Документ № 107967387

Справа № 991/6265/22

Провадження 1-кс/991/6287/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прип`ять, Чорнобильського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022

УСТАНОВИВ:

09 грудня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити на 60 днів строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 із розміром застави в сумі 100 000 000 грн та у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням в.о. Дніпровського міського голови від 01.12.2020 №21-1/12-рк, на підставі постанови Дніпровської міської територіальної виборчої комісії Дніпровського району Дніпропетровської області від 26.11.2020 № 338 з 30.11.2020 ОСОБА_8 прийнято на посаду Дніпровського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області.

За ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста. Повноваження міського голови визначені частиною 4 статті 42 цього Закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).

Отже, ОСОБА_8, будучи Дніпровським міським головою Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Міський голова), обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, внаслідок чого, згідно з приміткою до ст. 364 КК України, є службовою особою.

Також ОСОБА_8 як Міський голова міста обласного центру є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище з огляду на п. 2 ч. 3 примітки до ст. 368 КК України, абз. 3 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради (на теперішній час Дніпровська міська рада, далі - ДМР) від 19.10.2011 № 62/16 на базі відокремленої частини комунальної власності Дніпровської міської ради територіальної громади у результаті реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Дніпропетровський метрополітен» створено комунальне підприємство «Дніпровський метрополітен» ДМР (далі - КП «Дніпровський метрополітен» або Підприємство), яке є комунальним унітарним підприємством.

Рішенням ДМР від 17.08.2022 № 53/26 затверджено Статут КП «Дніпровський метрополітен», відповідно до якого: власником Підприємства є Дніпровська міська територіальна громада в особі ДМР (далі - Власник) (п. 1.3); орган до сфери управління якого входить Підприємство, визначається міською радою (далі - Уповноважений орган) (п. 1.4); предметом господарської діяльності Підприємства, зокрема є: здійснення будівництва метрополітену та інших об`єктів; виконання будівельно-монтажних і ремонтно-відновлювальних робіт основних засобів метрополітену; залучення кредитних коштів (з дозволу Замовників або інвесторів та під їх гарантії) (п. 2.2); майно Підприємства є комунальною власністю Дніпровської міської територіальної громади і закріплюються за Підприємством на праві громадського відання (п 3.1); джерелами формування майна Підприємства зокрема є кредити банків та інших кредиторів (п. 3.5); з питань своєї діяльності Підприємство підзвітне та підконтрольне Власнику, виконавчому комітету міської ради та Уповноваженому органу (п. 4.2); керівник Підприємства призначається та звільняється з посади розпорядженням міського голови (п. 4.4); до виняткової компетенції Власника зокрема належить: прийняття рішень про надання згоди (відмову у наданні згоди) на вчинення Підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, і значного господарського зобов`язання, предметом яких є майно, роботи, послуги чи сума коштів, вартість яких перевищує двадцять п`ять відсотків вартості активів Підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, та в інших випадках, встановлених чинним законодавством України (п. 4.9); до компетенції Уповноважених органів належить, зокрема: надання пропозицій про відсторонення та звільнення керівника Підприємства від здійснення його повноважень та надання пропозицій про обрання особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки керівника Підприємства, а також про відсторонення (п. 4.10); керівник за погодженням з Уповноваженим органом укладає зовнішньоекономічні угоди, договори позики, позички, користування/ оренди, угоди з навчання персоналу на платній основі, зміни до них, а також вчиняє значні господарські зобов`язання, предметом яких є майно, роботи, послуги чи сума коштів, вартість яких становить від десяти відсотків (включно) до двадцяти п`яти відсотків (включно) вартості активів Підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, та господарські зобов`язання, щодо яких є заінтересованість (п. 4.13).

З метою реалізації завдань, покладених на КП «Дніпровський метрополітен», щодо будівництва метрополітену укладено такі угоди про надання кредитних коштів Підприємству в сумі 152 млн євро, а саме: кредитну угоду «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) від 27.06.2012 № 41614 з умовою повернення кредиту до 02.06.2027; угоду Про реалізацію проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між КП «Дніпровський метрополітен» та ЄБРР від 27.07.2012 № 41614; угоду про підтримку проекту «Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську» між ДМР та ЄБРР від 27.07.2012 № 41614.

