Документ № 107500383

Головуючий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_20.Справа № 991/196/20Доповідач: ОСОБА_7.Провадження №11-кп/991/70/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2022 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_7.,

суддів: ОСОБА_8., ОСОБА_9.,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_10.,

прокурора ОСОБА_11,

представника потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_12.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_13., ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Любомль Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні №52018000000000856, об`єднаному з кримінальним провадженням №52019000000001208,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду /далі - Апеляційна палата/ було розпочато згідно з клопотанням прокурора, поданим відповідно до ст. ст. 183, 184 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ (т. 144 а. с. 68-98).

ІІ. Зміст клопотання

2. У клопотанні прокурор просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 390 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 014 000,00 (один мільйон чотирнадцять тисяч) грн, та покладенням в разі сплати застави обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

2.1. Клопотання мотивоване тим, що: (1) ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (2) наявні ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) враховуючи майновий стан обвинуваченого і його сімейне становище, для належного виконання покладених обов`язків доцільно визначити заставу у вказаному прокурором розмірі, який не є завідомо непомірним для ОСОБА_3 ; (4) для забезпечення ефективного судового розгляду на ОСОБА_3 необхідно покласти обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_11 підтримав своє клопотання з мотивів, наведених у ньому.

ІІ. Позиції учасників провадження

3. Присутні у судовому засіданні сторони висловили свої аргументи.

3.1. Захисник ОСОБА_14. заперечив проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи свою позицію тим, що ОСОБА_3 не прибував у судові засідання, оскільки мав незадовільний стан здоров`я, а у судове засідання, яке відбулося 17.11.2022 о 13 год. 00 хв, ОСОБА_3 не прибув внаслідок стану здоров`я його як захисника, оскільки саме він організовував відеоконференцзв`язок за допомогою власних технічних засобів.

3.2. Захисник ОСОБА_16. заперечив проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи свою позицію тим, що (1) відсутні ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, а застосовувати запобіжний захід, обґрунтовуючи необхідність у його застосуванні лише наявністю обґрунтованої підозри не відповідає нормам законодавства; (2) не надано жодних документів, які належним чином обґрунтовують матеріальне становище ОСОБА_3 ; (3) допоки існує нескасована ухвала про закриття кримінального провадження не може бути застосований запобіжний захід зокрема до обвинуваченого.

3.3. Захисник ОСОБА_15. заперечила проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи свою позицію тим, що: (1) ОСОБА_3 не з`являвся до суду внаслідок наявності поважних причин, за винятком судового засідання, яке відбулося 07.12.2021, проте у матеріалах кримінального провадження були наявні документи, на підставі яких можливо встановити причину неявки обвинуваченого; (2) ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК відсутні.

3.4. Обвинувачений ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, підтримавши доводи своїх захисників.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

4. Під час оцінки необхідності застосування запобіжного заходу суд виходить із такого.

(§1) Щодо обґрунтованості підозри

5. Прокурор у клопотанні зазначає, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.

5.1. Сторона захисту ОСОБА_3 заперечила проти даного доводу прокурора, зазначивши, що матеріали кримінального провадження не містять беззаперечних доказів вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень.

5.2. За наслідками перевірки доводу сторони обвинувачення колегія суддів вважає, що наявна обґрунтована підозра вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК.

6. Роблячи такий висновок, колегія суддів виходить із того, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє.

6.1. Тому, враховуючи положення ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.

6.2. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

6.3. Але колегія суддів зауважує, що стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

6.4. Отже, під час перевірки чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, про які йдеться в обвинувальному акті, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення.

7. Так, у ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких протягом 2013-2015 ОСОБА_3, діючи умисно у складі організованої групи заволодів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство /далі - ТОВ НВП/ «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ» природнім газом Національної акціонерної компанії /далі - НАК/ «Нафтогаз України» в особливо великих розмірах у обсязі 91 322,345 тис м3 під прикриттям ліцензованої господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» населенню м. Новояворівськ, Львівської області, що завдало матеріальної шкоди державі в особі НАК «Нафтогаз України» у сумі 620 845 365 (шістсот двадцять мільйонів вісімсот сорок п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 44 коп.

