- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/4859/22
Провадження №11-сс/991/362/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_7., суддів ОСОБА_8., ОСОБА_9.,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_10,
учасники судового провадження: захисник ОСОБА_11., прокурор ОСОБА_12.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022 за частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України.
Історія провадження
1.24.10.2022 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду наклав арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що належить підозрюваному на праві спільної сумісної власності.
2.31.10.2022 захисник ОСОБА_11. подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, яку доповнив 10.11.2022.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
3.Оскаржуваною ухвалою: (1) частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна; (2) накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 : шість земельних ділянок, садибний житловий будинок, домоволодіння, автомобілі Land Rover Range Rover та Mercedes-Benz S 560, частку в статутному капіталі Bazert Development LLP, частку в статутному капіталі ТОВ «Укрбуд Девелопмент»; (3) накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_2, як на об`єкти спільної сумісної власності подружжя: п`ять земельних ділянок, два садових будинки, автомобіль Mercedes-Benz S 500, частку в статутному капіталі ТОВ «Фірма «Ексімгруп Лімітед».
4.Арешт на зазначене майно накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, виходячи з такого: (1) ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, та повідомлена йому підозра є обґрунтованою; (2) санкцією інкримінованої статті передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої; (3) встановлено, що ОСОБА_1 є власником ряду об`єктів нерухомого та рухомого майна, як бенефіціарний власник володіє часткою у статутного капіталі компанії «Bazert Development LLP», яка в свою чергу володіє часткою в статутному капіталі ТОВ «Укрбуд Девелопмент». Через відсутність витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який не працює у зв`язку із запровадженням воєнного стану, неможливо встановити розмір частки в статутному капіталі ТОВ «Укрбуд Девелопмент». Також в базі Податкового блоку відсутні дані про розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі компанії «Bazert Development LLP». З наведених мотивів арешт на частки у статутному капіталі цих товариств накладається без зазначення конкретного розміру таких часток; (4) враховуючи презумпцію спільності власності подружжя, яке набуто в період шлюбу, арешту підлягає майно, що належить на праві власності колишній дружині підозрюваного - ОСОБА_2, набуте нею під час шлюбу та щодо якого відсутні відомості щодо поділу. При цьому слідчий суддя не наділений правом визначати конкретну частку у праві власності кожного із подружжя, а презумпція спільності права власності подружжя на майно може бути спростована одним із членів колишнього подружжя, на якого покладається тягар доказування обставин, необхідних для спростування цієї презумпції; (5) втручання у право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пов`язано із здійсненням кримінального провадження щодо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, тому таке обмеження права власності не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи; (6) в даному випадку слід обмежити право власності в частині розпорядження майном та його відчуження з метою запобігання його зміни, знищення, відмови від майна, переходу прав власності на нього до третіх осіб.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника
5.Захисник в апеляційній скарзі порушив питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
6.В обґрунтування апеляційної скарги посилався на незаконність арешту майна з таких підстав.
7.Щодо арешту частки ТОВ «Укрбуд Девелопмент»: (1) відповідно до витягу з ЄДР частка в статутному капіталі ТОВ «Укрбуд Девелопмент» у розмірі 100 % належить компанії «Bazert Development LLP», (2) кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент» є ОСОБА_3, який зареєстрований таким у встановленому законодавством порядку. Отже, ОСОБА_1 не є ані власником частки, ані кінцевим бенефіціарним власником у зазначеному Товаристві.
8.Щодо арешту частки в компанії «Bazert Development LLP»: (1) інформація з наданої прокурором документа з невідомого іноземного ресурсу не може бути доказом згідно КПК на підтвердження належності особі майна; (2) з цього документу не вбачається, що компанія взагалі має частку в статутному капіталі і що вона належить ОСОБА_1 . Отже, прокурор не довів належними та допустимими доказами наявність взаємозв`язку між компанією та ОСОБА_1 .
