Документ № 107779832

Справа № 991/5946/22

Провадження 1-кс/991/5966/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_10, прокурора ОСОБА_11, підозрюваної ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Новофедорівка Березанського району Миколаївської області, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 369-2 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у квітні 2022 року, більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_2 звернувся за правовою консультацією до адвоката ОСОБА_1, як до фахівця у галузі права, з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У відповідь на це звернення ОСОБА_1 усно погодилася надати йому правову допомогу, обумовила грошову винагороду за надання такої допомоги в розмірі 500 доларів США.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, на підставі постанови Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 у справі № 519/251/22, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Розгляд справи відбувся за участі адвоката ОСОБА_1, яка надавала правову допомогу ОСОБА_2 на підставі ордеру серії ОД № 640816 від 22.04.2022.

У той же день, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про можливість оскарження цієї постави до Одеського апеляційного суду. Після надання ним на це згоди, ОСОБА_1, реалізуючи виниклий умисел, спрямований на підбурення ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді Одеського апеляційного суду, який буде розглядати його апеляційну скаргу, а також заволодіння майном ОСОБА_2 шляхом обману під приводом нібито надання неправомірної вигоди судді Одеського апеляційного суду, підготувала та подала апеляційну скаргу від 10.06.2022 вх. № 2328, клопотання про поновлення строків та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 для нібито забезпечення прийняття позитивного рішення суду.

21.06.2022, за результатами проведення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, розгляд справи № 519/251/22 доручено судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3, яка розгляд апеляційної скарги призначила на 27.06.2022.

25.06.2022 ОСОБА_1, з метою створення у ОСОБА_2 бажання та рішучості надати неправомірну вигоду судді, використовуючи свій авторитет як фахівця в галузі права, користуючись необізнаністю ОСОБА_2 з процедурою та порядком розгляду судом справ, шляхом усного умовляння спонукала його до необхідності надання неправомірної вигоди судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 у сумі не менше 1500 доларів США за вчинення суддею на його користь дій, які унеможливлять настання для нього негативних наслідків у вигляді призначення йому адміністративного покарання, а саме скасування постанови у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КПК України. Водночас ОСОБА_1 запевнила ОСОБА_2, що у разі надання неправомірної вигоди, суддя вчинить зазначені дії, а інакше в задоволенні апеляційної скарги буде відмовлено, чим переконала його у вигідності та необхідності надання коштів судді Одеського апеляційного суду.

З огляду на сформоване у ОСОБА_2 уявлення про те, що лише за умови надання ним неправомірної вигоди суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 зможе винести рішення на його користь, маючи довіру до адвоката, як фахівця в галузі права, ОСОБА_2 вимушено погодився на умовляння ОСОБА_1 .

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 такими діями викликала у ОСОБА_2 рішучість та бажання до надання неправомірної вигоди судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3, тобто особі, яка займає відповідальне становище. Водночас, ОСОБА_1 не мала наміру передавати судді неправомірну вигоду, а бажала здійснити вплив на суддю через третіх осіб з метою прийняття рішення на користь ОСОБА_2, заволодіти коштами та розпорядитися ними на власний розсуд.

Так, реалізувати свій умисел ОСОБА_1 намагалася через третіх осіб, а саме через свого знайомого - помічника судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4, шляхом висловлення останньому пропозиції неправомірної вигоди за вплив на прийняття суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 рішення на користь ОСОБА_2, на яку ОСОБА_4 погодився.

Під час досудового розслідування встановлено, що зранку, 27.06.2022, у день розгляду Одеським апеляційним судом цієї справи, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_4, шляхом надіслання повідомлення на його абонентський номер мобільного телефону, про номер судової справи, а саме - 519/251/22.

Також, з метою надання ОСОБА_2 часу для пошуку коштів і їх надання у якості неправомірної вигоди, ОСОБА_1 подала до Одеського апеляційного суду клопотання про перенесення розгляду справи № 519/251/22.

29.06.2022 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про перенесення дати судового засідання у судовій справі на 30.08.2022.

У подальшому, 18.08.2022 ОСОБА_1 узгодила з ОСОБА_4 суму коштів в розмірі 1500 доларів США, яку вона повинна була йому надати як неправомірну вигоду за вплив останнім на прийняття суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 рішення на користь ОСОБА_2 .

22.08.2022 ОСОБА_1 під час телефонної розмови з ОСОБА_2 повторно повідомила останньому про необхідність надання неправомірної вигоди судді в сумі не менше ніж 1500 доларів США. Цього ж дня, ОСОБА_1 продовжила усно умовляти та переконувати його в необхідності надати неправомірну вигоду судді до наступної дати розгляду справи та прийняття рішення по суті.

29.08.2022 під час неодноразових телефонних розмов ОСОБА_1 озвучила ОСОБА_2 остаточну суму неправомірної вигоди за винесення суддею рішення на його користь у сумі 1700 доларів США та наполягала на необхідності якнайскорішого надання вказаної неправомірної вигоди.

Наступного дня ОСОБА_1, перебуваючи в автомобілі NISSAN NOTE, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, одержала від ОСОБА_2 кошти в сумі 1700 доларів США для надання їх як неправомірну вигоду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 за вчинення останньою дій з використанням наданої їй влади чи службового становища в інтересах ОСОБА_2, однак, ці кошти ОСОБА_1 не надала судді, а обернула їх на свою користь.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 залишено без змін.

