- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_37Справа № 991/5352/22Доповідач: ОСОБА_38Провадження №11-сс/991/408/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
29 листопада 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_38,
суддів: ОСОБА_39, ОСОБА_40,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_41,
захисника ОСОБА_42,
прокурора ОСОБА_43,
підозрюваного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_42, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, та апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора ОСОБА_43, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2022 року у кримінальному провадженні №52019000000000862,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду /далі - Апеляційна палата/ було розпочато згідно з поданими відповідно до п. 5-1 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді, постановлену відповідно до ч. 1 ст. 176, ст. 182, ч. 1 ст. 194 КПК (т. 5 а. с. 4, 8-32, 36-83, 87, 100-103, 116-121).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 6 202 500 (шість мільйонів двісті дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп із покладенням обов`язків: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; (2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні №52019000000000862 є обґрунтованою підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (2) наявні ризики (а) переховування від органів досудового розслідування та суду, (б) знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, котрі мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (в) незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; (3) відсутній ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (5) визначений розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного і разом з покладеними обов`язками зможе запобігти встановленим ризикам; (6) не доведено необхідності покладення обов`язку носити електронний засіб контролю.
ІІI. Вимоги та доводи апеляційних скарг
4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу і постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ про застосування запобіжного заходу. У разі, якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, сторона захисту просить застосувати особисте зобов`язання або особисту поруку.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що детективом не доведено: (1) обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри; (2) наявність ризиків; (3) неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу; (4) помірність для підозрюваного визначеного розміру застави.
4.2. У судовому засіданні захисник ОСОБА_42 підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній. Із цих же підстав заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
5. В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу і постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити - застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 172 100 (десять мільйонів сто сімдесят дві тисячі сто) грн з покладенням строком на два місяці наступних обов`язків: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; (2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
5.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) надані слідчому судді матеріали доводять наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, запобігти яким зможе застосування застави в розмірі, зазначеному в клопотанні детектива; (2) визначений в клопотанні розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного; (3) наявність встановлених ризиків обумовлює необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язку утримуватись від спілкування не лише з особами, зазначеними у клопотанні, а й з іншими особами; (4) покладення обов`язку носити електронний засіб контролю не є надмірним втручанням у права особи та обумовлене процесуальною необхідністю.
5.2. У судовому засіданні прокурор підтримала свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній. Із цих же підстав заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
6. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу свого захисника, але заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Зокрема, він зазначив, що: (1) є діючим адвокатом і обмеження щодо спілкування та пересування будуть перешкоджати його адвокатській діяльності; (2) надані органом досудового розслідування документи та показання свідків не відповідають фактичним обставинам справи; (3) у висновку експертизи експерт не відповів на поставлені йому питання, крім того, проти нього порушене кримінальне провадження щодо підробки документів; (4) товарознавча експертиза не відповідає дійсності; (5) ризик переховування відсутній, оскільки він здав свій закордонний паспорт та став на захист Батьківщини, тому переховування на тимчасово окупованій території неможливе; (6) свою діяльність проводив на підставі договорів, що є законною господарською діяльністю; (7) дві юридичні особи, що брали участь в тендері, не є пов`язаними між собою, оскільки незважаючи на спільних засновників, керівники у них різні та діють на власний розсуд; (8) коштів достатніх для сплати застави не має, оскільки всі офіційно зароблені кошти одразу вкладає, заощадження відсутні, батько помер, а мати знаходиться в лікарні, крім того, судиться з братом за майно; (9) не доведено потреби застосовувати до нього електронний засіб контролю.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
7. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
7.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційних скаргах прокурора та сторони захисту.
7.2. При цьому, як зазначив Європейський Суд з прав людини /далі - ЄСПЛ/, незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - Конвенція/ зобов`язує суди мотивувати свої рішення, цей обов`язок не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення ЄСПЛ від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).