На виконання зазначених угод 13.07.2016 КП «Дніпровський метрополітен», в особі директора ОСОБА_9, та ОСОБА_19 (Турецька Республіка, м. Анкара) (далі - Підрядник) укладено «КОНТРАКТ № 1А «ЗАВЕРШЕНИЕ СТРОИТЕЛЬСТВА МЕТРОПОЛИТЕНА В Г. ДНЕПРОПЕТРОВСКЕ» «Строительный Проект: «Корректировка проекта «Строительство первой очереди метрополитена в г. Днепропетровске» (далі - Контракт). Відповідно до умов Контракту його частиною є Договір підряду, предметом якого є проектування та завершення будівництва першої лінії метрополітену в м. Дніпропетровськ (м. Дніпро), включаючи три нові станції, та подовження на 4 км існуючої станції першої лінії метрополітену від станції Вокзальної в напрямку центра міста (далі - будівельні роботи) у строк протягом 5 років, із залученням кредитних коштів ЄБРР, на загальну суму 224 000 000 євро (з урахуванням ПДВ).

Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 (Укази про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133, від 18.04.2022 № 259, від 22.05.2022 № 341, від 12.08.2022 № 573) в Україні введено воєнний стан. У зв`язку із цим, листами від 27.05.2022 № LET-LIM-DMC-000969 та від 19.08.2022 № LET-LIM-DMC-000969 Підрядник повідомив Підприємство про неможливість виконання будівельних робіт та завершення виконання обслуговуючих процесів і розпочато процедуру розірвання Контракту.

Детектив зазначає, що у серпні 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4, який тривалий час займався будівельною діяльністю в Україні, був керівником та власником будівельних компаній, та отримав невстановленим чином інформацію про те, що розпочата процедура розірвання Контракту, виник умисел на надання неправомірної вигоди Міському голові ОСОБА_8 за сприяння ним, шляхом використання його службового становища, в отриманні переваг для підконтрольної ОСОБА_4 групи підприємств та отриманні поза конкурсною процедурою Контракту по будівництву метрополітену у м. Дніпрі як новим генеральним підрядником.

З цією метою, 04.10.2022 в період з 13 год 37 хв по 14 год 27 хв, перебуваючи в приміщенні бізнес-центру «Амстердам», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 53, ОСОБА_4 висловив ОСОБА_8 пропозицію надати неправомірну вигоду в сумі 22 млн євро за вчинення ним дій як Міським головою, направлених на сприяння в укладенні ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_4 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму, тобто без застосування конкурсного методу закупівель, передбаченого принципами і правилами закупівель ЄБРР від 15.05.2022. Зокрема, за пропозицією ОСОБА_4, ОСОБА_8 як Міський голова, за отриману неправомірну вигоду, повинен буде: включити в робочу групу щодо проведення переговорів із представниками ЄБРР зазначених ОСОБА_4 осіб під видом працівників КП «Дніпровський метрополітен» або ДМР; призначити своїм радником зазначену ОСОБА_4 особу; підписати лист-рекомендацію на адресу ЄБРР щодо надання згоди ДМР на проведення переговорів із ЄБРР з приводу укладення прямого контракту з підконтрольною ОСОБА_4 групою компаній. При цьому, сума неправомірної вигоди формувалася б з вартості робіт, передбачених контрактом на будівництво метрополітену в м. Дніпрі у розмірі 220 млн євро, та надавалась б частинами після виплати сум вартості будівельних робіт у розмірі 10% від суми кожного з інвойсів, що становило б 22 млн євро.

18 жовтня 2022 року в період з 14 год 00 хв по 14 год 20 хв, перебуваючи на сьомому поверсі готелю «Редісон» в номері № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19, ОСОБА_4 додатково підтвердив дійсність своїх намірів щодо надання неправомірної вигоди та повторно висловив пропозицію ОСОБА_8 щодо надання йому неправомірної вигоди в розмірі 22 млн євро за вчинення ним дій як Міським головою, направлених на укладення ЄБРР з підконтрольною ОСОБА_4 групою підприємств контракту на будівництво метрополітену в м. Дніпрі напряму, тобто без застосування конкурсного методу закупівель, передбаченого принципами і правилами закупівель ЄБРР від 15.05.2022.

Детектив зазначає, що 18.10.2022 ОСОБА_4 о 14 год 22 хв затримано на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України та цього ж дня о 20 год. 20 хв. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 у справі № 991/4791/22, провадження № 1 -кс/991/4811/22 ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.12.2022 та визначено заставу у розмірі 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 260 000 000 грн. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2022 у справі № 991/4791/22, провадження № 11-сс/991/343/22 ухвалу від 20.10.2022 скасовано у частині визначення розміру застави, у цій частині постановлено нове рішення, яким визначено розмір застави у сумі 100 000 000 грн.

