Документ № 107425932

Справа № 991/2735/21

Провадження 1-кп/991/19/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_18., суддів ОСОБА_19., ОСОБА_20. (далі-суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_21.,

прокурора ОСОБА_22.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_23.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_23. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну розміру запобіжного заходу у вигляді застави

в кримінальному провадженні від 18.11.2017 №42017000000004330 щодо обвинувачення

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Сари-Озек Кербулакського району Талди-Курганської області Казахстану, громадянин України, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК,

ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Самбір Львівської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК,

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК,

ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Яворів Львівської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК,

ВСТАНОВИВ

1. Стислий опис судового провадження.

20.04.2021 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні від 18.11.2017 №42017000000004330.

Ухвалою ВАКС призначено підготовче судове засідання на 27.05.2021 з перервами до 01.07.2021, 08.07.2021, 22.07.2021. Ухвалою ВАКС від 22.07.2021 призначено судовий розгляд на 27.07.2021 з перервами до 09.09.2021, 14.09.2021, 28.10.2021, 18.11.2021, 09.12.2021, 30.12.2021, 10.02.2022, 03.03.2022, 05.05.2022, 02.06.2022, 23.06.2022, 21.07.2022, 08.09.2022, 20.10.2022, 03.11.2022.

2. Короткий виклад поданого клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. 07.09.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 06.09.2022 захисника (адвоката) ОСОБА_23. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на більш м`який у вигляді застави меншого розміру, де захисник просив: «1) прийняти дане клопотання до розгляду та задовольнити його; 2) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 102 000, 00 (два мільйони сто дві тисячі) гривень змінити в частині розміру застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, до розміру 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 181 600, 00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень. 3) заставу внесену ТОВ «ТРЕЙД ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 43183003, (назва після перейменування - ТОВ «ФІКСАЙТІНГ») у сумі 1 102 000 (один мільйон сто дві тисячі) гривень 00 копійок зарахувати на офіційний спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України; 4) повернути заставу заставодавцю: ОСОБА_6, НОМЕР_1 у розмірі 163 680 (сто шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок; 2) ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_2 - у розмірі 654 720 (шістсот п`ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять) гривень 00 копійок. 5) у разі задоволення п.п. 1-4 цього клопотання - постановити відповідну ухвалу суду», яке обґрунтовувалось зокрема таким:

«У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт складений в рамках кримінального провадження за №42017000000004330 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч.5 ст.191 КК України, та інших обвинувачених у вказаному кримінальному провадженні…

04.08.2020 року Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 року у справі №991/6430/20 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень. Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_1 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти у національній грошовій одиниці України на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259)…

На виконання Ухвали Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 року у справі №991/6430/20, враховуючи положення ч.2 ст.182 КПК України, наступні заставодавці в період з 06.08.2020 року по 07.08.2020 року сплатили наступні суми коштів: ПІБ/ найменування заставодавця ОСОБА_6 06.08.2020 - 200 000,00 ОСОБА_7 06.08.2020 - 550 000,00, 07.08.2020 - 250 000,00, ТОВ «ТРЕЙД ЦЕНТР» 07.08.2020 250000, 250000, 250000 250000, 102000 загальна сума здійснених платежів: 2 102 000,00.

Таким чином, Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 року у справі №991/6430/20, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень та зобов`язано сплатити цю суму коштів в п`ятиденний термін з дня обрання запобіжного заходу (з 04.08.2020 року), виконано в повному обсязі в цій частині.

Враховуючи приписи ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У зв`язку з цим, Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 року у справі №991/6430/20 покладено на ОСОБА_1 на строк з 04.08.2020 року по 30.09.2020 року ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зокрема: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та зі свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвалами Вищого антикорупційного суду від 28.09.2020 року у справі №991/8020/20, від 27.11.2020 року у справі №991/9681/20 та від 25.01.2021 року у справі №991/415/21 строк дії покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 року на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків продовжувався, востаннє - на строк до 25.03.2021 року.

