- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панаід І.В.
Справа № 991/4799/22
Провадження №11-сс/991/345/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_6.,
суддів ОСОБА_7., ОСОБА_8
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9
представників власника майна адвокатів ОСОБА_10 ОСОБА_11,
прокурора - ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року, якою накладено арешт на майно, вилучене за результатами обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні №52022000000000243 від 05 вересня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
24 жовтня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, у межах кримінального провадження №52022000000000243 від 05 вересня 2022 року постановлено ухвалу, якою накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон IPHONE X НОМЕР_1 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A02 IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 ; ноутбук ASUS UX 330U серійний номер FCCID MSQ7265NG.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, 25 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_13 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в обґрунтування якої вказав, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року має бути скасована через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що клопотання про арешт майна було подано прокурором з порушенням 48 годинного строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України. Крім того, зі змісту клопотання прокурора не вбачається достатніх підстав для арешту майна, слідчим суддею не було перевірено документів на підтвердження права власності ОСОБА_1 на арештоване майно, зокрема, телефон Samsung Galaxy A02. Також під час ухвалення оскаржуваного рішення слідчим суддею проігноровано вимоги ст. 132 КПК України, оскільки ОСОБА_1 не має процесуального статусу підозрюваної у вказаному кримінальному провадженні; не встановлено обґрунтованої потреби та наявності будь-якого завдання, яке могло бути виконано в результаті арешту вилученого у ОСОБА_1 майна. Вилучені у ОСОБА_1 речі не відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України. Крім того, представник власника майна заперечував факт ненадання ОСОБА_1 під час проведення обшуку паролів, адже остання не відмовлялась ввести пароль самостійно, однак детектив наполягав саме на його повідомленні органу досудового розслідування. Попри це слідчим суддею постановлено ухвалу про задоволення клопотання та накладення арешту на майно, вилучене 18 жовтня 2022 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, чим порушено розумність та співмірність обмеження прав власника майна та інтересів кримінального провадження.
В судовому засіданні представники власника майна адвокати ОСОБА_13 та ОСОБА_11 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили її задовольнити та скасувати накладений слідчим суддею арешт.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав підстави накладення арешту доведеними, а рішення слідчого судді законним та обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідноположень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.
Матеріалами справи встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000243 від 05 вересня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.3 ст. 369 КК України, за фактом розтрати під час укладання та виконання договору від 18 грудня 2019 року про закупівлю систем зберігання даних (серверів) НРЕ 3 PAR 8400 (виробник Hewlett Packard Enterprise) службовими особами ДП «Центр Державного земельного кадастру» у змові зі службовими особами ТОВ «Компанія КИТ», грошових коштів в особливо великих розмірах, а також пропозиції надання неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Під час укладання договору №158/12.19-Т від 18 грудня 2019 року про поставку систем зберігання даних (серверів), ОСОБА_1 перебувала на посаді директора ТОВ «Компанія КИТ».
14 жовтня 2022 року у вищевказаному кримінальному провадженні слідчим суддею постановлена ухвала про дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . 18 жовтня 2022 року на підставі даної ухвали був проведений обшук, в ході якого були виявлені та вилучені: мобільний телефон IPHONE X НОМЕР_1 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A02 IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 ; ноутбук ASUS UX 330U серійний номер FCCID MSQ7265NG. Для доступу до мобільного телефону IPHONE X та ноутбуку ASUS UX 330U необхідно було подолання систем логічного захисту, оскільки паролі від них ОСОБА_1 повідомити відмовилась, в свою чергу, мобільний телефон Samsung Galaxy A02 безпосередньо містив відомості, які мають значення для кримінального провадження, що підтверджується даними, що містяться в протоколі обшуку. (а.с. 6-12).
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_14 від 19 жовтня 2022 року вищевказані речі, вилучені у ОСОБА_1, визнані речовими доказами (а.с. 63-66).
