- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б.
Справа № 991/3959/22
Провадження №11-сс/991/442/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_9
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_9 .
Слідчий суддя дійшов висновку про набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно неї може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу. Однак, на думку слідчого судді, висновок органу досудового розслідування про переховування ОСОБА_9 від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та від виконання своїх обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, з подальшим винесенням постанови про оголошення її у державний та міжнародний розшук детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 є передчасним та таким, який не дозволяє слідчому судді прийти до переконання про свідому та поінформовану відмову підозрюваної від виконання наявних у неї обов`язків.
Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулася до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2022 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України та обрати щодо підозрюваної у кримінальному провадженні № 52022000000000264 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. На думку прокурора, стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведено, що:
- ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за вчинення якого з урахування формули кваліфікації може бути призначено покарання до 8 років позбавлення волі;
- ОСОБА_9 набула статусу підозрюваної;
- наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- підозрювана ОСОБА_9 оголошена у міжнародний розшук.
Не зважаючи на це, слідчим суддею відмовлено в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної у кримінальному провадженні № 52022000000000264 ОСОБА_9, тобто прийнято незаконне та необґрунтоване судове рішення, яке не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
12 грудня 2022 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 надійшли доповнення до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2022 про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52022000000000264.
В доповненнях до апеляційної скарги прокурор відзначає, що:
1)апеляційну скаргу подано з підстави невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. Крім того, з повного тексту ухвали слідчого судді вбачається, що ним також допущено й істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
2)згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен перевірити:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, за який передбачене відповідне покарання;
- набуття статусу підозрюваного;
- наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України;
- виїзд та/або перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
Водночас, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, констатувавши обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри та набуття нею 10.06.2022 статусу підозрюваної, зазначив, що «не вбачає необхідності досліджувати існування ризиків кримінального провадження, на які вказує орган досудового розслідування, як і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні»;
3)висновок слідчого судді про «передчасність» висновку органу досудового розслідування про те, що поведінка підозрюваної свідчить про переховування від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження;
4)докази сторони обвинувачення про наявність ризиків знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу підозрюваної ОСОБА_9 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні слідчим суддею взагалі не взято до уваги без зазначення підстав. При цьому ці докази могли істотно вплинути на висновки слідчого судді.
У судове засідання з`явилися прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились.
Заслухавши суддю-доповідача, думки прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року, яке на підставі ч. 3, 4 ст. 217 КПК України було виділене в окреме провадження з кримінального провадження № 52021000000000164 від 01 квітня 2021 року за підозрою ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України (том 1, а.с. 21).
10 червня 2022 року в межах даного кримінального провадження ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (том 1, а.с. 47-75).
У зв`язку з відсутністю 10 червня 2022 року ОСОБА_9 за місцем проживання та неможливістю вручення їй письмового повідомлення про підозру особисто, того ж дня його вручено їй у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, зокрема надіслано поштою за місцем її реєстрації та останнім фактичним місцем проживання; вручено під розписку представнику об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Елефант»; надіслано за допомогою месенджера миттєвих повідомлень інтернет-повідомлень WhatsApp на її особистий мобільний номер (том 1, а.с. 76,82-85).
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в особливо великих розмірах
Дослідивши матеріали провадження слідчий суддя дійшов висновку про набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року в розумінні ст. 42 КПК України, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9 . Ухвала слідчого судді в цій частині колегією суддів не перевіряється, так як вказані обставини прокурором в апеляційній скарзі не оскаржуються, а відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вирішуючи питання щодо наявності у цьому кримінальному провадженні передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, у тому числі про її майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання детектив Національного антикорупційного бюро України послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. З урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9, передбачає настання кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
КК України не передбачає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за корупційний злочин, яким є діяння, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно з позицією ЄСПЛ, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрювану переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду. Зокрема, підозрювана ОСОБА_9 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія і номер НОМЕР_1 від 14 квітня 2015 року та 08 березня 2022 року перетнула кордон України в пункті пропуску «Лужанка» автомобільним транспортом в напрямку виїзду на територію Угорщини та на цей час до України не поверталася (том 1, а.с. 177).
На неодноразові виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_9 не з`являлась, у зв`язку з чим була оголошена в державний та міжнародний розшук (том 1, а.с. 119-123). Вказані обставини свідчать про її схильність до переховування від органів досудового розслідування та суду, а тому існує висока ймовірність, що вона може і в подальшому вчиняти дії з метою переховування.
Майновий стан підозрюваної, а саме задекларовані ОСОБА_9 за 2015 - 2021 роки доходи всього на суму 2 млн. 623 тис. грн. (том 1, а.с. 173), дає підстави вважати, що вона може використати зазначені кошти для переховування від органів досудового розслідування та/або суду за кордоном упродовж тривалого часу.
Крім того, ОСОБА_9 на праві приватної власності належать:
-машиномісце 1-го рівня підвалу № 42, загальною площею 24,2 м2, розташованого у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1324868363101);
-машиномісце 1-го рівня підвалу № 6, загальною площею 14,5 м2, розташованого у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 1296216563101);
-квартира АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715154563101);
-квартира АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11671863101);
-транспортного засобу марки TOYOTA RAV4 2019 р.в., державний номер НОМЕР_2 (том 1, а.с. 174-176).
