- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/5743/22
Провадження 1-кс/991/5764/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_12, прокурора ОСОБА_13, підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївка, Донецької обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022,
УСТАНОВИВ:
23 листопада 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2022 на підозрюваного ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 стосовно ОСОБА_2, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що наприкінці червня 2022 року (точна дата та час не встановлені) у ході надання правової допомоги ОСОБА_3 з оскарження в апеляційному порядку постанови Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на висловлення пропозиції неправомірної вигоди помічнику судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 за вплив на прийняття рішення суддею цього ж суду ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 .
При цьому ОСОБА_2 була особисто знайома з помічником судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 в силу здійснення нею адвокатської діяльності на території Одеської області та була переконана, що останній зможе особисто або із залученням третіх осіб здійснити вплив на суддю Одеського апеляційного суду ОСОБА_4, якою буде розглядатись апеляційна скарга на постанову Южного міського суду у справі № 519/251/22.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_2 наприкінці червня 2022 року (дата, час та спосіб не встановлено) висловила ОСОБА_1 пропозицію надати неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення суддею Одеського апеляційного суду, який буде розглядати справу № 519/251/22, а ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що він має можливість вплинути на прийняття рішення суддею особисто або через третіх осіб, на вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився.
У подальшому, ОСОБА_2 27.06.2022, в день розгляду Одеським апеляційним судом справи № 519/251/22, з використанням додатку для мобільного телефону «Viber» з номеру її мобільного телефону НОМЕР_1 о 06 год 31 хв та 09 год 05 хв повідомила ОСОБА_1 на його абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 номер судової справи 519/251/22.
ОСОБА_1 з використанням додатку для мобільного телефону «Viber» за вищевказаними абонентськими номерами мобільних телефонів 29.06.2022 о 09 год 40 хв повідомив ОСОБА_2 про перенесення дати засідання у судовій справі на 30.08.2022.
18 серпня 2022 року о 21 год 40 хв та 21 год 44 хв ОСОБА_2 з використанням додатку для мобільного телефону «Viber» за вищевказаними абонентськими номерами мобільних телефонів повідомила ОСОБА_1 номер справи 519/251/22 та прізвище судді Одеського апеляційного суду, яка розглядає дану справу - ОСОБА_4 . Того ж дня о 21 год 44 хв ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, з використанням додатку для мобільного телефону «Viber», узгодив з ОСОБА_2 суму коштів в розмірі 1500 доларів США, що за курсом НБУ становило 54 852,9 грн, яку остання повинна була надати йому в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у справі № 519/251/22.
26 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, яка обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 37 215 грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 28.11.2022.
Прокурор зазначає, що 22.11.2022 стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального проваджені відповідно до вимог ст. 290 КПК України, які на час розгляду клопотання не завершені. З урахуванням обсягу матеріалів досудового розслідування стороні захисту може знадобитись тривалий час на ознайомлення з ними.
Прокурор стверджує, що продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків обґрунтовується необхідністю забезпечення виконання ним відповідних процесуальних обов`язків, а також, згідно зі ст. 177 КПК України, запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував щодо продовження строку дії, покладених на нього обов`язків.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, що підтверджується копією повідомлення про підозру від 26.10.2022.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2022 у справі № 991/5020/22, провадження № 1-кс/991/5039/22 стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 37 215 грн та у разі внесення застави покладено строком до 28.11.2022 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022. Копія судового рішення міститься у матеріалах справи.
Встановлено, що 04.11.2022 за підозрюваного ОСОБА_1 внесено заставу ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 81-82).