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_15. від 21 жовтня 2022 року призначено комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено низку питань, зокрема, про наявність на вилучених у ОСОБА_1 під час обшуку пристроях відомостей, які мають значення для кримінального провадження (у вигляді листування за допомогою інстальованих застосунків для обміну повідомленнями, фотокопій документів, електронних документів, видалених файлів формату pdf., doc., jpeg., bmp.,exml, створених у період з 01 грудня 2019 по 18 жовтня 2022 року) (а.с. 91-95).
20 жовтня 2022 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ про арешт вилучених у ОСОБА_1 під час обшуку телефонів та ноутбука, за результатами розгляду якого слідчий суддя дійшов висновку про його обґрунтованість, та наклав арешт на мобільний телефон IPHONE X НОМЕР_1 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A02 IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 ; ноутбук ASUS UX 330U серійний номер FCCID MSQ7265NG.
За висновком слідчого судді орган досудового розслідування довів необхідність арешту майна ОСОБА_1 . Вилучені під час обшуку за місцем її мешкання речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження, доступ до них був обмежений власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, їх визнано речовими доказами та призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу щодо такого майна.
Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Для виконання завдань кримінального провадження під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту слідчим суддею були обґрунтовано враховані потреби досудового розслідування, а саме необхідність ґрунтовного аналізу відомостей, які містяться на телефонах та ноутбуці, вилучених у домоволодінні ОСОБА_1 у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, що потребує додаткового часу, зокрема, для проведення експертного дослідження, з метою вирішення питання щодо встановлення, в тому числі видалених файлів з вищевказаних електронних носіїв.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя мотивував необхідність арешту вилучених носіїв інформації виходячи з потреби їх збереження у максимально незмінному стані та унеможливлення приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки наявні в них відомості мають значення для перевірки обставин, які мають значення для досудового розслідування. Зокрема, оглядом вилученого під час обшуку домоволодіння ОСОБА_1 мобільного телефону Samsung Galaxy A02 IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 виявлено відомості, які мають значення для кримінального провадження, зокрема, листування в месенджері Signal з абонентом «Gritsa» ( НОМЕР_4 ) щодо обговорення питань оплати ТОВ «Компанії КИТ».
Отже, висновок слідчого судді щодо можливості використання наявних у них відомостей в подальшому як доказу у кримінальному провадженні є правильним, з чим погоджується і колегія суддів. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують.
Доводи представників власника майна щодо порушення детективом 48-годинного строку звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не знайшли свого підтвердження в ході перевірки матеріалів судового провадження. В судовому засіданні адвокат ОСОБА_13 не заперечував факт вручення ОСОБА_1 18 жовтня 2022 року перед проведенням обшуку ухвали слідчого судді про дозвіл на його проведення. Згідно протоколу, обшук у домоволодінні ОСОБА_1 було розпочато 18 жовтня 2022 року об 07 год. 48 хв та закінчено о 15 год. 20 хв. Згідно відмітки канцелярії Вищого антикорупційного суду клопотання детектива НАБУ ОСОБА_14 про арешт тимчасово вилученого в ході обшуку майна надійшло до суду 20 жовтня 2022 року, тобто без порушення встановленого кримінальним процесуальним законом строку на звернення до суду.
