Документ № 107897967

Справа № 991/5747/22

Провадження №11-сс/991/466/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

підозрюваної ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_9, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України в межах кримінального провадження №62022000000000144 від 13 березня 2022 року, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2022 року частково задоволено клопотання детектива НАБУ та застосовано до ОСОБА_10, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 грудня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 924 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, захисник ОСОБА_9 та ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких просить:

-оскаржувану ухвалу скасувати;

-постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу відмовити в повному обсязі.

На думку захисників відсутні докази обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення. ОСОБА_9 зазначає, що в долучених до клопотання показах свідків, останні не надавали будь-яких показань з приводу участі безпосередньо підозрюваної у подіях, про які йдеться, більш того, свідкам не ставилися питання про ОСОБА_8 як особу, що брала чи могла брати умисну участь у змові з метою вчинення особливо тяжкого злочину. Окрім цього, в матеріалах відсутній протокол допиту ОСОБА_8, яка надавала показання слідчому ДБР, питання якого були загального характеру про бухгалтерську службу ДП «Укрпатент» і не стосувались конкретних дій ОСОБА_8 в межах події інкримінованого кримінального правопорушення. З доданих доказів, на думку захисника, не вбачається й те, що ОСОБА_8 були отримані грошові кошти у будь-якій сумі або були передані в її особисте розпорядження.

На заперечення обґрунтованості підозри, захисник ОСОБА_7 зазначає, що ОСОБА_8 дійсно на підставі вказівки генерального директора ДП «Укрпатент» ОСОБА_12 доручила своєму заступнику ОСОБА_13 підготувати змінений фінансовий план на 2022 рік. Однак робила вона це у зв`язку з відсутністю підстав сумніватись в правдивості слів свого керівника про необхідність спрямування коштів на підтримку оборотоздатності країни, зокрема, під час воєнного стану, про що свідчило затвердження Мінекономіки зміненого фінансового плану з відтиском гербової печатки міністерства. Захисник зазначає, що підготовка наказу №100-Н/2022 з внесенням до нього реквізитів ДП «Укрпатент» та реквізитів отримувача коштів, розміщення його на робочому комп`ютері ОСОБА_8 не є протизаконним, оскільки головний бухгалтер на підприємстві погоджує кожен наказ про перерахування коштів. На думку захисника, жоден із долучених до матеріалів доказів не свідчить ні про наявність умислу в діяннях підозрюваної, ні про її попередню змову з ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 чи іншими особами на вчинення злочину. Захисник звертає увагу на відсутність доказів обізнаності ОСОБА_8 з тим, що укладання договору про пожертву є нібито протизаконним, про нібито безпідставне надання дозволу на вчинення цього господарського зобов`язання Міністерством економіки України та наявність корисливого мотиву. Про факт підроблення листів від імені БО «Подих милосердя» та Міністерства оборони України підозрюваній не було і не могло бути відомо. Зауважує, що ОСОБА_8 не є особою, відповідальною за ведення діловодства та реєстрацію кореспонденції ДП «Укрпатент», до її повноважень не входить перевірка дотримання порядку реєстрації документів, до того ж всі документи їй надавав ОСОБА_12, який, з його слів, особисто передавав все на погодження до Міністерства економіки України. З урахуванням цього, за твердженням захисника, порушення правил діловодства, зокрема, реєстрації документів, не є і не може бути доказом вчинення саме злочину, а також причетності до його вчинення ОСОБА_8 . Захисник зазначає, що жодних порушень своїх посадових обов`язків ОСОБА_8 в ході судового засідання встановлено не було, а посадові обов`язки головного бухгалтера ДП «Укрпатент» навіть не долучені прокурором до матеріалів клопотання. Захисником заперечується й висновок про нібито наявність корисливого мотиву у діяннях ОСОБА_8, пояснюючи це тим, що після спливу 5 місяців з часу вчинення злочину матеріальне становище ОСОБА_8 чи її родичів жодним чином не покращилось. Вважає законним договір пожертви та перерахування коштів державним підприємством для потреб Збройних сил України посилаючись на абз.1-2 ст.13 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 67, 417 Господарського кодексу України, згідно яких, на думку захисника, ДП «Укрпатент» є вільним у виборі предмета договору і визначенні зобов`язань (договір пожертви). Зазначає, що договір пожертви необхідно розглядати в рамках Цивільного кодексу України, а ДП «Укрпатент» як пожертвувача, а не благодійника.

