Документ № 107509331

Справа № 991/5576/22

Провадження 1-кс/991/5594/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника (володільця) майна - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000260 від 14.09.2022 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52022000000000260 від 14.09.2022 р., у якому прокурор просила накласти арешт на предмети, вилучені в ході обшуку адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Ставидла, вул. Центральна, 18, у адміністративних приміщеннях державного підприємства «Дослідне господарство «Ставидлянське» (далі ДП «ДГ «Ставидлянське»), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 31.10.2022 (справа № 991/5042/22), а саме:

- жорсткий диск WD 1.5 Tb s\n WCAY00398725;

- ноутбук ASUS X515M s/n: M3N0LP03H932127 із зарядним пристроєм;

- відеореєстратор Digital Video Recorder s/n: 2H0022CPAPAS5P1 (далі - Клопотання).

Клопотання мотивованотим,що детективами Національного антикорупційногобюро Україниздійснюється досудоверозслідування,а прокурорами Спеціалізованої антикорупційноїпрокуратури здійснюєтьсяпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні №52022000000000260від 14.09.2022(далі Кримінальнепровадження)за фактомзловживання службовимиособами ДП«ДГ «Ставидлянське»своїм службовимстановищем приреалізації вадресу ТОВ«Юніка Трейд»сільськогосподарської продукціїза заниженимицінами,що спричинилотяжкі наслідкиу виглядішкоди насуму понад31млн.грн,тобто,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364 ККУкраїни,в рамкахякого 15.11.2022на підставіухвали слідчогосудді Вищогоантикорупційного суду ОСОБА_6 від 31.10.2022(справа№ 991/5042/22)проведено обшукза адресою:Кіровоградська обл.,Кропивницький р-н.,с.Ставидла,вул.Центральна,18,у адміністративнихприміщеннях ДП«ДГ «Ставидлянське»,за наслідкамиякого вилучено жорсткий диск WD 1.5 Tb s\n WCAY00398725, ноутбук ASUS X515M s/n: M3N0LP03H932127 із зарядним пристроєм, відеореєстратор Digital Video Recorder s/n: 2H0022CPAPAS5P1, в ході первинного огляду яких органом досудового розслідування встановлено, що речі містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, відтак відповідають критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, а тому накладення арешту на вилучені речі є необхідним з метою забезпечення збереження речового доказу.

Детектив НАБУ ОСОБА_3, який діє за дорученням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 за № 16/1/5-20501-22 від 21.11.2022, в судовому засіданні просив Клопотання задовольнити частково, а саме накласти арешт лише на відеореєстратор, щодо накладення арешту на жорсткий диск та ноутбук Клопотання не підтримав, оскільки відомості, що в них містяться, вже повністю скопійовані, потреба в подальшому їх утриманні відсутня, що стосується відеореєстратора, то детектив зазначив, що наразі його огляд не розпочато, оскільки на даний час спеціалісти обмежені у ресурсах, які б дозволили провести огляд та скопіювати необхідну інформацію.

Представник власника (володільця) майна ДП «ДГ «Ставидлянське» - адвокат ОСОБА_4 22.11.2022 подав письмові заперечення на Клопотання, в яких просив у задоволенні Клопотання відмовити, проте в судовому засіданні зазначив, що поданні ним заперечення не підтримує з урахуванням позиції детектива щодо відмови у підтриманні Клопотання в частині накладення арешту на жорсткий диск та ноутбук; щодо накладення арешту на відеореєстратор представник вказав, що покладається на розсуд суду.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про арешт майна, а також додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе:

- необхідність такого арешту;

- наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за фактом зловживання службовими особами ДП «ДГ «Ставидлянське» своїм службовим становищем при реалізації сільськогосподарської продукції в адресу ТОВ «Юніка Трейд» за заниженими цінами, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди на суму понад 31 млн. грн, за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

В період червня листопада 2021 року ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснило реалізацію в адресу ТОВ«Юніка Трейд» (ЄДРПОУ 43258178, м. Запоріжжя) сільськогосподарської продукції, а саме насіння соняшнику загальним об`ємом 2515,85 тонн на загальну суму 20152160,00 грн (ціна за тону на момент реалізацію 8000 грн за тону без ПДВ), пшеницю 3 класу урожаю 2021 року загальним об`ємом 1863,5 тонн на суму 5767047,98 грн (ціна за тону на момент реалізації 3094,74 грн без ПДВ), ячмінь загальним об`ємом123,53 тонн на суму 369292, 93 грн (ціна за тонну на момент реалізації 2989,5 грн без ПДВ).