7.3. Тому, при вирішенні питання на які з доводів сторони обвинувачення та сторони захисту надавати відповіді в ухвалі, апеляційним судом обов`язково враховуються (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, котрі з`ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки усіх доводів апеляційних скарг, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №11-164сап21).
7.4. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів під час апеляційного розгляду у цьому судовому провадженні перевіряє чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо: (1) наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення; (2) наявності ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) здатності визначеного слідчим суддею розміру застави із покладеними обов`язками запобігти встановленим ризикам з одночасною нездатністю запобігання таким ризикам у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
8. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо обґрунтованості підозри
9. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК.
9.1. На спростування цього висновку захисник ОСОБА_42 зазначив, що підозра необґрунтована, оскільки: (1) в ній відсутній виклад обставин, які б могли свідчити про існування обґрунтованих підстав підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються; (2) відсутнє посилання на матеріали, що підтверджують обставини підозри.
9.2. Позицію захисника підтримав підозрюваний, який вказав, що не вчиняв кримінальних правопорушень, а здійснював звичайну легальну господарську діяльність.
9.3. Прокурор ОСОБА_43 заперечила проти доводів сторони захисту та зазначила, що підозра в достатній мірі обґрунтована наявними матеріалами, які долучені до клопотання.
9.4. За наслідками перевірки доводів захисту та заперечень сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.
9.5. Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.
9.5.1. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).
9.5.2. При цьому стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).
9.6. Так, погоджуючись із висновками слідчого судді стосовно наявності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із таких фактів та інформації:
9.6.1. у відповідності до п. п. 2.2.1.-2.2.5. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Альянс ДС» у товаристві обирається одноособовий виконавчий орган - директор, який уповноважений без довіреності діяти від імені ТОВ, представляти його інтереси в Україні та за кордоном, вчиняти будь-які правочини незалежно від суми їх вартості, видавати довіреності, затверджувати документи стосовно внутрішньої діяльності товариства, має інші повноваження, передбачені статутом та чинним законодавством України (т. 2 а. с. 120- 126);
9.6.2. згідно з протоколом №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Альянс ДС» від 14.02.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду директора вказаного товариства (т. 2 а. с. 119);
9.6.3. між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ «Проектно-будівельний альянс» в особі ОСОБА_4 (підрядник) укладено договори на будівництво, що підтверджується договорами про закупівлю робіт №05/03 від 05.03.2018 (т. 1 а. с. 18-23), підряду № 05/05 від 28.10.2019 та №05/07 від 27.12.2019 (т. 1 а. с. 24-35);
9.6.4. між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_2 та ТОВ «Альянс ДС» в особі ОСОБА_1 укладено договір на здійснення технічного нагляду на будівництві, що підтверджується договором про здійснення технічного нагляду №05/04 від 24.05.2018 (т. 1 а. с. 36-38);
9.6.5. між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_2 та ТОВ «Альянс ДС» в особі ОСОБА_1 укладено договір на виконання проектних робіт, після виконання яких Гатненською сільською радою прийнято роботи з розроблення ТОВ «Альянс ДС» проектно-кошторисної документації, що доводиться договором на виконання проектних робіт №29/07 від 29.07.2019 та актом здачі-прийняття робіт №1 від 12.12.2019 (т. 1 а. с. 39-43);
9.6.6. між Гатненською сільською радою в особі ОСОБА_2 та ТОВ «Альянс ДС» в особі ОСОБА_1 укладено договір на виконання проектних робіт №30/07 від 11.12.2019, після виконання яких Гатненською сільською радою нібито прийнято роботи з розроблення ТОВ «Альянс ДС» проектно-кошторисної документації на суму 534 896,46 грн, котрі фактично виконані за аналогічним договором №29/07 від 29.07.2019 з аналогічним завданням на проектування (т. 1 а. с. 44-48);
