- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
Справа № 991/2809/22
Провадження 1-кп/991/46/22
УХВАЛА
30 листопада 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_3., суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.
за участю секретаря ОСОБА_6.,
прокурора ОСОБА_7.,
захисника ОСОБА_8.,
обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8. про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 42021000000001008, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001008, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2021, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК України.
1.1.У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_8. заявила два клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
1.2.Одне клопотання обґрунтоване тим, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Натомість, на думку захисника, в обвинувальному акті, що перебуває на розгляді, виклад фактичних обставин не конкретизований - не зазначений вид декларації, щодо якої сторона обвинувачення стверджує про внесення завідомо недостовірних відомостей, та рік, за який подана відповідна декларація. Також адвокат зазначає, що в обвинувальному акті не розкрита суб`єктивна сторона кримінального правопорушення та не вказаний вид і характер заподіяної шкоди. Таке, на думку захисника, порушує право обвинуваченого на захист.
1.3.У другому клопотанні захисник зазначає, що до обвинувального акта додані документи щодо вручення підозрюваному копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування на 9 аркушах, що суперечить забороні надання суду інших документів до початку судового розгляду, передбаченої частиною 4 статті 291 КПК України.
1.4.На підставі викладеного захисник просить обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 05.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 КК України, повернути прокурору.
1.5.Оскільки заявлені захисником клопотання по суті стосуються одного питання - повернення обвинувального акту, Суд об`єднав їх розгляд.
2.В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:
2.1.Захисник підтримала заявлені клопотання.
2.2.Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити клопотання. Додатково зазначив, що він є законотворцем, голосував за створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Вищого антикорупційного суду і виступав з трибуни Верховної Ради України за те, щоб вони працювали. Підкреслив, що він є Народним депутатом України, його обрали 50 000 виборців, а прокурора призначають. І прокурор має виконувати свої повноваження в належний спосіб. Вказав, що до сих пір не отримав обвинувальний акт, хоча в супровідному листі міститься вказівка на документи, що підтверджують вручення обвинувального акту.
2.3.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що ОСОБА_1 ухилився від явки для вручення йому обвинувального акту, сторона обвинувачення вжила всіх можливих заходів для надання особі копії обвинувального акту. І саме документи на підтвердження виконання цих заходів були долучені до обвинувального акту. В тому числі його направлено на адресу Верховної Ради України. Тому обвинувачений міг би отримати його в апараті Верховної Ради України. Щодо доводів захисника зазначив, що в обвинувальному акті наявні відомості про вид і рік декларації, при внесенні відомостей до якої зазначені недостовірні відомості.
3.Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам статті 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному.
3.2.Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Оскільки в підготовчому судовому засіданні порушене питання про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, Суд досліджує дотримання стороною обвинувачення формальних і змістовних вимог до цього процесуального рішення.
3.2.1. Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
3.2.2.Отже, пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено необхідність зазначення викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
3.2.3.Зазначаючи про невиконання вимог пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України, захисник стверджує, що в обвинувальному акті відсутні вказівки на вид декларації, щодо якої сторона обвинувачення стверджує про внесення завідомо недостовірних відомостей, та рік, за який подана відповідна декларація. Захисник зазначила, що ОСОБА_1 подавались різні декларації (як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та як кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) за різні роки.
3.2.4.Дослідивши обвинувальний акт, колегія суддів встановила, що в ньому серед іншого зазначені такі обставини:
-У 2021 році ОСОБА_1 шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції подана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (сторінка 4 та 15 обвинувального акта);
-… Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону, у порушення вимог пунктів 1, 2, 3, 5, 5-1, 7 частини 1 статті 46 Закону, достовірно знаючи про його обов`язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, діючи з прямим умислом, з метою приховати від контролюючих, правоохоронних, судових та інших державних органів і громадськості свій реальний майновий стан та наявне у його родини майно, у подану електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за 2020 рік вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши інформації про житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_4, що перебували у його користуванні, а також належне особі, із якою він перебуває у сімейних відносинах, нерухоме майно, транспортні засоби, корпоративні права та отримані нею доходи (сторінка 13 та 24 обвинувального акта)…
3.2.5.Отже в тексті обвинувального акта цілком однозначно зазначений вид декларації, щодо якої сторона обвинувачення стверджує про внесення завідомо недостовірних відомостей, - це щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подана ОСОБА_1 за 2020 рік. Аналогічно в тексті обвинувального акта зазначена суб`єктивна сторона - прямий умисел.
