- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/5551/22
Провадження 1-кс/991/5569/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_13, прокурора ОСОБА_14, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_15, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання Генерального прокурора ОСОБА_16 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження № 42022000000000182 від 02.02.2022 за підозрою народного депутата України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання Генерального прокурора ОСОБА_16 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження № 42022000000000182 від 02.02.2022 (далі - Кримінальне провадження), досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в якому просить: продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 від 20.09.2022 у справі № 991/3831/22 (провадження № 1?кс/991/3848/22) на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: (1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; (2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, керівниками Національної поліції, Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, керівниками та судовими експертами національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища;
2) продовжують існувати ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3) після застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу його процесуальна поведінка свідчила про те, що сторона захисту намагалася затягнути досудове розслідування з метою зменшення залишку строків для закінчення досудового розслідування після повідомлення про підозру, тобто про намір зашкодити досудовому розслідуванню, зловживаючи своїми процесуальними правами, отже поведінка підозрюваного свідчить про те, що ризики не зменшилися;
4) 28.09.2022 досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, стороні захисту надано повний доступ до матеріалів досудового розслідування, про що повідомлено ОСОБА_1 та його захисників, однак ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_15 жодного разу не з`явилися до детективів для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що свідчить про умисне затягування з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, така поведінка сторони захисту перешкоджає закінченню досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_17 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав, наполягав на тому, що саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, вони здатні забезпечувати його належну процесуальну поведінку. Крім того, зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, за такого просив продовжити строк дії покладених раніше обов`язків ще на два місяці, вказав, що закінчити досудове розслідування до завершення дії попередньої ухвали слідчого судді, якою на підозрюваного ОСОБА_1 покладено ряд додаткових обов`язків строком до 20 листопада 2022 року включно, неможливо, оскільки 28.09.2022 досудове розслідування завершено, стороні захисту надано повний доступ до матеріалів досудового розслідування, про що повідомлено ОСОБА_1 та його захисників, однак ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_15 зволікають з ознайомленням з матеріалами Кримінального провадження: ОСОБА_1 жодного разу не з`явився на виклик детектива для ознайомлення, адвокат ОСОБА_15 тільки почав ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_15 заперечував проти задоволення Клопотання з тих підстав, що протягом досудового розслідування ОСОБА_1 виявляє належну процесуальну поведінку, ризики, заявлені у Клопотанні відсутні, і без покладення на нього додаткових процесуальних обов`язків виконує вимоги закону, зі свого боку, додаткові обов`язки, які на нього покладені, обмежують ОСОБА_1 у виконанні ним повноважень народного депутата.
Підозрюваний ОСОБА_1 позицію захисника підтримав, просив у задоволенні Клопотання відмовити, зазначив, що з`являється на виклики детектива/прокурора, виявляє належну процесуальну поведінку.
Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме підозрюється в пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Так, в ході досудового розслідування встановлені наступні обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: народний депутат України ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел щодо надання неправомірної вигоди службовим особам управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції, висловив працівникам поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (двічі) пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 150 тисяч без зазначення грошової одиниці за те, щоб вони дозволили йому залишити місце ДТП, яке відбулося 23.08.2021 р.
07.09.2022 о 15 год. 32 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 про отримання (а. 245-248,зв., том 1).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.09.2022 (справа № 991/3831/22 провадження № 1-кс/991/3848/22) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 коп., та покладено на ОСОБА_1 додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду; (2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, керівниками Національної поліції, Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, керівниками та судовими експертами національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 20 листопада 2022 року включно.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України/ продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов`язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме підозрюється в пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: протоколом ЦВК від 21.07.2019 «Про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 40» та протоколом від 17.02.2022 огляду сайту Верховної Ради України, якими підтверджується, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання (а. 65-69, том 1), відповіддю інтернет-видання «Українська правда» (ПП «Українська правда») від 04.02.2022, якою органу досудового розслідування наданий флеш - накопичувач з відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП (а.33, том 1), протоколом від 04.02.2022 огляду флеш-накопичувача, наданого інтернет-виданням «Українська правда», на якому виявлені відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП (а. 33, зворот - 35, зворот, том 1); протоколом від 04.02.2022 огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП та стенограмою до них (а. 36-39, том 1); висновком експерта від 14.02.2022 № 4025 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення, згідно