- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа № 991/5487/22
провадження № 1-кс/991/5505/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«21» листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42018111030000415 від 09 жовтня 2018 року стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Узин, Білоцерківського району, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42018111030000415 від 09 жовтня 2018 року.
Відповідно до клопотання, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 сприяв у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_2, який, обіймаючи посаду Білоцерківського міського голови, діючи умисно, всупереч інтересам територіальної громади м. Біла Церква Київської області щодо ефективного розпорядження комунальним майном (коштами), використав службове становище міського голови з метою одержання неправомірної вигоди фізичною особою - ОСОБА_1 шляхом придбання у комунальну власність територіальної громади м. Біла Церква за завідомо завищеною вартістю об`єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків бюджету територіальної громади.
В межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358, - пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, підбуренні до складання та видачі оцінювачем завідомо підробленого офіційного документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та використанні завідомо підробленого документа. За твердженням детектива, обґрунтованість цієї підозри повністю підтверджується зібраними під час здійснення досудового розслідування доказами та відповідає вимогам ЄСПЛ щодо тлумачення цього поняття.
Як зазначено в клопотанні детектива, вручити складене 23 вересня 2022 року повідомлення про підозру особисто ОСОБА_1 виявилося неможливим у зв`язку з його ухиленням від слідства та кримінальної відповідальності. Так, групою детективів цього дня (23 вересня 2022 року) здійснено виїзди за адресою останнього відомого місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3, за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 та за адресою знаходження нерухомого майна - житлового будинку, що належить ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 . За результатом таких виїздів встановлено, що ОСОБА_1 тимчасово відсутній за місцем проживання, у зв`язку з чим у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 135 КПК України, органом досудового розслідування вжито передбачених заходів для вручення йому повідомлення про підозру, а саме: надіслано його за вказаними адресами, а також вручено представникам житлово-експлуатаційної організації за місцям проживання та знаходження нерухомого майні і керівнику підприємства ТОВ «Укржитлоінвест» за місцем роботи підозрюваного. Крім того, 23 вересня 2022 року скановану копію повідомлення про підозру та процесуальних прав і обов`язків підозрюваного ОСОБА_1 було направлено засобами телефонного зв`язку (за допомогою додатку для передавання повідомлень «WhatsApp», тел. НОМЕР_1 ). Таким чином, на переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного в межах даного кримінального провадження. При цьому, як зазначає детектив, на момент складання зазначеного повідомлення про підозру від 23 вересня 2022 року та вжиття заходів щодо його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, ОСОБА_1, будучи громадянином України, постійно проживав на території Київської області та будь-якої об`єктивної, достовірної та повної інформації про зміну його місця проживання, в тому числі про виїзд за кордон на постійне проживання, у детективів НАБУ не було.
Відповідно до клопотання, 23 вересня 2022 року тими ж способами вжито заходів із належного виклику ОСОБА_1 до органу досудового розслідування для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій на 26 та 28 вересня 2022 року, однак на вказані виклики ОСОБА_1 до НАБУ не з`явився та про поважність причин неявки не повідомив. При цьому, до НАБУ із офіційної електронної пошти адвоката ОСОБА_6 надійшла заява ОСОБА_1 від 14 жовтня 2022 року, підписана його електронним цифровим підписом. У цій заяві ОСОБА_1 повідомив, що йому від адвокатів стало відомо про необхідність проведення процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні за його участі, а також повідомив про адресу свого перебування.
В ході аналізу баз даних Державної прикордонної служби України встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 покинув територію України 14 лютого 2022 року авіарейсом «1256 «Київ-Стамбул», його дружина так само цього дня покинула територію України в напрямку Стамбулу та дотепер не поверталася. Крім того, 17 жовтня 2022 року до НАБУ звернулась адвокат ОСОБА_6, як захисник підозрюваного ОСОБА_1, із запитом про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження.
