- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
Справа № 991/2809/22
Провадження 1-кп/991/46/22
УХВАЛА
28 листопада 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_3., суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.
за участю секретаря ОСОБА_6.,
прокурора ОСОБА_7.,
обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8. про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 42021000000001008, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001008, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2021, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК України.
1.1.У підготовчому судовому засіданні 28.11.2022 захисник ОСОБА_8. заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
1.2.Клопотання обґрунтоване тим, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема анкетні відомості щодо кожного обвинуваченого
(прізвище, ім`я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). В обвинувальному акті, що перебуває на розгляді, зазначена адреса місця фактичного мешкання ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 . Однак місцем проживання обвинуваченого є АДРЕСА_2 . Саме ця адреса вказана ОСОБА_1 у його декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік у розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування».
1.3.Достовірність відомостей про місце проживання обвинуваченого підтверджується довідкою Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.10.2021 № 670/21 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 за 2020 рік. Відповідно до цієї довідки порушень у розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» не встановлено.
1.4.На підставі викладеного захисник просить обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 05.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК України, повернути прокурору.
2.В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:
2.1.Захисник підтримала заявлене клопотання. Додатково зазначила, що місце проживання обвинуваченого за адресою АДРЕСА_3 є предметом цього кримінального провадження, оскільки обвинуваченому інкримінується недостовірне декларування, в тому числі нерухомості за цією адресою. Тому прокурор умисно зазначив цю адресу в обвинувальному акті, не надаючи при цьому жодного підтвердження проживання там ОСОБА_1 . Крім того, вказівка в обвинувальному акті на неправильну адресу порушує обвинуваченого права на захист, адже він позбавлений можливості бути завчасно повідомленим про призначені судові засідання, оскільки, не проживаючи в місті Козин, він очевидно не отримує судові виклики.
2.2.Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити клопотання. Додатково повідомив, що проживає за адресою АДРЕСА_2 разом з сином.
2.3.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті зазначено місце фактичного проживання ОСОБА_1, що було встановлено під час досудового розслідування. Оспорювання зазначених відомостей є предметом судового розгляду і не може бути підставою для повернення обвинувального акта. Послався на відомості системи публічного відеоспостереження, камери якої зафіксували рух автомобіля, яким користується обвинувачений, в вечірній час в сторону смт Козина, а в ранковий - з того ж напрямку до Києва.
3.Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному.
3.2.Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Оскільки в підготовчому судовому засіданні порушене питання про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, Суд досліджує дотримання стороною обвинувачення формальних і змістовних вимог до цього процесуального рішення.
3.2.1. Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими він має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
3.2.2.Отже, пунктом 2 частини 2 статті 291 КПК України передбачено необхідність зазначення анкетних відомостей кожного обвинуваченого, зокрема місця проживання.
3.2.3.Дослідивши обвинувальний акт, колегія суддів встановила, що стороною обвинувачення зазначені адреса реєстрації ОСОБА_1, а саме: АДРЕСА_1 та адреса фактичного проживання обвинуваченого: АДРЕСА_3 .
3.2.4.Частиною 1 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон) передбачено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
3.2.5.Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою: ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (пункт 2 частини 1 статті 3 Закону). Реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи. Особа сама обирає собі місце проживання з огляду на встановлені Конституцією України права, але, здійснюючи реєстрацію свого місця проживання, повідомляє зацікавлених осіб про конкретну адресу місця свого проживання, за якою з нею можна вести офіційне листування та здійснювати інші комунікації.
3.2.6.Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» Алчевський район Луганської області відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
3.2.7.Оскільки зареєстрована місце проживання обвинуваченого знаходиться на тимчасово окупованій території України, відповідно до приписів Закону, він був зобов`язаний протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Разом з тим, сторонами не надано офіційної інформації про місце реєстрації ОСОБА_1 не території, яка перебуває під контролем органів влади України. Тому у Суду на даному етапі відсутні можливості визначити місце реєстрації обвинуваченого.
3.2.8.Разом з тим, у частині 2 статті 291 КПК України вживається саме термін «місце проживання особи», без вказівки щодо ознак такого місця проживання - зареєстроване або фактичне. Однак з урахуванням положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» для комунікації з особою пріоритетне значення має зареєстроване такою особою місце проживання.
3.2.9.Що стосується місця проживання, яке обвинувачений використовує для свого проживання без реєстрації, то в судовому засіданні він вказував про адресу: АДРЕСА_2 . Відхиляючи аргумент захисника про порушення права обвинуваченого на захист, Суд акцентує увагу на тому, що обвинувачений ОСОБА_1 повідомляється про призначенні судові засідання чотирьма способами: 1) за адресою, вказаною прокурором в обвинувальному акті, - АДРЕСА_3 ; 2) за адресою вказаного обвинуваченим місця проживання - АДРЕСА_2 ; 3) за адресою його роботи - Верховної Ради України - м. Київ, вул. М. Грушевського, 5; 4) через захисника. Суд також намагався здійснювати виклик обвинуваченого по телефону, однак обвинувачений ігнорував будь-які спроби такого способу зв`язку. Вказані чотири способи комунікації з обвинуваченим щодо повідомлення про призначені судові засідання не завадили йому не з`являтися в судове засідання без поважних причин, що стало підставою для накладення грошового стягнення.
3.2.10.Тому твердження захисника про те, що зазначення в обвинувальному акті порушує право обвинувачення на захист, оскільки перешкоджає йому бути належним чином повідомленим про призначені судові засідання, є декларативними і не відповідають дійсності.
3.2.11.Суд погоджується з захисником і прокурором в тому, що фактичне проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 є обставиною, яка підлягає дослідженню під час судового розгляду. Це вбачається із самого змісту обвинувального акту, де зазначено, що протягом 2020 року ОСОБА_1 проживав у будинку АДРЕСА_3 однією сім`єю з громадянкою України ОСОБА_2 та їх спільними дітьми, що свідчить про ведення ними спільного побуту та наявність взаємних прав і обов`язків. Тому на даному етапі відсутні підстави стверджувати, що зазначення серед анкетних даних цієї адреси є неправильним і може зумовити повернення обвинувального акту прокурору. Отже, це питання, навпаки, має бути з`ясоване під час судового розгляду кримінального провадження, а не унеможливлює призначення справи до розгляду, як про це стверджує захисник.
4.З огляду на викладене, у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту слід відмовити.
Керуючись статтями 291, 314, 372, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8. про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
3. Повний текст ухвали оголошений 01.12.2022.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5