7.1. Також у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 ОСОБА_3, діючи у складі організованої групи, складав та здійснював видачу заявок щодо виділення лімітів та актів приймання-передачі природного газу із внесеними до них завідомо неправдивих відомостей службовими особами ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», що призвело до заволодіння майном, що належить державі в особі НАК «Нафтогаз України» в особливо великих розмірах та завдання нафтогазовій компанії збитків у сумі 620 845 365 (шістсот двадцять мільйонів вісімсот сорок п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 44 коп.

7.2. Крім того, протягом 2013-2015 років ОСОБА_3 легалізував протиправно обернені на користь ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» 91 322,345 тис м3 природного газу на суму 620 845 365 (шістсот двадцять мільйонів вісімсот сорок п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 44 коп. (як різниця між фактично сплаченими коштами та сумою, яку необхідно було сплатити НАК «Нафтогаз України») шляхом приховування його незаконного походження та використання його на виробництво електричної енергії, яку вони реалізували впродовж 2013-2015 років ДП «Енергоринок», забезпечивши отримання ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» незаконного доходу у загальному обсязі 996 158 981 (дев`ятсот дев`яносто шість мільйонів сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн 44 коп, частина якого за пособництва ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи (досудове розслідування стосовно якої здійснюється у кримінальному провадженні №22016000000000243) у розмірі 63 967 440 (шістдесят три мільйони дев`ятсот шістдесят сім тисяч чотириста сорок) грн 30 коп та є особливо великим розміром була легалізована шляхом здійснення правочинів та фінансових операцій з ТОВ «Корпорація КРТ», замаскованих під придбання «мазуту» та послуг з технічного обслуговування.

7.3. Наведені факти, які доводять причетність ОСОБА_3 до вчинення злочинів у цьому кримінальному провадженні за стандартом доказування «обґрунтована підозра», підтверджуються матеріалами справи, які в кількості більше 140 томів наявні у розпорядженні суду. Крім того, зазначені обставини існування обґрунтованої підозри щодо цього обвинуваченого неодноразово перевірялися та були підтверджені під час обрання йому запобіжних заходів.

8. Таким чином, вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК.

9. Разом із цим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях ОСОБА_3 вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується під час розгляду обвинувального акта по суті.

(§2) Щодо наявності ризиків

10. Прокурор у клопотанні зазначив про наявність двох ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки внаслідок неявки ОСОБА_3 двадцять два рази у судові засідання у суді першої інстанції, безпідставної неявки до суду апеляційної інстанції, до нього було застосовано привід та грошове стягнення та внаслідок такої поведінки обвинувачений порушує розумні строки судового провадження.

10.1. Сторона захисту ОСОБА_3 заперечила щодо наявності даних ризиків, мотивуючи тим, що обвинувачений не з`являвся до суду внаслідок наявності поважних причин, зокрема незадовільного стану здоров`я його та його захисника.

10.2. За наслідками розгляду даних доводів клопотання колегія суддів вважає, що ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК наявний та підтверджується матеріалами кримінального провадження, проте наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, стороною обвинувачення недоведена.

11. Надаючи саме таку оцінку доводам прокурора, колегія суддів виходить з того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

11.1. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

11.2. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

11.3. Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких повинна бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

11.3.1. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

11.3.2. Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

11.4. У ході застосування наведеного підходу судом враховуються наступні факти, у відповідності до яких ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджується (1) численними неявками обвинуваченого ОСОБА_3 у судові засідання для участі в судовому розгляді 18.03.2020 (т. 3 а. с. 132), 28.04.2020 (т. 7 а. с. 184-184а), 06.05.2020 (т. 7 а. с. 236а), 04.08.2020 (т. 9 а. с. 206-207), 02.09.2020 (т. 12 а. с. 58-59), 07.12.2020 (т. 13 а. с. 101-103), 11.02.2021 (т. 14 а. с. 180-181), 03.08.2021 (т. 20 а. с. 121-122), 09.08.2021 (т. 20 а. с. 153-154), 10.08.2021 (т. 20 а. с. 192-193), 07.12.2021 (т. 22 а. с. 1-2), 14.12.2021 (т. 22 а. с. 48-50), 18.01.2022 (т. 31 а. с. 176-177), 26.04.2022 (т. 31 а. с. 236-237), 03.05.2022 (т. 24 а. с. 118); (2) застосуванням Вищим антикорупційним судом до обвинуваченого грошового стягнення та приводу (т. 14 а. с. 182-184, 203-215; т. 22 а. с. 3, 7-9); (3) неможливістю провести підготовче судове засідання у Вищому антикорупційному суді упродовж більш ніж як двох років (21.01.2020-18.05.2022), що порушує розумні строки проведення судового провадження (т. 2 а. с. 100; т. 34 а. с. 138-143); (4) накладенням Апеляційною палатою на ОСОБА_3 грошового стягнення внаслідок неприбуття у судове засідання, призначеного на 17.11.2022 о 13 год 00 хв, без наявності поважних причин (т. 143 а. с. 226; т. 144 а. с. 29-31).

