- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/5348/22
Провадження 1-кс/991/5367/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3, за участю секретаря ОСОБА_4, особи, що звернулась із скаргою - адвоката ОСОБА_5, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1, на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.10.2022 р. у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1, на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_6 від 28.10.2022 про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 від 24.10.2022 про проведення слідчої дії - направлення до компетентного органу Республіки Кіпр запиту про міжнародну правову допомогу щодо допиту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального провадження № 52016000000000380 від 20.10.2016, в якій адвокат просить:
- скасувати постанову прокурора САП ОСОБА_6 від 28.10.2022 та зобов`язати прокурорів у кримінальному провадженні повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_5 від 24.10.2022.
Скарга мотивована тим, що захисником в інтересах ОСОБА_1 24.10.2022 до групи прокурорів САП подано клопотання про проведення в межах кримінального провадження № 52016000000000380 від 20.10.2016 слідчої (розшукової) дії, яка полягає у направленні до компетентного органу Республіки Кіпр запиту про міжнародно-правову допомогу щодо допиту ОСОБА_2, який став на консульський облік за місцем проживання за межами території України. Постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 28.10.2022 у задоволенні поданого клопотання відмовлено. Враховуючи, що обставини, з приводу яких захисником заявлено клопотання щодо допиту, мають суттєве значення для цілей кримінального провадження, беручи до уваги формальність та невмотивованість постанови прокурора про відмову у задоволенні такого клопотання, сторона захисту звернулась до суду із даною скаргою.
Особа, що звернулась зі скаргою - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав доводи поданої скарги, просив задовольнити із викладених у ній підстав.
Прокурор САП ОСОБА_6, рішення якого оскаржується, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не з`явився, подав письмові заперечення (Вх. № ЕП-10471/22-Вх від 10.11.2022), відповідно до яких, при розгляді клопотання захисника ОСОБА_5, прокурором не встановлено підстав для задоволення клопотання та винесено мотивовану та обґрунтовану постанову від 28.10.2022 про відмову у задоволенні такого клопотання. Прокурор виклав обставини, які зазначені у мотивувальній частині оскаржуваної постанови та просив відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності прокурора САП, рішення якого оскаржується.
Дослідивши зміст скарги та матеріали, якими вона обґрунтовується, заслухавши доводи захисника, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає не лише перевірку дотримання слідчим/прокурором норм кримінального процесуального законодавства при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій, а опосередковано й оцінки таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності їх здійснення.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Записником підозрюваної ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_5 в порядку ст. 220 КПК України до САП подано клопотання від 24.10.2022 про проведення слідчої дії - допиту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у Республіці Кіпр, шляхом направлення до компетентного органу Республіки Кіпр запиту про міжнародну правову допомогу, з необхідністю поставлення ОСОБА_2 питань, які вказані у мотивувальній частині поданого клопотання.
Постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 28.10.2022 (далі - Постанова) відмовлено у задоволенні вказаного клопотання (а.с. 25-26).
Постанова є предметом оскарження у даній справі.
В даному випадку ставиться питання про проведення слідчої (розшукової) дії - здійснення допиту особи. Отже, слідчий суддя має дослідити оскаржуване рішення прокурора на предмет його законності і обґрунтованості у взаємному зв`язку з необхідністю проведення відповідної слідчої дії з точки зору досягнення її мети у конкретному кримінальному провадженні. Враховуючи завдання і засади кримінального провадження, слідчий суддя має встановити, чи була відмова прокурора у задоволенні клопотання обґрунтованою та належним чином мотивованою, і чи в результаті прийняття оскаржуваного рішення не були порушені права сторони захисту.
У відповідності до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, вимоги до змісту Постанови прокурора визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту Постанови (а.с. 25-26), відмовляючи у задоволенні клопотання захисника, прокурор, зазначає, що: (1) адвокатом ОСОБА_5 у клопотанні не надано будь-яких відомостей щодо погодження з ОСОБА_2 можливості його допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування, як того вимагають положення ч. 1 ст. 224 КПК України; (2) у клопотанні не зазначено у якості саме якого учасника кримінального провадження має бути допитаний ОСОБА_2, що, у свою чергу, (3) унеможливлює виконання положень ч. 3 ст. 552 КПК України щодо обов`язкового додавання до запиту про міжнародну правову допомогу належним чином засвідченого витягу відповідних статей Кримінального процесуального кодексу України з метою роз`яснення особі її процесуальних прав та обов`язків; (4) адвокат у клопотанні як на підставу для проведення допиту посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.07.2022 у справі № 991/2260/22, яка постановлена щодо іншого підозрюваного та, згідно положень ст. 198 КПК України, не має преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
У клопотанні, за результатом розгляду якого прокурором була винесена Постанова, адвокат ОСОБА_5 ставить питання про проведення слідчої дії - допит ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом направлення до компетентного органу Республіки Кіпр запиту про міжнародну правову допомогу в рамках кримінального провадження № 52016000000000380, оскільки ОСОБА_2 може володіти інформацією, яка стосується підозрюваної ОСОБА_1 з огляду на обставини, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_1 і які вказують на можливе вчинення останньою кримінального правопорушення, вчинення якого їй інкримінується у співучасті з іншими особами, тобто, мають суттєве значення для кримінального провадження. Покази ОСОБА_2 можуть бути використані стороною захисту для спростування версії сторони обвинувачення щодо перебігу подій, про які зазначено у повідомленні про підозру ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу (ч. 3 ст. 93 КПК України).