Детектив зазначає, що 09.12.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022 завершено, стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Необхідність продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою прокурор обґрунтовує необхідністю забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З метою запобігання цих ризиків та забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, детектив просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, оскільки на переконання сторони обвинувачення жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Також, посилаючись на ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, детектив просив залишити ОСОБА_4 розмір застави у сумі 100 000 000 грн, що визначена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2022, з огляду на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, його майновий стан. Такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та не є непомірним для нього. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені у абзаці першому та п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою. Вважає, що в діях ОСОБА_8 наявні ознаки провокації, оскільки саме він ініціював більшість зустрічей з ОСОБА_4, а під час спілкування схиляв останнього до надання неправомірної вигоди; ОСОБА_4 не пропонував гроші за дії, зазначені у повідомлені про підозру. Також зазначив, що ризики, на які детектив посилається у клопотанні, необґрунтовані, оскільки: виїзд його підзахисного за межі України під час правового режиму воєнного стану пов`язаний із волонтерською діяльністю; в межах іншого кримінального провадження не ухилявся від органів досудового розслідування та суду; не вчиняв жодного впливу на свідків та дій, спрямованих на знищення або спотворення доказів. Розмір застави, запропонований прокурором, необґрунтований, оскільки доходи, про які йдеться у клопотанні, ОСОБА_4 отримував до 2019 року, вказані доходи враховані слідчим суддею при визначенні розміру застави в іншому кримінальному провадженні, а на майно ОСОБА_4, на яке посилається прокурор, накладено арешт, тобто майновий стан підзахисного не дозволяє йому сплатити заставу у розмірі 100 000 гривень.

Захисник ОСОБА_6 щодо необґрунтованості підозри зазначив, що обставини, про які йдеться у повідомлені про підозру, спростовані доданими до клопотання матеріалами. Звернув увагу, що відомості про кримінальне правопорушення за ст. 369 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2022 і негласні слідчі (розшукові) дії в даному провадженні проводились саме починаючи з цієї дати. Однак, у фабулі кримінального правопорушення, яка зазначену у Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, йдеться мова про те, що ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_8 неправомірну вигоду 04.10.2022, коли відбулась їх спільна очна зустріч, а по тексту розмови від 04.10.2022 в стенограмі негласних слідчих (розшукових) дій немає жодної фрази про передачу неправомірної вигоди персонально ОСОБА_8 . Ризики, на які посилається прокурор у клопотанні про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, необґрунтовані. ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Києві та його неповнолітні діти також проживають у м. Києві. В матеріалах клопотання стороною обвинувачення не обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Стверджує про відсутність потреби в застосуванні будь-якого запобіжного заходу з огляду на особу підозрюваного, позитивні характеристики, міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи та репутацію. Письмові заперечення захисника ОСОБА_6 додані до матеріалів справи.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що всі дії, на які посилається прокурор, вчинені для провадження господарської діяльності в межах законодавства, жодних проиправних дій він не вчиняв. Підстави для тримання його під вартою відсутні.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується копією повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 18.10.2022.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 у справі № 991/4791/22, провадження № 1-кс/991/4811/22 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 16.12.2022, визначено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 260 000 000 гривень, у разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, визначені у абзаці першому та п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, до 16.12.2022 включно. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2022 у справі № 991/4791/22, провадження № 11-сс/991/343/22 вказану ухвалу слідчого судді скасовано в частині визначення підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, постановлено у цій частині нову ухвалу, якою визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 100 000 000 гривень. Копії судових рішень містяться у матеріалах справи.

