- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/5499/22
Провадження 1-кс/991/5517/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, за участю секретаря ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, при розгляді у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погодженого з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000380 від 20.10.2016,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 (далі - Клопотання) в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000380 від 20.10.2016, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України (далі - Клопотання).
В судовому засіданні 17.11.2022 до початку розгляду Клопотання по суті, захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявили ряд клопотань, а саме: про встановлення порядку заявлення та розгляду клопотань сторони захисту, розгляд кожного клопотання окремо; долучення до матеріалів Клопотання документів; про недопустимість ухвали від 19.01.2021 у справі № 991/313/21, долученої до матеріалів Клопотання прокурором у судовому засіданні 15.11.2022; про виклик ОСОБА_1 в судове засідання у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України; про направлення копій матеріалів Клопотання ОСОБА_1, який не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні та офіційно перебуває на території Республіки Кіпр, шляхом направлення запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу та відкласти розгляд такого клопотання до надання прокурором доказів, які підтверджують направлення такого Клопотання підозрюваному.
Прокурор САП ОСОБА_9 заперечував проти доводів клопотань сторони захисту, просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що заперечує проти долучення до матеріалів Клопотання ухвал суду в інших справах та документів, наданих на підтвердження постійного проживання ОСОБА_1 на території Республіки Кіпр.
При розгляді заявлених стороною захисту клопотань, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
На стадії досудового розслідування кримінального провадження, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України здійснюється слідчим суддею одноособово.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КПК України, головуючий - суддя, який розглядає справу одноособово.
За ч. 1 ст. 321 КПК України, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Таким чином, з метою виконання завдань кримінального провадження та дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження, задля забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду в розумний строк, слідчий суддя самостійно визначає порядок розгляду клопотань сторін, заявлених у судовому засіданні. При цьому, нормами Кримінального процесуального кодексу України встановлено необхідність розгляду таких клопотань з урахуванням думки інших учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, однак не покладено на слідчого суддю обов`язку розглядати кожне заявлене клопотання окремо та заслуховувати думку учасників судового засідання, в тому числі прокурора, після кожного заявленого клопотання окремо, а не після всіх заявлених клопотань.
Що стосується доводів сторони захисту з приводу необхідності направлення копії Клопотання разом із доданими до нього матеріалами ОСОБА_1, то за змістом ст. 182 КПК України, необхідність надання копій таких матеріалів підозрюваному встановлена при зверненні сторони обвинувачення до суду із клопотанням про застування запобіжного заходу, а не про його обрання. Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає необхідності вручення клопотання про обрання запобіжного заходу особі, стосовно якої воно подається/розглядається і яка відсутня при його розгляді. Можливість особи, стосовно якої подано клопотання про обрання запобіжного заходу, реалізувати свої права на захист реалізуються шляхом надання можливості ознайомитись з клопотанням та доданими до нього матеріалами, що ОСОБА_1 і здійснюється через своїх представників (т.3 а. 27, 29, 44).
Стаття 135 КПК України регламентує порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні. Зокрема, у ч. 7 ст. 135 КПК України йдеться саме про вручення повістки про виклик особи, яка проживає за кордоном.
Згідно ч. 2 ст. 134 КПК України, суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.
Однак, із аналізу положень ч. 6 ст. 193 КПК України вбачається, що слідчий суддя може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного і лише у випадку доведення прокурором певних обставин передбачених вказаною статтею. Зазначеною нормою не передбачено можливості задоволення такого клопотання у разі безпосередньої присутності підозрюваного.
Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що безпосередня присутність підозрюваного в залі судового засідання при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу буде свідчити про відсутність підстав для задоволення такого розгляду, оскільки буде суперечити суті самої процедури обрання безальтернативного запобіжного заходу (лише тримання під вартою), який обирається з метою затримання особи та доставки її до місця кримінального провадження для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід (ч.6 ст.193 КПК України).
Алгоритм дій, встановлений статтею 187 КПК України, стосується заходів, які забезпечують прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, і положення вказаної статті не стосуються розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки таке клопотання розглядається за відсутності особи і має на меті забезпечення доставки до місця кримінального провадження підозрюваного, щодо якого є достатні підстави, що він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Частини 1 та 3 статті 187 КПК України пов`язані між собою і передбачають певну послідовність дій слідчого судді саме для забезпечення участі особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, яке не може бути розглянуто за відсутності такої особи.
