Документ № 107860065

Справа № 991/5678/22

Провадження 1-кс/991/5700/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_11, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_12, адвоката ОСОБА_13, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_13, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 від 03.11.2022 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_13, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 від 03.11.2022 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, а саме допитів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в межах кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017, подана в порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК України.

У своїй скарзі захисник просить: скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій - допитів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участі адвоката в порядку визначеному ч.6 ст.223 КПК України та зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000001245 ОСОБА_15 провести у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 допити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участі адвоката в порядку визначеному ч.6 ст.223 КПК України.

В обґрунтування поданої скарги захисник зазначає, що він звернувся 31.10.2022 до прокурора САП ОСОБА_14 або іншого старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017000000001245 з клопотанням про проведення слідчих дій - допитів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за його участі в порядку, визначеному ч.6 ст.223 КПК України.

14.11.2022 у відповідь він отримав копію постанови прокурора від 03.11.2022 про відмову у задоволенні клопотання.

Дата отримання згаданої постанови підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції на конверті та роздруківкою з офіційного веб-порталу Укрпошти про трекінг відправлення, за такого вважає строк звернення до суду зі скаргою на постанову прокурора ним не порушений.

На думку захисника, вказана постанова від 03.11.2022 про відмову в задоволенні клопотання не узгоджується з вимогами КПК України та матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Захисник зауважив, що своє клопотання про допит вищевказаних осіб він мотивував тим, що ОСОБА_2, згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_1, у березні 2010 року організував та очолив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі проти державної власності. Також, в даному документів згадується, що до складу злочинної організації ОСОБА_2 та участі у вчинюваних нею злочинах її керівниками залучено ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а у подальшому ОСОБА_1 . За такого, на думку захисника, ОСОБА_2 можуть бути відомі обставини щодо об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ч.1 ст.255 КК України.

Необхідність у допиті ОСОБА_3 як стверджує захисник, полягає в тому, що він нібито також був учасником злочинної організації та особою з найближчого оточення ОСОБА_2, про що також згадується в повідомленні про підозру. Окрім того, згідно письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1, розпорядженням Прем`єр-міністра України ОСОБА_3 від 04.07.2012 №421-р - на посаду заступника голови правління ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було призначено ОСОБА_10 . У зв`язку з чим ОСОБА_3 може повідомити слідству обставини можливої участі ОСОБА_1 в злочинній організації та про призначення на відповідні посади ОСОБА_10, який згідно повідомлення про підозру «організував складання підпорядкованими йому працівниками ДАТ «Чорноморнафтогаз» та іншими особами завідомо неправдивих документів про проведення процедури закупівлі СПБУ В312...».

Аналогічні відомості щодо обставин справи могли б повідомити ОСОБА_5 та ОСОБА_6, враховуючи їхню участь в злочинній організації за версією слідства та статус осіб з найближчого оточення ОСОБА_2, про що також згадується в повідомленні про підозру.

Окрім того, в письмовому повідомленні про підозру вказується, що до складу злочинної організації ОСОБА_2 та участі у вчинюваних нею злочинах її керівниками залучено ОСОБА_7 . За такого, на думку захисника ОСОБА_7 могли б бути відомі важливі обставини щодо злочинної організації ОСОБА_2 . Окрім того, згідно з згаданим документом, ОСОБА_7 та інші члени злочинної організації організували призначення ОСОБА_10 на посаду директора Департаменту координації забезпечення матеріально-технічними ресурсами, робіт та послуг підприємств та товариств ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Не менш важливою обставиною є те, що згідно письмового повідомлення про підозру саме ОСОБА_7 нібито залучив ОСОБА_1 до складу злочинної організації і як наслідок всі свої дії ОСОБА_1 нібито погоджував з ним. Також в цьому документі вказується, що саме ОСОБА_7 надавав вказівки ОСОБА_1 на здійснення переговорів щодо закупівлі СПБУ, укладення угод, перерахування коштів.

Щодо необхідності проведення допиту ОСОБА_8 захисник зазначив, що ОСОБА_8 можуть бути відомі обставини щодо об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, оскільки на момент купівлі СПБУ ОСОБА_8 займав посади Міністра палива та енергетики України та Міністра енергетики та вугільної промисловості України, а ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» були безпосередньо у віданні очолюваних ним міністерств.

Як зауважив захисник, прокурор, відмовляючи у задоволенні клопотання від 31.10.2022, вказав, що «адвокатом не надано будь-яких відомостей щодо місця проведення допиту, у тому числі погодження з особами яких планується допитати, можливості їх допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування». Проте, як стверджує адвокат, слідчі дії проводяться слідчими органів досудового розслідування, а не захисниками (адвокатами), тому вибирати місце проведення допиту (тобто погоджувати місце проведення слідчої дії з допитуваною особою) є також прерогативою слідчого органів досудового розслідування, а не захисника (адвоката). Частина 1 ст.133 КПК України чітко вказує, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати свідка у встановлених цим Кодексом випадках для допиту. Враховуючи все вищевикладене, саме слідчий або прокурор мав здійснити виклик та погодити місце проведення слідчої дії з особами зазначеними в клопотанні, а не захисник. На думку захисника прокурор намагається перекласти на захисника невластиві йому обов`язки, право на які навіть не передбачене КПК України.