Наразі на ОСОБА_1 не покладено обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, процесуальна поведінка обвинуваченого є належною, зокрема: підозрюваним жодного разу не порушувались покладені на нього Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 року у справі № 991/6430/20 обов`язки, завжди прибував до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, не відлучався із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду, повідомляв детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримувався від спілкування з іншими підозрюваними (на той час) у кримінальному провадженні та зі свідками у кримінальному провадженні, здав на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На теперішній час, обставини, які стали підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу вигляді застави суттєво змінилися, зокрема, ризики, передбачені ст.177 КПК України, суттєво зменшились, деякі з них взагалі перестали існувати, а нові ризики не з`явились, що є об`єктивною підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який. Разом з тим, врахування лише однієї тяжкості покарання не може бути підставою, яка підтверджує наявність ризику переховування обвинуваченим ОСОБА_1 .

При цьому, з огляду на розмір застави, що визначений Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.08,2020 року у справі № 991/6430/20 є непомірно великим та таким, що не відповідає положенням ст. 182 КПК України.

З наведеного вище вбачається, що вартість застави було сплачено не самим ОСОБА_1, а іншими фізичними та юридичними особами (заставодавцями), при цьому, для оплати розміру частини застави, деякі з заставодавців позичили такі кошти, шляхом укладання відповідних договорів позики. З огляду на досить тривалий час застосування запобіжного заходу у вигляді застави та її значний розмір (1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000,00 грн.), договори позики, якими заставодавці позичили грошові кошти вже закінчились або є такими, що закінчуються та зобов`язують таких заставодавців повернути позичені кошти.

У зв`язку з викладеним, вважаю, що застосований раніше запобіжний захід підлягає зміні на більш м`який, зокрема, в частині розміру застави, шляхом зменшення її розміру до 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 181 600,00 грн.

Щодо вирішення питання застави заставодавця ТОВ «ТРЕЙДЦЕНТР».

Як було вказано вище, на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 року у справі № 991/6430/20, враховуючи положення ч. 2 ст. 182 КПК України, виконуючи роль заставодавця ТОВ «ТРЕЙД ЦЕНТР», перераховано кошти у сумі 1 102 000 ( один мільйон сто дві тисячі) гривень 00 копійок.

Оскільки, кримінальним процесуальним кодексом не передбачено звернення заставодавця до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, ТОВ «ТРЕЙД ЦЕНТР» ( назва після перейменування - ТОВ «ФІКСАЙТІНГ»), надає до суду лист-згоду про перерахування суми внесеної застави на потреби ЗСУ.

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, від міста Луганська до міста Чернігова, а також із території Республіки Білорусі та окупованого Криму.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102- від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, котрий триває і до теперішнього часу.

24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією Російської Федерації та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України…

Заставодавець наголошує на тому, що з метою надання відсічі збройній агресії та сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України та/або грошових коштів для забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії, на даний час існує реальна та термінова необхідність в забезпеченні нашої армії всіма необхідними ресурсами, втому числі у забезпеченні в достатньому рівні грошовими коштами.

ТОВ «ФІКСАЙТШГ» в особі директора ОСОБА_8 повідомляє суд про те, що у разі прийняття рішення про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, надає добровільну згоду та просить вирішити питання про зарахування коштів сплаченої застави ТОВ «ТРЕЙД ЦЕНТР» за ОСОБА_1 у сумі 1 102 000 ( один мільйон сто дві тисячі) гривень 00 копійок на відповідний рахунок ЗСУ відкритий НБУ для військових потреб.

Аналогічна ухвала суду про зменшення розміру запобіжного заходу у виді застави та перерахування розміру застави заставодавця на офіційний спеціальний рахунок для потреб ЗСУ, була постановлена Вищим антикорупційним судом від 03.03.2022 року (справа № 991/1298/22).

Обвинувальний акт у цьому провадженні передано на розгляд суду 20.04.2021 року, деякі з раніше визначених ризиків втратили свою актуальність, покладені на ОСОБА_1 . Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 року у справі № 991/6430/20 обов`язки - скасовано, крім того, враховуючи належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 протягом досудового розслідування, судового розгляду тривалість дії запобіжного заходу (понад 16 місяців), вважає, що наявні підстави для зміни застосованого запобіжного заходу на більш м`який у вигляді застави меншого розміру, який дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, що передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду».

