- Головуюча суддя (ККС ВС): Макаровець А.М.
Ухвала
іменем України
19 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 757/336/22-к
провадження № 51-3910 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2022 року,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року задоволено частково клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42020000000000360 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з забороною будь-яких дій по відчуженню, розпорядженню указаним нерухомим майном.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2022 року відмовлено адвокату ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, у поновленні строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000000360 від 28 лютого 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК), апеляційне провадження закрито, а апеляційну скаргу повернуто апелянту.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2022 року та просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Так, адвокат посилається на те, що ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року було отримано 22 липня 2022 року, а апеляційну скаргу подано 24 серпня 2022 року, тобто строк, який був пропущений, становить 28 днів. Зазначає, що обставинами, які вплинули на пропуск строку на апеляційне оскарження було запровадження в Україні воєнного стану згідно з указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, майже щоденне оголошення повітряних тривог у серпні 2022 року, аварійні відключення електроенергії в місті Києві, а також проблеми із переміщенням по місту. Крім того, адвокат вказує, що власник майна знаходиться за межами країни, а 22 серпня 2022 року його було опитано в рамках Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та отримано відомості необхідні для подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим, строк на подання апеляційної скарги, на переконання адвоката ОСОБА_4, було пропущено з поважних причин.
Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК).
Як убачається зкасаційної скарги та наданих до неї матеріалів, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року про часткове задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, 26 серпня 2022 року представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2022 року відмовлено у поновленні строку на оскарження, а апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі ч. 3 ст. 399 КПК. При цьому на обґрунтування своїх висновків апеляційний суд зазначив, що скаржником не наведено жодної обставини, яка б об`єктивно унеможливлювала його звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції поставився критично до посилань адвоката про неможливість своєчасного звернення до апеляційного суду зі скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, оскільки вказана причина не завадила представнику власника майна спочатку звернутись з відповідним клопотанням про скасування арешту майна до слідчого судді Вищого антикорупційного суду і лише після отримання негативного рішення щодо скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1, представником було прийнято рішення про звернення до апеляційного суду. Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначив, що проведення адвокатом опитування власника майна не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.
Дослідивши доводи касаційної скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Положеннями ч. 3 ст. 395 КПК встановлено, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з касаційної скарги та наданих до неї матеріалів, ухвалу слідчого судді про часткове задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно було постановлено 13 січня 2022 року без виклику власника майна.
Разом з тим, 22 липня 2022 року представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 отримав копію вказаної ухвали, а тому відповідно до положень ч. 3 ст. 395 КПК строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має обраховуватися саме з 22 липня 2022 року.
При цьому, апеляційну скаргу представник подав 26 серпня 2022 року, пропустивши встановлений законом п`ятиденний строк на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку, адвокат ОСОБА_4 послався на те, що оскаржувана ухвалу слідчого судді було постановлено без його участі, а копію вказаного рішення він отримав лише 22 липня 2022 року. Одночасно, зазначав, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, аварійними відключення електроенергії у місті Києві та проблемами з переміщенням по місту, він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у визначений законом строк. Також вказував, що лише 22 серпня 2022 року ним було опитано власника майна та отримано відомості необхідні для подання апеляційної скарги.
Будь-яких інших підстав, які б дійсно перешкоджали або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу, представник не навів.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Проте захисник, в цілому посилаючись на загальні умови в яких здійснювали свою діяльність жителі м. Києва, не навів таких об`єктивно непереборних обставин, які б унеможливлювали його своєчасне звернення до суду із скаргою саме у 5-денний строк із моменту отримання судового рішення.
При цьому, посилання адвоката на опитування власника майна не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.
Крім того, захисник посилаючись на те, що у серпні 2022 року майже щоденно оголошувалась повітряна тривога, не зазначає, яким чином зазначене вплинуло на можливість подання апеляційної скарги саме у 5-денний строк після отримання рішення, тобто до 27 липня 2022 включно.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності повернення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Отже за результатом перевірки доводів адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та копій рішень судів попередніх інстанцій, колегія суддів не встановила підстав, які б свідчили про необхідність задоволення касаційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3