Наступним аргументом прокурора для відмови у задоволенні клопотання було те, що «адвокатом в клопотанні не зазначено у якості саме яких учасників кримінального провадження мають бути допитані...». Проте прокурор достеменно знає, що в межах кримінального провадження №42017000000001245 від 25.04.2017 року лише ОСОБА_1 повідомлено про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, а згадані у клопотанні особи не є експертами та спеціалістами. Зі змісту поданого клопотання є чітко зрозумілим, що зазначені особи мають бути допитані в статусі свідків в межах даного кримінального провадження, а альтернативних статусів дані особи не можуть мати.

Останнім аргументом прокурора для відмови у задоволенні клопотання було те, що «адвокатом не зазначено будь-яких контактних даних та адрес, за якими можливо здійснити виклик зазначених осіб». Коментуючи даний аргумент адвокат наголосив, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 згадуються в повідомленні про підозру ОСОБА_1 як учасники однієї злочинної організації, а тому якщо сторона обвинувачення оперує такими термінами, нею було проведено відповідні слідчі та інші дії для встановлення контактних даних та адрес проживання вказаних осіб і ці дані мають бути в наявності саме сторони обвинувачення, а не сторони захисту. Окрім того, ОСОБА_8 є діючим Народним депутатом України, контактні дані та адреса вказаної особи є в розпорядженні Апарату Верховної Ради України та сторона обвинувачення наділена всіма можливостями для їх з`ясування.

Підсумовуючи адвокат зауважив, що постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання є абсолютно необґрунтованою. Наведене стало підставою для звернення до суду з даною скаргою.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_16 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі.

Прокурор САП ОСОБА_17 до суду не з`явився, був повідомлений про розгляд належним чином, надіслав до суду заперечення в яких зазначив, що скарга захисника ОСОБА_13 не підлягає задоволенню так як не відповідає вимогам КПК України, адже зобов`язання прокурора провести конкретні слідчі дії виходить за межі повноважень слідчого судді та є втручанням в повноваження прокурора у кримінальному провадженні.

До того ж прокурором зауважено, що дійсно до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшло клопотання від захисника ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_1 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Однак постановою прокурора від 03.11.2022 в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки прокурором не було встановлено підстав для задоволення такого клопотання з посиланням на наступне:

1.Правила проведення допиту викладені в приписах ст. 224 КПК України. Зокрема ч.1 ст.224 КПК України зазначає, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Адвокатом ОСОБА_18 не надано будь яких відомостей щодо місця проведення допиту, у тому числі погодження з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 можливості їх допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування.

2.Правила ст.224 КПК України по-різному встановлюють процесуальні вимоги щодо допиту осіб, які мають різний процесуальний статус учасників кримінального провадження (зокрема допит свідка, допит потерпілого, допит підозрюваного тощо). Це, в свою чергу, обумовлює обсяг процесуальних прав та обов`язків особо, яка може бути допитана. Адвокатом ОСОБА_18 в клопотанні не зазначено у якості яких саме учасників кримінального провадження мають бути допитані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 .

3.Адвокатом не заначено будь яких контактних даних та адрес, за якими можливо здійснити виклик зазначених осіб.

Таким чином як зауважив прокурор, постанова про відмову в задоволенні клопотання винесена уповноваженою особою у справі, є обґрунтованою, мотивованою та відповідає вимогам ст.ст.36,110 КПК України, а тому підстави для її скасування відсутні. Прокурор просив скаргу захисника розглянути без участі прокурора, за врахуванням поданих заперечень, просив винести ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_13 на постанову від 03.11.2022.

Положеннями ч.3 ст.306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведеного слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора, з врахуванням поданих ним заперечень.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали скарги,, заперечення прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).

У пункті 18 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Пунктами 1-11 ч.1 ст.303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Положеннями ст.220 КПК України встановлено, що сторона захисту може звернутися з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій, яке слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання та задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Тобто, у відповідності до положень ст.220 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого, прокурора з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (ст.19 Конституції України).

Відповідно до положень ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Адвокатом зазначено, що копію постанови прокурора від 03.11.2022 він отримав 14.11.2022, на підтвердження своїх доводів, захисником до скарги додано ксерокопію конверту з відбитком штемпелю вхідної кореспонденції «Вх.№503 14 листопада 2022» та трекінговим номером поштового відправлення разом з розшифруванням відстеження.

Скарга на постанову прокурора від 03.11.2022 складена захисником та подана до суду 21.11.2022.

