- Головуючий суддя (ВАКС) : Крикливий В.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/2251/22
Провадження № 1-кп/991/38/22
УХВАЛА
28 листопада 2022 рокум. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисників: ОСОБА_6 та ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,
в с т а н о в и в :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000313 від 15.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
28.11.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5 про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 6 а.с. 1)
Обґрунтування поданого клопотання
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 10.12.2020 у межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000651 від 19.10.2020 ОСОБА_8 затримано на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, а 11.12.2020 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. 17.12.2020 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, а 04.07.2022 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 скеровано до Вищого антикорупційного суду.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2020 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 102 000 грн та покладено на нього строком до 10.02.2021 обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. 30.12.2020 за підозрюваного ОСОБА_8 підконтрольним йому підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Автотехцентр» внесено заставу у розмірі 2 102 000 грн.
Постановою прокурора від 15.06.2021 з кримінального провадження № 52020000000000651 від 19.10.2020 виділено матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_9 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, в окреме кримінальне провадження № 52021000000000313.
У подальшому, 13.09.2021 оголошено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000313, а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2021 для ОСОБА_8 та сторони захисту встановлено граничний строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 01.03.2022.
23.02.2022 ОСОБА_8 за повідомленим ним місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) повісткою викликано до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) на 02.03.2022 для вручення прокурором обвинувального акту, та повідомлено про вказану процесуальну дію його захисників. Однак, ОСОБА_8 та його захисники у зазначені час та місце для вручення обвинувального акту не прибули, причини неявки не повідомили.
Шляхом публікації повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваного ОСОБА_8 викликався на 06.04.2022 та на 04.07.2022 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для вручення обвинувального акту з додатками, копії відповідних повісток направлено його захисникам. Однак ОСОБА_8 та його адвокати у зазначені час та місце для вручення обвинувального акту не прибули, причини неявки не повідомили.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.04.2022 заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_8, стягнуто у дохід держави та збільшено розміру застави, яку ОСОБА_8 не виконав.
Згідно із відомостями про осіб, які перетнули державний кордон (база даних «АРКАН»), ОСОБА_8, використовуючи паспорт № НОМЕР_1, 11.10.2021 покинув територію України через пункт перетину Маяки-Удобне у напрямку Молдови. Згідно відомостей із інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН» Державної прикордонної служби, станом на даний час ОСОБА_8 на територію України не повертався.
18.05.2022 детективом НАБУ винесено постанову про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук.
На даний час місце перебування ОСОБА_8 не встановлено, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не знаходиться з жовтня 2021 року на території України. Таким чином, з жовтня 2021 року обвинувачений ОСОБА_8 перебуває за межами України, а оголошення його у міжнародний розшук стало наслідком переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, у призначені Вищим антикорупційним судом дати судових засідань у кримінальному провадженні на 18.07.2022, 01.08.2022, 28.09.2022, 14.10.2022, 17.10.2022, 08.11.2022 ОСОБА_8 не прибув, хоча був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку та про вказані дати засідань був обізнаний його захисник.
14.06.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду стосовно ОСОБА_8, у порядку Глави 241 КПК України, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, а на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.09.2022 щодо ОСОБА_8 здійснюється спеціальне судове провадження.
На думку прокурора, необхідність обрання до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме переховуванням обвинуваченого від суду, можливістю незаконного впливу на свідків з його боку та перешкоджанням кримінальному провадженню іншим чином.
Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечувала та зазначила, що на її думку в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук, оскільки оголошенням особи в міжнародний розшук слід вважати публікацію щодо неї картки-оповіщення червоного кольору, яка надає повноваження на встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, здійснення її арешту та екстрадиції. Окрім того, прокурором не обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, не довів, що ОСОБА_8 переховується від слідства та суду, оскільки його поточна відсутність в Україні зумовлена тяжким станом здоров`я та перебуванням за кордоном на лікуванні, а також не доведено наявності інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. До того ж, захисник ОСОБА_7 зазначила, що ОСОБА_8 не набув статусу підозрюваного, а у подальшому - обвинуваченого, що вказує про його необізнаність про суть обвинувачення.