3.2.6.Щодо твердження захисника про незазначення розміру шкоди, нанесеної кримінальним правопорушенням, колегія суддів зауважує, що передбачений статтею 366-2 КК України злочин є злочином з формальним складом, для наявності об`єктивної сторони якого закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності). Наслідки цих злочинів хоча і можуть іноді наставати, але перебувають за межами складу злочину.
3.2.7.Суд зауважує, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
3.2.8.Водночас щодо доводів захисника про невідповідність вимогам закону формулювання обвинувачення, то пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі N 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими. До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.
3.2.9.Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
3.2.10.В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду. Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.
3.3.Частина 4 статті 191 КПК України передбачає, що до обвинувального акта додаються:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
3.3.1.Закріплення законодавцем у статті 291 КПК України норми щодо заборони надання суду інших документів до початку судового розгляду кореспондується із загальними принципами кримінального провадження щодо змагальності та безпосередності дослідження. Вказана норма орієнтує сторони кримінального провадження на надання ними доказів саме під час судового розгляду, і відповідну оцінку доказів судом по мірі їх надання сторонами провадження.
3.3.2.Захисник стверджує про порушення цієї норми, оскільки до обвинувального акта додані документи щодо вручення підозрюваному копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.
3.3.3.Дослідивши додатки до обвинувального акта, колегія суддів встановила, що у зв`язку з неможливістю вручення обвинувального акта особисто ОСОБА_1, сторона обвинувачення вжила заходи для надання йому копії обвинувального акта в інший спосіб. На підтвердження вказаних обставин стороною обвинувачення додані:
-протокол від 01.08.2022 вручення підозрюваному копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001008 (том 1, а.с. 42);
- скріншот месенджера Facebook з повідомленням про направлення ОСОБА_2 копії обвинувального акта та реєстру досудового розслідування (том 1, а.с. 43);
-скріншот месенджера WhatsApp про направлення на номер телефону НОМЕР_1, що, як підтвердив обвинувачений у судовому засіданні, перебуває у його користуванні, повістки про виклик на 01.08.2022 та копії обвинувального акта та реєстру досудового розслідування (том 1, а.с. 44-47);
-супровідний лист від 01.08.2022 № 16/1-45079ВИХ-22 про направлення народному депутату України ОСОБА_1 за адресою його місця роботи (Верховна Рада України) копії обвинувального акта та реєстру досудового розслідування (том 1, а.с. 48);
-супровідний лист від 02.08.2022 № 16/1-45369ВИХ-22 про направлення ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 копії обвинувального акта та реєстру досудового розслідування (том 1, а.с. 49);
-розписка голови правління ОСББ «Гончара 35» від 02.08.2022 про отримання копії обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 05.05.2021 та копії реєстру матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_1 (том 1, а.с. 50).
3.3.4.Дослідивши додані до обвинувального акта документи щодо вручення підозрюваному копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, Суд встановив, що вони не є матеріалами досудового розслідування, відповідно не будуть використовуватись стороною обвинувачення для доведення своєї позиції, а по своїй суті замінюють передбачену пунктом 2 частини 4 статті 291 КПК України розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.
3.4.Суд наголошує на тому, що зі змісту пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які дійсно перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
4.З огляду на викладене, у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту слід відмовити.
Керуючись статтями 291, 314, 372, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8. про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
3. Повний текст ухвали оголошений 02.12.2022 о 15:05.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5