- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/5400/22
Провадження № 1-кс/991/5419/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4
учасників кримінального провадження:
захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5
прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022,
установив:
09.11.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час затримання, у порядку ст. 208 КПК України, та проведенні 20.08.2022 особистого обшуку ОСОБА_1, у останнього виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone» SЕ imei НОМЕР_1 та imei2 НОМЕР_2, телефон НОМЕР_3, та паспорт для виїзду за кордон громадянина України на ім`я ОСОБА_2, серії НОМЕР_4, виданий 28.10.2014, дійсний до 28.10.2024, орган, що видав 8089.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.08.2022 на це майно накладено арешт.
Сторона захисту вважає, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, а прийняте судове рішення від 23.08.2022 про накладення арешту є необґрунтованим.
26.08.2022 Волинським апеляційним судом скасовано ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.08.2022 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Крім того, на підставі ч.3 ст.183 КПК України, ОСОБА_1 визначено розмір застави із покладенням, у разі її внесення, обов`язків, зокрема здати, при наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, чи інші документи, що надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Того ж дня заставу у визначеному судом розмірі сплачено. 29.08.2022 ОСОБА_1 звільнено з під варти.
На сьогоднішній день обов`язки відносно ОСОБА_1 не продовжувались. Таким чином, жодних підстав для залишення арешту на закордонний паспорт немає.
Мобільний телефон, на думку сторони обвинувачення, містить відомості щодо продажу ТОВ «БК КБР» неякісного захисного спорядження та підлягає детальному дослідженню, із подальшим проведенням експертизи та слідчих (розшукових) дій з його використанням; з метою запобігання його зміні, пошкодження або знищення, такий електронний пристрій необхідно вилучити на час досудового розслідування та судового провадження.
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що жодних слідчих та процесуальних дій із вилученим телефоном не проводилось, тобто жодної заінтересованості у його дослідженні у органу досудового розслідування немає. Таким чином, стороною захисту з`ясовано, що досудовим розслідуванням не встановлено, що мобільний телефон містить на собі інформацію щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, захисник підозрюваного просить скасувати накладений арешт на вилучене під час обшуку ОСОБА_1 майно, у зв`язку з відсутністю підстав для подальшого арешту майна.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому. Вважає арешт, накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області, необґрунтованим, та таким, в якому немає жодного аргументування необхідності арешту закордонного паспорта. Також просив врахувати, що експертиза була призначена після спливу трьох місяців з моменту проведення обшуку ОСОБА_1 . На його думку, мета призначення такої експертизи не зрозуміла, оскільки у НАБ України є власні спеціалісти, які можуть копіювати, відновлювати, вилучати інформацію з мобільних пристроїв, тощо.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 погодився із необхідністю скасування арешту, накладеного на закордонний паспорт ОСОБА_1 . У іншій частині просив відмовити. Зазначив, що органом досудового розслідування призначено комп`ютерно-технічну експертизу вилученого під час обшуку ОСОБА_1 мобільного телефону Iphone SE. Із викладеними доводами захисника не погоджується, вважає, що на телефоні, який є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, можуть міститись відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень (не виключено, що перед його придбанням була виготовлена резервна копія, скопійована інформація, яка в подальшому була перенесена на новий телефон). До матеріалів клопотання просив долучити лист від 11.11.2022 про направлення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз постанови про призначення експертизи та мобільного телефону. Додав, що мобільний телефон належить підозрюваному на праві власності, та у разі винесення обвинувального вироку, його може бути конфісковано (вартість стягнута в дохід держави).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Заслухавши думки осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, та дослідивши матеріали, додані до нього, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке.
За змістом ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» від 05 березня 2019 року (Заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Так, ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.08.2022, накладено арешт на майно, виявлене та вилучене 20.08.2022 під час затримання підозрюваного ОСОБА_1, а саме телефон марки «Iphone SE», IMEI НОМЕР_1 та IMEI2 НОМЕР_2, з вставленою сім-картою номер НОМЕР_3 ; паспорт для виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2, серії НОМЕР_5, виданий 28.10.2014, дійсний до 28.10.2024, орган, що видав 8089, який полягає у забороні користування та розпорядження вказаним майном.
Арешт накладено з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, забезпечення його правомірного утримання, дослідження органами досудового розслідування, а також можливої конфіскації під час судового провадження.
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п.1, 3 ч.2 ст.170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що: 1) арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу; 2) арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Отже, арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 23.08.2022, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки ОСОБА_1 на момент винесення судового рішення мав статус підозрюваного, у зв`язку з повідомленням йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Оцінюючи вилучені під час обшуку речі (мобільний телефон та закордонний паспорт ОСОБА_1 ) на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя робить такі висновки.
За змістом ст.98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Мобільний телефон «Iphone SE», вилучений під час затримання підозрюваного ОСОБА_1, який на час вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду директора ТОВ «БК КБР», з огляду на обставини його вчинення, може містити інформацію, яка матиме значення для кримінального провадження № 22022030000000061.
Відповідно листа старшого детектива Національного бюро Батога Р. від 11.11.2022 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було направлено постанову від 11.11.2022 про призначення комп`ютерно-технічної експертизи та об`єкти дослідження, зокрема телефон Apple Iphone SE A2275 з сім-картою.
Так, шляхом експертного дослідження можливо встановити, зокрема наявність або відсутність відомостей, файлів та інформації, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, на ньому можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Натомість, паспорт для виїзду за кордон громадянина ОСОБА_2 не містить жодних критеріїв відповідності ознакам речового доказу.
Так, закордонний паспорт є документом, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання державного кордону України та перебування за її межами. У кримінальному провадженні, в якому здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном), такий документ не є знаряддям його вчинення, як і не містить на собі будь-яких слідів, що можуть бути використані в якості доказу обставин щодо яких здійснюється досудове розслідування.
Будь-яких відомостей та доказів того, що він здобутий кримінально- протиправним шляхом, сторони кримінального провадження не мають. Більш того, сторонами не заперечується необхідність скасування такого арешту, у зв`язку з його необґрунтованістю.
Разом з тим, інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, є особливо тяжким, санкція статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч.1 ст.50 КК України).
Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1 ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Із доданої до матеріалів клопотання копії ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.08.2022 вбачається, що під час затримання у ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон марки «Iphone SE» IMEI НОМЕР_1 і IMEI2 НОМЕР_2, з встановленою сім-картою.
У випадку визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що арешт мобільного телефону, накладений з метою забезпечення конфіскації майна як міри покарання, відповідає завданням арешту майна та правомірно запобігає можливості його відчуження.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом Вишняковим М.І. доведено, що арешт на закордонний паспорт громадянина України ОСОБА_1 був накладений необґрунтовано.
У іншій частині вимог, навпаки, не доведено, що арешт мобільного телефону є необґрунтованим та потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання, рішення про які приймається під час ухвалення вироку, згідно з ч.4 ст.374 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що адвокатом Вишняковим М.І. частково доведено необґрунтованість накладення арешту, у зв`язку з чим існують підстави для часткового задоволення клопотання та скасування накладеного ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області арешту на закордонний паспорт ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 132, 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022 - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.08.2022, на паспорт для виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2, серії НОМЕР_5, виданий 28.10.2014, дійсний до 28.10.2024, орган, що видав 8089, який полягав у забороні користування та розпорядження вказаним майном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_3