- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Справа № 991/576/22
Провадження 1-кп/991/3/22
УХВАЛА
24 листопада 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_4., суддів ОСОБА_5., ОСОБА_6.
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7.,
прокурора ОСОБА_8.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_9., ОСОБА_10.,
представника потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» ОСОБА_11.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.
У судовому засіданні 24.11.2022 адвокат ОСОБА_13. в інтересах ОСОБА_2 подав клопотання про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013.
1. Обґрунтування клопотання
У клопотанні адвокат ОСОБА_13. зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2019 у справі № 757/43555/19-к накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 площею 88,7 кв.м.;
- квартиру АДРЕСА_2 площею 83,6 кв.м.;
- квартиру АДРЕСА_3 площею 89,0 кв.м.;
- квартиру АДРЕСА_4 площею 87,1 кв.м.;
- нежитлове приміщення будинку АДРЕСА_5 (літ. А) - сходова клітина, загальною площею 54,3 кв.м;
- нежитлове приміщення будинку АДРЕСА_5 загальною площею 194,1 кв.м.
Адвокат стверджує про незаконність арешту та в обґрунтування цього твердження посилається на таке:
- арештоване майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013;
- об`єкти нерухомості також не можуть бути предметом спеціальної конфіскації, оскільки набуті до набрання чинності Законом України, яким запроваджено такий захід кримінально-правового характеру як «спеціальна конфіскація»;
- з огляду на виклад обставин в обвинувальному акті, об`єкти нерухомості не є предметом злочину у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013;
- об`єкти нерухомості не можуть бути предметом конфіскації майна як виду покарання, оскільки ОСОБА_1 не є їх власником.
Як на підставу для скасування арешту адвокат ОСОБА_13. також посилається на висновки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, наведені в ухвалі від 07.10.2020 у справі № 757/56268/16-к за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013000000000507. Адвокат акцентує увагу на твердженні прокурора про передчасність арешту з огляду на непідтвердження обставин, які стали підставою для арешту нерухомого майна.
З огляду на викладене адвокат ОСОБА_13. просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2014 у справі № 757/43555/14-к.
2. Позиції учасників судового провадження
Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_13. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити із наведених у ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_14. підтримали заяву адвоката ОСОБА_9. з підстав, що у ній наведені.
Захисник ОСОБА_14. додатково зазначив, що майно отримане ОСОБА_2 у спадок від ОСОБА_3, а тому не може бути предметом конфіскації майна як виду покарання.
Прокурор ОСОБА_15 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що на момент арешту майно не належало ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_2, а рахувалося за відповідними компаніями. Вважає, що клопотання є передчасним, оскільки питання щодо обґрунтованості арештів суд має вирішувати за результатами судового розгляду у нарадчій кімнаті. На цей час зібрані у кримінальному провадженні докази ще не досліджувалися, тому прийняти повне та об`єктивне рішення за результатами розгляду цього клопотання неможливо.
Представник потерпілого ТОВ «РБ Капітал-груп» ОСОБА_16 при вирішенні цього клопотання поклався на розсуд суду.
3. Оцінка та мотиви суду
Із наданих до клопотання матеріалів суд встановив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/43555/19-к від 16.08.2019 накладено арешт на:
- квартиру АДРЕСА_1 площею 88,7 кв.м.;
- квартиру АДРЕСА_2 площею 83,6 кв.м.;
- квартиру АДРЕСА_3 площею 89,0 кв.м.;
- квартиру АДРЕСА_4 площею 87,1 кв.м.;
- нежитлове приміщення будинку АДРЕСА_9 у м. Києві (літ. А) - сходова клітина, загальною площею 54,3 кв.м;
- нежитлове приміщення будинку АДРЕСА_5 загальною площею 194,1 кв.м.
Арешт накладено з підстав, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення конфіскацій майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Підстави та порядок скасування арешту майна врегульовані ст. 174 КПК України.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:
- із клопотанням про скасування арешту звернулася належна особа (підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження);
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Отже, насамперед суд повинен перевірити належність суб`єкта, який звернувся із таким клопотанням.
Клопотання подане адвокатом ОСОБА_17., який діє на підставі ордеру, в інтересах ОСОБА_2 .
Адвокат зазначає, що арештоване майно належало ОСОБА_3 . Згідно із заповітом від 18.02.2009 ОСОБА_3 заповіла усе належне їй майно ОСОБА_2 .
02.02.2012 ОСОБА_3 померла і ОСОБА_2 стала власником усього майна, належного ОСОБА_3, у тому числі того, на яке у подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/43555/19-к від 16.08.2019 накладено арешт.
Водночас, дослідивши надані документи та заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що ці документи не підтверджують, що власником арештованого майна є саме ОСОБА_2 .
Із змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/43555/19-к від 16.08.2019 вбачається, що на момент арешту власником квартир АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_4 та нежитлового приміщення у цьому ж будинку площею 194,1 квм було ТОВ «Санта Прайм». Власником нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_5 (літ. А) - сходова клітина, загальною площею 54,3 кв м - Лауріка Комерс ЛТД, країна реєстрації: Сейшели.
Про те, що встановлені судом обставини, щодо власників нерухомого майна не відповідають дійсності, і що дійсними власниками арештованого майна були ОСОБА_3 чи ОСОБА_2 адвокат не зазначає та відповідних доказів на підтвердження цих обставин не надає (як-то витяги із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності та ін.).
Заповіт сам по собі не є доказом, що підтверджує право власності на майно. Відповідно до ст. 182 ЦК України у разі спадкування нерухомого майна право власності на нього виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. У випадку спадкування нерухомого майна процедурі державної реєстрації права власності на нерухоме майно має передувати процедура прийняття спадщини.
Оскільки у судовому засіданні адвокат ОСОБА_13. не довів, що ОСОБА_2 є власником майна, на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/43555/19-к від 16.08.2019 накладено арешт, то у такому разі, вона не може звертатися до суду із клопотанням про скасування арешту, накладеного вищевказаною ухвалою.
Оскільки клопотання не містить доказів, що з клопотанням звернулася належна особа, то у такому разі суд не оцінює доводи адвоката щодо необґрунтованості арешту.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9. в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2019, належить відмовити.
Також суд звертає увагу заявника на таке. У прохальній частині клопотання адвокат ОСОБА_13. порушує питання про скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2014 у справі № 757/43555/14-к. Із змісту наданих документів та змісту клопотання вбачається, що порушується питання про скасування саме ухвали № 757/43555/19-к від 16.08.2019, тобто заявник допустив описку.
Також у прохальній частині клопотання адвокат порушує питання про «скасування ухвали». Натомість порядок, визначений ст. 174 КПК України, передбачає скасування арешту, а не скасування ухвали, якою накладено арешт. У разі наявності підстав суд за результатами розгляду такого клопотання, скасовує саме арешт, а не ухвалу якою він був накладений. Вимога про скасування ухвали про арешт можлива лише у разі апеляційного оскарження такої ухвали.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 315, 369, 372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_18
Судді ОСОБА_19
ОСОБА_6