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Враховуючи вимоги ч. 3, 4 ст. 199, ч. 1 ст. 194 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
За змістом ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи норми ст. 8, 9 КПК України, слідчий суддя керується позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
- заяви ОСОБА_3 від 29.06.2022 про вчинення злочину щодо вимагання, зокрема, адвокатом ОСОБА_2 неправомірної вигоди у сумі понад 1500 доларів США за прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення;
- протоколів допиту свідка ОСОБА_3 від 29.06.2022, 26.08.2022, 29.08.2022, 26.09.2022, згідно яких останній надав показання щодо обставин, за яких адвокат ОСОБА_2 надавала йому правничу допомогу під час розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; щодо обставин, за яких ОСОБА_2 повідомила про необхідність надання судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 неправомірної вигоди спочатку у сумі 1500 доларів США, а потім у сумі 1700 доларів США для прийняття, за результатами розгляду апеляційної скарги на постанову Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022, рішення на його користь; щодо обставин, за яких він передав ОСОБА_2 кошти у сумі 1700 доларів США для передачі судді як неправомірну вигоду;
- протоколів огляду від 29.06.2022, 26.09.2022 із додатками у виді постанови Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 у справі № 519/251/22 на підставі якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанови судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_14 від 30.08.2022 у справі № 519/251/22, якою постанову Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 залишено без змін;
- протоколу огляду від 22.08.2022, відповідно до якого проведено огляд електронних відомостей, що містяться у відкритих інтернет ресурсах стосовно ОСОБА_1 ;
- протоколів огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.08.2022, згідно яких ОСОБА_3 вручені кошти у сумі 1700 доларів США, а саме - 17 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна, для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про прохання та одержання неправомірної особи;
- протоколу обшуку від 30.08.2022, згідно якого детективи під час обшуку автомобіля NISSAN NOTE, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2, виявили та вилучили кошти у сумі 1700 доларів США, у кількості 17 купюр номіналом 100 доларів кожна, із серіями та номерами такими ж, які попередньо вручені ОСОБА_3 ;
- протоколу обшуку від 30.08.2022, згідно якого детективи, зокрема, під час обшуку службового кабінету ОСОБА_1, оглянули належний йому мобільний телефон Samsung чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_5, НОМЕР_6, серійний номер НОМЕР_7, у ході якого виявили листування з абонентом « ОСОБА_7 » та абонентом «ОСОБА_15» щодо стану розгляду судової справи № 519/251/22, серед яких містяться записи: «519/251/22 ОСОБА_16 - Ок, 1.5 потянут? - Я думаю да.»;
- постанови по визнання речовими доказами від 30.08.2022, ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2022 у справі № 991/3389/22, відповідно до яких, вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.08.2022 та на нього накладено арешт з метою забезпечення збереження речового доказу;
- наказу № 11-ос від 03.01.2019 про призначення на посаду ОСОБА_1 ; витягу з табелю обліку використання робочого часу за серпень 2022 року стосовно ОСОБА_1 ;
- протоколу огляду речей і документів від 07.09.2022, згідно якого під час огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_2, виявлено листування останньої із абонентом « ОСОБА_8 » у період з 27.06.2022 до 30.08.2022, під час якого останній ( ОСОБА_1 ) надає їй відомості про розгляд справи № 519/251/22 суддею ОСОБА_4 ; із ОСОБА_3 щодо дати призначення розгляду справи № 519/251/22, перенесення дати розгляду на 30.08.2022; під час огляду мобільного телефону ОСОБА_9 виявлено аналогічне листування останнього із абонентом « ОСОБА_7 », також під час цього листування ОСОБА_9 18.08.2022 запитує у ОСОБА_2 «1.5 потянут?», а 29.08.2022 повідомляє, що «завтра все вроде нормально…після 18.00 можна мне занести «документи»; листування із абонентом «ОСОБА_15» 27.06.2022, 18.08.2022, 23.08.2022, 29.08.2022 щодо розгляду справи № 519/251/22 « АДРЕСА_3 », перенесення її розгляду;
- протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж по абонентському номеру телефону, що знаходиться у фактичному володінні та користування ОСОБА_2 від 25.08.2022, 06.09.2022 у яких зафіксовано спілкування: 22.08.2022 ОСОБА_2 із помічником судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Зокрема, під час розмови з ОСОБА_3 ОСОБА_2 повідомила, що «заход от один и пять» та вона вже переговорила;
- протоколів за результатами проведення негласної слідчої дії, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи від 25.08.2022, 06.09.2022, згідно яких зафіксовано обставини спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час яких ОСОБА_2 29.08.2022 повідомила, зокрема, що «один и семь это ихняя сума, которую надо сегодня вечером…»; події, за яких ОСОБА_3 30.08.2022 передав ОСОБА_2 1700 доларів США;
- протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.09.2022 по абонентському номеру, що знаходиться у фактичному володінні та користування ОСОБА_2 за період з 18.07.2022 до 15.09.2022, у якому зафіксовано спілкування останньої із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Зокрема, 22.08.2022 ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 « ОСОБА_10, ну сегодня они не могут мне дать єто. Ну или отбой, или просят чтоб я перенос сделала на…», 29.08.2022 ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 про те, що їй потрібно сьогодні ввечері занести «один и семь», «если нет - я сделать уже ничего не смогу. Будет так»;
- протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій - контроль за вчиненням злочину від 15.09.2022, у якому зафіксовані події, що відбулися 30.08.2022, у тому числі як ОСОБА_3 на задньому сидінні автомобіля NISSAN NOTE, яким користується ОСОБА_2, передав останній кошти у сумі 1700 доларів США для того, щоб вони були надані як неправомірна вигода судді Одеського апеляційного суду, яка здійснює розгляд його апеляційної скарги, які ОСОБА_2 перерахувала та поклала в особисті речі, та інші матеріали.
- протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 02.10.2022, відповідно до якого останній повідомив обставини його знайомства та спілкування з ОСОБА_1, а також про прохання ОСОБА_1 здійснювати вплив на суддів Одеського апеляційного суду, зокрема, суддю ОСОБА_4 щодо розгляду справи № 519/251/22 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, на які він не мав наміру погоджуватись та отримувати від ОСОБА_1 кошти.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Разом із цим, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені п. 1, 3 ст. 177 КПК України, не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: штраф від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років. При цьому вказаний злочин відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України класифікується, як нетяжке кримінальне правопорушення та відноситься до корупційних злочинів.
Також звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину, Кримінальним кодексом України не передбачено (ст. 69, 75 КК України).
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Слідчим суддею враховано, що на виконання ухвали слідчого судді від 02.11.2022 ОСОБА_1 здав свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 до ГУ ДМС України в Одеській області (т. 2 а.с. 83).
Проте, відсутність у користуванні підозрюваного паспорту для виїзду за кордон та заборона виїзду чоловіків - громадян України віком від 18 до 60 років на період дії режиму воєнного стану не свідчить про відсутність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії можуть бути вчинені і на території України.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та на час розгляду цього клопотання не зменшився.
Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Щодо продовження існування ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження.
Таким чином, наближення досудового розслідування до завершальної стадії не зменшує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його можливого настання внаслідок ознайомлення з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допиту свідків з наданими показаннями.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, на момент розгляду цього клопотання не зменшилося.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_1 обов`язку: утримуватися від спілкування із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені прокурором ризики продовжують існувати та не зменшилися до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування, що є підставою для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .
Водночас, жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику 22.11.2022 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, слідчий суддя вважає доведеними посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 02.11.2022 у зв`язку з необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України.
Тому, продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
При визначенні строку, на який необхідно продовжити, покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, враховано, що за змістом ч. 4 ст. 176, ч. 5, 7 ст. 194, ч. 2 ст. 196 КПК України слідчий суддя наділений правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадженні ще триває (до його закінчення), застосовуючи відповідний запобіжний захід, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Разом із цим, строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведеної в ст. 203 КПК України.
Також враховуючи, що кримінальне провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022 завершене, з 22.11.2022 триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, наперед визначити період тривалості цієї стадії кримінального провадження не можливо, тому слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, на строк не більше двох місяців, тобто до 28.01.2023.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та виправдовує подальше продовження строку їх дії, тому клопотання належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 28 січня 2023 року, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_17