9.6.7. Гатненська сільська рада перерахувала грошові кошти на рахунки ТОВ «Проектно-будівельний альянс» відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договорами №05/03 від 05.03.2018, №05/05 від 28.10.2019 та №05/07 від 27.12.2019, які містять підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 72-73), а також перерахувала грошові кошти на рахунки ТОВ «Альянс ДС» за роботи з розроблення проектно-кошторисної документації відповідно до акта №1 від 12.12.2019 за договором №29/07 від 29.07.2019 та акта №1 від 12.12.2019 за договором №30/07 від 11.12.2019, які містять підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 74), а загалом було перераховано на рахунки ТОВ «Проектно-будівельний альянс» (за договорами №№05/03 від 05.03.2018, 05/05 від 28.10.2019, 05/07 від 27.12.2019) 92 807 178,14 грн та на рахунки ТОВ «Альянс ДС» (за договорами №№29/07 від 29.07.2019, 30/07 від 11.12.2019) - 634 896,46 грн (т. 1 а. с. 149-153);
9.6.8. згідно з висновком експерта №01-21 від 17.09.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (1) загальна сума перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів та робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договорами №05/03 від 05.03.2018, №05/05 від 28.10.2019, №05/07 від 27.12.2019 (укладеними між ТОВ «Проектно-будівельний альянс» (підрядник) та Гатненською сільською радою (замовник), над фактичними обсягами та вартістю виконаних робіт та використаних матеріалів складає 26 786 505,7 грн з урахуванням ПДВ, і (2) завдання на проектування за договорами №29/07 від 29.07.2019 та №30/07 від 11.12.2019 є однаковими, а проектні роботи відповідно до договору №30/07 від 11.12.2019 на суму 534 896,46 грн виконані на підставі договору №29/07 (т. 1 а. с. 75-147);
9.6.9. згідно з висновками експертів №537/1 від 07.05.2022, №538/1 від 30.05.2022, №539/1 від 06.06.2022, №540/1 від 14.05.2022, №542/1 від 25.05.2022, №543/1 від 09.06.2022, №545/1 від 16.06.2022, №541/1 від 11.05.2022, №544/1 від 18.05.2022, №546/1 від 21.05.2022, №414/1 від 12.10.2022 за результатами проведення судово-почеркознавчих експертиз (1) договори №05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, №05/07 від 27.12.2019 з додатками до них підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 особисто, (2) акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма №КБ-3) підписані ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_5, (3) підсумкові відомості ресурсів підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, (4) підписи на печатках ТОВ «Альянс ДС», що містяться в актах приймання виконаних будівельних робіт, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, яка також виконувала підписи у документах від імені ОСОБА_1, що подавались до банківських установ разом з документами, які підписував особисто ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 154-180);
9.6.10. свідок ОСОБА_12 дав показання, що (1) керівником підприємства-підрядника представлявся ОСОБА_1, а (2) робоча документація «зовнішні мережі» не розроблялись за бажанням замовника, оскільки вони хотіли, щоб їх розробляв у подальшому забудовник, але кошторис включав у себе витрати на зовнішні мережі (т. 1 а. 187-191);
9.6.11. свідок ОСОБА_13 зазначив, що авторський нагляд на будівництві не здійснювався, оскільки Гатненська сільська рада не здійснювала оплату за договором авторського нагляду (т. 1 а. с. 192-195);
9.6.12. свідок ОСОБА_18 дала показання, згідно з якими експертиза кошторисної документації у 2017 включала в себе вартість всіх будівельних робіт, у тому числі зовнішні мережі та благоустрій (т. 1 а. с. 196-198);
9.6.13. свідок ОСОБА_14 повідомив, що ТОВ «Проексп» проводилась експертиза виключно коригованої кошторисної документації без дослідження технічної частини, оскільки договір із замовником експертизи був укладений саме на експертизу кошторисної частини ПКД, а відтак за обсяги та відповідність кошторисної частини специфікаціям проекту відповідальність несе замовник (т. 1 а. с. 199-201);
9.6.14. свідок ОСОБА_15 надала показання, що ТОВ «Проексп» проводилась експертиза виключно коригованої кошторисної документації без дослідження технічної частини, оскільки договір із замовником експертизи був укладений саме на експертизу кошторисної частини ПКД, а також що під час експертизи замовником подано протокол погодження цін, у зв`язку з чим замовник несе відповідальність за погоджені ціни (т. 1 а. с. 202-205);