На даний час до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи вимоги ч. 3, 4 ст. 199, ч. 1 ст. 194 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

За змістом ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи норми ст. 8, 9 КПК України, слідчий суддя керується позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05.09.2022; протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 05.09.2022, відповідно до яких ОСОБА_8 повідомив, що починаючи з другої половини серпня 2022 року (19.08.2022), ОСОБА_4 за допомогою застосунку WhatsApp пропонує йому як міському голові м. Дніпро неправомірну вигоду за сприяння у передачі контракту на будівництво метрополітену у м. Дніпро, який фінансується ЄБРР, на загальну суму 185 млн доларів США підконтрольній ОСОБА_4 компанії; протоколів допиту свідка ОСОБА_8 від 19.08.2022, від 04.10.2022, від 18.10.2022; протоколів огляду від 19.09.2022 та від 18.10.2022, за результатами огляду мобільного телефону ОСОБА_8, зокрема, огляд листування в застосунку WhatsApp, що проводилось між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 20.09.2022; протоколу огляду від 13.10.2022, яким проведено огляд вмісту та документів, що розміщені на веб порталі ЄБРР; документів, наданих Дніпровською міською радою (лист від 18.10.2022 № 6/18-1523) на запит детектива Національного бюро від 18.10.2022 № 0422-152/19679; протоколу огляду від 19.10.2022; протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 14.10.2022, відповідно до якого зафіксована розмова, що відбулась, у тому числі, між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 під час зустрічі 20.09.2022 у будівлі Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75; протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 13.10.2022, відповідно до якого зафіксовані розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 14.10.2022, згідно якого зафіксована розмова, що відбулась між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 під час зустрічі 04.10.2022 в бізнес-центрі «Амстердам» за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, 53; протоколу огляду від 18.10.2022, за яким оглянуто документи, надані свідком ОСОБА_8 в ході проведення його допиту 18.10.2022, зокрема, проект угоди про співробітництво стосовно завершення будівництва метрополітену у м. Д. всього на 3 арк. формату А-4; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: контроль за вчиненням злочину, аудіо-відеоконтроль особи від 19.10.2022, відповідно до яких зафіксована зустріч, що відбулась між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 18.10.2022 з 14-20 год по 14-55 год у готелі «Редісон» (готельний номер № НОМЕР_1 ) за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19.

Разом із цим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст. 22, 132, 184, 199 КПК України обов`язок подати слідчому судді докази обставин під час розгляду питання про продовження строку тримання під вартою покладається на детектива чи прокурора, який подав відповідне клопотання. Питання щодо обсягу матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта звернення та визначається ним на власний розсуд.

Надані захисниками на спростування обґрунтованості підозри копії документів стосовно ПАТ СБМУ «Тунельбуд», а саме: договорів на виконання будівельно-монтажних робіт окремих ліній Харківського метрополітену з дозвільними документами; протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 22.11.2022, 01.11.2022; заяви ОСОБА_8 від 05.09.2022 про надання детективу диску з звікозаписом розмови з ОСОБА_4 та протоколу огляду від 08.09.2022 цього диску, не спростовують можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджену сукупністю доданих до клопотання, досліджених слідчим суддею матеріалів, а відтак не дають підстав для висновку про необґрунтованість такої підозри.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені п. 1, 3-5 ст. 177 КПК України, не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують необхідність продовження строку дії тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме: позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При цьому, вказаний злочин відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України класифікується, як тяжке кримінальне правопорушення та відноситься до корупційних злочинів.

Також звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено (ст. 69, 75 КК України).

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.

У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, який дійсний до 06.02.2028, а також досвід перетину державного кордону, у тому числі, виїзд за межі України у вересні 2022 року (т. 1 а.с. 179), тобто під час дії правового режиму воєнного стану.

Як повідомила у судовому засіданні сторона захисту вказана поїздка обумовлена волонтерською діяльністю ОСОБА_4, проте, належних доказів на підтвердження зазначених обставин не надано.

Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПКк України, який існував на час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та на час розгляду цього клопотання не зменшився.

Щодо продовження існування ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження.

Таким чином, наближення досудового розслідування до завершальної стадії не зменшує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його можливого настання внаслідок ознайомлення з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допиту свідків з наданими показаннями.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, на момент розгляду цього клопотання не зменшилося.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо продовження існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 має особисті, ділові та бізнесові зв`язки, які він може використати для того, щоб перешкоджати кримінальному провадженню, що підтверджується протоколами за результатами проведення слідчий (розшукових) дій від 14.10.2022 (т. 2 а.с. 150-151).

Щодо доводів прокурора про продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_4 є обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України в іншому кримінальному провадженні № 42017000000004969. На переконання слідчого судді, вказані обставини в контексті заявленого прокурором ризику значно підвищують ймовірність вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень. Тобто, на час розгляду цього клопотання ризик вчинити інше кримінальне правопорушення продовжує існувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Захисник ОСОБА_6 у письмових запереченнях просив врахувати, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його спосіб та образ життя, тривалу трудову діяльність, у тому числі на керівних посадах, репутацію, стійкі соціальні зв`язки: розлучений, має двох неповнолітніх дітей та постійне місце проживання у м. Києві, позитивні характеристики.