Викладені факти, на думку детектива, в повній мірі підтверджують обізнаність ОСОБА_1 про його кримінальне переслідування слідчими органами України та підтверджують обґрунтованість підстав вважати, що він переховується від органів досудового розслідування. Отже, у зв`язку з тим, що достовірне місце перебування ОСОБА_1 невідоме та тим, що він перебуває за межами України і не з`являється без поважних причин на виклики, 12 жовтня 2022 року постановою детектива НАБУ його оголошено у державний і міжнародний розшук, чим, за твердженням детектива, реалізовано відповідні повноваження, передбачені ст. 281 КПК України.
Як зазначено у клопотанні, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які дають підстави для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.
На думку детектива, вказані обставини свідчать про те, що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдино можливим заходом, який зможе забезпечити нівелювання встановлених органом досудового розслідування ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а жоден інший запобіжний захід не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження. Крім того, детектив послався на те, що обрання запобіжного заходу на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України є, на його думку, єдиним способом реалізації міжнародного розшуку особи каналами Інтерполу, який оголошений постановою детектива від 12 жовтня 2022 року, а також на те, що ухвалою слідчого судді від 07 листопада 2022 року надано дозвіл на спеціальне досудове розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції, що, на думку слідчого судді, сприяє справедливому та повному розгляду клопотання) та його захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 просили відмовити у задоволенні поданого клопотання. У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 подала письмові заперечення, у яких послалась на відсутність у ОСОБА_1 статусу підозрюваного через неналежне повідомлення про підозру; відсутність ризиків, необхідних для застосування запобіжного заходу; використання згоди ОСОБА_1 на спеціальне досудове розслідування проти нього. Сторона захисту вважає, що подача клопотання про обрання запобіжного заходу у значній мірі спирається на ухвалу слідчого судді про спеціальне досудове розслідування, позаяк для задоволення клопотання про спеціальне досудове розслідування суддя мав встановити принаймні наявність статусу підозрюваного, а також оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання дослідити, зокрема обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України; наявності та достатності доказів на підтвердження факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку; наявності ризиків, які можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати.
Вирішуючи зазначені питання в межах розгляду клопотання про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя бере за основу висновки, що були ним зроблені під час розгляду клопотання про здійснення стосовно ОСОБА_1 спеціального досудового розслідування в межах цього ж кримінального провадження.
Так, розглядаючи зазначене клопотання про здійснення стосовно ОСОБА_1 спеціального досудового розслідування, слідчий суддя в своїй ухвалі від 07 листопада 2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107262716) ретельно дослідив більшість із зазначених вище питань та детально виклав обставини, що були встановлені ним у цьому кримінальному провадженні та не спростовані сторонами під час розгляду клопотання про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що наразі розглядається.
Зокрема, на переконання слідчого судді, прокурором в межах даного кримінального провадження були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, які в сукупності з дослідженими у судовому засіданні матеріалами та наданими сторонами поясненнями, дали слідчому судді підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначає орган досудового розслідування та встановленні під час досудового розслідування відомості з достатньою вірогідністю свідчать про те, що ОСОБА_1 міг брати участь у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за описаних обставин. Отже слідчий суддя переконався, що досліджених ним матеріалів достатньо для того, щоб в межах здійснюваного ним судового контролю при вирішенні питання про спеціальне досудове розслідування дійти висновку про наявність такого рівня підозри, яка виправдовує можливість подальшого здійснення такого провадження, про яку ОСОБА_1 повідомлено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства за його відомим місцем проживання, за адресою знаходження належного йому нерухомого майна (житлового будинку), а також через представників житлово-експлуатаційних організацій за місцем проживання та місцем знаходження нерухомого майна підозрюваного і керівника підприємства ТОВ «Укржитлоінвест» за місцем його роботи, що свідчить про набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
За висновками слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_1 на даний час достеменно відомо про існування стосовно нього кримінального провадження, яке розслідується детективами НАБУ, що не заперечується його захисниками, з якими він уклав угоди про правову допомогу на захист його інтересів у цьому кримінальному провадженні, та підтверджується ним самим, він обізнаний про підозру та її зміст, що дає змогу переконатися в його усвідомленій і проінформованій відмові від участі в слідчих діях на території України. Отже, слідчий суддя вважає доведеним, що підозрюваний ОСОБА_1, який обізнаний про наявність стосовно нього кримінального провадження, переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на що вказує його перебування за межами України з 14 лютого 2022 року, у зв`язку з чим протягом періоду проведення даного досудового розслідування він не з`являється за викликами до детективів НАБУ, його інтереси під час досудового розслідування представляють захисники, повістки про виклик до НАБУ направлялися детективами на поштові адреси за місцем проживання, реєстрації та знаходження нерухомого майна (житлового будинку) ОСОБА_1, а також були вручені представникам житлово-експлуатаційних організацій за місцем його проживання та місцем знаходження його нерухомого майна і направлялися засобами телефонного зв`язку. Викладені вище обставини, а також залишення ОСОБА_1 території України, його процесуальна поведінка під час досудового розслідування дали слідчому судді можливість дійти висновку, що підозрюваний залишається на території іншої держави з метою уникнути кримінальної відповідальності, тобто ухиляється від слідства і суду.
