- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа № 991/5605/22
провадження № 1-кс/991/5624/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«28» листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 прокурора ОСОБА_8, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000071 від 04 квітня 2022 року стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Одесі, громадянина України, зареєстрованого та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Демківим Д., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000071 від 04 квітня 2022 року стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, в ході якого встановлено, що 16 березня 2022 року службові особи Одеської митниці Державної митної служби України, в порушення вимог ч. 2 ст. 511 Митного кодексу України, не здійснили тимчасове вилучення грошових коштів в сумі 716 000 доларів США, які не були заявлені при усному опитуванні, не були письмово записані до митної декларації, а переміщувались в пункті пропуску «Орлівка» митного посту «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_2 на дні валізи (під підкладкою) в багажному відділенні автомобілю «SUZUKI GRAND VITARA» та були виявлені під час спільного прикордонно-митного огляду, за результатом чого складено протокол про порушення митних правил, за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. При цьому, службовими особами Одеської митниці не вилучено грошові кошти в зв`язку з тим, що їх було вилучено старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР ОСОБА_1 в ході проведення огляду місця події в службовому приміщенні митного посту «Орлівка» Одеської митниці, після чого він перемістив грошові кошти до службового приміщення Територіального управління ДБР. Не дивлячись на те, що 16 березня 2022 року був складений протокол про порушення митних правил за фактом вчинення ОСОБА_2 порушення митних правил, 18 березня 2022 року ОСОБА_3 повернув вилучені грошові кошти в сумі 716 000 доларів США ОСОБА_2 . Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року, ОСОБА_2 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 946 508,40 грн на користь держави з конфіскацією в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил - грошових коштів в сумі 716 000 доларів США (20 946 508,40 грн).
Отже, на переконання органу досудового розслідування, внаслідок дій старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_1 державним інтересам спричинено тяжкі наслідки у вигляді неможливості конфіскації за рішенням суду, яке вступило в законну силу, належних ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 716 000 доларів США.
Тобто, на переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
11 листопада 2022 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Як вважає орган досудового розслідування, наведені у клопотанні доводи та додані до нього докази є вагомими та дають підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Пред`явлена йому підозра, на думку детектива, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості».
Відповідно до клопотання, під час досудового розслідування встановлено наявність існування ризиків того, що ОСОБА_1 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, що можуть викривати його причетність до вчиненого злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід.
Враховуючи встановленні в ході досудового розслідування та відображені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного, його репутацію, характер вчиненого кримінального правопорушення, існуючі ризики, детектив вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 240 500 грн, яка, на його думку, не може вважатися для нього непомірною та не створюватиме надмірного тягаря і відповідатиме балансу інтересів державного-владного та приватного характеру.
Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_1, у разі внесення застави, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували та просили відмовити у його задоволенні. Захисники в судовому засіданні навели доводи на обґрунтування відсутності правових підстав для застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також сторона захисту зазначила про відсутність в клопотанні вмотивованого посилання детектива про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, а також те, що визначений досудовим розслідуванням розмір застави, перевищує максимальний у більш ніж 6 разів, що не відповідає критеріям «згідно із законом», необхідності, та пропорційності.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 листопада 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000071 розпочато 04 квітня 2022 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 11 листопада 2022 року складено та вручено підозрюваному згідно з вимогами ст. 278 КПК України.
Отже, ОСОБА_1 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена йому підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до нього запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджено наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.
Так, як вбачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 11 листопада 2022 року, він станом на 16-18 березня 2022 року обіймав посаду старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві та, як слідчий, відповідно до ст. 40 КПК України, несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Також, за змістом зазначеної норми закону, ОСОБА_1, як слідчий уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 цього Кодексу; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні. Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
На переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, вирішив використати свої повноваження як слідчого всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди іншою особою, повернув ОСОБА_2 (особі, яка в порушення митних правил здійснювала переміщення грошових коштів через митний кордон України поза митним контролем) грошові кошти в сумі 716 000 доларів США, вилучені ним 16 березня 2022 року в приміщенні адміністративної будівлі митного посту «Орлівка» Одеської митниці, чим умисно та свідомо унеможливив виконання уповноваженими органами вимог ч.2 ст. 511 МК України, згідно з якими ці грошові кошти підлягали обов`язковому тимчасовому вилученню як безпосередній предмет порушення митних правил.