З огляду на зазначені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що захисником не пропущений строк звернення до суду з даною скаргою.

Стосовно доводів скарги щодо невмотивованості постанови прокурора, слідчий суддя зауважує наступне.

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

В рамках даного кримінального провадження 31.10.2022 адвокатом ОСОБА_18 в інтересах ОСОБА_1, було подано клопотання до прокурора САП ОСОБА_14 або іншого старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017000000001245 про проведення слідчих дій - допитів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участі захисника в порядку визначеному ч.6 ст.223 КПК України.

03.11.2022 постановою прокурора ОСОБА_14 у задоволенні вказаного клопотання захисника щодо проведення слідчих (розшукових) дій, а саме допитів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовлено.

Дослідивши клопотання сторони захисту, яке подане в порядку ст.220 КПК України та мотиви прокурора, викладені в постанові від 03.11.2022, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді (ч.3 ст.93 KПК України).

Зі змісту ч.6 ст.223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу. Одним із видів слідчих дій є допит (ст.224 КПК України).

Положення ч.1 ст.224 КПК України визначають, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Прокурор у оскаржуваній постанові зазначив, що адвокатом ОСОБА_18 не надано будь яких відомостей щодо місця проведення допиту, у тому числі погодження з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 можливості їх допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування.

Натомість захисником зауважено, що саме сторона обвинувачення має здійснити виклик та погодити місце проведення слідчої дії з особами зазначеними в клопотанні, а не захисник.

В той же час слід додати, що вищенаведена норма кримінального процесуального закону вказує на наявність альтернативи щодо місця проведення допиту та не виключає можливості його проведення в іншому місці, аніж місце проведення досудового розслідування, однак лише у разі погодження з особою, яку планується допитати.

За такого, оскільки саме сторона захисту є ініціатором проведення такої слідчої (розшукової) дії, тому слушними є твердження прокурора про те, що сторона захисту мала б надати стороні обвинувачення місце проведення допиту, у тому числі погодження з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 можливості їх допиту в такому місці.

Однак таких відомостей клопотання захисника не містить, що ставить під сумнів справжність намірів захисника допитати вказаних осіб.

Слід зауважити, що сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч.2 ст.223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст.26 КПК України).

За вищевказаних підстав, на думку слідчого судді, прокурором обґрунтовано зазначено підставою для відмови у задоволенні клопотання те, що адвокатом не було вказано адреси чи будь-які контактні дані, за якими можливо здійснити виклик зазначених осіб.

При цьому слід додати, що положення КПК України не містять імперативної норми, що зобов`язує сторону обвинувачення розшукувати осіб, яких сторона захисту бажає допитати у кримінальному провадженні.

Водночас як вбачається із клопотання, сторона захисту виявила бажання допитати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а тому мала б бути зацікавлена в тому, щоб така слідча дія була проведена, тому природньо, що вона має надати інформацію, яка необхідна для забезпечення її проведення.

Стосовно аргументу прокурора у оскаржуваній постанові про незазначення стороною захисту статусу осіб, яких захисник просить допитати, слідчий суддя вважає наведену підставу формальною, однак вказана підстава не є визначальною при прийнятті рішення прокурором, а тому не впливає на суть прийнятого рішення.

В той же час захисником не обґрунтовано, яким чином інформація, яку планується здобути внаслідок допиту ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, може бути використана на спростування обставин, викладених в підозрі ОСОБА_1 та які саме обставини можуть бути доведені чи спростовані в результаті проведення таких слідчих дій.

При цьому, захисник у своєму клопотанні вказав лише про важливість проведення допиту вищевказаних осіб, однак не довів, яким чином обставини зазначені ним можуть бути підтверджені чи спростовані у результаті проведення таких допитів, і чому ці обставини можуть бути встановлені саме шляхом проведення допиту вказаних свідків, а не іншими доказами.

У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії перед слідчим/прокурором, який витрачатиме свій час та ресурси, саме вона має довести йому доцільність проведення такої дії, з врахуванням вимог закону.

На підставі викладеного, слідчий суддя зазначає, що клопотання сторони захисту щодо необхідності проведення допитів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8,належним чином не мотивоване та не містить всіх необхідних обставин для забезпечення можливості проведення таких слідчих дій.

Таким чином відсутні підстави для скасування постанови прокурора САП ОСОБА_14 від 03.11.2022. Тож, наразі у діях сторони обвинувачення слідчий суддя не вбачає порушень.

До того ж захисник може самостійно опитати таких осіб за необхідності, та у разі направлення справи до суду ознайомити сторону обвинувачення з такими поясненнями та, на рівних умовах, клопотати про їх судовий виклик.

За таких обставин, проаналізувавши викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_13, поданої в інтересах ОСОБА_1, на постанову старшого прокурора групи прокурорів-прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 від 03.11.2022, якою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_13 про проведення допиту ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_19