У той же час в відповідно до інформації, розміщеної на веб порталі Головного управління статистики у Кіровоградській області, середні ціни реалізації зернових та олійних культур становили: від 6308,3 до 6860,7 грн за зернові та зернобобові культури (пшениця, ячмінь) та від 16741,4 до 19413,1 грн за насіння олійних культур (насіння соняшнику, соя).

Крім того, встановлено, що придбану в ДП «ДГ «Ставидлянське» сільськогосподарську продукцію ТОВ«Юніка Трейд» реалізувало на користь третіх осіб за ринковою вартістю, а саме: середня ціна реалізації насіння соняшника складала від 14577,87 грн до 16256,07 грн, середня ціна реалізації пшениці 3 класу складала від 5087,22 до 6228,08 грн.

Таким чином, службові особи ДП «ДГ «Ставидлянське» діючи всупереч інтересам державного підприємства та з метою отримання ТОВ«Юніка Трейд» неправомірної вигоди здійснили реалізацію сільськогосподарської продукції в адресу ТОВ«Юніка Трейд» за заниженими цінами, внаслідок чого ДП «ДГ «Ставидлянське» завдано майнової шкоди на суму 31496444 грн, що є тяжкими наслідками.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, згідно ст. 12 та Примітки до ст. 45 КК України, відноситься до тяжкого корупційного злочину.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому слідчий суддя, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах.

Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Так, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, зокрема - арешту майна.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, наявні достатні підстави вважати про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: висновком ГУ ДПС у Кіровоградський області № 10/11-28-08-07/31373027 від 22.07.2022 про результати аналітичного дослідження господарських операцій ДП «ДГ «Ставидлянське» за період з 01.01.2021 по 30.06.2022 (а.с. 34-43), листом ГУС у Кіровоградській області від 27.09.2022 за вих. № 14-46/1799 про надання інформації щодо середньої ціни продукції сільського господарства, разом із додатком (а.с. 44-44,зв.).

Ухвалою Вищогоантикорупційного судувід 31.10.2022р.у справі№ 991/5042/22(а.с.7-9,далі -Ухвала)надано дозвілна проведенняобшуку комплексу будівель за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Ставидла, вул. Центральна, 18, з метою відшукання речей та документів, що можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, оригінальних носіїв інформації з камер відеонагляду ДП «ДГ «Ставидлянське» за 2021 рік.

Зі змісту Ухвали вбачається, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для надання дозволу на проведення обшуку слідчим суддею встановлено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено злочин та причетність до його вчинення службових осіб ДП «ДГ Ставидлянське», що підтверджується матеріалами клопотання про надання дозволу на обшук.

На підставі Ухвали детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Ставидла, вул. Центральна, 18, у адміністративних приміщеннях ДП «ДГ «Ставидлянське».

У відповідності до протоколу обшуку від 15 листопада 2022 року та додатку до нього у вигляді Переліку речей і документів, вилучених 15.11.2022 під час обшуку (а.с. 10-32) в ході проведення обшуку виявлено та вилучено, серед іншого, відеореєстратор Digital Video Recorder s/n: 2H0022CPAPAS5P1.

З огляду на викладене, наявні достатні підстави вважати, що вищевказане майно вилучено у відповідності до Ухвали.

Щодо наявності підстав для накладення арешту на відеореєстратор Digital Video Recorder s/n: 2H0022CPAPAS5P1 слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Відеореєстратор пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації.

Зі змісту Клопотання та пояснень детектива вбачається, що в ході обшуку 15.11.2022 виявлено відеореєстратор Digital Video Recorder s/n: 2H0022CPAPAS5P1 із зарядним пристроєм, на якому містяться відеозаписи з 4 відеокамер в середині та довкола приміщення ДП «ДГ «Ставидлянське» за період з 04.11.2022 по 15.11.2022, однак спроба скопіювати вказану інформацію об`ємом близько 220 Гб на носій НАБУ зазнала невдачі. Враховуючи, що вказана інформація має значення для досудового розслідування, зокрема, у ній зафіксовано відомості про осіб, які відвідували приміщення ДП «ДГ «Ставидлянське» у період вчинення злочину, яке розслідується у Кримінальному провадженні, детективом прийнято рішення про вилучення вказаного відеореєстратора для копіювання інформації в лабораторних умовах.

