- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 991/1537/22
Провадження №11-кп/991/91/22
УХВАЛА
13 грудня 2022 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 перевірив апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.11.2022 про відмову в задоволенні заяви про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 368, частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Історія провадження
1.У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 42017000000001981 від 21.06.2017 за обвинуваченням (1) ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 368 КК, та (2) ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК.
2.24.11.2022 суд відмовив в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 про відвід колегії суддів (далі - ухвала від 24.11.2022) (том 3 а. с. 126-127).
3.01.12.2022 на зазначену ухвалу захисник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст та мотиви оскаржуваної ухвали
4.Оскаржуваною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, від участі у кримінальному провадженні.
5.Колегія суддів дійшла висновку про невідповідність фактичним обставинам справа доводів захисника про порушення встановленого КПК порядку визначення суддів для розгляду цього провадження та непідтвердження доказами здійснення повторного автоматизованого розподілу справи без розпорядження керівника апарату. Так, (1) 12.05.2022 до суду надійшов зазначений обвинувальний акт у зв`язку чим у цей же день о 10:18:01.572 був проведений автоматизований розподіл серед суддів Другої судової палати, за результатами якого складено протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями; (2) в цей же день, 12.05.2022 о 10:18:54.409, був проведений розподіл між суддями Першої судової палати, за результатами якого сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_8, суддів ОСОБА_9, ОСОБА_6 При цьому оскільки 12.05.2022 о 10:18:01.572 автоматизований розподіл не відбувся, то розподіл о 10:18:54.409 був першим; (3) 19.05.2022 суд задовольнив заяву головуючої судді ОСОБА_8 про самовідвід та постановив передати кримінальне провадження для проведення повторного автоматизованого розподілу; (4) 20.05.2022 керівник апарату ВАКС видав розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, за результатами проведення якого сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
6.В апеляційній скарзі захисник висловила прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) поставити нову ухвалу, якою відвести колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7, від участі у кримінальному провадженні на підставі пункту 5 частини 1 статті 75 КПК.
7.Апеляційна скарга містить доводи щодо (1) права на апеляційне оскарження ухвали від 24.11.2022 та (2) її незаконності.
8.На думку захисника апеляційне оскарження ухвали від 24.11.2022 має бути забезпечене на підставі (1) пункту 17 частини 1 статті 7 та частини 1 статті 24 КПК, які його гарантують, та (2) з огляду на положення частини 6 статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадку, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження. В обґрунтування наведеної позиції захисник посилалась на норми Конституції України, рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України від 17.06.2020 у справі № 3-180/2018(1644/18), постанову Верховного Суду України від 12.10.2017 у справі № 5-142кс(15)17 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17.
9.По суті вимог апеляційної скарги захисник зазначила, що авторозподіл, який був проведений 12.05.2022 о 10:18:54.409, є повторним та здійснювався без розпорядження керівника апарату, що є порушенням вимог законодавства.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
10.На етапі вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач перевіряє апеляційну скаргу на предмет прийнятності та відсутності перешкод для призначення її до апеляційного розгляду, що передбачені частиною 1, пунктами 1-4 частини 3 та частиною 4 статті 399 КПК.
11.Відповідно до визначеної законодавцем послідовності норм кримінального процесуального закону апеляційний суд має: (1) перевірити чи відноситься оскаржене судове рішення до предмету його перевірки; (2) встановити наявність у особи права на апеляційне оскарження з урахуванням певних особливостей; (3) визначити чи було дотримано особою, яка подала скаргу, порядку і строків апеляційного оскарження; (4) дослідити відповідність апеляційної скарги вимогам статті 396 КПК. Проте, якщо на певному етапі перевірки апеляційним судом буде встановлено, що є перешкода для відкриття апеляційного провадження, то встановлення інших обставин є процесуально недоцільним, оскільки ця перешкода позбавляє суд можливості прийняти апеляційну скаргу до провадження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 654/1820/18).
12.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
13.Отже, у цьому провадженні на етапі прийняття апеляційної скарги першочергово суддя-доповідач має вирішити питання, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про відвід колегії суддів [до ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду в суді першої інстанції].
14.На це питання суддя-доповідач надає негативну відповідь з підстав, наведених нижче.
15.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК (частина 1 статті 392 КПК). Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною 1 статті 392 КПК, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК (частина 2 статті 392 КПК).
16.Нормами КПК не передбачена можливість окремого апеляційного оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні заяви про відвід колегії суддів до ухвалення остаточного рішення за наслідками судового розгляду в суді першої інстанції.
17.З мотивів наведених вище, оскаржувана ухвала від 24.11.2022 не підлягає окремому апеляційному оскарженню, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК.
18.При цьому суддя-доповідач не погоджується з доводом захисника про можливість оскарження ухвали від 24.11.2022 на підставі загальних засад кримінального провадження. Так, за висновками Верховного Суду суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження має керуватися загальними засадами кримінального провадження та не вправі відмовити у перевірці законності судового рішення у випадку, якщо воно з одного боку - не передбачене КПК як таке, що може бути оскаржено, а з іншого - прийняте поза межами повноважень суду, передбачених КПК, адже стосовно таких судових рішень в КПК не може бути ні заборони, ні дозволу щодо їх апеляційного оскарження (постанова Верховного Суду України від 12.10.2017 у справі № 5-142кс(15)17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17).
19.Оскаржувана у цій справі ухвала від 24.11.2022 постановлена за результатами розгляду відповідної заяви захисту в межах повноважень суду, визначених статтею 81 КПК.
20.Отже, при перевірці апеляційної скарги на ухвалу від 24.11.2022 на предмет прийнятності загальні засади кримінального провадження не підлягають застосуванню, постанови Верховного Суду, на які посилається захисник, не є релевантними до обставин цієї справи.
21.Щодо посилань захисника на рішення Конституційного Суду України із цитуванням положень Конституції України та рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як підставу для апеляційного оскарження ухвали від 24.11.2022, суддя-доповідач зазначає наступне.
22.Пунктом 8 частини 1 статті 129 Основного Закону України гарантоване забезпечення права на «апеляційний перегляд справи», тобто цією нормою гарантоване апеляційне оскарження кінцевого рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні за результатами судового провадження, а не кожного судового рішення в кримінальному провадженні під час судового розгляду.
23.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
24.Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
25.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про відмову в задоволенні заяви про відвід колегії суддів, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на стадії судового провадження. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали щодо відмови у відводі суддів. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на апеляційне оскарження, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті, проте це компенсується наявністю права подання заперечень на таку ухвалу під час апеляційного оскарження кінцевого судового рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні.
26.Отже, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 слід відмовити.
27.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.11.2022 про відмову в задоволенні заяви про відвід колегії суддів.
2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня постановлення.
Суддя ОСОБА_4