2.2. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_23. підтримали подане клопотання й просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_22. у судовому засіданні погодилась із клопотанням в частині повернення коштів, внесених заставодавцем ТОВ «Трейд Центр» (після зміни назви - ТОВ «Фіксайтинг»), перерахування таких на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України, та просила задовольнити клопотання в цій частині, разом з тим заперечивши проти його задоволення в частині повернення коштів іншим заставодавцям, оскільки стороною захисту ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів скрутного матеріального становища заставодавців, при цьому зауваживши, що наразі відсутні виключні обставини, за яких розмір застави було визначено слідчим суддею ВАКС понад межі, визначені частиною 5 статті 182 КПК, раніше наявні ризики суттєво зменшились та процесуальна поведінка обвинуваченого є належною.

Відповідно до частини 4 статті 201 КПК, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а частиною 6 статті 193 КПК визначено, що загалом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, тому відсутність інших учасників даного судового провадження не перешкоджала судовому розгляду.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього кодексу (тобто статтями 176-213 КПК).

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

3.2. Судовим розглядом встановлено, що в даному кримінальному провадженні №42017000000004330 ухвалою слідчого судді ВАКС від 04.08.2020 у справі №991/6430/20 відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень; покладено на ОСОБА_1 на строк з 04.08.2020 до 30.09.2020 такі обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, та зі свідками у кримінальному провадженні: - ОСОБА_9 ; - ОСОБА_10 ; - ОСОБА_11 ; - ОСОБА_12 ; - ОСОБА_13 ;- ОСОБА_14 ; - ОСОБА_15 ; - ОСОБА_16 ; - ОСОБА_17 ;5) здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Із змісту вищезазначеної ухвали вбачається, що слідчим суддею визначено підставами застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 та визначення розміру застави обґрунтованість підозри та доведеність наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, та із урахуванням такого: фактичний сімейний стан підозрюваного, наявність в нього та близьких осіб на праві власності нерухомого майна (земельних ділянок, нежитлового приміщення, квартири) та отримання ними значних сум доходів від продажу нерухомого майна у 2018 році, постійного місця роботи та наявність фінансових ресурсів для поїздок за кордон у 2019, 2020 роках, тяжкість злочинів, у вчиненні яких повідомлено про підозру ОСОБА_1, та вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим; відведену йому слідством роль ймовірного організатора, який керував підготовкою та вчиненням кримінальних правопорушень, а також зважаючи на розмір коштів, що є предметом злочину.\

На підставі вищезазначеної ухвали, 06.08.2020 заставодавцем ОСОБА_6 внесено 200000 грн., ОСОБА_7 06.08.2020 внесено 550000 грн. та 07.08.2020 250000 грн., 07.08.2020 ТОВ «Трейд Центр» внесено п`ятьма частинами 2102000 грн.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалами слідчих суддів ВАКС від 28.09.2020 в справі №991/8020/20, від 27.11.2020 у справі №991/9681/20 та від 25.01.2021 у справі №991/415/21 продовжувався строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді ВАКС від 04.08.2020, відповідно до 28.11.2020, до 27.01.2021, до 25.03.2021.

3.3. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, передбачено частиною 5 статті 191 КК та належить до особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення якого передбачає можливість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Наразі кримінальне провадження №42017000000004330 перебуває на стадії судового розгляду (а саме на теперішній час судом здійснюється дослідження письмових доказів, які надаються стороною обвинувачення), метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за результатами безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке оцінці підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК..

Суд зазначає, що припинення дії обов`язків, покладених ухвалами слідчих суддів на підозрюваного чи обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Також, відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Варто зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 (затверджений Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ) з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не впливає на зменшення наявних ризиків, а навпаки може підвищувати їх ступінь за певних обставин, наприклад, ведення активних військових дій у місці перебування обвинуваченого, що може спонукати переховуватись без належного повідомлення суду, під загрозою життю як самого обвинуваченого, так й членів його родини.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні захисника, та доводи обвинуваченого й прокурора в судовому засіданні, суд вважає наявними ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду та незаконного впливу на ще недопитаних судом свідків. При цьому само по собі сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про відсутність ризиків, які існували на момент застосування запобіжного заходу, а свідчить про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Тому суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж застава не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та виконання покладених на нього обов`язків, також враховуючи, що стороною захисту не надано будь-яких конкретних доказів наявності обставин, які згідно із статтею 178 КПК повинні враховуватись при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, й відтак з таких підстав подане клопотання не підлягає задоволенню.