Крім того, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_1 оголошено у державний та міжнародний розшук постановою старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ від 12 жовтня 2022 року, яку скеровано для виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, чого, на переконання слідчого судді, достатньо для підтвердження факту оголошення підозрюваного ОСОБА_1 в міжнародний розшук.
При цьому, оцінюючи встановлені обставини та висновки слідчого судді з точки зору їх застосовності в розрізі вирішення даного клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що стандарт доведення для цілей вирішення питання про проведення спеціального досудового розслідування є нижчим за стандарт доведення, застосований при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та фактично дорівнює стандарту для пред`явлення підозри за статтею 276 КПК, оскільки сам по собі режим спеціального досудового розслідування не передбачає застосування до підозрюваного будь-якого примусу на відміну від обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняттям відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії) - чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому, стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).
Враховуючи ступінь і характер обмежень прав і свобод підозрюваного, стосовно якого обирається запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ступінь обґрунтованості підозри для прийняття такого рішення має досягати найвищого рівня, який встановлюється КПК України на стадії досудового розслідування.
Отже, як уже зазначалось вище, оцінюючи ймовірність вчинення кримінальних правопорушень в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя переконався, що органом досудового розслідування були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за відповідними статтями КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями як під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, так і клопотання про обрання запобіжного заходу дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цих клопотаннях, тобто кримінальні правопорушення могли бути вчинені за описаних у них обставин, а також у тому, що на підтвердження можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень стороною обвинувачення надано матеріали, достатні для висновку, що підозра є мінімально обґрунтованою.
Разом з тим, слідчий суддя не вважає доведення її обґрунтованості на тому рівні, який є необхідним для обмеження прав і свобод ОСОБА_1, що витікають із обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже ухвала про обрання запобіжного у вигляді тримання під вартою є судовим рішенням, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження. На відміну від затримання особи з метою приводу, яка має гарантії не пізніше 36 годин з моменту затримання бути звільненою або доставленою до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, може бути затриманою і утримуватися під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Отже, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність (постанова Об`єднаної палати ККС ВС від 14 лютого 2022 року у справі №991/3440/20).
Крім того, як уже зазначалось, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює також вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1, орган досудового розслідування посилається на існування ризиків того, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.
За таких обставин, оскільки слідчим суддею встановлено, що ступінь обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення не досягає рівня, необхідного для можливості прийняття рішення про обрання стосовно нього запобіжного у вигляді тримання під вартою, з огляду на ступінь і характер обмежень його прав і свобод, то слідчий суддя не вбачає необхідності досліджувати питання стосовно підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує орган досудового розслідування, як і питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на викладене, враховуючи те, що слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то клопотання детектива задоволенню не підлягає.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42018111030000415 від 09 жовтня 2018 року стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_3