- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/9725/20
Провадження 1-кп/991/86/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представників потерпілих: ДП «ІСС» - ОСОБА_10, ДП «НАІС» - не прибув,
представника цивільного позивача (Міністерства юстиції України) - не прибув,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору
у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 та частиною 1 статті 366, частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
26.11.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП ОГП) до ВАКС надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015.
Ухвалою ВАКС від 26.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 21.12.2020, з перервами на 22.12.2020, 28.01.2021, 18.02.2021, 15.04.2021, 20.05.2021, 25.05.2021, 03.06.2021, 17.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 19.07.2021, 02.09.2021, 06.09.2021, 07.09.2021, 07.10.2021, 27.10.2021, 12.11.2021, 25.11.2021, 30.11.2021, 16.12.2021, 12.01.2022, 10.02.2022, 17.02.2022, 14.04.2022, 15.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022, 28.07.2022, 15.09.2022, 27.10.2022, 04.11.2022, 24.11.2022, 01.12.2022, 15.12.2022.
2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.
2.1. 26.10.2022 до ВАКС надійшло клопотання про повернення обвинувального акту обвинуваченого ОСОБА_6, в якому такий просив повернути обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №4015000000001624 від 29.07.2015 року прокурору, зокрема стверджуючи, що поданий прокурором до суду обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, а саме: 1) обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру; розбіжності в текстах повідомлення про підозру та обвинувального акту призводять до дезінформування в питаннях сутності і характеру обвинувачення, неможливості формування позиції захисту та, відповідно, призводить до порушення права на захист, що є істотним порушенням норм КПК; 2) обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 та частиною 5 статті 27, частини 5 статті 191 КК, інкримінованих ОСОБА_6, в частині заволодіння майном державного підприємства «Інформаційні судові системи» та державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, а відтак не дає можливість належним чином зрозуміти в чому саме полягає об`єктивна сторона злочину; в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення не вказані та не відокремлені дії і роль кожного зі співучасників, а зазначені обставини є важливою вимогою закону щодо індивідуалізації покарання, а відтак даний обвинувальний акт не є конкретним за своїм змістом в частині визначення кваліфікуючих ознак злочину; 3) відповідно до змісту обвинувального акту як потерпілого вказано особу, яка не є таким, оскільки майнова шкода заподіяна ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та одночасно потерпілим визнано ДП «Національні інформаційні системи» (ДП «НАІС»), яке є новоствореною юридичною особою, та не є правонаступником будь-яких юридичних осіб. В обвинувальному акті відсутнє посилання на дії обвинувачених відносно ДП «НАІС», що складають об`єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Майно ДП «НАІС» ніколи не було ввірене та не передавалось обвинуваченим; 4) до обвинувального акту не додано розписку ОСОБА_6 як підозрюваного про отримання копії обвинувального акта.
2.2. В судовому засіданні 15.12.2022 обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, їх захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали подане клопотання й просили таке задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_10 заперечили проти задоволення клопотання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Згідно із частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.
Частинами 1-3 статті 291 КПК визначено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими ; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Відповідно до частини 4 статті 291 КПК, до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
В постановах Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, від 02.06.2020 в справі№ 369/9525/17) та від 29.09.2021 в справі 409/1465/16-к наведена правовий висновок, згідно з яким відповідно до частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Також в постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 у справі №5-328кс16 зокрема зазначено таке: «Практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року). Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, на яке міститься посилання у заяві прокурора до Верховного Суду України, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами… При цьому суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому».
Таким чином, суд констатує, що на стадії підготовчого провадження обвинувальний акт може бути повернутим прокурору виключно з підстав його невідповідності формальним вимогам статті 291 КПК, таке є правом, а не обов`язком суду, а підставою для такого повернення може бути лише виявлена суттєва невідповідність вимогам КПК, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, та при цьому для здійснення такої перевірки у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт та додатки до нього.
Відтак питання про відповідність викладення обвинувального акту фактичним обставинам справи, наявність потерпілих та їх належність, узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, про наявність чи відсутність тих чи інших відомостей, не може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, оскільки здійснення повної перевірки наведених у клопотанні обставин та доводів є предметом судового розгляду і процесу оцінки доказів, що може здійснюватися судом виключно вже під час судового розгляду та ухвалення остаточного судового рішення у певному кримінальному провадженні.
При цьому суд зазначає про неналежність посилань в клопотанні на позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №295/12923/19 (згідно із якою: «значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя. Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5 частина 2 статті 291 КПК) по суті є консистенцією усього обвинувального акта. Відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має значення не тільки для аргументації висновків слідчого, прокурора, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист»), оскільки таке судове рішення стосувалось факту наявності двох різних обвинувальних актів в одному кримінальному провадженні.
3.2. Також в матеріалах даного судового провадження (том справи 1, аркуш 79) міститься копія бланку розписки про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування без особистого підпису ОСОБА_6, проте з рукописним текстом від імені прокурора САП ОГП ОСОБА_11 такого змісту: «18 листопада 2020 року ОСОБА_6 відмовився в отриманні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 . Факт відмови в отриманні цих документів пояснити відмовився, факт відмови зафіксовано у присутності понятих о 15 год.10 хв.: 1. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_4 . 2. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_5 . 15 год.10 хв.18.11.2020». Крім того, в матеріалах судового провадження (том справи 5, аркуш 71) наявна письмова заява ОСОБА_6 з проханням надати для ознайомлення матеріали даної справи №991/9725/20, датована 22.12.2020, на якій ним рукописним текстом зазначено «ознайомився з 1-2 томами. Особистий підпис, ОСОБА_6, 30.12.20».
Відтак суд вважає неспроможними твердження обвинуваченого ОСОБА_14 про невідповідність обвинувального акту вимогам статті 291 КПК із посиланнями на те, що до такого не додана розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки вищенаведені обставини свідчать як про навмисне ухилення ОСОБА_6 від надання такої розписки, так й про його належне ознайомлення згодом із змістом обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. При цьому суд зазначає, що із моменту надходження обвинувального акту до суду й до теперішнього часу ОСОБА_6 жодним чином не спростовано факт його відмови від надання розписки про отримання обвинувального акту та складення відповідного письмового запису про таке.
3.3. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 відповідає формальним вимогам статті 291 КПК, тоді як доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору не знайшли свого підтвердження, та судом не встановлено перешкод для призначення судового розгляду, й відтак належить відмовити у задоволенні такого клопотання.
Керуючись статтями 291, 314, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 20.12.2022.
Головуючий суддя ОСОБА_1 . Суддя ОСОБА_2 .Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________