Захисники заперечують й визнані слідчим суддею ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду захисники зазначають, що тяжкість кримінального правопорушення не є і не може бути підставою для визнання даного ризику доведеним. Звертають увагу на те, що підозрювана у розшуку правоохоронних органів не перебувала, будь-яких дій, що можуть свідчити про переховування від суду та слідства не вчиняла, навпаки, прибувала на виклики до слідчого ДБР, НАБУ, суду, особисто отримала повідомлення про підозру, надавала наявні в неї матеріали та виконувала інші обов`язки, що свідчить про зразкову процесуальну поведінку та відсутність намірів щодо виїзду за кордон України. Безпідставним, на думку захисників, є й доводи клопотання детектива про те, що упродовж 2018-2022 років ОСОБА_8 5 разів здійснювала виїзди за межі України, оскільки остання здійснювала це в межах службових відряджень. Припущення про ймовірне місце проживання підозрюваної в Швейцарії взагалі нічим не підтверджуються. Слідчим суддею, на думку захисника, проігнорований факт перебування на утриманні у ОСОБА_8 хворої матері, яка за поганим станом здоров`я потребує постійного нагляду.

Не доведеним та формальним сторона захисту також вважає й ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки жоден зі свідків не вказує на підозрювану як на особу, причетну до кримінального правопорушення. Обґрунтування ризику впливу на свідків перебуванням ОСОБА_8 на посаді головного бухгалтера в ДП «Укрпатент» захисником ОСОБА_7 заперечується, оскільки остання з 18 листопада 2022 року звільнена із займаної нею посади. Захисниками заперечується й ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтовується тим, що підозрювана має право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Більше того, детективом не наведено, а слідчим суддею не встановлено конкретних фактів та обставин, за яких ОСОБА_8 буде перешкоджати кримінальному провадженню, використовуючи свій майновий стан, соціальні зв`язки та вплив.

Окрім цього, захисники вважають, що у клопотанні не наведено і в матеріалах немає доказів, які підтверджують наявність таких ризиків, що свідчить про грубе порушення прокурором вимог ст. 186 КПК України.

На думку захисників, слідчий суддя міг обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Однак, слідчим суддею не було всебічно проведено аналіз ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не взято до уваги, що ОСОБА_16 раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, не було враховано обставини відповідно до ст. 178 КПК України.

Захисники вважають необґрунтовано визначений слідчим суддею розмір застави, що становить 9 924 000,00 грн., який є явно завідомо непомірним для підозрюваної і не дає можливості реалізувати своє право на її внесення задля звільнення з-під варти.Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників та підозрюваної, які підтримали вимоги апеляційних скарг та просили задовольнити їх в повному обсязі, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 листопада 2022 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13 березня 2022 року, яке в той же день було їй вручено. Органом досудового розслідування встановлено, що у період часу з травня по 15 червня 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись у м. Києві, головний бухгалтер бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_8, діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом та метою, за попередньою змовою з ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншими невстановленими на даний час особами, виконуючи роль пособника, а саме: надавши вказівку підпорядкованому працівнику підготувати фінансовий план ДП «Укрпатент» на 2022 рік (змінений) та пояснювальну записку до нього, підписавши його особисто та надавши для підпису ОСОБА_12 ; підготувавши наказ на перерахування грошових коштів № 100-Н/2022 від 09.06.2022, який було надано для підписання ОСОБА_12 ; надавши вказівку підпорядкованому працівнику підготувати платіжні доручення на перерахування коштів на рахунок БО «Подих милосердя», підписавши їх особисто, сприяла ОСОБА_12 в розтраті грошових коштів ДП «Укрпатент» в сумі 250 991 939, 68 грн на користь БО «Подих милосердя», що спричинило ДП «Укрпатент» матеріальну шкоду в розмірі 250 991 939, 68 грн, яка у більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто в особливо великих розмірах.