9.Щодо арешту земельних ділянок в с. Іванковичі Бориспільського району: на підтвердження належності ОСОБА_1 земельних ділянок прокурор надав скриншоти з інтернет-ресурсу Державного земельного кадастру, в свою чергу єдиним підтвердженням належності нерухомості особі є відповідна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За даними з цього реєстру за ОСОБА_1 не зареєстровано жодної земельної ділянки в с. Іванковичі.
10.Щодо арешту всього майна, що зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : (1) слідчий суддя не зазначив, що арештоване майно, яке зареєстроване за ОСОБА_1 (пункт 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали), є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 ; (2) у той же час, накладаючи арешт на майно, зареєстроване за ОСОБА_2 (пункт 3 резолютивної частини оскаржуваної ухвали), слідчий суддя вже зазначив, що воно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Зазначене свідчить про однобокий підхід до розмежування майна, придбаного під час перебування у зареєстрованому шлюбі. Насправді все арештоване майно - нерухомість, автомобілі, частка в статутному капіталі ТОВ «Фірма «Ексімгруп Лімітед» є спільною сумісною власністю подружжя. При цьому не враховано, що арештоване майно колишньої дружини підозрюваного не є речовим доказом, не є предметом спеціальної конфіскації, сама вона не є підозрюваною. Отже, накладення арешту на її майно та майно ОСОБА_1 в цілому, за відсутності правових підстав для такого арешту, неврахування розумності та співмірності такого арешту завданням кримінального провадження, грубо порушують право власності ОСОБА_2 . Зі схожих мотивів в іншому провадженні слідчий суддя ухвалою від 08.10.2019 наклав арешт лише на 1/2 частину спільного майна підозрюваного та його дружини. З наведених мотивів оскаржувана ухвала в частині накладення арешту на 1/2 усього належного ОСОБА_2 майна підлягає скасуванню.
11.Крім цього, прокурор не довів, а слідчий суддя не мотивував наявність обґрунтованої підозри та ризиків, що слугують підставою для арешту.
Позиції учасників провадження
12.Захисник підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
13.Прокурор заперечував проти апеляції.
14.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули. Враховуючи, що вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
15.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання) ; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб (пункти 1, 3, 5, 6 частини 2 статті 173 КПК).
16.При цьому з оскаржуваної ухвали вбачається, що арешт накладався з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (пункт 3 частини 2 статті 170 КПК). Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України (частини 1 та 3 статті 59 КК).
17.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд має: (1) перевірити наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 ; (2) перевірити законність арешту по кожному об`єкту (групі об`єктів), зазначеного захисником; (3) вирішити доводи щодо порушення прав ОСОБА_2
(1) Обґрунтованість підозри
18. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК: пропозиція службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища (том 2 а. с. 194-201).
19.За версією сторони обвинувачення 04.10.2022 ОСОБА_1 висловив Дніпровському міському голові ОСОБА_5 пропозицію надати неправомірну вигоду в сумі 22 млн євро за вчинення останнім дій як міським головою, направлених на сприяння в укладенні Європейським банком реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) з підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму, тобто без застосування конкурсного методу закупівель, передбаченого принципами і правилами закупівель ЄБРР від 15.05.2022.
20.Зокрема, за пропозицією ОСОБА_1 ОСОБА_5 як міський голова повинен буде: (1) включити в робочу групу щодо проведення переговорів із представниками ЄБРР зазначених ОСОБА_1 осіб під видом працівників КП «Дніпровський метрополітен» або ДМР; (2) призначити своїм радником зазначену ОСОБА_1 особу; (3) підписати лист-рекомендацію на адресу ЄБРР щодо надання згоди ДМР на проведення переговорів із ЄБРР з приводу укладення прямого контракту з підконтрольною ОСОБА_1 групою компаній.