У даному кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 здійснюється спеціальне судове провадження (т. 3 а.с. 132), тому про дату, час і місце розгляду справи його повідомлено у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 323 КПК України.
Захисник іншого обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, пославшись на те, що обвинувачений ОСОБА_10 не може повернутися на територію України та приймати участь у судовому розгляді оскільки існує небезпека для його життя і здоров`я, обумовлена війною з російською федерацією.
Щодо можливості розгляду клопотання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 .
На підставі ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.09.2022 обвинувачений ОСОБА_9 приймає участь у судовому розгляді у режимі відеоконференції з Іллічівським міським судом Одеської області. Однак, 28.11.2022, з причин відсутності електропостачання у згаданому суді, участь обвинуваченого у судовому засідання виявилася неможливою.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що клопотання прокурора стосується виключно прав та інтересів ОСОБА_8, суд вважає за можливе його вирішення без з`ясування думки обвинуваченого ОСОБА_9, оскільки розгляд вищевказаного клопотання не вплине на його права та обов`язки.
Оцінки та мотиви суду
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З наведеної норми вбачається, що у разі встановлення оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та доведення прокурором підстав, передбачених ст. 177 КПК України, суд може застосувати так звану попередню процедуру застосування до обвинуваченого запобіжного заходу - обрання запобіжного заходу. Наступним етапом після затримання особи (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - є забезпечення розгляду за участю обвинуваченого клопотання про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Отже, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу обвинуваченому достатньо встановлення судом обставини оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.
Додатковою умовою для такого висновку є наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Вказана стаття визначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частина перша статті 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Варто вказати, що при обранні запобіжного заходу судом не перевіряється висунуте ОСОБА_8 обвинувачення на предмет обґрунтованості. Законодавство містить вимогу виключно щодо перевірки на етапі досудового розслідування підозри на предмет обґрунтованості. Водночас, під час судового процесу закон не вимагає від суду обґрунтовувати обвинувачення при вирішенні питання про обрання/застосування запобіжного заходу. Така оцінка є предметом судового розгляду, що надається судом на підставі поданих доказів при ухваленні кінцевого рішення у справі.
Крім цього, на відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Таким чином, суду необхідно встановити 1) обставину оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук та 2) наявність хоча б одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.
Щодо оголошення у міжнародний розшук
У відповідності до положень ч. 6 ст. 193 КПК України однією із обов`язкових обставин, які необхідно встановити під час розгляду поданого прокурором клопотання є оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук. Разом з цим, КПК України не розкриває зміст понять «розшук» та «міжнародний розшук» та не визначає відмінностей між ними.
Системне тлумачення норм КПК України свідчить, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами відповідно до національного законодавства в місцях можливого перебування розшукуваних осіб, тоді як у свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що здійснюється у відповідності до норм й національного, й міжнародного законодавства та проводиться поза межами держави-ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав силами правоохоронних органів запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції «Інтерпол».
Також КПК України не визначає моменту часу, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Однак, ч. 1 та ч. 2 ст. 281 КПК України визначено, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного у розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується у постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний, у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України, вважався оголошеним у розшук, має бути наявна постанова про оголошення особи у розшук.
Відповідно до пункту 1 Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132) (далі - Інструкція), документом, який додається до запиту щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну, зокрема, є завірена копія постанови про оголошення особи в розшук (постанови про зупинення досудового розслідування). Тобто, вже на момент звернення із запитом до Інтерполу особа має бути оголошеною в міжнародний розшук.
Пунктом 1 розділу VI Інструкції передбачено, що обмін інформацією в інформаційній системі Інтерполу щодо опублікованих оповіщень, надісланих циркулярних оповіщень (циркулярів) припиняється в разі, зокрема, скасування постанови про оголошення розшуку (постанови про зупинення досудового розслідування) або прийняття слідчим, прокурором рішення про припинення розшуку особи.
За змістом ст. 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.
Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.
Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про неоголошення особи у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК України не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).