З огляду на тяжкість злочину, детектив НАБУ звернувся з клопотанням про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у сумі 50 000 000 грн., оскільки остання підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, вчинення злочину в умовах воєнного стану та прикриваючись при цьому начебто бажанням надати благодійну допомогу, а також існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на інших учасників у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя при прийнятті рішення виходив з обґрунтованості підозри та наявності ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне. Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На підтвердження цього слідчим суддею досліджено матеріли, долучені детективом до клопотання про застосування запобіжного заходу (т. 3, а.с. 86-87), які в своїй сукупності дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, а також зазначає, що виходячи зі стандарту доказування на стадії досудового розслідування, колегія не вбачає очевидних ознак неправильної кваліфікації, тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості кваліфікації відхиляє.

Зокрема, слідчим суддею вірно встановлено, що підозрювана, маючи значний досвід на посаді головного бухгалтера (про який, зокрема, зазначали захисники в апеляційній скарзі), мала усвідомлювати значення своїх дій та правові наслідки підготовлених і підписаних нею документів, в тому числі зміненого фінансового плану ДП «Укрпатент» на 2022 рік та пояснювальної записки до нього, наказу на перерахування грошових коштів №100-Н/2022 від 09.06.2022, платіжних доручень на перерахування коштів на рахунок БО «Подих милосердя». Цей факт не спростовано й самою підозрюваною під час пояснень в судовому засіданні. Зокрема, підозрювана не заперечувала, що договір пожертви, згідно якого здійснювались перерахунки, вона завізувала без попереднього узгодження з начальником юридичного відділу ДП «Укрпатент» ОСОБА_17, який, в свою чергу, згідно протоколу допиту свідка (т. 2, а.с.168-183) повідомив, що свій підпис на договорі пожертви між ДП «Укрпатент та БО «Подих милосердя» він не ставив.

Також ОСОБА_8 не заперечувала й той факт, що статут ДП «Украпатент» не передбачає здійснення благодійної діяльності державним підприємством, що підтверджується наявним в матеріалах справи статутом ДП «Укрпатент» в ред. від 23 лютого 2021 року (т. 1, а.с.206-239) і такі грошові перекази в якості благодійної допомоги не є звичайною практикою для підприємства.

Колегія суддів погоджується із захисниками, що сама по собі підготовка наказу №100-Н/2022 з внесенням до нього реквізитів ДП «Укрпатент» та реквізитів отримувача коштів, розміщення його на робочому комп`ютері ОСОБА_8 не є протизаконним, з огляду на те, що головний бухгалтер на підприємстві погоджує кожен наказ про перерахування коштів. Однак, факт знаходження на робочому комп`ютері ОСОБА_8 документів, зокрема, копії листа Міністерства оборони України від 30 травня 2022 року №3005202219877, листа БО «Подих милосердя» до ДП «Укрпатент» з проханням надати кошти в сумі 250 млн грн., договору про пожертву, наказу генерального директора ДП «Укрпатент» ОСОБА_12 про перерахування грошових коштів (т. 2, а.с. 184-196) з одночасною їх відсутністю в системах реєстрації як паперової, так і електронної кореспонденції (т. 2, а.с. 57-62, а.с. 94-100), тобто без офіційного надходження їх до ДП «Укрпатент», а також інші документи, вилучені в ході обшуку в її кабінеті в своїй сукупності з показами свідків, дають підстави вважати, що ОСОБА_8, виконуючи безпосередні вказівки ОСОБА_12, усвідомлювала незаконність вчинюваних нею дій. На переконання колегії суддів дані обставини свідчать про обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а отже наявні підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, частково задовольняючи клопотання детектива НАБУ, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 9 924 000,00 грн., слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри, наявності підтверджених ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням положень ст. 178 та ст. 194 КПК України, соціальної характеристики підозрюваної, її стану здоров`я.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо наявності ризику того, що підозрювана ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У зв`язку з тим, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_8 належить до особливо тяжких злочинів, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком до 12 років, даний факт може слугувати підставою для переховування від органів досудового розслідування чи суду. Окрім цього, згідно інформації, яка міститься в системі «АРКАН» (т.2, а.с.205-206) упродовж 2018-2022 рр. ОСОБА_8 неодноразово здійснювала виїзди за межі України. Доводи сторони захисту про те, що ці поїздки були службовими відрядженнями матеріалами справами не підтверджені, тому колегія суддів вважає їх неспроможними.

