- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/5988/22
Провадження 1-кс/991/6026/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №22022030000000061 від 24.04.2022,
ВСТАНОВИВ:
До судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №22022030000000061 від 24.04.2022.
В обґрунтування своєї заяви, адвокат зазначив, що до початку судового розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 стороні захисту стали відомі обставини, які викликають сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5. та вказують на створення для сторони обвинувачення необґрунтованих переваг перед стороною захисту. Так на думку адвоката, слідчим суддею ОСОБА_5. порушено такі загальні засади кримінального провадження як: верховенство права (п.1 ч.1 ст.7 КПК України); рівність перед законом і судом (п.3 ч.1 ст.7 КПК України); забезпечення права на захист (п.13 ч.1 ст.7 КПК України); розумність строків (п.21 ч.1 ст.7 КПК України). Захисник зауважив, що вказане вбачається із наступного: про дату й час судового засідання, призначеного на 30.11.2022 о 12:00 год., його було повідомлено 29.11.2022 о 19:57 год. Таке повідомлення відбулося по телефону. Телефонувала особа, яка представилася секретарем судового засідання та повідомила, що 29.11.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 та слідчий суддя ОСОБА_5. призначив судове засідання з розгляду даного клопотання на 30.11.2022 на 12:00 год. Будь-яких інших відомостей по телефону повідомлено не було. В той же час відповідно до положень ст.181 КПК України, яка відсилає до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку запобіжного заходу має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Однак зі слів секретаря судового засідання таке клопотання надійшло до суду 29.11.2022. В той час як згідно ухвали слідчого судді від 14.10.2022 у справі №991/4554/22 строк дії застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу спливає 02.12.2022. Вказане свідчить про те, що сторона обвинувачення звернулася з клопотанням, порушуючи вимоги кримінального процесуального закону. Оскільки таке клопотання могло бути подане не пізніше 27.11.2022 (за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали). Як зауважує захисник, слідчий суддя ОСОБА_5. не врахував цих обставин і надав протиправне розпорядження секретарю судового засідання здійснювати повідомлення в позаурочний час (пізно ввечері), з порушенням Правил внутрішнього трудового розпорядку Вищого антикорупційного суду та гарантованих Конституцією України прав суб`єктів сторони захисту на відпочинок, в тому числі - максимальну тривалість робочого часу (ст. 45 Основного Закону). Захисник наголосив, що системний аналіз кримінального процесуального закону дозволяє зробити правовий висновок, що слідчий суддя не може встановлювати обставини, які свідчать про упередженість іншого складу суду чи слідчого судді, та оцінювати ці обставини за своїм внутрішнім переконанням. Слідчий суддя зобов`язаний надати оцінку сумніву захисника та, відповідно, встановити факт його існування. Відтак, підставою для відведення слідчого судді є сам по собі факт наявності «інших» обставин, передбачених ст.75 КПК України, поєднаний із сумнівом особи і заявою про це.
У зв`язку з наведеним захисником заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_5. від розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №22022030000000061 від 24.04.2022, у відповідності до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, оскільки наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5.
Розгляд заяви про відвід призначений на 30.11.2022, про що повідомлено учасників.
30.11.2022 до початку розгляду, від адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі сторони захисту, оскільки у захисника та його підзахисного ОСОБА_1 немає об`єктивної можливості прибути з м.Луцька, де знаходиться робоче місце адвоката та місце проживання ОСОБА_1 до м.Києва для участі у вказаному засіданні. Поряд з цим адвокат зауважив, що подану заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5. вважає обґрунтованою та підгримує, просить задовольнити та відвести слідчого суддю ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_6. про продовження строку тримання особи під домашнім арештом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.04.2022 за №22022030000000061.
Частиною 3 ст. 81 КПК України встановлено порядок вирішення питання про відвід. Так, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
За наведених обставин, враховуючи наявність клопотання сторони захисту про розгляд прави без їх участі, суддя приходить до висновку про можливість здійснення розгляду заяви про відвід за відсутності учасників, з метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.
Дослідивши матеріали заяви про відвід, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Що стосується доводів заявника щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_5., суддя зазначає наступне.
Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Як вбачається із заяви, адвокатом ОСОБА_2. заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_5. відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України. В той же час у заяві ОСОБА_2 не наведено даних на підтвердження жодної з обставин, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.ч.1,2 ст.75 КПК України.
Щодо обставин для відводу слідчого судді, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, які передбачають можливість відводу слідчого судді за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, про що йдеться в тексті заяви адвоката, то і вони у даному випадку не доведені, оскільки заява ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_5. не містить об`єктивних обставин, які можуть свідчити про його упередженість під час розгляду справи №991/5988/22.
Так зокрема, адвокат ОСОБА_2 обґрунтовує свою заяву про відвід виключно тим, що слідчий суддя, до провадження якого на розгляд надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання особи під домашнім арештом у кримінальному провадженні №22022030000000061, призначив його до розгляду, незважаючи на порушення стороною обвинувачення строків звернення з таким клопотанням, встановлених положеннями ст.ст.181,199 КПК України та надав розпорядження секретарю судового засідання здійснити повідомлення учасників провадження про призначення судового розгляду вказаного клопотання, яке в свою чергу було здійснене секретарем судового засідання в позаробочий час.
Із наданих матеріалів вбачається, що згідно ували слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.10.2022 у справі №991/4554/22 підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №22022030000000061 продовжено строк дії застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 02.12.2022 включно.
Положення ч.6 ст. 181 КПК України визначають, що у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Як вбачається із положень ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Водночас законодавцем не встановлено наслідки подання такого клопотання з порушенням встановленого КПК України строку.
Як зауважує захисник, прокурор ОСОБА_6. звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_1 з порушенням вищевказаного строку.
В той же час слід зауважити, що положення ч.4 ст.199 КПК України зобов`язують слідчого суддю розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою (в даному випадку строк тримання особи під домашнім арештом) до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином наведені захисником підстави мають бути перевірені під час розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу та не є підставою для відмови у розгляді такого клопотання чи повернення такого клопотання особі, яка його подала. Таких вказівок КПК України не містить.
В той же час посилання захисника на повідомлення його про розгляд клопотання в позаробочий час жодним чином не вказує на упередженість слідчого судді чи як зауважує захисник на «створення для сторони обвинувачення, необґрунтованих переваг перед стороною захисту», а лише свідчить про виконання обов`язку, встановленого нормами КПК України щодо забезпечення вчасного розгляду клопотання до закінчення строку дії попередньої ухвали.
У ч.1 ст.2 КПК України до завдань кримінального провадження віднесено забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до чч.1,2 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія чи процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5. та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення слідчим суддею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для відводу слідчого судді, вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що доводи заявника ОСОБА_2 є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5. необхідно відмовити.
Керуючись статтями 9, 75, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №22022030000000061 від 24.04.2022, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3