11.4.1. Тому, ураховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що в клопотанні сторони обвинувачення зазначено достатні підстави, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, щодо існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК. Адже ймовірність настання наведеного ризику не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

11.4.2. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_3 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що обвинувачений має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

11.5. Разом з цим, колегія суддів вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду на даний момент є недоведеним, зважаючи на поведінку обвинуваченого та його обізнаність про кримінальне провадження упродовж тривалого часу, а також ураховуючи неможливість за обставин цієї справи посилатися лише на тяжкість вчинених обвинуваченим дій у ситуації, коли на даний момент наявне не скасоване рішення про закриття кримінального провадження №52018000000000856, об`єднаного з кримінальним провадженням №52019000000001208.

(§3) Щодо виду запобіжного заходу та покладення обов`язків

12. Прокурор, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування двох ризиків, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 390 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 014 000,00 (один мільйон чотирнадцять тисяч) грн.

12.1. Сторона захисту ОСОБА_3 заперечила щодо необхідності застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки вважала його занадто тяжким.

12.2. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що у кримінальному провадженні №52018000000000856, об`єднаному з кримінальним провадженням №52019000000001208, до ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн та покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

12.3. Під час перевірки вказаного доводу колегія суддів враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).

12.3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

12.3.2. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт.

12.3.3. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).

12.4. Застосовуючи наведений підхід, колегія суддів ураховує, що:

12.4.1. на даній стадії ОСОБА_3 не підозрюється, а обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, якими за версією сторони обвинувачення було завдано шкоду в розмірах 620 845 365 (шістсот двадцять мільйонів вісімсот сорок п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 44 коп. та 996 158 981 (дев`ятсот дев`яносто шість мільйонів сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят одна тисяча) грн 44 коп (т. 1 а. с. 6-241);

12.4.2. до ОСОБА_3 неодноразово застосовувалися запобіжні заходи, починаючи з 25.01.2018, проте це не перешкодило йому безпідставно не з`являтися до суду, внаслідок чого до нього Вищим антикорупційним судом було застосовано грошове стягнення та привід у судове засідання (т. 14 а. с. 182-184, 203-215; т. 22 а. с. 3, 7-9; т. 144 а. с. 74-98).

12.4.3. будучи обізнаним про свій обов`язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, ОСОБА_3 безпідставно не прибув в судове засідання в апеляційний суд, внаслідок чого до нього було застосоване грошове стягнення (т. 143 а. с. 226; т. 144 а. с. 29-31);

12.4.4. ОСОБА_3 виповнилося повних 59 років, має постійне місце проживання та реєстрації на території України, має незадовільний стан здоров`я (т. 2 а. с. 96, 98; т. 22 а. с. 54-58, 79-86; т. 31, а. с. 7, т. 48 а. с.70-72);

12.5. Ураховуючи особу ОСОБА_3, його процесуальну поведінку, в тому числі в період перебування під дією запобіжного заходу, а також перебування у статусі обвинуваченого, а не підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри та доведеного ризику, колегія суддів вважає, що запобігти можливості ОСОБА_3 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

12.5.1. Більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку, ураховуючи неодноразове ухилення обвинуваченого від явки до суду під час розгляду справи у суді першої інстанції та одноразове ухилення від прибуття для участі в апеляційному розгляді в суді апеляційної інстанції, у тому числі зважаючи на те, що застосування до ОСОБА_3 . Вищим антикорупційним судом грошового стягнення та приводу не змінило його ставлення до своїх обов`язків як обвинуваченого під час судового розгляду в апеляційному суді.

12.5.2. Із огляду на наведене, для запобігання можливості ОСОБА_3 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином колегія суддів вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

13. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

14. Так, порядок визначення розміру, у якому до підозрюваного може бути застосована застава, регулюється ст. 182 КПК.

14.1. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

14.2. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

14.3. Відповідно до ст. 7 Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2481 грн.

