- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/5499/22
Провадження 1-кс/991/5517/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6, за участю секретаря ОСОБА_7, особи, що притягається до відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності адвоката ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ), який здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001638, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
24.11.2022р. в період часу з 10 год 03 хв. до 10 год. 07 хв. перебуваючи в залі судового засідання №5 Вищого антикорупційного суду за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, буд. 42-А, при розгляді слідчим суддею Вищого Антикорупційного суду ОСОБА_6 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погодженого з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000380 (далі - Клопотання), громадянин ОСОБА_1, який в судовому засіданні приймав участь як захисник ОСОБА_2, незважаючи на роз`яснення головуючим порядку заявлення клопотань в судовому засіданні, не реагуючи на неодноразові попередження головуючого про необхідність дотримання порядку та підкорення розпорядженням головуючого щодо порядку розгляду поданого детективом клопотання і заявлення усіх клопотань, що маються у сторони захисту, після виступу прокурора, дослідження доказів, наданих сторонами, умисно продовжував вимагати розглянути його клопотання, а після початку виступу прокурора почав оголошувати своє клопотання, чим унеможливив судовий розгляд поданого Клопотання.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. ст.185-3 КУпАП, а саме: виявив неповагу до суду, що виразилась в непідкоренні розпорядженню головуючого, в порушенні порядку під час судового засідання.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що ні в якому разі не виявляв неповаги до суду, а лише намагався захистити права ОСОБА_2 шляхом заявлення клопотання, яке підлягало негайному розгляду з огляду на суть викладених в ньому обставин.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши журнал та відеозапис судового засідання у справі № 991/5499/22, провадження 1-кс/991/5517/22, суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Як зазначено в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року, №8 «Про незалежність судової влади» у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до положень ст. 330 КПК України у разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.
Статтею 329 КПК України визначено, що особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду «Ваша честь» або «Шановний суд».
Недотримання цих правил є проявом неповаги до суду і винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Правопорушення передбачене даною статтею може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо. Суб`єкт адміністративного проступку - особи, що є учасниками судового процесу. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суддя, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого та наслідки правопорушення (фактичний зрив судового засідання в якому розглядалось Клопотання), дійшов висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП, тобто, неповага до суду, що виразилась в непідкоренні розпорядженню головуючого, в порушенні порядку під час судового засідання.
Умисність дій ОСОБА_5 підтверджується тим, що незважаючи на численні роз`яснення головуючим встановленого порядку заявлення клопотань стороною захисту, неодноразові попередження про протиправний характер його дій та наслідки продовження їх вчинення, ОСОБА_1 не змінив свою поведінку та продовжив наполягати на розгляді його клопотання та заважав виступу прокурора, чим унеможливлював розгляд Клопотання детектива.
Вказане підтверджується журналом та відеозаписом судового засідання в якому вчинено зазначені дії, показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили факти непідкорення ОСОБА_5 розпорядженням головуючого, але пояснили, що це було викликано потребою захисту ОСОБА_2 .
В данному випадку мотиви допущених ОСОБА_1 порушеннь уваги не заслуговують, оскільки слідчий суддя не позбавляв сторону захисту можливості заявити всі наявні клопотання до початку виступу прокурора (і розгянув їх), а всі інші незаявлені клопотання сторона захисту мала можливість заявити наприкінці розгляду Клопотання про обрання запобіжного заходу. Такий порядок ніяким чином не впливає на права учасників судового засідання, а навпаки дозволяв розглянути всі інші клопотання після з`ясування позицій сторін і дослідження доказів, що забезпечує з`ясування всіх обставин у справі, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (ст.40-1 КУпАП).
При вирішенні питання про призначення покарання, до уваги беруться характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності за неповагу до суду, ступень вини адвоката ОСОБА_5, який незважаючи на роз`яснення наслідків його дій продовжував вчиняти адміністративне правопорушення, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, у зв`язку з чим суддя вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, на перший раз, в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, а також стягнути з нього судовий збір, відповідно до ст.40-1 КУпАП.
У відповідності до положень п.5 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі, який дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 481 гривень.
Враховуючи викладене, та керуючись ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та ст.ст.221, 283-285, 289, 303 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", суддя
П О С ТА Н О В И В:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом`ян. р-н/21081100, код ЄДРПОУ 37993783, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA 278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету - 21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030103 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA518999980313101240000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030103, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців.
Суддя ОСОБА_6