), а 11.02.2021 до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час засідання у суді першої інстанції, в якому був присутнім ОСОБА_4, - застосовано грошове стягнення у зв`язку із ненаданням доказів поважності причин неприбуття в судове засідання (т. 14 а. с. 180-184, 203-215).
Зважаючи на наведене, а також беручи до уваги те, що як особисто, так і через захисника обвинувачений мав можливість довести поважність причин своєї відсутності у судових засіданнях 11.11.2022 і 14.11.2022, але нею не скористався, колегія суддів розцінює його неприбуття для участі в апеляційному розгляді таким, що відбулося без поважних на те причин, в тому числі враховуючи відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які б підтверджували захворювання ОСОБА_4 на тяжку хворобу або його перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням із неможливістю тимчасово залишити цей заклад, або ж доказів, які б доводили наявність інших обставин, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. При цьому апеляційним судом також береться до уваги й та обставина, що ОСОБА_4, який направляв з допомогою своєї електронної пошти на адресу апеляційного суду клопотання про участь в апеляційному розгляді в режимі відеоконференцзв`язку (т. 142 а. с. 6-8), а також був обізнаний про можливість участі в судовому засіданні із допомогою власних засобів, побачивши як це робили ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із захисником ОСОБА_5 у судовому засіданні 31.10.2022 (т. 143 а. с. 26-36), а також прочитавши про це із тексту отриманої ним копії ухвали від 14.09.2022 (т. 142 а. с. 11-12, 19-35).
Варто зауважити і те, що обвинувачений та його захисник, ураховуючи існування сучасних засобів комунікації (телефонний зв`язок, обмін повідомленнями електронною поштою і в месенджерах, послуги швидкої кур`єрської доставки), а також нібито проходження ОСОБА_4 обстеження у приватній організації за власним замовленням (ТОВ «НМДЦ Астра»), чітко розуміючи можливі наслідки ненадання доказів поважності причин неприбуття до суду, навіть не спробували отримати і своєчасно надати суду відповідних доказів. При цьому твердження про те, що обстеження проведено в п`ятницю 11.11.2022, а наступне засідання відбувалося в понеділок 14.11.2022 не заслуговують на увагу, зважаючи на те, що 11.11.2022 копія нібито результатів дослідження була надана у судове засідання, яке призначене було на 13 год 00 хв, і наступне засідання відбувалося 14.11.2022 о 13 год 00 хв, що не могло завадити в отриманні в медичному закладі та передачі через захисника до апеляційного суду належних документів, а також не могло завадити захиснику звернутися за їх отриманням із відповідним запитом.
Аналізуючи надання захисником ОСОБА_17. до суду копій нібито результатів дослідження щодо ОСОБА_4 від 11.11.2022 та першої сторінки нібито його медичної карти від 14.11.2022, суд апеляційної інстанції виходить із того, що згідно з ч. 6 ст. 9, ч. 5 ст. 396 КПК у разі, якщо, зокрема, захисник подає до суду документи, то вони повинні бути оформлені належним чином.
Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020», затвердженим наказом №144 Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 /далі - Національний стандарт/, Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 /далі - Правила/, інструкціями з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та іншими нормативно-правовими актами. Наведене узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який вказано в ухвалі від 15.07.2019 по справі №522/12089/14-к.
Відповідно до п. 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Крім того, у п. 5.26 розділу 5 Національного стандарту зазначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
За змістом п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
Отже, сторона захисту ОСОБА_4 не була позбавлена можливості у судове засідання 14.11.2022 надати оригінали документів, які б підтверджували поважність причин неприбуття до суду обвинуваченого 11.11.2022 та хоча б належним чином засвідчені копії документів, які б доводили поважність причин неприбуття ОСОБА_4 у судове засідання 14.11.2022, але цього не зробила.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не побачив належного обґрунтування з боку захисту підстав, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення обвинуваченого ОСОБА_4 у згадані вище судові засідання.
Порядок реагування суду на наведену ситуацію урегульований ст. 323 КПК.
Так, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення (ч. 1 ст. 323 КПК).
Згідно із ч. 2 ст. 144 КПК грошове стягнення під час судового провадження накладається за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою суду. Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно (ч. 2 ст. 146 КПК).
Вирішуючи питання щодо накладення грошового стягнення, суд апеляційної інстанції виходить із положень ст. 139 КПК, у відповідності до якої, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку не прибуття на виклик слідчого судді, суду.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено у розмірі 2481 гривні (абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»).