Також, до суду від ОСОБА_12 (інвестора в забудову ЖК «Солар Сіті» компанії ТОВ «Укрбуд Девелопмент») надійшла заява, у якій вона зазначила, що тримання під вартою ОСОБА_4 ставить під загрозу завершення добудови вказаного будинку, ризики, про які зазначає прокурор не є співрозмірними з тією шкодою, яка буде завдана інвесторам в недобудуванні житлових комплексів, тому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжних захід не пов`язаний із триманням під вартою. Вказана заява підписана 16 особами.

Враховуючи надані захисниками характеризуючі матеріали стосовно ОСОБА_4, обґрунтованість пред`явленої підозри у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, яка підтверджена доданими до клопотання матеріалами, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя доходить висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та вважає обґрунтованою необхідність у продовженні підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам 09.12.2022 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 у зв`язку з необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України.

При визначенні строку тримання під вартою слідчим суддею враховано, що за змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, слідчий суддя наділений правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадженні ще триває (до його закінчення), застосовуючи відповідний запобіжний захід. Разом із цим, строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведеної в ст. 203 КПК України.

Також враховуючи, що кримінальне провадження № 52022000000000242 від 05.09.2022 завершене, з 09.12.2022 триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, наперед визначити період тривалості цієї стадії кримінального провадження не можливо, тому слідчий суддя, керуючись ч. 1 ст. 197 КПК України, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 12.02.2023.

Разом із цим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Слідчий суддя дійшов висновку про визначення розміру застави ОСОБА_4, що перевищує межі максимально встановлені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави, оскільки, виключність випадку обумовлюється: самими обставинами вчинення кримінального правопорушення, які на даний час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра», та розміром запропонованої неправомірної вигоди; майновим станом підозрюваного.

При визначенні розміру застави прокурор просив врахувати, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 у справі 760/25235/19 (кримінальне провадження № 42017000000004969 від 11.12.2017) до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави 80 000 000 гривень, однак застава у вказаному розмірі не забезпечила виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, у зв`язку із чим ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2020 у справі № 991/2529/20 заставу звернуто в дохід держави та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України. Прокурор просив залишити ОСОБА_4 розмір застави у сумі 100 000 гривень, що визначений в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2022.

Також просив врахувати, що у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебувають 6 земельних ділянок, садибний житловий будинок, домоволодіння, автомобілі Land Rover Range Rover та Mercedes-Benz S 560; він є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент», чистий прибуток якого за 2021 рік склав понад 28 млн грн, вартість активів складає 6 млн грн; підозрюваному на праві спільної сумісної власності належить придбане дружиною - ОСОБА_13 в період шлюбу майно - п`ять земельних ділянок, два садових будинки, автомобіль Mercedes-Benz S 500, 25 % частки в статутному капіталі ТОВ «Фірма «Ексімгруп Лімітед» у розмірі 1 130 500 гривень. Проте, слідчим суддею враховано, що на вказане майно накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2022 у справі 991/4859/22, яка ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.11.2022 залишена без змін. Разом з тим, доказів звернення з клопотаннями про скасування арешту майна для можливості його реалізації та внесення застави, матеріали справи не містять.

Слідчий суддя звертає увагу, що обставини, на які сторони посилались на обґрунтування майнового стану підозрюваного були предметом розгляду колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 01.11.2022 під час перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу. Копії судових рішень містяться у матеріалах справи.

Оскільки раніше визначений в кримінальному провадженні № 42017000000004969 розмір застави в сумі 80 000 000 гривень не забезпечив виконання підозрюваним покладених на нього судом обов`язків, тому слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 100 000 000 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та не є занадто непомірною для нього.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4, у разі внесення застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді та суду; не відлучатися за межі Київської області без дозволу детективів, прокурорів та суду; повідомляти детектива, прокурора про зміну місця свого проживання та місця роботи;утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, до 12.02.2023.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193-197, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 лютого 2023 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді та суду;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу детективів, прокурорів та суду;

- повідомляти детектива, прокурора про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 12 лютого 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000242 від 05.09.2022.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захисникам, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_20