з яким, що у висловлюваннях ОСОБА_1 містяться висловлювання у формі обіцянки та пропозиції службовим особам надати вигоду за вчинення певних дій в інтересах ОСОБА_1 (а.39, зворот - 45, том 1), висновком експертів від 14.02.2022 № 4040/4681-4691 за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису, відповідно до якого ознак монтажу, переривання, змін відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП не виявлено, а також встановлено, що слова (фрази, репліки) на відеозаписах належать ОСОБА_1 (а. 48-60, том 1); протоколом від 16.08.2022 огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП (а. 70-79, том 1), показами свідка ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5 (а.83-90, том 1), відповідно до яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 висловив пропозицію відповідним працівникам Управління патрульної поліції м. Києва надати можливо грошові кошти у розмірі 150 тисяч за те, щоб його відпустили з місця вчинення ДТП, яке відбулося 23.08.2021; відповіддю УОАЗОР ГУ НП у м. Києві від 15.02.2022 № 213/125/12/01-2022, якою підтверджуються обставини ДТП (а. 94-95, том 1), відповіддю Управління патрульної поліції у м. Києві від 11.02.2022 № 5136/41/11/7/01-2022 з додатками, якою підтверджується факт прибуття екіпажів поліції ( ОСОБА_3, ОСОБА_5 та інших) на місце ДТП; факт видачі поліцейським нагрудних відеокамер «CammPro» 1826R2.3/32 AA000822 (1014825639) чорного кольору з написом на корпусі «АА-00822, CammPro 1826R2.3/32 AA000849 (1014826153)», чорного кольору з написом на корпусі «АА-00849», на які 23.08.2021 здійснювався відеозапис подій за участю ОСОБА_1 на місці ДТП; статус службових осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; обставини ДТП (а. 96-103, том 1); рапортом поліцейського ОСОБА_6 від 23.08.2021 та протоколом від 23.08.2021 огляду місця ДТП, якими підтверджуються обставини ДТП (а.с. 16-32, том 1), а також іншими доказами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, на стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність / відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п.п. 1,3, ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.09.2022 у справі № 991/3831/22 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу і покладення додаткових обов`язків, на даний час продовжують існувати.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), а також, зокрема, можливим призначенням покарання у вигляді позбавлення волі (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_1 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер № НОМЕР_1, виданий 26.10.2017 (дійсний до 26.10.2027), та НОМЕР_2, виданий 15.10.2013 (дійсний до 15.10.2023), згідно відомостей, які містяться в інформаційній базі даних Державної міграційної служби України (особова картка, а. 132, зворот, том 1), що свідчить про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України, враховуючи досвід підозрюваного щодо перетину кордону в період протягом 2017-2022 років відповідно до відомостей, наявних в системі ДПС України «Аркан» (а. 137,зв.-138, том 1), та згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також відомостей, що містяться в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 за 2020 рік, щодо наявності у власності ОСОБА_1 майна, грошових активів та інформації про отримані ним доходи (а. 133-137, 139-199, том 1), про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України свідчать достатні грошові активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Так, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2500-IX від 15.08.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Слідчим суддею встановлено, що з початком введення на території України ОСОБА_1, який є військовозобов`язаним, неодноразово здійснював виїзди за межі України як народний депутат України, використовуючи для відповідних виїздів дипломатичний паспорт № НОМЕР_3 (а.200, том 1) у відповідності до Положення про дипломатичний паспорт України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2015 року № 264/2015.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, в тому числі за кордоном, продовжує існувати, однак є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання, має сім`ю (одружений та має двох малолітніх дітей на утриманні, які потребують батьківського догляду та піклування), за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу/про продовження строку дії покладених на нього процесуальних обов`язків. Крім того, поведінка ОСОБА_1 на місці ДТП свідчить, що він здатний виконувати вимоги працівників правоохоронних органів - залишався на місці ДТП на вимогу працівників поліції увесь потрібний час.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування невеликого ризику ймовірного вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик того, що ОСОБА_1 буде незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений, серед іншого, тим, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ІХ скликання, займає посаду заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, є членом політичної партії «Слуга Народу», має зв`язки у правоохоронних та державних органах, а тому існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може використовувати свій статус, посаду, членство в партії, зв`язки та впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, зокрема, патрульні поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яким за версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 пропонував надати неправомірну вигоду за те, щоб вони дозволили йому залишити місце ДТП 23.08.2021, а також інші допитані як свідки у Кримінальному провадженні поліцейські продовжують працювати в органах Національної поліції, а тому ОСОБА_1 особисто та/або через свої зв`язки з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, у правоохоронних та інших державних органах може здійснювати тиск на свідків з метою зміни або відмови від давання ними показань у подальшому в суді. Існування вказаного ризику також підтверджується і матеріалами Клопотання, зокрема, відомостями з протоколу огляду від 04.02.2022, складеного за результатом огляду відеозаписів з нагрудних відеокамер поліцейських за 23.08.2021 з місця ДТП та стенограмою до них (а. 36-39), у відповідності до яких 23.08.2021 на місці ДТП ОСОБА_1 намагався домовитися з патрульними поліцейськими, посилаючись на свої зв`язки з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2 .