21.При цьому, сума неправомірної вигоди формувалася б з вартості робіт, передбачених контрактом на будівництво метрополітену в м. Дніпрі у розмірі 220 млн євро, та надавалась би частинами після виплати сум вартості будівельних робіт у розмірі 10 % від суми кожного з інвойсів, що становило б 22 млн євро.
22.18.10.2022 ОСОБА_1 додатково підтвердив ОСОБА_5 дійсність своїх намірів щодо надання неправомірної вигоди та повторно висловив її пропозицію ОСОБА_5 за вчинення ним дій як міським головою, направлених на укладення ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму.
23.Зазначені обставини підверджуються доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що:
(1) у місті Дніпро із залученням кредитних коштів ЄБРР іноземна компанія (далі - компанія «Лімак») на підставі Контракту від 13.07.2016 із КП «Дніпровський метрополітен» здійснювала будівництво метрополітену. Листами від 27.05.2022 та від 19.08.2022 вона повідомила КП «Дніпровський метрополітен» (замовника) про розірвання цього Контракту та про припинення обслуговуючих процесів відповідно. З цих мотивів 22.08.2022 КП «Дніпровський метрополітен» звернулось до ЄБРР, зокрема, з проханням роз`яснити, чи можливе проведення закупівель генерального підрядника за спрощеною та скороченою процедурою (том 1 а. с. 49-51);
(2) 25.08.2022 ОСОБА_1 ініціював зустріч з Дніпровським міським головою ОСОБА_5 з приводу обговорення можливості його участі в будівництві метрополітену (том 1 а. с. 36-37). У подальшому вони домовились про ряд зустрічей, які відбулись 20.09.2022, 04.10.2022, 18.10.2022;
(3) так, 20.09.2022 відбулась зустріч за участі з однієї сторони - ОСОБА_1 як фактичного володільця ПрАТ «Метробуд» та представників цього Товариства, в тому числі його керівництва, та з іншої - секретаря виконкому ДМР та інших представників міської влади (том 2 а. с. 165-189). На зустрічі обговорювалось питання щодо завершення будівництва метрополітену через фактичне припинення будівельних та обслуговуючих робіт компанією «Лімак» та розірвання Контракту. При цьому ОСОБА_1 обґрунтовував можливість укладення з ЄБРР прямого контракту на завершення будівництва за скороченою процедурою за участі генерального підрядника у виді групи компанії, в тому числі ПрАТ «Метробуд» - монополіста у цій сфері будівництва;
(4) 04.10.2022 відбулась зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_5, в ході якої ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 розглянути в якості генерального підрядника із завершення будівництва метрополітену підконтрольну ОСОБА_1 групу компаній, із якою має бути укладений прямий контракт за скороченою процедурою. Для цього ОСОБА_6 мав направити до ЄБРР лист про цього підрядника, ініціювати з цього приводу переговори із ЄБРР та включити до складу переговорної групи запропонованих ОСОБА_1 осіб як представників замовника, які фактично будуть лобіювати укладення ЄБРР прямого контракту із підконтрольною ОСОБА_1 групою підприємств. Кожна компанія з цієї групи мала отримати напряму частину коштів від суми контракту, яка має бути визначена угодою між підприємствами, та контроль за управляючою компанію у цій групі буде забезпечений ОСОБА_5 (том 2 а. с. 141-164). Про зазначене свідчить така фраза ОСОБА_1 : «Вот это я Вам отдаю» [за змістом розмови ОСОБА_1 каже про одне з підприємств зазначеної групи]. Далі на питання ОСОБА_5 про те, що ця компанія буде за все нести відповідальність, ОСОБА_1 відповідає негативно та зазначає про спільну відповідальність (том 2 а. с. 148). При цьому ОСОБА_1 зазначив, що ця компанія буде отримувати 10 % від суми контракту (від кожного підписаного інвойсу), загальна сума контракту становить 220 млн євро. Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 схематичне зображення групи компаній для реалізації цього проекту під назвою - «Дніпро-Метро», яка складається з чотирьох підприємств та юридичної фірми із коротким зазначенням виконуваних функції кожної з них (том 1 а. с. 65);