14.4. Тому, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

14.5. Разом із цим, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

14.6. Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

14.7. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких, встановлених обставин, згідно з якими:

14.7.1. 05.02.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання детектива - накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, зокрема (1) житлову квартиру площею 52,1 м.кв (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2256778, адреса: АДРЕСА_1 ); (2) грошові кошти в розмірі 69 900 доларів США та 14 500 євро, вилучені під час обшуку 07.02.2017 ГСУ СБУ України (ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Києва від 06.03.2017 арештовані). Крім того, ухвалою слідчого судді від 05.02.2018 накладено арешт на майно ОСОБА_5, який є сином ОСОБА_3, а саме: (1) земельна ділянка площею 0,0971 га (кадастровий номер 4623686600:01:002:0544, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1014451346236), право власності на яку зареєстроване 29.08.2016 на підставі договору дарування №816 від 29.08.2016; (2) житловий будинок площею 297,1 м.кв (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 502336746236, адреса: АДРЕСА_2 ), право власності на яку зареєстроване 29.08.2016 на підставі договору дарування № 812 від 29.08.2016; (3) корпоративні права (частку у статутному капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Стандарт», код ЄДРПОУ: 41596526 (статутна частка у розмірі 150 000 грн.). Також накладено арешт на майно ОСОБА_6, яка як вбачається зі змісту ухвали є тещою ОСОБА_3, шляхом накладення заборони на відчуження, зокрема: легковий автомобіль марки Lexus RX 200T, 2016 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 (т. 144 а. с. 171-175);

14.7.2. засновником ТОВ «ЛЕКС СТАНДАРТ», статутний капітал якого становить 300 000,00 грн, є ОСОБА_5, членський внесок якого становить 150 000,00 грн (т. 144 а. с. 176-179);

14.7.3. ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира, загальною площею 52,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 22.11.2022 жодних відомостей стосовно наявності обтяжень відносно даного об`єкта нерухомості не встановлено (т. 144 а. с. 180-182).

14.7.4. 29.08.2016 ОСОБА_3 на підставі договору подарував ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 житловий будинок, загальною площею 297,1 кв.м, та земельну ділянку, на якій він знаходиться, площею 0,0971 га з кадастровим номером 4623686600:01:002:0544, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1014451346236, на яку в подальшому накладено арешт (т. 144 а. с. 183-190);

14.7.5. ОСОБА_6, яка є тещою ОСОБА_3, належить легковий автомобіль марки Lexus RX 200T, 2016 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 (т. 144 а. с. 191);

14.7.6. ОСОБА_3 належить легковий автомобіль марки Honda Сrosstour, 2014 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 (т. 144 а. с. 192);

14.7.7. за період з 2004 по 2018 роки ОСОБА_3 було нараховано дохід за місцем роботи ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» у сумі 852 787,26 грн, з них за період з 2013 по 2018 роки - 523 956,02 грн. Також він у 2019 році отримав дохід від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у розмірі 100000,00 грн (т. 144 а. с. 194-201).

15. Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, неодноразове порушення визначеного кримінальним процесуальним законом обов`язку щодо явки до суду в суді першої інстанції та одноразове - у суді апеляційної інстанції, а також не наведення прокурором фактів, з огляду на які було б необхідно застосувати до ОСОБА_3 заставу в більшому за максимальний розмір, визначений ч. ч. 4-5 ст.182 КПК, колегія суддів вважає, що сума застави в розмірі 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн 00 коп для нього буде помірною і такою, що разом з покладенням обов`язків, визначених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК, здатна запобігти ризику, що в подальшому він перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

16. Водночас, оскільки ризик переховування стороною обвинувачення недоведений, відсутня потреба в покладенні обов`язку, передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК.

(§4) Висновки

17. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн 00 коп із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.

Керуючись ст. 2, 7-9, 22, 26, 176-178, 179, 182, 183, 184, 186, 194, 196, 197, 199, 284, 370, 370, 376, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 визначити до 21 січня 2023 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень 00 копійок.

Сума застави може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_4 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що він зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку та явку за викликом ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених (1) частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; (2) частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (3) частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За умови внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки: (1) прибувати до прокурора, суду за першим викликом; (2) не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання ( АДРЕСА_2, без дозволу прокурора або суду; (3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну.

Строк дії покладених у разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків визначити до 21 січня 2023 року включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити обвинуваченому та вручити прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_7 Судді:ОСОБА_8 ОСОБА_9