Таким чином, можна зробити висновок, що підставами для оголошення особи в розшук є: 1) відсутність під час досудового розслідування відомостей про її місцезнаходження або перебування такої особи за межами України; 2) неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик. Разом з цим, вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити факт перебування такої особи у розшуку, є документальне підтвердження скерування цієї постанови та відповідних матеріалів у Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, до Міністерства внутрішніх справ та внесення відомостей про оголошення розшуку до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Скерування зазначеної постанови з відповідними матеріалами кримінального провадження до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ та Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації розшуку підозрюваного є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Як вже було встановлено судом під час ухвалення рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_8, 11.10.2021 обвинувачений ОСОБА_8 залишив територію України у напрямку Республіки Молдови та станом на 25.11.2022 не повертався.
Постановою детектива НАБУ від 18.05.2022 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у міжнародний розшук (т. 2 а.с. 154, т. 6 а.с. 83). Для організації виконання зазначеної постанови її копії направлено до Державної прикордонної служби України супровідним листом за вихідним № 04-073/7470 від 18.05.2022 (т. 2 а.с. 157, т. 6 а.с. 86), до Міністерства внутрішніх справ України - за вихідним № 0422-012/7465 від 18.05.2022 (т. 2 а.с. 158, т. 6 а.с. 87). Крім того, копію постанови про оголошення розшуку детектив направив до Робочого апарату Національного центрального бюро Інтерполу (вих. № 0422-192/7464 від 18.05.2022) для внесення відповідних відомостей до систем обліку Інтерполу (т. 2 а.с. 159).
Крім того, як вбачається із витягу Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ (далі - ІПС ОВС) України від 26.10.2022 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, розшукується Національним антикорупційним бюро України за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 6 а.с. 92).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 починаючи з 18.05.2022 перебуває у міжнародному розшуку як особа, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, та яка ухиляється від органів досудового розслідування та суду.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
У своєму клопотанні прокурор вказує на наявність ризиків вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 дій, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, про ймовірність 1) переховування його від суду, 2) незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та 3) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації у майбутньому.
Щодо переховування обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція цього кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, зокрема характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.
Таким чином, кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_8, у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого корупційного злочину.
Як вже було встановлено ухвалою суду від 28.09.2022, обвинувачений ОСОБА_8 обізнаний про існування кримінального провадження стосовно нього та про процесуальний обов`язок за викликом прибувати до слідчого та суду.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.12.2020 стосовно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді застави. Цією ж ухвалою, строком до 10.02.2021, на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із м. Одеса без дозволу детектива, прокурора або суду та здати на зберігання до Державної міграційної служби паспорти громадянина України для виїзду за кордон (т. 2 а.с. 86, т. 6 а.с. 23).
Зі змісту клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування вбачається, що зазначені вище обов`язки після 10.02.2021 не продовжувалися. Проте, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.04.2022, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.05.2022, у зв`язку із безпідставним неприбуттям ОСОБА_8 за викликом до прокурора (детектива), суму внесеної за нього застави у розмірі 2 102 000 грн звернуто у дохід держави та збільшено її розмір до 2 729 000 грн (т. 2 а.с. 140, 148). Цією ж ухвалою, строком до 19.06.2022, на ОСОБА_8 покладено обов`язки, аналогічні зазначеним в ухвалі від 30.12.2020.
Підтвердженням факту ухилення ОСОБА_8 від слідства та суду, колегія суддів вважає ту обставину, що достеменно усвідомлюючи про притягнення до кримінальної відповідальності, те, що стосовно нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави та що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов`язаний прибувати за викликом до органів слідства та суду, ОСОБА_8 11.10.2021 виїхав за межі України та тривалий час перебуває за кордоном без повідомлення будь-яких поважних причин.
Згідно з відомостями, отриманими із системи «Аркан», протягом 2019-2022 років ОСОБА_8 неодноразово виїжджав за межі України, зокрема, через пункти перетину державного кордону у напрямку Республіки Молдови, проте у середньому усі його подорожі тривали не більше десяти днів, найтриваліша не перевищувала 17-ти діб (т. 2 а.с. 152). Проте, станом на час розгляду клопотання прокурора ОСОБА_8 не повертається на територію України більш ніж 12 місяців та у будь-який доступний спосіб не повідомляв органи слідства, прокуратури, а тепер й суду про місце свого перебування та причини знаходження на території іншої держави.