Таким чином, умисні, протиправні, за версією органу досудового розслідування, дії старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_1, які виразилися у зловживанні своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, спричинили тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді неможливості конфіскації за рішенням суду, яке вступило в законну силу, грошових коштів в сумі 716 000 доларів США, що за офіційним курсом на момент скоєння адміністративного правопорушення становить 20 946 508,40 грн, кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Оцінюючи встановлені під час розгляду клопотання обставини та наведені прокурором твердження з точки зору їх достатності та переконливості в розрізі вирішення даного клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації його дій, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтованість підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення на думку слідчого судді відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» в такій мірі, що на даному етапі виправдовує тільки подальше розслідування органом досудового розслідування, але якість (вагомість) тверджень органу досудового розслідування не виправдовує застосування жодних додаткових обмежень (обтяжень) для діючого співробітника ДБР - підозрюваного ОСОБА_1, що можливо звести до наступного:
?жодних розумних тверджень незаконності перебування на території митних постів Одеської області або виконання очевидно непритаманних службових обов`язків слідчим ОСОБА_1 матеріали клопотання не містять;
?настання негативних наслідків державним інтересам були спричинені діями декількох осіб, а не тільки слідчим ОСОБА_1 (слідчий ОСОБА_11 складав рапорт від 16 березня 2022 року, який погодив Т.в.о керівника другого відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_13; слідча ОСОБА_12 складала, направляла для погодження клопотання про арешт майна до прокурора; прокурор ОСОБА_14 відмовляв у погодженні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна від 18 березня 2022 року, з наданням чіткої вказівки - «.. для прийняття рішення по тимчасово вилученому майну згідно вимог кримінально-процесуального законодавства», інші слідчі), тобто без кваліфікації дій інших учасників у кримінальному провадженні №62022150020000111 неможливо в подальшому буде встановити причинний зв`язок між діями ОСОБА_4 та спричиненими «його» діями наслідками та скласти пазл об`єктивної сторони;
?твердження прокурора, що дії слідчого ОСОБА_1 є сумнівними, з посиланням на обставини складання рапорту, оформлення акту огляду, пошуку понятих, витраченого часу, вилучення грошових коштів, керування транспортним засобом ОСОБА_2, допиту ОСОБА_2 та оформлення протоколу допиту, строку повернення грошових коштів, тощо не сприймаються слідчим суддею, оскільки недостатньо їх порівнювати зі своїм баченням (відношенням до) кримінального процесу, а потрібно встановити усі ознаки кримінального правопорушення, в тій мірі, в якій вимагає стадія досудового розслідування. Недостатньо просто знати про певний факт, необхідно ще цей факт підтвердити у відкритому та змагальному процесі, з використанням допустимих та належних доказів.
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що втручання одного правоохоронного органу у діяльність іншого можливе та необхідне у демократичному суспільстві, але таке втручання повинно переслідувати легітимну мету та бути обґрунтованим, в той же час, стандарт доведення для застосування до особи запобіжного заходу є високим, з огляду на рівень пов`язаних з цим обмежень.
Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняттям відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії) - чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому, стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).
Отже, враховуючи ступінь і характер обмежень прав і свобод підозрюваного, стосовно якого обирається запобіжний захід, ступінь обґрунтованості підозри для прийняття такого рішення на стадії досудового розслідування має досягати високого рівня.
Оцінюючи ймовірність вчинення кримінального правопорушення в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя переконався, що органом досудового розслідування були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за відповідною статтею КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у клопотанні, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинено за описаних у ньому обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює також вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1, орган досудового розслідування посилається на існування ризиків того, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, що можуть викривати його причетність до вчиненого злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід.
Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.
За таких обставин, оскільки слідчим суддею встановлено, що ступінь обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення не досягає рівня, необхідного для можливості прийняття рішення про застосування стосовно нього - діючого співробітника правоохоронного органу запобіжного заходу, з огляду на ступінь і характер обмежень його прав і свобод, то слідчий суддя не вбачає необхідності досліджувати питання стосовно підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує орган досудового розслідування, як і питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на викладене, враховуючи те, що слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, то клопотання детектива задоволенню не підлягає.
Дана ухвала була виготовлена та внесена з запізненням до Єдиного державного реєстру судових рішень через систематичні відключення світла та вимушеним пошуком слідчим суддею балансу між потребами проведення невідкладних слідчих дій у різних кримінальних провадженнях.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000071 від 04 квітня 2022 року стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15