9.6.15. свідок ОСОБА_16 зазначив, що у 2018 під час проведення закупівлі робіт з будівництва повідомляв ОСОБА_2 про пов`язаність учасників ТОВ «Проектно-будівельний альянс» та ТОВ «Іствуд-Україна» у зв`язку з чим їх тендерні пропозиції підлягають відхиленню, на що отримав лист ОСОБА_2, що сільська рада не є органом дізнання та з пропозицією звернутись за належністю (т. 1 а. с. 206-211);
9.6.16. свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 дали показання, згідно з якими діяльністю тендерного комітету фактично керувала ОСОБА_3, як єдина хто розумілась на закупівлях, у той час як інші члени тендерного комітету, довіряючи їй та ОСОБА_2, підписували підготовлені нею протоколи із заздалегідь підготовленими рішеннями, котрі погоджені ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 212-217, 219-226, 227-236, 237-241);
9.6.17. свідок ОСОБА_7 також зазначила, що: (1) у жовтні 2020 під час виконання за відсутності ОСОБА_2 обов`язків сільського голови вона підписала документи з приймання виконаних будівельних робіт за вказівкою ОСОБА_2 щодо необхідності їх термінового підписання; (2) рішення Гатненської сільської ради про необхідність буріння свердловини, яке зазначено як підстава проектування в завданнях на проектування до договорів №29/07 від 29.07.2019 та №30/07 від 11.12.2019, Гатненською сільською радою не приймалось, тобто його не існує (т. 1 а. с. 219-226);
9.6.18. свідок ОСОБА_10 також повідомив, що (1) фактично питанням будівництва керував ОСОБА_2, (2) особою яка будувала садок був ОСОБА_1, а представниками забудовника - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 237-241);
9.6.19. свідок ОСОБА_19 дав покази, згідно з якими: (1) під час його роботи виконробом протягом 2019-2020 у ТОВ «Проектно-будівельний альянс» директорами були спочатку ОСОБА_4, потім ОСОБА_5, які були номінальними, а фактично всім керував ОСОБА_1, у тому числі діяльністю директорів; (2) у ході будівництва ламінована фанера використовувалась з урахуванням оборотності, а земля з котловану знаходилась на території будівництва; (3) він фактично працював в ТОВ «Проектно-будівельний альянс», але інколи з невідомих йому причин отримував заробітну плату за свою роботу від ТОВ «Альянс ДС» та ТОВ «Велбуд-Україна» (т. 1 а. с. 244-247);
9.6.20. свідок ОСОБА_20 повідомив, що ТОВ «Вісмер», директором якого він є, у 2020 продавало ТОВ «ДЖУС СМАРТ СІСТЕМ», директором та фактичним представником якого є ОСОБА_1, товар, у тому числі автоматичні балансувальні клапани Danfoss ASV-P Ду15 у кількості 30 шт за ціною 2 498,4 грн/шт, які доставляли до об`єкту будівництва дошкільного навчального закладу у с. Гатне безкоштовно (т. 1 а. с. 248-249);
9.6.21. свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 дали показання, згідно з якими: (1) 14.05.2018 виконували розмінування території об`єкту будівництва дошкільного навчального закладу у с. Гатне; (2) зазначені роботи виконувались виключно силами та засобами ДСНС і розробки ґрунту з метою пошуку снарядів не здійснювалась, так як відповідної необхідності не було (т. 2 а. с. 1-11);
9.6.22. згідно з протоколами негласних (слідчих) розшукових дій /далі - НС(Р)Д/ ОСОБА_4 як директор ТОВ «Проектно-будівельний альянс» фактично виконував вказівки ОСОБА_1, пов`язані з будівництвом дошкільного навчального закладу, зокрема, звітував йому про виконану роботу та про отримання на рахунки товариства грошових коштів в якості оплати будівельних робіт, а також про безпосередню участь за розпорядженнями ОСОБА_1 у переведенні безготівкових коштів, отриманих в якості оплати за виконання будівельних робіт, у готівку (т. 2 а. с. 12-107);
9.6.23. згідно з протоколом НС(Р)Д ОСОБА_5 як директор ТОВ «Проектно-будівельний альянс» фактично виконував вказівки ОСОБА_1, пов`язані з будівництвом дошкільного навчального закладу, зокрема, обговорював з ним питання виготовлення та встановлення вікон (т. 2 а. с. 40-51);
9.6.24. 07.11.2022 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру від 07.11.2022 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, про що свідчить його особистий підпис (т. 2 а. с. 209-233). Зокрема, у вказаному кримінальному провадженні йдеться про те, що за наведених вище обставин ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у період з 05.12.2017 по 28.10.2020 організували заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України у сумі 27 321 402,2 грн, тобто в особливо великих розмірах.