Вказаний ризик існує, проте є мінімальним з огляду на ту обставину, що із спливом часу з початку досудового розслідування та з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, з урахуванням завершення досудового розслідування та повідомлення стороні захисту про відкриття матеріалів Кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України (Повідомлення № 0422-206/18084 від 28.09.2022), здійснення наразі процедури ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у Кримінальному провадженні, більшість свідків у Кримінальному провадженні вже допитані, заходи, спрямовані на отримання показань інших свідків, необхідних доказів, наразі вжиті органом досудового розслідування, показання свідків у Кримінальному провадженні вже отримані, необхідна доказова база зібрана.
Однак, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
За такого, ризик незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні хоча і є мінімальним, однак продовжує існувати.
Ризик того, що ОСОБА_1 буде незаконно впливати на експертів у Кримінальному провадженні, а також може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даний час відсутній, враховуючи ту обставину, що досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування мав можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі завершено, 28.09.2022 здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у Кримінальному провадженні та про відкриття матеріалів Кримінального провадження стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, наразі триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України, а отже наявні підстави вважати, що всі необхідні судові експертизи в рамках Кримінального провадження вже проведені, всі необхідні речі та документи, що мають доказове значення для Кримінального провадження, отримані органом досудового розслідування та перебувають у його володінні.
Існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не підтверджено матеріалами Клопотання.
Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент такі ризики як переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на свідків у Кримінальному провадженні, які є мінімальними, продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, передбачені пунктами 1, 3,4 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого судді або суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, керівниками Національної поліції, Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 .
Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрюваного мінімальними додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_1 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Так, ч. 5 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Як вбачається із матеріалів справи у відповідності до Повідомлення від 28.09.2022 за вих. № 0422-206/18084, 28.09.2022 досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, зібрані під час досудового розслідування докази визнано достатніми для складання обвинувального акту, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України надано доступ та можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, про що сторону захисту повідомлено в цей же день.
Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.
Так, у відповідності до протоколів ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування від 05.10.2022 та від 04.11.2022 (а. 224-241, том 1) вбачається, що зі всіма матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження (3 (трьома) томами) ознайомився лише захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_18 Відомості про те, що підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_15 розпочали ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, з огляду на те, що стороні захисту, а саме підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату ОСОБА_15 необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ще на два місяці, оскільки, слідчий суддя вважає такий строк достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 290 КПК України, при цьому, відповідний строк є таким, що відповідає передбаченому законом строку.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави додаткових процесуальних обов`язків слід продовжити ще на два місяці, тобто до 17 січня 2023 року включно, однак у межах строку досудового розслідування.
Що стосується вимоги прокурора про покладення на ОСОБА_1 обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива) та повідомляти слідчого (детектива) про зміну свого місця проживання та місця роботи, то в цій частині Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що 28.09.2022 досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України, отже, на даній стадії Кримінального провадження жодних слідчих/процесуальних дій детективом не проводиться. При цьому, після завершення процедури ознайомлення з матеріалами Кримінального провадження у відповідності до положень ст. 290 КПК України можливо лише здійснення однієї із процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, здійснити яку уповноважений лише прокурор. Таким чином, відсутні обґрунтовані підстави для покладення на ОСОБА_1 обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива) та повідомляти слідчого (детектива) про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Доводи прокурора про те, що на даній стадії Кримінального провадження можливо здійснення детективом повідомлення сторони захисту щодо можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, а також за дорученням прокурора здійснення виклику підозрюваного/його захисників для вручення обвинувального акту, не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки у відповідності до положень ст. 290 КПК України ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження є правом сторони захисту з цих підстав з`явитися до детектива, а не її обов`язком. Зі свого боку, у відповідності до положень ст. 293 КПК України вручення копії обвинувального акту є обов`язком прокурора, а не детектива, а тому саме прокурор уповноважений повідомити сторону захисту про необхідність прибути до нього для вручення обвинувального акту.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого судді або суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, керівниками Національної поліції, Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 .
Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_14
Строк дії ухвали - два місяці, до 17 січня 2023 року включно, однак у межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12