Разом з тим суд вважає необхідним врахувати, що тривалість застосування застави як запобіжного заходу наразі становить вже більш двох років, відсутні факти порушень обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також заставодавцями є інші особи, а не безпосередньо обвинувачений, й крім того, що в клопотанні зокрема зазначалось у разі його задоволення про перерахування коштів в розмірі 1102000 грн., які внесені заставодавцем ТОВ «Трейд Центр» (на теперішній час-ТОВ «Фіксайтинг»), на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Дійсно, 24.02.2022 Національний банк України вирішив відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (реквізити якого зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України) у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1, 2 статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Суд зазначає, що внаслідок збройної агресії росії на теперішній час в Україні ведуться воєнні дії, під час яких наносяться ракетні, бомбові та артилерійські удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, зокрема й цивільні, та оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання такої збройної агресії, вони потребують будь-якої негайної допомоги, в тому числі фінансової.

КПК визначає лише окремі питання здійснення кримінального провадження, зокрема в умовах воєнного стану, не охоплюючи кола всіх питань, які можуть виникати. Проте, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає можливим зменшити для обвинуваченого ОСОБА_1 розмір застави як запобіжного заходу до максимальної межі, визначеної частиною 5 статті 182 КПК щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме до 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ на теперішній час становить 2600 гривень), тобто грошовий еквівалент розміру застави складе 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, який пропорційний меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відтак заставодавцям належить повернути суму різниці між раніше застосованою та новою сумою застави в загальному розмірі 1322000 (один мільйон триста двадцять дві тисячі) гривні, з яких заставодавцю ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) належить повернути кошти в сумі 220000 (двісті двадцять тисяч) гривень як частку внесеної нею частини застави за ОСОБА_1 на рахунок ВАКС в загальному розмірі 800000 (вісімсот тисяч) гривень.

Щодо перерахування за згодою заставодавця коштів на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України, суд зазначає, що відповідно до пунктів 7, 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства.

З огляду на вищенаведене, повернення застави шляхом безпосереднього перерахування коштів з рахунку ВАКС на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України не суперечитиме загальним засадам кримінального провадження та цілком виправдане для виконання його завдань, а тому з урахуванням нотаріально посвідченої згоди від 25.07.2022 заставодавця ТОВ «Трейд Центр» (на теперішній час ТОВ «Фіксайтинг»-код ЄДРПОУ 43183003) в особі директора ОСОБА_8, суд вважає можливим повернути цьому заставодавцю кошти в сумі 1102000 (один мільйон сто дві тисячі) гривень, внесені як частину застави за ОСОБА_1 на рахунок ВАКС, та за згодою заставодавця перерахувати такі кошти на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) із такими реквізитами: банк: Національний банк України МФО 300001; отримувач: Національний банк України, код ЄДРПОУ 00032106; рахунок №UA843000010000000047330992708.

Керуючись статтями 176-178, 182, 201, 369-372, 532 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання адвоката ОСОБА_23. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну розміру запобіжного заходу у вигляді застави.

2. Зменшити для обвинуваченого ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) розмір застосованого згідно із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 запобіжного заходу у вигляді застави із 1000 (одна тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становило 2 102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень до розміру 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень.

3. Повернути заставодавцю ТОВ «Трейд Центр» (на теперішній час ТОВ «Фіксайтинг»-код ЄДРПОУ 43183003) кошти в сумі 1 102 000 (один мільйон сто дві тисячі) гривень, внесені як частину застави за ОСОБА_1 на рахунок Вищого антикорупційного суду, та за згодою заставодавця перерахувати такі кошти на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) за такими реквізитами:

Банк: Національний банк України МФО 300001

Отримувач: Національний банк України, код ЄДРПОУ 00032106

Рахунок № UA843000010000000047330992708.

4. Повернути заставодавцю ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти в сумі 220 000 (двісті двадцять тисяч) гривень як частку внесеної нею частини застави за ОСОБА_1 на рахунок Вищого антикорупційного суду в загальному розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 21.11.2022.

Головуючий суддя ОСОБА_18. Суддя ОСОБА_19.Суддя ОСОБА_20 ______________________________________________________________________