Застосування при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу положень ст.187 КПК України, в тому числі окреме застосування положень ч. 1 вказаної статті без подальшого застосування положень ч. 3, у разі неявки особи на виклик, суперечить меті зазначеній в статті 187 КПК України - забезпечення явки особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, положення ч. 1 ст. 187 КПК України не можуть бути застосовані при розгляді в порядку передбаченому ч. 6 статті 193 КПК України клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке розглядається та може бути задоволено лише за відсутності підозрюваного та за умови наявності достатніх підстав вважати, що: (1) підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або (2) оголошений у міжнародний розшук.
Оскільки участь особи, стосовно якої розглядається клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не обов`язкова, то відсутні підстави для здійснення судового виклику такої особи в порядку передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України, з урахуванням положень ч. 2 ст. 134 КПК України.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 обізнаний (повідомлений) про розгляд клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу і реалізує свої процесуальні права через своїх представників (аркуші 27, 29, 44, 51, 58 тому 3), в тому числі знайомиться з клопотанням про обрання запобіжного заходу, а також з матеріалами, якими воно обгрунтоване, знайомиться з матеріалами справи, долучає докази через своїх представників, а тому відсутні підстави для його додаткового повідомлення про розгляд Клопотання.
Положення статті 566 КПК України, які регулюють порядок виклику особи участь особи якої є обов`язковою при проведенні слідчих чи інших процесуальних дій на території України (з урахуванням положень ч. 2 ст. 134 КПК України), застосуванню не підлягають, оскільки участь такої особи при розгляді клопотання про застосвання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не є обов`язковою з урахуванням зазначених вище висновків.
Клопотання про визнання ухвали слідчого судді ВАКС від 19.01.2021 у справі №991/313/21 недопустимим доказом задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 89 КПК України визначено порядок визнання доказів недопустимими.
Так, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Частиною 2 статті 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
Частиною 4 ст. 193 КПК України передбачено, що за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Надана стороною обвинувачення ухвала слідчого судді ВАКС від 19.01.2021 долучена до матеріалів справи для подальшого дослідження на підставі ч. 3 ст. 193 КПК України, оскільки може мати значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу (питання про значення такого доказу слідчий суддя вирішує в нарадчій кімнаті). Тобто вказана ухвала долучена як можливий доказ існування обставин, зазначених у клопотанні, а не як доказ існування інших обставин, які в клопотанні не зазначені. Зазначений доказ не є очевидно не допустимим, не порушує принцип законності, оскільки таке долучення ґрунтується на законі, не порушує права на ефективний захист, не дискримінує сторони і не робить їх нерівними, оскільки і у сторін є рівні права реалізовувати на свою користь положення ч. 4 ст.193 КПК України.
Інші клопотання сторони захисту, в тому числі, щодо негайного розгляду клопотань, заявлених стороною захисту, клопотання про розгляд клопотань сторони захисту почергово, також задоволенню не підлягають, оскільки стороною захисту не наведено жодних об`єктивних підстав для розгляду її клопотань в порядку, про який вони клопочуть, а не в порядку, встановленому слідчим суддею, а саме слідчий суддя, на підставі ч. 1 ст. 321 КПК України, як головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Стороною захисту не наведено жодного об`єктивного доводу неможливості здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків в порядку розгляду клопотань, встановлених слідчим суддею - після заявлення всіх клопотань, що маються у сторони захисту, а не почергово кожного окремо.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення зазначених вище клопотань сторони захисту та відсутність підстав для відкладення розгляду Клопотання.
Разом з тим, враховуючи, що надані захисниками в судовому засіданні документи можуть мати значення для прийняття рішення за результатами розгляду Клопотання та оцінка цим документам, разом із документами, долученими стороною обвинувачення, буде надана слідчим суддею в нарадчій кімнаті при вирішенні Клопотання по суті, заявлене стороною захисту клопотання про долучення документів підлягає задоволенню на підставі ч. 4 ст. 193 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання сторони захисту про долучення доказів до матеріалів справи задовольнити.
Долучити до матеріалів справи копії документів наданих стороною захисту.
Інші клопотання сторони захисту залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не пілягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_2