9.7. Отже, вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 причетний до організації заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України, тобто вчинив кримінальні правопорушення, які йому інкримінуються.
9.8. Наведене спростовує твердження сторони захисту про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_1 .
9.9. Разом із тим, вищевказаним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.
(§2) Щодо наявності/відсутні ризиків
10. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може (а) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, (б) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (в) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, проте не встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
10.1. Сторона захисту зазначала, що відсутні ризики: (1) переховування від слідства та суду, оскільки ОСОБА_1 має роботу, займається адвокатською діяльністю, з початку російської агресії разом із синами став на захист держави та вступив до територіальної оборони, що також унеможливлює переховування на тимчасово окупованій території, крім того, здав на зберігання закордонний паспорт; (2) знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, котрі мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже цей ризик стороною обвинувачення не підтверджений, усі необхідні документи вже вилучені та оглянуті і для них визначено правовий статус, а під час проведення слідчих дій ОСОБА_1 не заперечував щодо їх надання; (3) впливу на свідків, так як слідством не доведено, що підозрюваний має такий рівень авторитету та характер взаємовідносин зі свідками, експертом чи спеціалістом у даному кримінальному провадженні, що може забезпечити ймовірність впливу, а посилання детектива на наявність зав`язків ОСОБА_1 у державних та правоохоронних органах є припущенням; (4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки здійснення ОСОБА_1 ряду повністю законних дій та офіційних звернень постраждалих осіб до народного депутата України і Генерального прокурора не може свідчити про наявність такого ризику.
10.2. Прокурор зазначила про існування всіх чотирьох ризиків, зокрема, зазначивши, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню полягає у тому, що ОСОБА_1, який фактично керував ТОВ «Проектно-будівельний альянс», та його директор ОСОБА_5, з метою перешкоджання кримінальному провадженню забезпечили підготовку та скерували лист від товариства народному депутату України, в якому поскаржилися про тиск на бізнес зі сторони детективів НАБУ та просили направити звернення Генеральному прокурору щодо притягнення винуватих осіб до відповідальності та закриття цього кримінального провадження.
10.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив наявність ризиків, визначених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, та відсутність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 цієї статті.
