- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/6125/22
Провадження № 1-кс/991/6148/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_12.,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_13.,
з боку захисту: підозрюваного - ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_14.,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022, стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Головно Любомльського району Волинської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
УСТАНОВИВ:
06.12.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16 від 05.12.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Клопотання погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17
Перевіривши та дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, матеріали сторони захисту, заслухавши прокурора ОСОБА_13., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_18.,
слідчий суддя встановив факти та обставини, і дійшов таких висновків:
1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.
2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є письмова розписка підозрюваного про отримання ним вказаних документів 06.12.2022 о 09 год. 50 хв. (а.с.10 т.1).
3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст.33-1, п.2 ч.5 ст.216 КПК України.
Постановою прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_19. від 16.09.2022 підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.113 та ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні № 22022030000000061 визначена за детективами Національного антикорупційного бюро України (а.с.110 т.2).
4. Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022030000000061 від 20.04.2022.
У тексті клопотання зазначено, що впродовж березня - квітня 2022 року між ТОВ «БК КБР» та Управлінням з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації (далі - Управління) укладено та виконано контракт № 1 від 13.03.2022 та контракт № 2 від 28.03.2022, на загальну суму 33 899 404, 80 грн.
За результатами виконання цих контрактів, ТОВ «БК КБР» поставлено для Управління захисні шоломи та бронежилети, які Управління в подальшому передало до однієї із військових частин Збройних сил України. Під час їх експлуатації встановлено, що бронежилети не відповідають за своїми характеристиками вимогам, що ставляться до такого майна у Збройних силах України, зокрема прострілюються стрілецькою зброєю. Також, за результатами проведених випробувань та експертиз з`ясовано, що бойові шоломи НОМЕР_4 не відповідають заявленому рівню захисту.
Таким чином, посадові особи ТОВ «БК КБР» та Управління, розуміючи, що якість бронежилетів та шоломів неможливо перевірити, прийняли та оплатили їх, чим імовірно завдали збитків обласному бюджету у розмірі 33 899 404, 80 грн.
02.09.2022 слідчими Управління Служби безпеки України у Волинській області повідомлено ОСОБА_1 про підозру у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке полягає в укладенні та виконанні контрактів № 1 та № 2, сторонами яких є ТОВ «БК КБР» та Управління, чим нанесено збитки обласному бюджету Волинської області на загальну суму 33 899 404, 80 грн.
5. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_20. просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, з альтернативою внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
Під час розгляду клопотання захисник ОСОБА_21 просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою та обрати інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.
У ході судового засідання адвокатом ОСОБА_22 до матеріалів клопотання долучено письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зі змісту яких слідує, що сторона захисту вважає його необґрунтованим, невмотивованим та незаконним, з огляду на таке.
По-перше, досудове розслідування та повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснювалось неуповноваженим органом та його службовими особами - ОВС СВ Управління Служби Безпеки України у Волинській області, які в силу приписів ст.216 КПК України не мають повноважень розслідувати кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.191 КК України. По-друге, зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_1 встановлено, що воно не містить викладу обставин та обґрунтувань, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у його можливій причетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. По-третє, склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, відсутній. За версією сторони обвинувачення, у діях ОСОБА_1 був «корисливий мотив в інтересах третіх осіб», однак доказів на підтвердження такого мотиву сторона обвинувачення не надала. Також стороною обвинувачення не обґрунтовується наявність ризиків, які давали б достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Навпаки, поведінка ОСОБА_1 свідчить про його готовність брати активну участь у проведенні досудового розслідування та судовому розгляді кримінального провадження, доводити необґрунтованість звинувачень органу досудового розслідування та відстоювати власну невинуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Також захисник звертає увагу на те, що слідчий жодним чином не обґрунтував розмір застави (700 000 грн), яка є непосильною для ОСОБА_1, з огляду на заробітну плату останнього на новому місці роботи, яка складає 10 000 грн, та відсутність будь-якого нерухомого чи рухомого майна у власності. Тобто, встановлення застави у розмірі, який просить сторона обвинувачення, для підозрюваного є безальтернативним триманням під вартою. Окрім викладеного, просив врахувати й той факт, що у ОСОБА_1 на утриманні перебуває матір-пенсіонерка ОСОБА_2, 1938 року народження, яка двічі перенесла інсульт і потребує постійного стороннього догляду.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та просив у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу відмовити.
