- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/904/22
Провадження 1-кп/991/6/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
обвинуваченого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_10,
захисника ОСОБА_11 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_11 про проведення експертизи у кримінальному провадженні № 52021000000000398 від 12.08.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
31.10.2022 захисник ОСОБА_11 подав клопотання про проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи писемного мовлення.
1. Обґрунтування клопотання
У клопотанні захисник зазначає, що з метою підтвердження переконання про наявність у висловлюваннях ОСОБА_2 у протоколах аудіо-, відеоконтролю особи та магнітних носіях наявні ознаки спеціальних мовних прийомів, що мають установки до підбурювання (провокації) до прийняття пропозиції, обіцянки винагороди, вони звернулися до органу досудового розслідування із клопотанням про призначення семантико-текстуальної експертизи. Орган досудового розслідування відмовив у задоволенні такого клопотання сторони захисту. Тому експертиза була проведена за зверненням сторони захисту Донецьким національним університетом імені ОСОБА_3 .
За результатами проведення експертизи складено експертний висновок-наукове дослідження від 20.05.2022 № 345/01-09/05. Експерти встановили, що матеріали, надані для проведення експертизи, містять спеціальні мовні прийоми, що мають установки до підбурювання (провокації) особи до прийняття пропозиції, обіцянки винагороди, щоб потім викрити того, хто прийняв пропозицію отримати таку вигоду, а також спеціальні мовні прийоми, що мають установки до підбурювання (провокації) особи для отримання коштів для подальшої передачі їх іншій особі.
Після дослідження експертного висновку в судовому засіданні прокурор висловив сумніви у його допустимості з огляду на те, що дослідження виконане не спеціалізованою державною експертною установою та не кваліфікованими експертами.
Сторона захисту не погоджується із такими твердженнями прокурора, але оскільки питання наявності провокації злочину є принциповим, то з метою підтвердження висновків, викладених у науковому дослідженні від 20.05.2022 № 345/01-09/05, та доведення факту провокації вважає за необхідне провести семантико-текстуальну (лінгвістичну) експертизу писемного мовлення за ухвалою суду.
Проведення експертизи захисник просить доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ).
На вирішення експертам просить поставити такі питання:
- чи наявні у висловах ОСОБА_2, зафіксованих у протоколах про результати проведення аудіо, - відео контролю особи, складених оперуповноваженим 4-го відділу УСР у Вінницькій області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_12, при розмові з ОСОБА_1 25 серпня та 30 серпня 2021 року спеціальні мовні прийоми, що мають установки до підбурювання (провокації) до прийняття пропозиції, обіцянки, винагороди, щоб потім викрити того, хто прийняв пропозицію отримати таку вигоду?
- чи наявні у висловах ОСОБА_2 при розмові із ОСОБА_4 26.08.2021 час 15:27:00, 15:27:30, 15:33:20 та 30.08.2021 час 13:34:38, 16:10:13, 16:27:04, 16:28, 16:35 спеціальні мовні прийоми, що мають установки до підбурювання (провокації) особи для отримання коштів для подальшої їх передачі іншій особі, а саме ОСОБА_1 .?
2. Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_11 клопотання про проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи писемного мовлення підтримав та просив його задовольнити.
Зазначив, що проведення цієї експертизи за ухвалою суду необхідне для забезпечення декількох цілей:
- усунення сумнівів у належності висновків, що наведені у науковому дослідженні Донецького національного університету імені ОСОБА_3 від 20.05.2022 № 345/01-09/05;
- забезпечення повноти та об`єктивності судового провадження з огляду на можливість у цьому випадку і прокурору і суду поставити свої питання експертам;
- створення стороні захисту умов для обстоювання своєї позиції.
На запитання суду захисник ОСОБА_11 зазначив, що експертне дослідження у державній спеціалізованій установі не було проведено раніше за зверненням сторони захисту, оскільки вони були переконані, що наданий ними висновок повністю відповідає вимогам КПК України, і у сторін не виникне сумнівів у його допустимості.
Вважає, що дослідженню підлягають як розмови із ОСОБА_1, так і з ОСОБА_4, оскільки дії щодо провокації з боку ОСОБА_2 мали комплексний характер і проявлялися як у розмовах із ОСОБА_1, так і розмовах із ОСОБА_4 шляхом спонукання останнього телефонувати ОСОБА_1, повідомляти про одержання грошових коштів в його інтересах.
Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_13 підтримали клопотання захисника ОСОБА_11
Захисник ОСОБА_13 додатково зазначив, що у сторони захисту не виникає питань щодо кваліфікації експертів Донецького національного університету імені Василя Стуса та сумнівів у правильності їх висновків. Водночас, оскільки такі сумніви є у прокурора, то п. 3 ч. 2 ст. 332 КПК України передбачає проведення експертизи за ухвалою суду у разі якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Обґрунтовуючи необхідність проведення експертизи за ухвалою суду, захисник ОСОБА_13 також зазначив, що на час звернення до експертної установи у сторони захисту в наявності були лише протоколи аудіо-, відеоконтролю. Тепер же при проведенні експертизи можуть бути використані магнітні носії інформації із аудіо- та відеозаписами.
Неможливість самостійного проведення експертизи захисник ОСОБА_13 обґрунтовав суттєвим погіршенням фінансового стану ОСОБА_1, що серед іншого пов`язане із військовою агресією рф, необхідністю забезпечення сім`ї, яка змушена була виїхати за межі України.
Прокурор ОСОБА_14 просив відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Так, прокурор зазначив, що для встановлення провокації злочину не потрібно проводити семантико-текстуальну експертизу, оскільки її наявність встановлюється судом на підставі сукупності досліджених доказів, спеціальні знання для цього не потрібні.