10.4. Надаючи саме таку оцінку доводам апеляційних скарг захисника та прокурора, колегія суддів виходить із того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
10.4.1. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
10.4.2. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
10.4.3. Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких повинна бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
10.5. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції враховуються наступні факти, у відповідності до яких ОСОБА_1 :
(1) має паспорт громадянина України, в тому числі для виїзду за кордон, який здав на зберігання до Державної міграційної служби України (т. 2 а. с. 117, т. 3 а. с. 219-220, т. 5 а. с. 161);
(2) займається адвокатською (т. 2 а. с. 118, т. 4 а. с. 29-31) та підприємницькою діяльністю (т. 3 а. с. 247-248);
(3) 13.03.2022 уклав контракт добровольця територіальної оборони (т. 4 а. с. 73-76);
(4) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, яку орендує в ОСОБА_23 (т. 3 а. с. 207-210);
(5) має спільних із ОСОБА_24 синів ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а. с. 127-130, т. 3 а. с. 211, 212);
(6) має спільну з ОСОБА_27 дочку - ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 3 а. с. 24);
(7) народився у родині ОСОБА_29 (мати) та ОСОБА_30 (батько), і має братів ОСОБА_31 і ОСОБА_32 (т. 2 а. с. 131-136, т. 3 а. с. 223-225);
(8) підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (т. 2 а. с. 209-233);
(9) згідно з протоколом №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Альянс ДС» від 14.02.2018 призначений на посаду директора вказаного товариства (т. 2 а. с. 119);
(10) у період з 24.05.2018 по 27.12.2019 як директор ТОВ «Альянс ДС» підписував договори та додатки до них з Гатненською сільською радою на здійснення технічного нагляду, на виконання проектних робіт, у зв`язку з укладенням яких здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні (т. 1 а. с.36-48);
(11) здійснював контроль за ТОВ «Проектно-будівельний альянс», про що свідчить зміст його спілкування з ОСОБА_4 з приводу перерахування на ТОВ «Проектно-будівельний альянс» коштів та їх подальшого розподілу, та з ОСОБА_5 щодо закупівлі та встановлення вікон для дитячого садка (т. 2 а. с. 40-51, 85, 86, 88, 92-96);
(12) обізнаний, що у цьому кримінальному провадженні з різним процесуальним статусом, крім нього, приймають участь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (т. 1 а. с. 1-16, 212-251), ТОВ «Альянс ДС», а також на інших свідків у цьому кримінальному провадженні, котрі працювали в Гатненській сільській раді в період укладення і виконання договорів з ТОВ «Проектно-будівельний альянс», зокрема, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 тощо (т. 1 а. с. 212-243).
10.6. Ураховуючи, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання на території України на орендованій квартирі, має паспорт громадянина України, в т. ч. для виїзду за кордон, та існує висока ймовірність його притягненням до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється), то наявний ризик його переховування від органу досудового розслідування та суду.
При цьому здача паспорта для виїзду за кордон до органів влади мала місце після обрання запобіжного заходу.
10.7. Наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджуються тим, що ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Альянс ДС» та маючи вплив на ТОВ «Проектно-будівельний альянс», мав доступ до документів та печаток товариств і може особисто або через підлеглих йому осіб приховати, підмінити, спотворити фінансово-господарські документи.
10.8. Разом із тим, оскільки ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні не тяжкого (ч. 1 ст. 366 КК) та особливо тяжкого (ч. 5 ст. 191 КК) злочинів, працював на посаді директора ТОВ «Альянс ДС», мав вплив на ТОВ «Проектно-будівельний альянс», а отже він може мати зв`язки, сформовані під час перебування на відповідних посадах, завдяки яким здатен вчиняти спроби особистого чи через інших осіб впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань. Зокрема, зважаючи на те, що при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
10.9. Разом із тим, дії щодо звернення ОСОБА_1 до народного депутата України зі скаргою про тиск на бізнес за обставин цієї справи не є перешкоджанням кримінальному провадженню іншим чином, оскільки подібна поведінка підозрюваного за своєю суттю є реалізацією ним свого права на звернення, закріпленого у ст. 40 Конституції України, а не діями, вчинення яких прямо заборонено законом.
10.10. Таким чином, стороною обвинувачення було переконливо продемонстровано, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, але не доведено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
(§3) Щодо застосованого запобіжного заходу
11. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, зокрема, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування трьох ризиків, дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням обов`язків зможе запобігти встановленим ризикам.
11.1. Сторона захисту зазначила, що визначений слідчим суддею розмір застави є занадто непомірним для підозрюваного, а тому до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або поруки.
11.2. Прокурор зазначила, що для запобігання встановленим ризикам буде достатньою сума застави, про яку просив детектив з покладенням обов`язків, та що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
11.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов`язків.