(5) 18.10.2022 під час зустрічі із ОСОБА_5 підозрюваний надав проект угоди, яка мала бути укладена між двома громадянами України [без зазначення ПІБ] та за умовами якої між двома фізичними особами розподіляються зобов`язання з реалізації проекту завершення будівництва метрополітену у місті Дніпрі (том 1 а. с. 107, 108-110). Так, фізична особа-сторона № 1 мала: 1) створити з ряду компаній спільне підприємство - групу компаній «Дніпро-метро», при цьому одним із учасників спільного підприємство мало було ПрАТ «Метробуд» та пов`язані з ним юридичні особи - Група Метробуд; 2) забезпечити передачу контролю фізичній особі-стороні № 2 за одним із підприємств-учасників; 3) у межах спільного підприємства отримати 90 % фінансування на будівництво метрополітену. З іншого боку фізична особа-сторона № 2 мала: 1) залучити це спільне підприємство до реалізації проекту завершення будівництва метрополітену шляхом підписання Договору генерального підряду на умовах прямого [за правилами ЄБРР] контракту між КП «Дніпровський метрополітен» та спільним підприємством; 2) забезпечити фізичній особі-стороні № 1 участь у проведенні переговорів з представниками ЄБРР; 3) її частка в спільному підприємстві становила 10 % фінансування на будівництво метрополітену, яку вона отримувала напряму з організації, що здійснює фінансування. Також в угоді зазначалось, що кінцевий бюджет проекту визначається на рівні близько 300 млн євро;
(6) 18.10.2022 ОСОБА_1 затримано на підставі пунктів 1 та 3 частини 1 статті 208 КПК - особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності НАБУ (том 2 а. с. 190-193).
24.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК.
25.Санкція цієї норми передбачає можливість застування покарання у виді конфіскації майна у зв`язку з чим можливим є арешт майна підозрюваного з метою забезпечення цього виду покарання.
(2) Перевірка законності арешту майна
(2.1) Щодо арешту автомобілів та нерухомого майна, зареєстрованих за ОСОБА_1 .
26.Слідчий суддя законно наклав арешт на автомобілі та нерухоме майно, зареєстровані на ім`я ОСОБА_1 .
27.Так, в матеріалах провадження наявні документи, що підтверджують належність зазначеного арештованого майна ОСОБА_1 (том 1 а. с. 275-285, 293-294).
28.При цьому Суд розглядає інформацію з Державного земельного кадастру про належність ОСОБА_1 трьох земельних ділянок у с. Іванковичі Васильківського району Київської області як належний доказ, що підтверджує право власності підозрюваного на це майно, оскільки: (1) відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено; (2) до Державного земельного кадастру вноситься серед іншого інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 12, підпункт 16 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012) (том 1 а. с. 275-280).
29.Крім цього, Суд звертає увагу на те, що одна з земельних ділянок в с. Іванковичі з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташована по АДРЕСА_1, що й зареєстроване за ОСОБА_1 домоволодіння (том 1 а. с. 279-280, 284). Причому обидва об`єкти нерухомості придбані 19.05.2006 за договорами купівлі-продажу (реєстрові номери нотаріальних дій № 2328 та № 2324).
(2.2) Щодо арешту часток у статутному капіталі ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та компанії «Bazert Development LLP»
30.Єдиним учасником ТОВ «Укрбуд Девелопмент» є компанія «Bazert Development LLP» (том 3 а. с. 24, том 2 а. с. 4). У свою чергу в цій компанії значний контроль має ОСОБА_1 - 75% чи більше прав голосу в юридичній особі та прав на залишкові активи, має право призначати та звільняти більшість членів, які мають право управляти компанією (том 2 а. с. 6-7, 10). Зазначені відомості відповідно до протоколу огляду та доданих документів отримано з веб-сайту Державного реєстру компаній Великої Британії «Companies House». Будь-яких пояснень з приводу зазначених записів (зокрема, щодо частки якою володіє ОСОБА_1 ) захист не надав. Крім цього, про «повернення» собі ТОВ «Укрбуд Девелопмент» підозрюваний зазначав 20.09.2022, що зафіксовано за допомогою негласних слідчих (розшукових) дій (том 2 а. с. 176, 188). Зазначене узгоджується з записами з ЄДР від 08.09.2022, за якими засновником ТОВ «Укрбуд Девелопмент» є компанія «Bazert Development LLP» (том 3 а. с. 24).
