Документ № 108020997

справа № 991/6375/22

провадження № 1-кс/991/6400/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«15» грудня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Гонтівка Могилів-Подільського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч.4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч.4 ст. 368 КК України.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання прокурора

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП ОГП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України, а також ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_9 не пізніше листопада 2021 року на території м. Одеси створили стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію та здійснювали керівництво нею, з метою встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. До складу цієї злочинної організації, крім ОСОБА_10 та ОСОБА_9, увійшли посадові особи Одеської міської ради ОСОБА_12 (перший заступник Одеського міського голови), ОСОБА_4 (в.о. заступника Одеського міського голови - керівник апарату виконавчого комітету Одеської міської ради), ОСОБА_13 (заступник Одеського міського голови - директор департаменту фінансів Одеської міської ради), підпорядкований керівникам злочинної організації та їх довірена особа ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, кожен із яких виконував роль у спільній злочинній діяльності відповідно до визначених напрямків.

З метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних планів, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за участю ОСОБА_11 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади. Так, не пізніше листопада 2021 року вони досягли домовленостей, що систематично щомісяця будуть надавати в.о. заступника Одеського міського голови - керівнику апарату виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 15 000 доларів США. У період з листопада 2021 року по серпень 2022 року розмір такої систематичної неправомірної вигоди склав 2 473 884 грн за вчинення ним дій в інтересах злочинної організації з використанням його службового становища щодо організації роботи та прийняття рішень виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також впливу на депутатський корпус та членів постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин Одеської міської ради, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

08 грудня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, детектив у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів та у разі його засудження до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави, а застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. При цьому, з огляду на тяжкість, суспільну небезпеку та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, детектив вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 9700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 25 113 300 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Такий розмір застави детектив не вважає непомірним для підозрюваного ОСОБА_4 .

Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутності правових підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також вказали на відсутність у клопотанні обґрунтування щодо неможливості застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, як і щодо розміру застави та просили у разі застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу вигляді застави, визначити її розмір до 300 розмірів прожиткового мінімуму. Крім того, сторона захисту вказала на недоречність встановлення підозрюваному обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю, враховуючи наявні проблеми з електропостачанням, зв`язком, інтернетом, займану ОСОБА_4 посаду та перебування його в лавах Збройних сил України. У зв`язку із загостренням військової агресії та постійними ракетними обстрілами, проблемами з електропостачанням, водопостачанням, водовідведенням та отепленням, що може призвести до вимушеного залишення підозрюваним разом з родиною м. Одеси для переїзду до іншої області, сторона захисту також вважає обов`язок не залишати м. Одесу таким, що може набути статусу загрози життю та здоров`ю ОСОБА_4 та його родини.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 грудня 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000057 розпочато 22 лютого 2022 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України, складено та вручено підозрюваному 08 грудня 2022 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України.

Отже, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри.

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначених вище кримінальних правопорушень, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.

Так, з аналізу доводів, викладених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні під час дослідження матеріалів, у жовтні 2021 року, після викриття і припинення діяльності очолюваної ОСОБА_14 злочинної організації, ОСОБА_10 і ОСОБА_9, які мають широкі зв`язки із представниками бізнесу, державної та місцевої влади в м. Одесі, прийняли рішення про фактичне перейняття сфери впливу очолюваної ОСОБА_14 злочинної організації, створення власної злочинної організації і встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради для впливу на прийняття її службовими особами та депутатами необхідних рішень, а також вчинення або не вчинення такими особами дій з використанням свого службового становища та владних повноважень. Так, не пізніше жовтня 2021 року ОСОБА_10 і ОСОБА_9, з метою швидкого збагачення та накопичення коштів, здобутих злочинним шляхом, їх розподілу між іншими особами, які будуть задіяні у злочинній діяльності, розпочали активні умисні дії щодо налагодження контактів між учасниками раніше діючої злочинної організації, очолюваної ОСОБА_14, підшукання нових учасників для власної злочинної організації та визначення напрямів її діяльності.Одним із напрямів такої діяльності ОСОБА_10 і ОСОБА_9 визначили одержання службовими особами Одеської міської ради неправомірної вигоди для членів злочинної організації від суб`єктів господарювання, з якими виконавчі органи Одеської міської ради уклали або будуть укладені договори про закупівлю робіт за кошти бюджету Одеської міської територіальної громади. З метою реалізації зазначеного злочинного наміру, до участі в злочинній організації були залучені члени виконавчого комітету, заступники міського голови та керівники виконавчих органів Одеської міської ради, які шляхом зловживання своїм службовим становищем мали створити умови, за яких суб`єкти господарювання для одержання бюджетних коштів за надані роботи чи послуги повинні були передати учасникам злочинної організації частину цих коштів у розмірі 10% у вигляді неправомірної вигоди. Отже, метою створення і діяльності злочинної організації під керівництвом ОСОБА_10 і ОСОБА_9 було вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, які пов`язані із прийняттям Одеською міською радою, її службовими особами та депутатами рішень, вчинення та не вчинення дій з використанням службового становища і владних повноважень у сфері земельних правовідносин, містобудування, розпорядження бюджетними коштами в інтересах злочинної організації. Для ведення обліку коштів та іншого майна, здобутого злочинним шляхом у вигляді одержаної неправомірної вигоди від представників суб`єктів господарської діяльності, зацікавлених у прийняті Одеською міською радою рішень, а також їх накопичення та розподіл між учасниками злочинної організації, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 залучили ОСОБА_11, який перебував у їх підпорядковані у зв`язку із роботою у ТОВ «Вертекс Юнайтед», засновником та бенефіціарним власником якого є ОСОБА_10 . З листопада 2021 року до складу злочинної організації увійшов ОСОБА_12, який займає посаду першого заступника Одеського міського голови, член виконавчого комітету Одеської міської ради. Участь ОСОБА_12 у злочинній організації полягала у зловживанні ним своїм службовим становищем на користь заздалегідь визначених злочинною організацією суб`єктів господарської діяльності, які виявили намір здійснювати будівництво на земельних ділянках міста Одеси або вже зводять житлові будинки та досягають домовленостей із злочинною організацією щодо передачі неправомірної вигоди за прийняття Одеською міською радою рішень про надання земельних ділянок у користування і дозвільних документів на будівництво. Не пізніше листопада 2021 року до складу злочинної організації увійшов ОСОБА_4, який займає посаду виконувача обов`язків заступника Одеського міського голови - керівника апарату виконавчого комітету Одеської міської ради та ОСОБА_13, яка займає посаду заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - директора департаменту фінансів Одеської міської ради, член виконавчого комітету Одеської міської ради.