Беручи до уваги, що таке нехтування обвинуваченим в суді апеляційної інстанції (дві неявки в судове засідання за викликом) своїми процесуальними обов`язками, яке, на думку колегії суддів, у суді першої інстанції було системним, оскільки судові засідання відкладалися у суді першої інстанції під час розгляду цієї справи, в тому числі через неявку ОСОБА_4 для участі в судовому розгляді 18.03.2020 (т. 3 а. с. 132), 28.04.2020 (т. 7 а. с. 184-184а), 06.05.2020 (т. 7 а. с. 236а), 22.12.2020 (т. 13 а. с. 139-140), 14.01.2021 (т. 13 а. с. 168-169), 01.02.2020 (т. 23 а. с. 77-79), 03.05.2022 (т. 24 а. с. 118), а також до нього Вищим антикорупційним судом застосовувався привід (т. 23 а. с. 77-80, 87-89), то на обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно накласти грошове стягнення в розмірі 1,5 прожиткових мінімуми для працездатних осіб за кожну неявку (3 х 2481 грн=7443, 00), тобто загалом 7443, 00 (сім тисяч чотириста сорок три) грн.
При цьому, визначаючи розмір грошового стягнення виходячи саме із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 (2481 грн), а не із встановленого на 01.07.2022 (2600 грн), колегія суддів виходить із того, що (1) обрана судом за основу сума у будь-якому випадку не перевищуватиме визначений у абз. 3 ч. 1 ст. 139 КПК розмір, (2) а також ураховуючи, наявність, на думку колегії суддів, недоліків законодавчої техніки у КПК. Адже до 01.01.2017 для розрахунку розміру грошового стягнення за ст. 139 КПК використовувалась така одиниця як «прожитковий мінімум для працездатних осіб» у його розмірі на перше січня відповідного року, виходячи із п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК, а після внесення Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 №1791-VIII змін до ч. 1 ст. 139 КПК (слова «мінімальної заробітної плати», які використовуються у п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК, замінено словами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб») відповідні зміни чи доповнення до п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК внесені не були, що породило правову невизначеність (в питанні періоду за який слід брати за основу показник прожиткового мінімуму), яку варто вирішувати, виходячи із положень ч. 6 ст. 9 КПК, тобто застосовуючи п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК.
Правильність обрання наведеного підходу до визначення величини від якої обраховувати розмір грошового стягнення підтверджується й тим, що (1) до набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, яким внесено зміни в ч. 5 ст. 182 КПК, для визначення розміру застави як розрахункова величина застосовувалась мінімальна заробітна плата; (2) п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК визначено, що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на перше січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія. Тобто у вказаній нормі закону розмір мінімальної заробітної плати визначено як розрахункова величина, яка застосовується в розмірі встановленому на 01 січня відповідного року; (3) відповідно до абз. 2 ч. 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення розміру грошового стягнення слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом «Про бюджет України на 2022 рік» на перше січня поточного року, тобто - 2481грн.
Водночас за змістом ст. 147 КПК обвинувачений і його захисник не позбавлені можливості у наступному судовому засіданні ініціювати в суді апеляційної інстанції перегляд рішення про застосування грошового стягнення, про що необхідно роз`яснити ОСОБА_4 .
Із огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність ОСОБА_4 у судових засіданнях 11.11.2022 та 14.11.2022 без поважних причин, необхідність накладення на нього у зв`язку з цим грошового стягнення в сумі 7443, 00 (сім тисяч чотириста сорок три) грн, необхідність роз`яснення обвинуваченому права ініціювати скасування такого грошового стягнення, а також відкладення судового засідання на раніше узгоджені дату та час.
Керуючись ст. ст. 7, 42, 110, 132, 138, 139, 144, 146, 318, 323, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И Л А:
Причини неприбуття обвинуваченого ОСОБА_4 у приміщення Львівського апеляційного суду або Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для участі у судових засіданнях, призначених на 11.11.2022 о 13 год 00 хв і 14.11.2022 о 13 год 00 хв, визнати не поважними.
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_4 грошове стягнення у розмірі 7443, 00 (сім тисяч чотириста сорок три) гривні.
Судовий розгляд справи відкласти на 13 годину 00 хвилин 17 листопада 2022 року, про що повідомити учасників кримінального провадження.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4, що відповідно до положень ст. 147 Кримінального процесуального кодексу України, він має право на подання клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення суду, який її виніс, у разі наведення обґрунтованих доводів про безпідставність накладення грошового стягнення. Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_6 Судді:ОСОБА_7 ОСОБА_8