11.4. Під час перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).
11.5. До підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою (ч. 8 ст. 194 КПК).
11.6. ОСОБА_1, зокрема, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК (т. 2 а. с. 209-233).
11.7. Оскільки санкція ч. 1 ст. 366 КК, вчинення кримінального правопорушення за якою, зокрема, інкримінується ОСОБА_1, передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то, ураховуючи правило ч. 8 ст. 194 КПК, до ОСОБА_1 не може бути застосовано інший запобіжний захід, аніж застава чи тримання під вартою.
11.8. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або поруки.
(§4) Щодо розміру застави, визначеного слідчим суддею
12. Слідчий суддя застосував до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 202 500 (шість мільйонів двісті дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп, що, на його думку, з урахуванням майнового стану особи зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
12.1. Сторона захисту зазначила, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного, оскільки при його визначенні не враховано наявність в підозрюваного поточних зобов`язань зі сплати за договорами оренди житла для родини, утримання дітей та батьків похилого віку, лікування, оплату комунальних платежів, а також додаткові витрати, зумовлені війною. Підозрюваний ОСОБА_1 також зазначив, що під час проведення обшуку суттєвих матеріальних цінностей у нього не виявлено, отримує тільки офіційні доходи, заощаджень у нього немає, а всі зароблені кошти вкладає у роботу та використовує в допомогу обороноздатності Ураїни.
12.2. Прокурор з розміром застосованої слідчим суддею застави не погодилася та зазначила, що, зважаючи на роль ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, для недопущення встановлених слідчим суддею ризиків та належного виконання покладених на підозрюваного обов`язків, необхідно застосувати заставу в розмірі 4100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 172 100 (десять мільйонів сто сімдесят дві тисячі сто) грн.
12.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини справи, роль в них підозрюваного та, зважаючи на майновий стан підозрюваного, правильно визначив суму застави.
12.4. Порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.
12.4.1. Так, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 3 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
12.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
12.4.3. Відповідно до ст. 7 Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2481 грн.
12.4.4. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
12.4.5. Разом із цим, сума (застави) повинна бути оцінена з врахуванням особи обвинуваченого, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
12.5. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими:
12.5.1. отримані доходи (1) ОСОБА_1 за період з 2001 по 2022 роки в розмірі 13 335 449 грн, (2) його колишньою дружиною (ОСОБА_44 ) за період з 2003 по 2022 роки у розмірі 1 425 342,00 грн, (3) сином підозрюваного ( ОСОБА_34 ) за 2020 - 2022 роки в сумі 46 342,00 грн, (4) сином підозрюваного ( ОСОБА_35 ) за 2021 - 2022 роки у розмірі 946,00 грн, (5) дочкою підозрюваного ( ОСОБА_36 ) за 2021 - 2022 роки в сумі 1 653,00 грн, (6) матір`ю дітей ОСОБА_1 ( ОСОБА_24 ) за період з 2001 по 2022 роки у сумі 6 278 501,00 грн (т. 2 а. с. 191-194);
12.5.2. за підозрюваним ОСОБА_1 зареєстровані (1) земельна ділянка площею 0,2325 га, за адресою: АДРЕСА_2, (2) земельна ділянка площею 0,194 га, за адресою: АДРЕСА_3, (3) житловий будинок площею 751,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_4, (4) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 (т. 2 а. с. 139-141);
12.5.3. за матір`ю дітей ОСОБА_1 ( ОСОБА_24 ) зареєстровані на праві власності (1) земельна ділянка площею 0,1504 га, (2) квартира площею 127,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, (3) автомобіль Audi A8, 2013 року випуску, (4) автомобіль Audi Q7, 2007 року випуску, (5) автомобіль Audi A8, 2004 року випуску (т. 2 а. с. 137-138,187-188);
12.5.4. за покійним батьком підозрюваного ( ОСОБА_30 ) зареєстрована квартира площею 66,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_6 (т. 2 а. с. 142);
12.5.5. за матір`ю підозрюваного ( ОСОБА_29 ) зареєстровані (1) квартира площею 66,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_7 та (2) автомобіль Audi Q7, 2006 року випуску (т. 2 а. с. 143, 189);
12.5.6. у кримінальному провадженні №52019000000000862, в якому ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, проводиться розслідування щодо обставин можливого заволодіння бюджетними коштами в розмірі 27 321 402,20 грн (т. 2 а. с. 204-235).