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Згідно положень ст. 95 КПК України процесуальними джерелами доказів є, в тому числі, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Главою 20 КПК України передбачено види слідчих (розшукових) дій та порядок їх здійснення.
Статтею 223 КПК України встановлюються вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. З огляду на положення цієї статті вбачається, що слідчі (розшукові) дії в рамках кримінального провадження здійснюються слідчим/прокурором.
У відповідності до ст. 224 КПК України допит віднесений до слідчих дій.
Так, ч. 1 ст. 224 КПК України, на яку посилається прокурор, обґрунтовуючи відсутність підстав для проведення допиту ОСОБА_2, встановлює, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати.
Вказаною нормою встановлені вимоги, дотримання яких має бути забезпечено саме слідчим/прокурором під час проведення такої слідчої дії як Допит.
Положення Кримінального процесуального кодексу України не встановлюють для ініціатора проведення такої слідчої дії як допит обов`язку перед зверненням до слідчого чи прокурора з відповідним клопотанням отримувати згоду особи, щодо допиту якої ставиться питання, на проведення її допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування.
Забезпечення допиту особи здійснюється за допомогою заходів забезпечення кримінального провадження - виклику особи (стаття 133 КПК України).
В оскаржуваній постанові не зазначено, чому саме прокурор не може викликати особу для допиту.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 93 КПК України, можливість звернення сторони захисту до слідчого/прокурора з клопотанням про проведення слідчих дій, зокрема, допиту особи, не передбачає певних вимог до змісту такого клопотання, в тому числі, і вимог щодо зазначення заявником в якому статусі така особа має бути допитана у кримінальному провадженні.
Визначення процесуального статусу особи, яка допитується, здійснюється з урахуванням встановлених обставин в кримінальному провадженні та прийнятих процесуальних рішень. Оскільки про прийняті процесуальні рішення та встановлені обставини стороні обвинувачення відомо, а сторона захисту обмежена в отриманні таких відомостей до відкриття їй матеріалів кримінального провадження, то саме сторона обвинувачення, яка повноважна проводити слідчі дії під час досудового розслідування, повинна встановлювати процесуальний статус особи, яка буде допитуватись.
Адвокатом у клопотанні зазначено відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 для організації його виклику для допиту. В оскаржуваній постанові не зазначено про неможливість виклику ОСОБА_2 в Україну для його допиту.
Крім того, згода особи на проведення її допиту потрібна для її допиту не за місцем проведення досудового розслідування. Про неможливість виклику ОСОБА_2 для допиту його на території України в оскаржуваній постанові нічого не зазначено.
Підстави вважати, що ОСОБА_2 не прибуде в Україну за викликом детектива/прокурора наразі відсутні.
Мета здійснення допиту особи в рамках кримінального провадження - отримання показань, які можуть бути використані як докази, на підставі яких слідчий, прокурор встановлює наявність або відсутність фактів чи обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Саме для досягнення цієї мети адвокат звернувся з клопотанням від 24.10.2022.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що мотиви, з яких виходив прокурор, відмовляючи у задоволенні поданого клопотання, є необґрунтованими.
При цьому, прокурором в Постанові не надано оцінку необхідності проведення допиту ОСОБА_2 у кримінальному провадженні для встановлення обставин кримінального правопорушення, з приводу з`ясування яких адвокат звернувся до прокурора з відповідним клопотанням, в тому числі і з урахуванням викладеного у такому клопотанні переліку питань, які на думку адвоката слід поставити в ході допиту цієї особи.
Відтак, оскільки мотиви прийняття прокурором рішення про відмову у здійсненні допиту ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 52016000000000380 є необґрунтованими, то Постанова є такою, що не відповідає вимогам, зазначеним у ч. 5 ст. 110 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; зобов`язання вчинити певну дію.
За такого, з огляду на невідповідність оскаржуваної Постанови вимогам, встановленим ч. 5 ст. 110 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що така Постанова підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що при прийнятті рішення про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 від 24.10.2022 про проведення слідчих (розшукових) дій, а саме допиту ОСОБА_2, прокурором не мотивовано підстав такої відмови, зважаючи, що слідчий суддя не може заміняти прокурора, мотивуючи доцільність/недоцільність допиту ОСОБА_2 у рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати прокурора, який здійснює повноваження у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_5 від 24.10.2022.
Таким чином, скарга адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1, підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 5, 9, 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.10.2022 р. про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 від 24.10.2022 про виклик та допит в порядку міжнародної правової допомогу ОСОБА_2 .
Зобов`язати прокурора, який здійснює повноваження у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 р. повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_5 від 24.10.2022.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_3