6. Під час розгляду клопотання прокурор довів:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення підозрюваним:
20.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про умисні дії, вчинені з метою ослаблення держави та її обороноздатності, які виразилися у придбанні неякісного військового обладнання та амуніції в умовах воєнного стану та ведення військових дій, які були спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень та позбавлення життя військовослужбовців; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст.113 КК України;
23.06.2022 до ЄРДР внесено відомості про те, що 20.04.2022 посадові особи ТОВ «БК КБР» ОСОБА_3 заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах, у сумі 33 899 404,8 грн; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України.
02.09.2022 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (а.с.88 т.2).
У тексті повідомлення про підозру зазначено таке:
У період з 13.03.2022 по 21.04.2022 начальник Управління ОСОБА_1, діючи з відому та за попередньої домовленості зі службовими особами ТОВ «БК КБР», прийняв від ТОВ «БК КБР» та погодив проект контрактів, а у подальшому підписав від імені Управління контракт № 1 від 13.03.2022, контракт № 2 від 28.03.2022, відповідні видаткові накладні про отримання товару (захисних жилетів в кількості 884 шт. та бойових шоломів wz.2005 в кількості 846 шт.) на загальну суму 28 249 504 грн (з ПДВ - 33 899 404 грн), які в подальшому передав шляхом підписання актів прийому-передачі ВЧ НОМЕР_1, як такі, що відповідають 4 класу захисту згідно ДСТУ 8782:2018 та 1 класу захисту згідно ДСТУ 8835:2019 для використання їх військовослужбовцями Збройних сил України в бойових діях при здійсненні захисту суверенітету і територіальної цілісності України проти збройних сил рф.
Також, у період з 13.03.2022 по 21.04.2022 начальник Управління ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, діючи умисно, в корисливих інтересах суб`єкта господарювання, без відповідних на те правових підстав, будучи достовірно обізнаним з тим, що захисні жилети та бойові шоломи не відповідають 4 класу захисту згідно ДСТУ 8782:2018 та 1 класу захисту згідно ДСТУ 8835:2019, вчинив дії з перерахування коштів в сумі 33 899 404,80 грн, у тому числі ПДВ в сумі 5 649 900,80 грн, з банківського рахунку Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської ОДА на рахунки ТОВ «БК КБР» на підставі видаткових накладних ТОВ «БК КБР», в тому числі незважаючи на те, що представниками суб`єкта господарювання у вартість товарів безпідставно включено податок на додану вартість, оскільки вказана продукція ввозилась із застосуванням пільги за кодом 161 для звільнення від сплати мита (п.41 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України) та ПДВ (п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Діючи у такий спосіб, ОСОБА_1 умисно порушив вимоги ст.7 Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо придбання захисних жилетів та касок, які не відповідають ДСТУ та не можуть, відповідно до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом МО України від 29.04.2016 № 232, бути використані для забезпечення військовослужбовців Збройних сил України під час бойових дій із захисту суверенітету та територіальної цілісності України проти збройних сил рф, чим наніс збитки обласному бюджету Волинської області на загальну суму 33 899 404,80 грн, розтративши вказані грошові кошти.
Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються долученими до клопотання матеріалами, в копіях:
- рапортом ст. оперуповноваженого 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Волинській області від 20.04.2022;
- актом приймання-передачі від 25.03.2022, згідно якого Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами облдержадміністрації м. Луцьк (далі - Управління) передало, а військова частина НОМЕР_1 прийняла каски, загальною вартістю 8 484 060,00 грн (з ПДВ) та видатковою накладною № 1 від 25.03.2022;
- актом приймання-передачі від 28.03.2022, згідно якого Управління передало, а військова частина НОМЕР_1 прийняла бойові шоломи, загальною вартістю 2 754 192,00 грн (з ПДВ) та видатковою накладною № 2 від 28.03.2022;
- актом приймання-передачі від 04.04.2022, згідно якого Управління передало, а військова частина НОМЕР_1 прийняла захисні жилети, загальною вартістю 1 209 114,00 грн (з ПДВ) та видатковою накладною № 3 від 04.04.2022;
- актом приймання-передачі від 10.04.2022, згідно якого Управління передало, а військова частина НОМЕР_1 прийняла захисні жилети, загальною вартістю 2 821 266,00 грн (з ПДВ) та видатковою накладною № 5 від 10.04.2022;
- актом приймання-передачі від 11.04.2022, згідно якого Управління передало, а військова частина НОМЕР_1 прийняла захисні жилети, загальною вартістю 6 927 360,00 грн (з ПДВ) та видатковою накладною № 6 від 11.04.2022;
- актом приймання-передачі від 18.04.2022, згідно якого Управління передало, а військова частина НОМЕР_1 прийняла захисні жилети, загальною вартістю 11 703 412,00 грн (з ПДВ) та видатковою накладною № 7 від 18.04.2022;
- контрактом № 1 від 13.03.2022 з додатком;
- контрактом № 2 від 28.03.2022 з додатком та додатковою угодою до нього;
- видатковими накладними;
- сертифікатами кінцевого споживача;
- звітом незалежного аудитора про фактичні результати виконання узгоджених процедур, які стосуються дослідження господарських операцій здійснених Управлінням з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської ОДА з закупівлі захисних жилетів та касок в ТОВ «БК КБР» протягом березня-квітня 2022 року;
- висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні за № 386/22-22 від 03.06.2022;
- висновком експерта за № СЕ-19-22/10090-БЛ від 23.05.2022; за № СЕ-19/114-22/8447-ВМ від 22.06.2022; № СЕ-19-22/10140-БЛ від 24.05.2022;
- протоколами допиту свідків;
- протоколами за результатами негласних (слідчих) дій від 16.05.2022; від 21.06.2022; від 28.08.2022; від 20.08.2022.
Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а саме те, що дії ОСОБА_1, як начальника Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної адміністрації, під час укладення контрактів № 1 від 13.03.2022 та № 2 від 28.03.2022 із ТОВ «БК КБР», без необхідного погодження з іншими управліннями Волинської ОДА, без визначення в умовах контрактів відповідності військової амуніції державним стандартам та вимог до її якості, що призвело до безпідставної оплати ПДВ, придбання захисних жилетів, касок та захисних шоломів, які не відповідають вимогам ДСТУ щодо якості, могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, у тому, що ОСОБА_1, з розумною достатністю та вірогідністю, міг бути пов`язаний з інкримінованим йому кримінальними правопорушеннями, оскільки між описаними вище діями (які підтверджені документами, наданими стороною обвинувачення) та наслідками, які виразились у неможливості використання вказаного товару військовослужбовцями Збройних Сил України, прослідковується причинно-наслідковий зв`язок. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) наявність достатніх підстав вважати, що існують, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, ризики вчинення ОСОБА_1 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.
Наявність вищевказаних ризиків обґрунтовуються такими обставинами.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке є особливо тяжким.
Характер інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням особою наданої їй влади та службового становища. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Таким чином, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.
Із доданих до клопотання матеріалів, наданих стороною обвинувачення, а саме копії листа начальника Управління Служби безпеки України у Волинській області від 17.10.2022 за № 54/24/38-1940 вбачається, що маючи допуск до державної таємниці за формою 2 та доступ до державної таємниці, ОСОБА_1 у серпні 2022 року здійснив спробу виїзду за межі України. При цьому, про свій виїзд з України у встановленому законом порядку не повідомив посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці та відповідні секретно-режимні органи, внаслідок чого допуск до державної таємниці ОСОБА_1 було скасовано.
Також, стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копію заяви ОСОБА_1 від 14.09.2022, зі змісту якої слідує, що останній просив начальника УДМС України у Волинській області прийняти на зберігання паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2, в якому була відсутня перша сторінка, яка, зі слів ОСОБА_1, була видалена інспектором УСБУ в Волинський області на пункті пропуску Ягодин, без пояснення мотивів прийняття такого рішення.
Відомостей про факт прийняття такого паспорта на зберігання уповноваженим на те органом, стороною захисту не було надано, у зв`язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості встановити наявність або відсутність у підозрюваного паспорта для виїзду за кордон. Крім того, вчинення таких дій (прийняття на зберігання паспорта) органом ДМС лежить поза межами контролю органу досудового розслідування.
Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема факт наявності паспорта для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та спроби перетину державного кордону України підозрюваним, який мав на той час допуск до державної таємниці, із порушенням вимог, передбачених чинним законодавством України у цій сфері, вік ОСОБА_1, якому, станом на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, виповнилось 63 роки, що дає йому можливість безперешкодно виїжджати за межі території України під час введеного на її території воєнного стану, вказують на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_1 за межі території України, можливості його подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.
Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваного, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, стимулюватимуть належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Той факт, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні мати похилого віку (1938 року народження), яка потребує стороннього догляду, без сумніву, свідчить про існування у нього соціальних зв`язків належного рівня, але окрім зазначеного, слідчий суддя враховує й викладені вище факти та обставини, професійний досвід підозрюваного, який обіймав посаду начальника Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської ОДА (на час інкримінованого йому кримінального правопорушення) та коло його спілкування, як такі, що підвищують ризик переховування.
Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може здійснити спробу переховування від правоохоронних органів та/або суду, у тому числі може покинути територію України, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина (тяжкість очікуваного покарання) сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Окрім того, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків (відомості з протоколів допиту свідків) свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Слідчим суддею береться до уваги та обставина, що ОСОБА_1 має певне коло зв`язків із керівництвом та службовими особами Волинської обласної державної адміністрації, здобуті в силу здійснення ним професійної діяльності, та може використовувати їх у своїх інтересах для протиправного впливу на осіб, які володіють інформацією щодо певних обставин та фактів у цьому провадженні.
Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози, ін.), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчать, зокрема відомості, відображені у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, наступного змісту.
ОСОБА_4 - ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (провідний інспектор Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської ОДА):
М. - Ну, дзвонять до мене з СБУ, щоб я йшла на допит. То хочу вам доповісти.
С. - А з СБУ на допит. Ну, менше говоріть всього. Старайтеся вообще менше говорити. А шо вони, а шо будуть питати не знаєте.
ОСОБА_6, не знаю. Я кажу, - Ви ж мене вже допитували. - Ну то ще треба уточнити ще.
С. - Ви знаєте що до чого.
М. - Тре йти?
С. - Ну конечно треба йти. Можете, ну зайдіть до ОСОБА_7, поговоріть з Б., може Б. щось натякне вам. Мається на увазі, що можуть питати.
…
М. - Чуєте, ОСОБА_8, казав адвокат, щоб ви його набрали, він дасть мені консультацію, що мені говорити. В мене його телефона нема в адвоката.
С. - То він, він в
ОСОБА_9 відмовляється набирати, каже чого через 10-ті руки?
С. - Ну то я вам скину, наберете.».
Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що у діях ОСОБА_1 може бути наявний ризик протиправного впливу на свідків, які здебільшого працювали та/або працюють у Волинській обласній державній адміністрації, перебували у його підпорядкуванні, з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази органу досудового розслідування у межах цього кримінального провадження.
Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
7. Однак, слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування наступних ризиків:
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурор обґрунтовував відмовою співробітників Волинської ОВА у тимчасовому доступі до первинних документів, які стосуються укладення та виконання зазначених вище контрактів із ТОВ «БК КБР»; причетністю ОСОБА_1 до приховування документів, які могли бути використані в якості доказів його вини; сумнівом у автентичності документів, які імовірно були виготовлені після початку досудового розслідування, з метою створення доказів, які б виправдовували підозрюваного; знищенням ОСОБА_1 невизначеної кількості документів, що зберігалась на його мобільному телефоні перед вилученням його в ході обшуку.
Слідчий суддя не може погодитись із доведенням стороною обвинувачення даного ризику, оскільки ОСОБА_1 з листопада 2022 року працює керівником патронатної служби Волинської обласної державної (військової) адміністрації, а до цього був відсторонений від посади з вересня 2022 року протягом двох місяців, у зв`язку з чим у нього відсутній доступ до службової документації, про яку у своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення.
Видалення підозрюваним інформації з мобільного телефону перед проведенням органом досудового розслідування обшуку, слідчий суддя також не приймає в якості доказу наявності вказаного ризику, по-перше, через те, що у разі наявності у службових осіб правоохоронного органу підстав вважати, що мобільний телефон може містити в собі інформацію, що стосується події кримінального правопорушення, він вилучається, оглядається спеціалістом, експертом, та в разі необхідності призначається відповідна судова експертиза. Відновлення видаленої інформації, при наявності самого мобільного терміналу, не є складним процесом, виконання якого є технічно можливим. По-друге, прокурором не зазначено, які саме документи були збережені у мобільному телефоні ОСОБА_1, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити цілеспрямованість дій підозрюваного на приховування та знищення важливої для органу досудового розслідування інформації.
Іншими доказами та відомостями вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, направлених на приховування, знищення, спотворення речей та документів, сторона обвинувачення не володіє.
Тому слідчий суддя вважає, що під час розгляду поданого клопотання стороною обвинувачення не було надано доказів на підтвердження існування такого ризику, оскільки не було доведено, що ОСОБА_1 має прямий умисел на знищення / приховання / спотворення таких речей і документів.
