- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/5697/22
Провадження 1-кс/991/5719/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2., за участю секретаря ОСОБА_3., захисників ОСОБА_4., ОСОБА_5., розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_4., яка діє в інтересах ОСОБА_1, на бездіяльність детективів, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк, подана в рамках кримінального провадження № 52016000000000380 від 20.10.2016 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк, подана в рамках кримінального провадження № 52016000000000380 від 20.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209КК України, в якій захисник просить:
1) визнати неправомірною процесуальну бездіяльність детективів НАБУ в межах кримінального провадження № 52016000000000380 від 20.10.2016, яка полягає у порушенні вимог ч. 1 ст. 281 КПК України, а саме: не вжиті заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 до оголошення його у розшук.
Вказана скарга мотивована наступним: (1) ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52016000000000380, оскільки повідомлення про підозру йому не вручено належним чином; (2) у порушення вимог ст. 281 КПК України детективами НАБУ допущена процесуальна бездіяльність щодо невжиття заходів із встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 до оголошення його у міжнародний розшук, так як до винесення 14.11.2022 детективом відповідної постанови, стороні обвинувачення було відомо, що ОСОБА_1 знятий з місця реєстрації в Україні ще з 03.11.2021, став на консульський облік та проживає у Республіці Кіпр, а за такого повинен викликатися у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_6., ОСОБА_5 вимоги скарги підтримали, просили її задовольнити.
Детектив НАБУ ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не з`явився, подав письмові пояснення (Вх. № ЕП-10988/22-Вх від 24.11.2022), відповідно до яких повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, враховуючи, що підозрюваний покинув територію України та назад не повертався, ухилявся від явки за викликами та не повідомляв про причини свого неприбуття, відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 КПК України, прийнято обґрунтоване рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52016000000000380.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, заслухавши позицію захисників, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_7. від 14.11.2022 (далі - Постановаа) оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 .
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Аналіз зазначеної норми процесуального закону дає підстави зробити висновок, що оголошення у розшук підозрюваного здійснюється у разі якщо він не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, за умови його належного повідомлення про такий виклик, і наявності однієї з наступних умов:
1) якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме;
2) підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України;
3) підозрюваний виїхав та/або перебуває за межами України.
При цьому, термін "місцезнаходження" згадується тільки у першій умові.
Абзацем 2 ч. 1 ст. 281 КПК України передбачено, що до оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Таким чином системний аналіз положень ч.1 ст.218 КПК України дає підстави зробити висновок, що слідчий/прокурор повинен вжити заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного до оголошення його у розшук у разі, якщо місце знаходження підозрюваного на неокупованій території Україні невідомо. А у разі, якщо підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України, прокурор/слідчий таких заходів вжитвати не забов`язані.
Такий висновок цілком логічно співвідноситься з можливостями слідчого/прокурора встановлювати місцезнаходження підозрюваного шляхом проведення слідчих (розшукових) дій на неокупованій територій Україні і відсутності таких можливостей на тимчасово окупованій території України або за її межами до оголошення підозрюваного у мжнародний або міждержавний розшук.
Як вбачається зі змісту Постанови та пояснень детектива, 19.08.2019 ОСОБА_1 перетнув державний кордон України, після цього, користуючись належним йому паспортом громадянина України для виїзду за кордон, до України не повертався. Таким чином, станом на дату оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1, він виїхав та перебуває за межами території України.
Відповідно до змісту самої скарги та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 знаходиться за межами території України та взятий на тимчасовий консульський облік в Посольстві України в Республіці Кіпр.
Відповідно до п. 5 ч. 2 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 85 від 29 січня 2020, тимчасовий консульський облік - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у слідчого/прокурора обов`язку вживати заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного, який виїхав та перебуває за межами України.
Питання про набуття/не набуття в данному кримінальному провадженні ОСОБА_1 статусу підозрюваного слідчим суддею при розгляді данної скарги (з огляду на предмет оскарження) не розглядається, оскільки слідчий/прокурор виходить з фактів, які вони вважають доведеними в кримінальному провадженні, при здійсненні/не здійсненні тих чи інших процесуальних дій, а сторона захисту може оскаржити повідомлення про підозру ОСОБА_1 в порядку передбаченому п.10 ч.1 ст.303 КПК України, якщо вважає що таке повідомлення не відповідає вимогам КПК.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_4. відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 22, 26, 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_2