31.Інші доводи апеляції в цій частині фактично зводяться до порушення прав інших осіб ( ОСОБА_3 та зазначених товариств), а не до порушення прав ОСОБА_1, що, враховуючи відсутність відповідних апеляційних скарг, не може бути предметом цього апеляційного провадження.
32.Враховуючи те, що частка ОСОБА_1 в компанії «Bazert Development LLP» забезпечується вартістю активів компанії та останній належить частка у статутному капіталі ТОВ «Укрбуд Девелопмент», через компанію «Bazert Development LLP» підозрюваний володіє ТОВ «Укрбуд Девелопмент», то арешт зазначених часток є законним.
(2.3) Щодо арешту майна підозрюваного у спільній сумісній власності з ОСОБА_2 .
33.Слідчий суддя законно наклав арешт на майно ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя, яке зареєстроване за ОСОБА_2 .
34.Так, протягом 2005-2021 років ОСОБА_1 перебував у шлюбі із ОСОБА_2 .
35.Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 1 та 3 статті 368 Цивільного кодексу України).
36.Відповідно до Сімейного кодексу України: (1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60); (2) об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина 1 статті 61); (3) розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (частина 1 статті 68); (4) дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина 1 статті 69); (5) у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина 1 статті 70).
37.Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності (частина 1 статті 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).
38.Враховуючи те, що: (1) арешт накладено на нерухоме майно, автомобіль, частку у статутному капіталі товариства, належні ОСОБА_2 ; (2) це майно вона набула протягом 2013-2018 років, тобто під час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 (том 2 а. с. 15-20, 36-39, 42); (3) це майно не є речами індивідуального користування та не виключено з цивільного обороту; (4) відомостей про поділ майна та розмір часток кожного з подружжя немає - арешт законно накладено на майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та до частки підозрюваного може бути застосована конфіскація.
(3) Щодо доводів про порушення прав ОСОБА_2 .
39.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_11. як на підставу скасування арешту майна посилався на порушення оскаржуваною ухвалою права власності ОСОБА_2, в тому числі зазначав про непропорційне втручання в її право власності.
40.Суд звертає увагу, що адвокат ОСОБА_11. як апелянт є захисником підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку з чим предметом цього апеляційного провадження є перевірка оскаржуваної ухвали на предмет порушення прав саме ОСОБА_1 . З цих мотивів, зважаючи на принцип диспозитивності, враховуючи відсутність повноважень адвоката ОСОБА_13 представляти інтереси ОСОБА_2 у цьому провадженні, відсутність апеляційної скарги самої ОСОБА_2, Суд не розглядає доводи апелянта про порушення прав та законних інтересів особи, на представництво якої він не уповноважений.
Висновок Суду за результатами апеляційного розгляду
41.Слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_1, у тому числі те, що зареєстроване за ОСОБА_2 та придбане у їх шлюбі із ОСОБА_1, як на об`єкт спільної сумісної власності подружжя, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного як виду покарання. При цьому арешт накладено в найменш обтяжливий для власника спосіб шляхом заборони розпорядження ним та відчуження з метою запобігання серед іншого переходу права власності на це майно до третіх осіб.
42.З наведених мотивів Суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
43.Керуючись статтями 170-173, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_14
Судді ОСОБА_15
ОСОБА_16