Далі, у клопотанні зазначено про ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтовується тим, що у ході досудового розслідування виявлено низку випадків спроб перешкоджати кримінальному провадженню різноманітними доступними йому способами, зокрема тим, що ОСОБА_1 :
- системно і умисно не являється за викликами до органу досудового розслідування та суду (будучи відсутнім на судовому засіданні щодо продовження строку досудового розслідування, ОСОБА_1 імовірно сподівався на передчасне припинення кримінального провадження щодо нього);
- не з`явився за викликом слідчого судді, щонайменше тричі, без поважної причини та без повідомлення про причину своєї неявки;
- знаючи про виклик на допит до органу досудового розслідування, завчасно вирішив надати власну версію подій, що розслідуються, журналістам, імовірно з метою створення у органів влади та суспільства викривленого уявлення про обставини вчинення кримінальних правопорушень, що дасть йому змогу уникнути кримінальної відповідальності.
- детально відслідковує, за допомогою власних невстановлених джерел (імовірно доступних йому, у зв`язку із займаною посадою), дії органу досудового розслідування, зокрема про заплановані слідчі дії, з метою коригування власної поведінки та поведінки третіх осіб, що створює перешкоди для встановлення істини у справі.
На переконання слідчого судді, наведеної у клопотанні детективом інформації недостатньо для того, аби зробити висновок про те, що ОСОБА_1 буде або може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Так, із долучених до матеріалів клопотання документів, вбачається, що сторона захисту (підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - ОСОБА_23.):
1) брали участь у розгляді клопотання про продовження строку відсторонення від посади у цьому кримінальному провадженні в режимі відеоконференції з Волинським апеляційним судом;
2) були належним чином повідомленими про розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим до початку судового засідання надсилали на адресу суду: клопотання про відкладення судового засідання (з огляду на неможливість участі у ньому через зайнятість адвоката у іншому судовому засіданні (яке було призначено раніше), відсутністю електропостачання у м. Луцьк, бажанням ОСОБА_1 бути особисто присутнім у судовому засіданні та користуватися правничою допомогою адвоката); клопотання про здійснення дистанційного судового провадження (у зв`язку з масованими ракетними обстрілами держави-агресора, відсутністю електропостачання у м. Луцьк, значною відстанню між м. Київ та м. Луцьк, що унеможливлює безперешкодне переміщення сторони захисту в умовах воєнного стану, в короткі строки); клопотання про проведення судового засідання з розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування за відсутності сторони захисту (у зв`язку з відмовою у проведенні дистанційного судового розгляду та неможливістю безпосередньої участі захисника у приміщенні суду); заяву ОСОБА_1 із поясненнями причин неможливості прибуття до м. Києва (захворювання опорно-рухового апарату, відмова у задоволенні клопотання про проведення дистанційного судового розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування), та запереченнями щодо задоволення клопотання детектива Національного бюро;
3) були належним чином повідомленими про розгляд клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, у зв`язку з чим до початку судового засідання надсилали на адресу суду: клопотання про здійснення дистанційного судового провадження 30.11.2022, 02.12.2022 та 06.12.2022;
4) надали довідку від 06.12.2022 щодо перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_10 30.11.2022 та 02.12.2022 у приміщенні Волинського апеляційного суду, з метою участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Вищим антикорупційним судом.
Проаналізувавши зазначені вище доводи сторони обвинувачення та аргументи, які надала на їх спростування сторона захисту, слідчий суддя вважає, підозрюваний ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_23., який здійснював захист прав та інтересів підозрюваного, у передбаченому законом порядку, реагували на виклики та повідомлення судів, враховуючи при цьому введений на території України воєнний стан та особисті обставини. Клопотання про відкладення судових засідань/проведення дистанційних засідань не можуть вважатися документами, метою створення яких є зволікання із розгляду тих чи інших процесуальних питань.
Будь-якими іншими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, такий ризик не підтверджується, а зазначена підстава є висловленням припущень, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
8. Щодо обов`язку встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
У клопотанні детектива про застосування запобіжного заходу зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, зазначені у п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які призводять до необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування до останнього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть стороні обвинувачення можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК України).
Відповідно положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Слідчий суддя виходить з того, що під час розгляду цього клопотання прокурором було доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст.194 КПК України), та наявність достатніх підстав вважати, що існує два ризики, на які вказував прокурор під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків (п.2 ч.1 ст.194 КПК України).