12.6. Ураховуючи (1) майновий стан ОСОБА_1, (2) наявність обґрунтованої підозри щодо його причетності до заволодіння бюджетними коштами в розмірі 27 321 402,20 грн, визначений слідчим суддею розмір застави хоч і є досить значним, але, як видно з матеріалів справи, не є явно непомірним для підозрюваного.
12.7. Разом з тим, під час судового засідання прокурор не довела необхідності застосування до підозрюваного застави в розмірі 4100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 172 100 (десять мільйонів сто сімдесят дві тисячі сто) грн, як і сторона захисту необхідність зменшення встановленого слідчим суддею розміру застави.
12.8. Отже, визначений слідчим суддею розмір застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК і не є непомірним для підозрюваного.
(§5) Щодо обов`язку носити електронний засіб контролю
13. Слідчий суддя, постановляючи ухвалу про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, поклав на нього ряд обов`язків, проте зазначив, що вважає невиправданим покладення на ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки встановлений розмір застави разом з іншими обовязками здатен забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
13.1. Проте прокурор зазначив про необхідність у покладенні на підозрюваного обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 1 ст. 194 КПК, враховуючи наявність ризику переховування ОСОБА_1 .
13.2. Сторона захисту, заперечуючи проти доводів прокурора, вказала, що відсутня необхідність покладення на ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки він не має наміру переховуватися від детектива, прокурора, слідчого судді чи суду.
13.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що необхідність у покладенні на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю відсутня.
13.4. У ході перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що відповідно до ч. 4 ст. 94 КПК слідчий суддя, суд має право покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
13.4.1. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема носити електронний засіб контролю (п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК).
13.4.2. Застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії (ч. 1 ст. 195 КПК).
13.4.3. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися, зокрема слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок (п. 1 ч. 2 ст. 195 КПК).
13.4.4. Метою застосування електронних засобів контролю є забезпечення виконання зобов`язань, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду, про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі (ч. 4 Розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2017 №480).
13.4.5. Тобто обов`язок носити електронний засіб контролю є важливим елементом механізму забезпечення контролю за виконанням обов`язків, передбачених відповідним запобіжним заходом.
13.4.6. Не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує (ч. 4 ст. 195 КПК).
13.4.7. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів бере до уваги наступні фактичні обставини, відповідно до яких: (1) до підозрюваного застосовано запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою; (2) наявний ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду, а також ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; (3) ОСОБА_1, ураховуючи його попередній досвід роботи, має можливість переховуватися на території України; (4) воєнний стан запроваджений на всій території України та існує можливість нанесення ракетних ударів державою агресором по всій її території; (5) сторона обвинувачення не навела достатніх підстав для застосування електронного засобу контролю, ураховуючи, зокрема, що підозрюваний є адвокатом та членом територіальної оборони, з огляду на що застосування електронного засобу контролю може завадити йому виконувати завдання з оборони країни.
13.5. Таким чином, Апеляційна палата вважає, що застосована до підозрюваного застава, ризик втрати якої буде стримувати його від невиконання покладений обов`язків, буде достатнім разом із іншими покладеними обов`язками для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а тому, на думку колегії суддів відсутня необхідність в покладенні на ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю.
(§5) Висновки
14. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
14.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргами на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
14.2. Із огляду на наведене апеляційні скарги сторони захисту та сторони обвинувачення слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги прокурора та захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2022 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_38 Судді:ОСОБА_39 ОСОБА_40