Майновий стан підозрюваної та реальна можливість вільної зміни свого місця перебування, враховуючи тривале перебування за межами України, підвищує ймовірність її переховування від органів досудового розслідування та суду, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_9, користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі які вже допитані, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваної або інших осіб до вчинення вказаного злочину. Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим авторитетом підозрюваної у зв`язку із займаною посадою директора ТОВ «Медичний центр здоров`я». Будучи не обтяженою жодним запобіжним заходом та нехтуючи своїми процесуальними обов`язками як підозрюваного, ОСОБА_9 може продовжувати спілкування зі свідками та іншими співучасниками скоєння злочину, а також формувати позицію з протидії виконання завдань кримінальної провадження. Враховуючи, що підозрювана можливо має вплив на інших осіб, в тому числі які є свідками у цьому кримінальному провадженні, особисто чи за допомогою сторонніх осіб може здійснювати незаконний вплив на них, у тому числі використовуючи наявні фінансові ресурси, колегія суддів переконана, що ризик незаконного впливу на свідків є досить обґрунтованим.
Однак колегія суддів вважає недоведеними ризики можливого знищення, приховування або спотворення ОСОБА_9 будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на існування відповідного ризику та не надано доказів на їх підтвердження.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук.
Разом з тим КПК України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваної в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про її місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик.
Порядок виклику особи до слідчого або прокурора для допиту чи участі в іншій процесуальній дії визначено Главою 11 КПК України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_9 08 березня 2022 року перетнула кордон України в пункті пропуску «Лужанка» автомобільним транспортом в напрямку виїзду на територію Угорщини та на цей час до України не поверталася, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`являлась (том 1, а.с. 177). Зокрема, ОСОБА_9 неодноразово направлялись повістки про виклик до Національного антикорупційного бюро Українидля допиту як підозрюваної, а саме:
- 10.06.2022 поштовим зв`язком за адресою її останнього відомого фактичного місця проживання у кв. АДРЕСА_4 на 21.06.2022 о 10 год 00 хв, 24.06.2022 о 10 год 00 хв та 29.06.2022 о 10 год 00 хв (том 1, а.с. 85, 86-88);
- 10.06.2022 за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень WhatsApp на її особистий мобільний номер НОМЕР_3 направлено повістки про виклик на 21.06.2022 о 10 год 00 хв, 24.06.2022 о 10 год 00 хв та 29.06.2022 о 10 год 00 хв (том 1, а.с. 89-99);
- 25.07.2022 за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень WhatsApp на її особистий мобільний номер НОМЕР_3 направлено повістки про виклик на 01.08.2022 о 10 год 00 хв та 03.08.2022 о 10 год 00 хв у приміщенні органу досудового розслідування (том 1, а.с. 100-105).
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 відомо про розпочате на території України кримінальне провадження щодо неї, а також про направлення їй повісток про виклик у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року для участі у слідчих діях, проведення яких призначено на 21.06.2022, 24.06.2022, 29.06.2022, 01.08.2022 та 03.08.2022. Про це зокрема свідчать:
-копія листа захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 від 21.06.2022 (том 1, а.с. 106-109);
-копії клопотань захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 про проведення слідчих (розшукових) дій від 27.07.2022 та 01.08.2022 (том 1, а.с. 110-118);
-скріншоти (фото) листування детектива Національного антикорупційного бюро України з підозрюваною ОСОБА_9 (том 1, а.с. 104-105).
Таким чином, стороною обвинувачення були вжиті всі можливі та достатні заходи для виклику підозрюваної ОСОБА_9, про що, на думку колегії суддів, остання була належним чином повідомлена.
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про неможливість прибуття підозрюваної ОСОБА_9 до м. Києва через існування обставин непереборної сили (військові події) виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є зокрема обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини).
Введення воєнного стану на всій території України не означає, що вся територія держави є районом воєнних (бойових) дій. Місце здійснення досудового розслідування та розташування Національного антикорупційного бюро України, куди неодноразово викликалася підозрювана ОСОБА_9, тобто території м. Києва та Київської області не є територіями ведення воєнних (бойових) дій та з часу повідомлення ОСОБА_9 про підозру та направлення їй повісток про виклик не включалися до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Таким чином, повідомлення захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 про неможливість її прибуття до м. Києва через існування обставин непереборної сили (військові події) не підтверджується фактичними обставинами та не свідчить про поважність причин її не прибуття.
Колегія суддів критично оцінює надані стороною захисту відомості про місце знаходження та постійного проживання підозрюваної ОСОБА_9 ( АДРЕСА_5 ) та готовність виконувати всі процесуальні обов`язки в порядку ст. 232, розділу IX КПК України. Адже надані стороною захисту документи на підтвердження місця перебування ОСОБА_9 викладені лише іноземною мовою, та, на думку колегії суддів, не підтверджують факт проживання ОСОБА_9 за вказаною адресою на постійній основі.
На підставі вищевикладеного колегія суддів доходить висновку про необхідність скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2022 року з підстав істотного порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_9 питання можливості застосування до неї обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості обрати підозрюваній більш м`який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 411, 412, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2022 року задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_9, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 задовольнити.
Обрати ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_9 до місця кримінального провадження розглянути за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3