Однак, прокурором не було доведено, що інші більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання таким встановленим ризикам. Отже, слідчий суддя у цьому конкретному випадку має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
На думку слідчого судді, у світлі конкретних обставин даної справи запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний зможе без серйозних наслідків використовувати особисті зустрічі для спілкування із іншими особами, з метою організації переховування від слідства та суду, впливу на свідків, тощо.
9. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно до положень КК України є особливо тяжким; у разі можливого визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з урахуванням ролі у його вчиненні, ОСОБА_1 може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- станом на сьогоднішній день підозрюваному виповнилось 63 роки; стороною захисту надано копії: заключення лікаря КП Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади від 02.09.2022; виписки № 15137 із зазначенням діагнозу «остеохондроз поперекового відділу хребта, деформуючий спондилоартроз. Протрузія диска L3-L4 зліва. Кила диска L4-L5. Дискогенна люмбоішіалгія двобічно. Больовий синдром. Гіпертонічна хвороба І ст.»;
- у судовому засіданні зазначено, що підозрюваний одружений, має на утриманні матір - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка двічі перенесла інсульт і потребує стороннього догляду, проте цей факт сам по собі не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки;
- стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копію довідки про доходи ОСОБА_1, згідно з якою останній з 09 листопада 2022 року обіймає посаду керівника патронатної служби Волинської обласної державної адміністрації;
- відповідно до доданої стороною захисту: характеристики ОСОБА_1, складеної начальником Волинської ОДА, останній за час роботи на відповідних посадах проявив себе як керівник, який має достатню професійну підготовку для виконання посадових обов`язків, відповідально підходить до виконання поставлених завдань, працює над поглибленням своїх знань, доручення керівництва виконує своєчасно; володіє організаторськими здібностями, користується авторитетом та повагою, що дозволяє йому ефективно вирішувати поставлені перед ним завдання, при вирішенні нестандартних ситуацій проявляє розумну ініціативу; характеристики ОСОБА_1, складеної 02.09.2022 головою правління ОСББ, останній за період проживання не отримував скарг та претензій від сусідів, громадський порядок не порушував, характеризується як комунікабельна, відповідальна особа, яка не вступає у конфлікти та не має шкідливих звичок;
- відповідно довідки про доходи від 06.12.2022, ОСОБА_1 у листопаді 2022 року отримав заробітну плату у розмірі 12 561,05 грн (з яких ПДФО складає 2 449,41 грн); згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві власності не належить жоден об`єкт нерухомості;
- підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; із доданих до матеріалів клопотання документів вбачається, що: ухвалою Волинського апеляційного суду від 08.09.2022 підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (до 15.10.2022) із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України; ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.10.2022 строк дії застосованого згідно з вказаною вище ухвалою запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 продовжено до 02.12.2022.
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1, сплив 02.12.2022.
Відомостей про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
- ОСОБА_1 підозрюється у завданні майнової шкоди державному органу в розмірі 33 899 404, 80 грн;
- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_1 .
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків, тому вважає, що у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.
10. На думку слідчого судді, запобігти встановленим під час розгляду ризикам можливо шляхом застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до можливого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
При визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1, обставини його вчинення, роль останнього у його вчиненні та індивідуальні особливості підозрюваного, що дозволяє слідчому судді дійти висновку, що застава визначена у розмірі ста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує надані учасниками кримінального провадження відомості про майновий стан підозрюваного, а саме:
- довідку про доходи від 06.12.2022 за № 12-34/13 зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 у листопаді 2022 року отримав заробітну плату у розмірі 12 561,05 грн (з яких ПДФО складає 2 449,41 грн);
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідка № 316964380), відповідно якої ОСОБА_1 на праві власності не належать жодні об`єкти нерухомості.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, а саме - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 372 150,00 грн. Саме такий розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваного, який на даний час має постійне місце роботи та низький дохід, розміру імовірно завданих збитків у сумі 33 899 404,80 грн, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
11. Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені прокурором, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких була доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі. Так, покладання на підозрюваного обов`язків: 1) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, обумовлюються встановленими ризиками - переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків.
12. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.11.2022, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022, продовжено до шести місяців, тобто до 02.02.2023 включно.
Таким чином, строк дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя визначає в межах строку досудового розслідування, а саме до 02.02.2023.
Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 193-197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду.
Визначити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень.
Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3,
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
1) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 02.02.2023, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали до 02.02.2023 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022.
Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику, до відома.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_24