З урахуванням наданих детективом у судовому засіданні пояснень та у зв`язку з тим, що скопіювати відеозаписи з відеореєстратора в ході обшуку з метою виявлення відомостей, що має значення для встановлення обставин Кримінального провадження, можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного Кримінального провадження, потребувало залучення спеціаліста та було можливим лише в ході проведення лабораторного дослідження, детективом правомірно було прийнято рішення про вилучення відеореєстратора відповідно до положень ч.ч. 1, 2 статті 168 КПК України.

З огляду на викладене, наявні достатні підстави вважати, що відеореєстратор, арешт на який просить накласти сторона обвинувачення, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, та можуть бути використані як докази у Кримінальному провадженні.

У судовому засіданні детектив повідомив, що наразі огляд відеореєстратора не розпочато, оскільки на даний час спеціалісти НАБУ обмежені у ресурсах, які б дозволили провести огляд та скопіювати необхідну інформацію, а тому для проведення відповідної слідчої дії та здійснення копіювання інформації, яка міститься у відеореєстраторі, необхідний додатковий час.

Враховуючи те, що під час первинного огляду відеореєстратора виявилось неможливим скопіювати інформацію, яка міститься у ньому, та для здійснення повного копіювання інформації органу досудового розслідування необхідний додатковий час з огляду на обмеженість у ресурсах для проведення відповідної слідчої дії та здійснення копіювання інформації, з урахуванням того, що наявні достатні підстави вважати, що на відеозаписах, які містяться у відеореєстраторі, можуть міститися дані, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у Кримінальному провадженні, з огляду на відповідність його критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо необхідності у накладенні арешту на вказане майно для подальшого проведення огляду з участю спеціаліста, зокрема, з метою копіювання інформації для подальшого використання таких відомостей в якості доказів на підтвердження або спростування обставин, які підлягають доказуванню у Кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту на відеореєстратор відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речового доказу, оскільки, враховуючи можливу причетність до вчинення злочину службових осіб ДП «ДГ «Ставидлянське», є достатні підстави вважати, що наявні ризики втрати, знищення інформації та відомостей, що в містяться у відеореєстраторі, а також ризики приховування, пошкодження, псування, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.

При цьому, необхідність накладення арешту на відеореєстратор обумовлена також і тим, що відомості, що містяться на ньому, дадуть змогу провести належне розслідування Кримінального провадження, забезпечить належне виконання стороною обвинувачення вимог КПК України щодо виконання завдань кримінального провадження, забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого процесуального рішення у розумні строки.

Таким чином,зважаючи наобґрунтованість підозрищодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що єпідставою длязастосування арештумайна,зважаючи нате,що досудовимрозслідуванням встановленонаявність достатніхпідстав вважатипро пов`язаністьслужбових осібДП «ДГ«Ставидлянське» зподіями,у зв`язкуз якимиздійснюється досудоверозслідування уКримінальному провадженні,наявність увідеореєстраторі відомостей,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часКримінального провадження,відповідність такогомайна критеріямречового доказу,існування ризиківщодо можливості втрати, знищення інформації та відомостей, що у ньому містяться, а також ризики приховування, пошкодження, псування, відчуження відеореєстратора, враховуючи, що для виконання завдань Кримінального провадження є необхідність, щоб відповідна річ на період досудового розслідування та здійснення слідчих дій залишалися у незміненому стані, з урахуванням необхідності залучення спеціаліста для подальшого проведення огляду з метою здійснення копіювання інформації, яка має доказове значення та стосується предмету досудового розслідування, з метою забезпечення збереження речового доказу, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення Кримінального провадження як арешт відеореєстратора відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням Кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України, не призведе до суттєвих наслідків, що позначиться на інтересах власника майна, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

За огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування заходу забезпечення Кримінального провадження у вигляді накладення арешту на відеореєстратор.

Що стосується вимоги Клопотання про накладення арешту на жорсткий диск WD 1.5 Tb s\n WCAY00398725 та ноутбук ASUS X515M s/n: M3N0LP03H932127 із зарядним пристроєм, то з огляду на те, що детектив Клопотання в цій частині не підтримав, що відповідно до пояснень детектива узгоджено із прокурором ОСОБА_5, то Клопотання в частині накладення арешту на зазначене майно задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 98, 170-173, 309, 369-372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 15.11.2022 під час обшуку за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Ставидла, вул. Центральна, 18, а саме: відеореєстратор Digital Video Recorder s/n: 2H0022CPAPAS5P1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7