Також під час дослідження судом протоколів за результатами проведення НСРД та додатків до них у вигляді аудіо-, і відеофайлів ОСОБА_1 жодного разу не акцентував увагу на висловах ОСОБА_2, які на його думку свідчили про провокування на одержання неправомірної вигоди. І лише через певний проміжок час сторона захисту наголосила на тому, що певні вислови ОСОБА_2 мали провокативний характер, перекручуючи ті чи інші вислови на свій лад.
3. Оцінка та мотиви суду
Підстави та порядок проведення експертизи за ухвалою суду визначені у ст. 332 КПК України.
Згідно з ч. 1 цієї статті суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи за клопотанням сторін кримінального провадження у разі наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України.
Незалежно від наявності клопотання проведення експертизи може бути доручене у разі, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності (ч. 2 ст. 332 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
За змістом ст. 244 КПК України доручити проведення експертизи можливо лише у разі, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе, що:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.
До відповідного клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, а також копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
Отже, із аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що призначення судом експертизи під час судового розгляду можливе, якщо:
- її проведення обумовлене необхідністю з`ясувати обставини і питання, що мають істотне значення для цього кримінального провадження;
- для з`ясування таких обставин і питань необхідні спеціальні знання;
- сторона обвинувачення відповідного експерта не залучала, або якщо залучила, то поставила неналежні чи неповні запитання, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
- сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин, на підтвердження чого надає відповідні документи;
- наявні умови, передбачені ч. 2 ст. 332 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо необхідності призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи обґрунтовані:
- наявністю у прокурора сумнівів щодо допустимості експертного висновку-наукового дослідження Донецького національного університету імені Василя Стуса № 345/01-09/05 від 20.05.2022 за результатами проведення семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення у межах лінгвістичної експертизи;
- переконаністю сторони захисту у тому, що злочин вчинений внаслідок провокації і що мовленнєві засоби ОСОБА_2 містять лінгвістичні ознаки провокації неправомірної вигоди;
- суттєвим погіршенням фінансового становища ОСОБА_1 та як наслідок неможливості самостійно звернутися до експертної установи для проведення експертного дослідження;
- відсутністю у сторони захисту аудіо- та відеофайлів, які б забезпечили надання повноцінного експертного висновку за результатами експертного дослідження у випадку самостійного призначення експертного дослідження.
Проаналізувавши вказані доводи сторони захисту, суд дійшов таких висновків.
Доводи сторони захисту вказують на те, що проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи необхідне для доведення провокації злочину.
Проте суд вважає, що наявність чи відсутність провокації має суто юридичний характер. Спеціальні знання для встановлення факту провокації не потрібні.
Згідно з практикою ВС та ЄСПЛ для встановлення факту провокації злочину є визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
Тобто встановити ці обставини можливо і без проведення експертного дослідження.
Крім того, будь-яке клопотання сторони кримінального провадження, у тому числі, про проведення експертизи повинно бути належним чином обґрунтованим та мотивованим. Така позиція висловлена у рішеннях Верховного суду, зокрема у постановах від 13.05.2021 № 552/5763/17 та № 738/329/17 від 28.01.2020. Тому твердження про те, що вислови ОСОБА_2 містять спеціальні мовні прийоми, що мають установки до підбурювання (провокації) до прийняття пропозиції, обіцянки, винагороди мають обґрунтовуватися не загальними фразами, а посиланнями на конкретні фрази, слова чи текст, який має бути предметом дослідження та оцінка якого потребує спеціальних знань. Водночас клопотання захисника ОСОБА_11 містить лише узагальнені твердження про наявність у мовленні ОСОБА_2 лінгвістичних ознак провокації неправомірної вигоди.
Наявність у сторін кримінального провадження сумнівів у допустимості тих чи інших доказів, у цьому випадку, наявності у прокурора сумнівів у допустимості експертного висновку-наукового дослідження Донецького національного університету імені Василя Стуса № 345/01-09/05 від 20.05.2022 за результатами проведення семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення у межах лінгвістичної експертизи не є підставою для проведення експертизи за ухвалою суду з урахуванням підстав, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 244 КПК України.
Не відповідає ця підстава і умові призначення експертизи, передбаченій п. 3 ч. 2 ст. 332 КПК України, оскільки прокурор не зазначає про неправильність наданого стороною захисту експертного висновку-наукового дослідження.
Відсутні у клопотанні й обґрунтовані доводи щодо неможливості самостійного залучення експерта.
Одним із тверджень, які сторона захисту навела в обґрунтування вищезазначеної обставини, є погіршення фінансового становища обвинуваченого ОСОБА_1 та відсутність коштів для проведення такого експертного дослідження. Але жодних доказів на підтвердження цього сторона захисту не надала. Стверджуючи про відсутність фінансової можливості оплатити витрати, пов`язані із проведенням експертизи, сторона захисту навіть не досліджувала питання вартості проведення цієї експертизи.
Сторона захисту фактично реалізувала можливість самостійного залучення експерта, звернувшись із відповідним клопотанням до Донецького національного університету імені Василя Стуса і отримавши висновок № 345/01-09/05 від 20.05.2022.
Виникнення у сторони захисту сумнівів щодо правильності наданого ними експертного висновку-наукового дослідження з огляду на заперечення прокурора не спростовує можливості самостійного залучення стороною захисту належного чи іншого експерта та не є підставою для проведення експертизи за ухвалою суду.
З урахуванням таких обставин суд не встановив підстав для проведення експертизи за ухвалою суду. Тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи писемного мовлення у кримінальному провадженні № 52021000000000398 від 12.08.2021 належить відмовити.
Керуючись статтями 242-244, 332, 372, 376, 392 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про призначення судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи писемного мовлення у кримінальному провадженні № 52021000000000398 від 12.08.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_15
Судді ОСОБА_16
ОСОБА_17