26.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України.

Прокурор стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2022 у справі № 991/4282/22 до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний заходу у вигляді застави та покладено відповідні обов`язки на строк до 06.12.2022.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а саме, що підозрювана ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи відомості щодо наявності та обґрунтованості цих ризиків, а також те, що 22.11.2022 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, необхідним є продовження раніше покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор Кохно В.О. у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала проти продовження строку дії, покладених на неї обов`язків.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 369-2 КК України.

28.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

06.10.2022, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4282/22, до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.

26.10.2022 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, а саме: у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном, шляхом обману; закінченому замаху на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням наданої їй влади; пропозиції неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, а саме копії: заяви ОСОБА_2 від 29.06.2022 про вимагання, зокрема, адвокатом ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі понад 1500 доларів США за прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення; протоколів допиту свідка ОСОБА_2 від 29.06.2022, 26.08.2022, 29.08.2022, 26.09.2022; протоколів огляду від 29.06.2022, 26.09.2022, 22.08.2022; протоколів огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.08.2022; наказу про призначення ОСОБА_4 на посаду помічника судді Одеського апеляційного суду; протоколу огляду речей і документів від 07.09.2022; протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.08.2022, 06.09.2022, 15.09.2022, та інші матеріали.

З вказаних матеріалів вбачається, що у період з квітня до 30.08.2022 ОСОБА_1, як адвокат, надавала правничу допомогу ОСОБА_2 щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

30.05.2022, за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суддя Южного міського суду Одеської області ОСОБА_7 прийняв постанову у справі № 519/251/22, якою ОСОБА_2 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

30.05.2022 адвокат ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про можливість оскарження постанови до Одеського апеляційного суду;

25.06.2022 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про те, що для прийняття на його користь рішення потрібно надати неправомірну вигоду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 в сумі не менше 1500 доларів США. Також повідомила, що якщо він не погодиться надати неправомірну вигоду, то постанова Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 залишиться в силі.

27.06.2022 ОСОБА_1 повідомила помічнику судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 номер судової справи 519/251/22.

29.06.2022 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про перенесення дати засідання у судовій справі на 30.08.2022.

18.08.2022 ОСОБА_1 повторно повідомила ОСОБА_4 номер справи 519/251/22, а також прізвище « ОСОБА_8 ». ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_1 : «1.5 потянут?», на що остання відповіла: «Я думаю да».

22.08.2022 ОСОБА_1 під час телефонної розмови з ОСОБА_2 повідомила останнього, що «заход от один и пять», «к ближайшему заседанию у меня должна быть эта сума. Чтобы я смогла «зайти» с этой суммой.», «я позвонила, они на контроле это держат…помощник на контроле».

29.08.2022 ОСОБА_1 під час телефонної розмови з ОСОБА_2 повідомила останнього, що «один и семь это ихняя сумма»

30.08.2022 ОСОБА_1, перебуваючи в автомобілі NISSAN NOTE реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, одержала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1700 доларів США, вручені останньому згідно постанов огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.08.2022;

30.08.2022 Одеський апеляційний суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишив без задоволення, а постанову Южного міського суду Одеської області від 30.05.2022 про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 - без змін.

Враховуючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1, дійшов висновку про можливу причетність останньої до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, за викладених клопотанні та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру обставин, та відповідно встановлення їх за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 слідчий суддя зазначає таке.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Окрім врахування ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1, слідчий суддя враховує матеріальне становище підозрюваної та її сім`ї, а також наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1, обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з цим, слідчий суддя враховує те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України, відкриті матеріали кримінального провадження, що додатково свідчить про певну ймовірність незаконного впливу на свідків зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Отже, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, на момент розгляду цього клопотання не зменшилося.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на підозрювану ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.

Оскільки жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.

Слідчий суддя також враховує посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 06.10.2022, у зв`язку з виконанням вимог ст. 290 КПК України.

Так, підозрюваній ОСОБА_1 22.11.2022 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується матеріалами справи.

Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ (ч. 10 ст. 290 КПК України).

У судовому засіданні учасники провадження не заперечували, що на даний час сторона захисту своє право на ознайомлення повністю не реалізувала.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави, з продовженням строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

Слідчий суддя вважає, що продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваної, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

При визначенні строку, на який доцільно продовжити дію обов`язків, слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 176, ч. 5, 7 ст. 194, ч. 2 ст. 196 КПК України, які наділяють слідчого суддю правом у період, коли триває досудове розслідування (до його закінчення), застосовуючи відповідний запобіжний захід, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Разом з цим, строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у межах якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведеної у ст. 203 КПК України.

Оскільки у кримінальному провадження з 22.11.2022 триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування та наперед визначити тривалість цієї стадії кримінального провадження не можливо, тому слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1, на строк не більше двох місяців, тобто до 05.02.2023.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та виправдовує подальше продовження строку їх дії, тому клопотання належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 до 05 лютого 2023 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 щодо обставин кримінального провадження № 52022000000000159 від 29.06.2022.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000159 від 29.06.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_12