Разом з цим, згідно наданих захисником ОСОБА_7 документів, обвинувачений підтримує зв`язок з державними установами на території України. Так, у квітні 2022 року ОСОБА_8 отримав декілька подяк від різних підрозділів Збройний сил України (т. 3 а.с. 100-107), а у серпні 2022 року нагороджений медаллю «За сприяння в охороні державного кордону України» (т. 3 а.с. 108). Проте, починаючи з 11.10.2021 ОСОБА_8 не знайшов для себе можливим повідомити правоохоронним органами про місце свого перебування та причини залишення території України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 наполягала на тому, що обвинувачений ОСОБА_8 виїхав за кордон у зв`язку із необхідністю лікування, тому не може повернутися до України та взяти участь у судових засіданнях. Проте, зазначені доводи суд вважає неспроможними з тих підстав, що у поданих захисником медичних документах відсутні відомості про те, що ОСОБА_8 залишив територію України з метою лікування, що він страждає на тяжку хворобу та за станом здоров`я не може повернутися й постати перед судом. Надані захистом копії медичних документів не підтверджують того, що з часу залишення території України обвинувачений постійного чи тимчасового перебував у медичних закладах та не мав можливості їх залишення.
Як встановлено з відміток у паспорті для виїзду за кордон, 21.03.2022, 27.03.2022 та 10.04.2022 ОСОБА_8 автотранспортом перетинав державний кордон Республіки Молдова, Республіки Болгарія та Республіки Хорватія, а 25.05.2022 авіасполученням прибув до Франкфурт-на-Майні (Федеративна Республіка Німеччина) (т. 3 а.с. 94-96). З наведеного вбачається, що протягом першої половини 2022 року ОСОБА_8 безперешкодно мандрував Європою, що додатково свідчить про неспроможність доводів захисту щодо неможливості його повернення в Україну за станом здоров`я.
Крім того, з долучених до матеріалів клопотання відомостей Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), звітів про фінансовий стан та фінансові результати ТОВ «Атотехцентр» підтверджується той факт, що ОСОБА_8 володіє значними майновими активами. Зокрема, дохід ОСОБА_8 відповідно до відомостей ДФС у 2019 році склав - 10 921 212 грн, а у 2020 році - 20 666 137 грн, а за 2021 рік - 14 949 280 грн. Крім того, розмір статутного капіталу ТОВ «Автотехцентр», засновником та бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8, складає 6 180 600 грн, а саме підприємство продовжує здійснювати господарську діяльність на території України та отримувати, якими має змогу розпоряджатися обвинувачений. Наявність таких активів дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя обвинуваченого досить тривалий час в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів слідства та суду.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду.
Щодо ризику впливу ОСОБА_8 на свідків у даному кримінальному провадженні
Ризик незаконного впливу на свідків та інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК Україну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи у судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Прокурор стверджує, що обвинувачений ОСОБА_8 має особисті, ділові та бізнесові зв`язки з представниками бізнес-структур, суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів, суду, у нього наявні відповідні фінансові, організаційні та розпорядчі можливості, які він, перебуваючи на волі, зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження тощо.
Так, в ухвалі від 30.12.2020 про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 слідчий суддя вказав, що про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином свідчить те, що зі змісту розмов ОСОБА_8 можна дійти висновку про відсутність у ОСОБА_8 внутрішніх стримувачів у його поведінці та про ймовірну можливість вирішення певних ситуацій у поза правовий спосіб шляхом підкупу певних осіб.
Однак, враховуючи, що прокурором не надано на оцінку колегії суддів жодного доказу на підтвердження вказаного ризику, суд вважає його недоведеним.
Колегія суддів, не бере до уваги доводи захисника ОСОБА_7 стосовно відсутності у ОСОБА_8 статусу підозрюваного, а у подальшому - обвинуваченого, оскільки вказане вже було предметом судового розгляду та аргументовано викладено в ухвалі суду від 28.09.2022 (т. 3 а.с. 132).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що існують обставини для обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного захід у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Відтак, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3