Помилковими колегія вважає і твердження представників власника майна щодо відсутності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя підставно послався на положення ст.132 КПК України, яка визначає можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження при наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості як такого, а не обґрунтованої підозри його вчинення конкретною особою. Як вбачається з матеріалів провадження, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 369 КК України, в межах якого слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри вчинення службовими особами ДП «Центр Державного земельного кадастру» у змові з службовими особами ТОВ «Компанія КИТ», розтрати грошових коштів в особливо великих розмірах, а також пропозиції надання неправомірної вигоди службовими особами ТОВ «Компанія КИТ», у зв`язку з чим зроблено висновок про можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, звертає увагу, що висновок слідчого судді щодо обґрунтованості підозри має бути належним чином мотивований, натомість в рішенні слідчим суддею лише узагальнено такий висновок без будь-якого належного його підтвердження.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість підозри підтверджується наступними документами: службовою запискою директора департаменту інформаційних технологій ДП «Центр Державного земельного кадастру» ОСОБА_2 до Генерального директора ДП «Центр Державного земельного кадастру» ОСОБА_3, в якій була встановлена завищена очікувана вартість закупівлі систем зберігання даних у розмірі 42 553 200 грн. (а.с. 21); договором між ДП «Центр Державного земельного кадастру» та ТОВ «Компанія КИТ» 18 грудня 2019 року №158/12.19-Т про поставку систем зберігання даних (серверів) HPE 3 PAR 8400 (виробник Hewlett Packard Enterprise), ціна якого становила 37 898 00, 00 грн. (а.с. 22-32); рішенням господарського суду м. Києва від 31 травня 2022 року у справі №910/1128/20, яке свідчить про наявність спору між ДП «Центр Державного земельного кадастру» та ТОВ «Компанія КИТ» щодо виконання договору №158/12.19-Т від 18 грудня 2019 року та стягнення з ДП «Центр Державного земельного кадастру» боргу у сумі 37 898 00, 00 грн. (а.с. 68-77); протоколами допитів свідка ОСОБА_4 від 07.09.2022 р., 03.10.2022 р., 05.10.2022 р., 17.10.2022 р. в яких останній повідомив, що під час розгляду у Північному апеляційному господарському суді справи №910/1128/20 за апеляційною скаргою ДП «Центр Державного земельного кадастру» на рішення господарського суду міста Києва від 31 травня 2022 року, адвокат ОСОБА_5, який на даний час є директором ТОВ «Компанія КИТ», повідомив йому, що вартість поставленого його компанією за договором №158/12.19-Т від 18 грудня 2019 року серверного обладнання є значно завищеною, зазначивши, що між ТОВ «Компанія КИТ» та попереднім керівництвом ДП «Центр Державного земельного кадастру» в 2019 році була досягнута домовленість про неправомірну вигоду за результатами оплати договору. Пропозицію неправомірної вигоди отримав і ОСОБА_4 за умови забезпечення відмови ДП «Центр Державного земельного кадастру» від апеляційної скарги та оплати за договором на виконання вищевказаного рішення господарського суду (а.с. 33-37, 38-43, 44-47, 48-51). Крім цього, з протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 17.10.2022 року вбачається наявність листування останнього з ОСОБА_5 щодо судового процесу та узгодження проекту меморандуму, який мав бути підписаний керівником ДП «Центр Державного земельного кадастру» (а.с. 52-61). Вище перелічені документи дають можливість дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 369 КК України, обставини яких є предметом досудового розслідування щодо розтрати службовими особами ДП «Центр Державного земельного кадастру» грошових коштів в особливо великих розмірах, а також пропозиції надання неправомірної вигоди службовим особами ТОВ «Компанія КИТ».
Твердження представників власника майна щодо незаконного арешту телефону Samsung Galaxy A02, вилученого за місцем мешкання ОСОБА_1, колегією суддів відхиляються. Органом досудового розслідування встановлено, що вказаний телефон безпосередньо містить інформацію, яка має значення для кримінального провадження (листування з питань оплати «Компанії КИТ»), щодо телефону, як встановив слідчий суддя, призначено комп`ютерно-технічну експертизу. Крім того, заперечення представниками ОСОБА_1 належності їй телефону вказують на відсутність порушення її прав, у зв`язку з вилученням та арештом такого майна.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Враховуючи, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 369 КК України, обставини можливого вчинення яких перевіряються досудовим розслідуванням, є корупційними, наявний суспільний інтерес обмеження права власності є пропорційним втручанню у мирне володіння майном - мобільним телефоном та ноутбуком. З огляду на те, що таке втручання проведено відповідно з вимогами законодавства, а саме на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, що включає й огляд відшуканого майна для з`ясування необхідності його вилучення, колегія суддів доводи апеляційної скарги щодо порушення права на повагу до приватного життя відхиляє, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання детектива, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку мобільні телефони та ноутбук відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 170 КПК України, наявні в них відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно, з чим погоджується колегія суддів, і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2022 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №52022000000000243 від 05 вересня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.3 ст. 369 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_13 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_16
Судді ОСОБА_17
ОСОБА_18