Окрім цього, колегія суддів вважає слушним висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_8, не зважаючи на позитивну процесуальну поведінку, у зв`язку зі своєю професійною має широке коло знайомих у різних органах влади різного рівня, якими вона може скористатися задля уникнення відповідальності.

Факт перебування за кордоном іншого підозрюваного - ОСОБА_12, у змові з яким, за версією досудового розслідування, діяла ОСОБА_8, не є визначальним, але також підвищує ризик переховування останньої від органів досудового розслідування та суду, а тому доводи захисника в цій частині колегія суддів відхиляє. Тяжкість покарання у сукупності з викладеними вище обставинами кримінального провадження та відомостями про особу ОСОБА_8 обґрунтовано були враховані слідчим суддею для визнання доведеним ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування і суду.

На думку колегії суддів, цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який існує не лише на етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Колегія суддів приймає до уваги доводи захисту про те, що ОСОБА_8 вже звільнена з посади головного бухгалтера ДП «Укрпатент», однак, зазначає, що це не є перешкодою для чинення тиску або впливу на своїх колишніх підлеглих, колег або вчинення таких дій через свого колишнього керівника ОСОБА_12, з яким з огляду на обставини справи, має довірливі відносини, відомості про звільнення якого з посади керівника ДП «Укрпатент» в матеріалах справи відсутні. Також підтвердженим є й ризик перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. Переконуючим, на думку колегії, є можливість ОСОБА_8 сприяти іншим невстановленим особам даного кримінального правопорушення шляхом повідомлення їм інформації, яка стала їй відомою у зв`язку з набуттям статусу підозрюваної і реалізацією передбачених законодавством відповідних процесуальних прав.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З урахуванням того, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 належить до категорії особливо тяжких злочинів, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, враховуючи те, що розмір матеріальної шкоди становить 250 991 939, 68 грн., а також те, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрювана має реальну можливість змінити місце свого перебування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів цілком погоджується із висновками слідчого судді, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити здійснення контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

Доводи сторони захисту стосовно того, що слідчим суддею належним чином не оцінені та в достатній мірі не враховані обставини, які можуть слугувати підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів відхиляє, оскільки з оскаржуваної ухвали таке не вбачається та матеріалами справи не спростовується. Доказів того, що за станом здоров`я до підозрюваної не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. Визначаючи розмір застави слідчий суддя обґрунтовано виходив з обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваної, практики ЄСПЛ, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчим суддею при визначенні розміру застави враховано дані про особу підозрюваної ОСОБА_8, сімейний стан та майновий стан, інші характеризуючи матеріали, надані детективом та захисниками підозрюваної, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких. Окрім цього, суд звертає увагу й на те, що ОСОБА_8, серед іншого, не повідомляє про весь ланцюг вчинених транзакцій з вказаними коштами, а тому на даний час органом досудового розслідування не встановлено шляхи їх спрямування та не встановлено осіб, які є вигодонабувачами та заволоділи грошовими коштами.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що з огляду на матеріальне становище ОСОБА_8, застава у розмірі 50 000 000 грн. є явно непомірною для підозрюваної. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, її ролі, розміру грошових коштів, які становлять предмет злочину та факту вчинення такого злочину в умовах воєнного стану, прикриваючись при цьому начебто бажанням надати благодійну допомогу Збройним силам України, такі дії мають ознаки особливої зухвалості та підривають авторитет благодійних організацій, допомоги яких потребують Збройні сили України та особи, які постраждали у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України. З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірно і достатньою для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків визначену слідчим суддею заставу в розмірі 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 924 000,00 грн. Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що доводи захисту про непропорційно обрану заставу в розмірі 1 820 000,00 грн для іншого підозрюваного ОСОБА_15, фонд якого отримав 250 991 939, 68 грн., є такими, що не відповідають дійсності. Оскільки останньому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 20 096 100,00 грн. Більше того, рішення, винесені щодо інших учасників кримінального провадження, не впливають на прийняття рішення відносно ОСОБА_8 .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є законною, достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційні скарги захисників слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3