Зазначені твердження органу досудового розслідування зводяться до того, що у період з листопада 2021 року по теперішній час у місті Одеса сформувалася та діяла злочинна організація під керівництвом ОСОБА_10 і ОСОБА_9, до складу якої увійшли ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13 та інші особи, кожен із яких був готовий до виконання дій відповідно до узгодженого напрямку злочинної діяльності, пов`язаної з використанням повноважень Одеської міської ради. Сформована злочинна організація має чіткі ознаки ієрархічності, стійкості та спроможності до функціонування. ОСОБА_10 і ОСОБА_9, як організатори та керівники злочинної організації керували підготовкою і вчиненням злочинів, забезпечували фінансування витрат та організовували приховування протиправної діяльності злочинної організації, об`єднували дії інших співучасників, спрямовані на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, координуючи дії вказаних осіб, розподіляли обов`язки між членами злочинної організації.

ОСОБА_4 - керівник політичної партії «Довіряй Ділам», має авторитет у однопартійців та інших депутатів Одеської міської ради, сформований за рахунок досвіду роботи секретарем, головою постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин Одеської міської ради попереднього скликання, депутат цієї ради VIII (діючого) скликання, займає посаду виконувача обов`язків заступника Одеського міського голови - керівника апарату виконавчого комітету Одеської міської ради та є членом постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин, до компетенції якої входить розгляд та внесення на розгляд ради проектів рішень із питань земельних правовідносин, зокрема: про надання земельних ділянок в постійне користування у порядку, передбаченому законом, а також про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок в постійне користування юридичним особам в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.

Роль ОСОБА_4 у злочинній організації, за версією органу досудового розслідування, полягала у наступному: з використанням авторитету в депутатському корпусі Одеської міської ради та за рахунок коштів, що надавались йому керівниками злочинної організації, забезпечення позитивного голосування членами постійної комісії просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин Одеської міської ради щодо рішень з питань відведення земельних ділянок, які плануються для передачі у користування під будівництво заздалегідь визначеним суб`єктам господарської діяльності, які виявили намір здійснювати будівництво на земельних ділянках міста Одеси та досягли домовленостей із керівниками злочинної організації щодо надання неправомірної вигоди за прийняття рішень; забезпечення шляхом зловживання своїм службовим становищем на посаді в.о. заступника міського голови - керівника апарату Одеської міської ради підготовки засідань виконавчого комітету для прийняття визначених злочинною організацією рішень, якими вносяться зміни до бюджету міста Одеси з розподілу бюджетних коштів за головними розпорядниками цих коштів (зокрема, управління капітального будівництва та управління дорожнього господарства Одеської міської ради), встановлення тарифів на послуги з поводження побутовими відходами для споживачів міста Одеси, що створювали умови для реалізації визначених напрямів діяльності злочинної організації.

Як зазначає детектив, не пізніше листопада 2021 року ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_9 та за участю ОСОБА_11 досягли домовленості, що систематично щомісяця будуть надавати виконуючому обов`язки заступника Одеського міського голови - керівнику апарату виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 15 000 доларів США та у період з листопада 2021 року по серпень 2022 року вказані особи організували таке систематичне надання в загальному розмірі 2 473 884 грн за вчинення ОСОБА_4 дій в інтересах злочинної організації з використанням його службового становища щодо організації роботи та прийняття рішень виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також впливу на депутатський корпус та членів постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин Одеської міської ради, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Дослідивши обставини вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень та можливу роль ОСОБА_4 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України, в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, орган досудового розслідування посилається на те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжкими та передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 13 років з конфіскацією майна, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від суду. Детектив зазначив, що ОСОБА_4 має дійсні паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 08 червня 2015 року (дійсний до 08 червня 2025 року) та НОМЕР_4 від 08 квітня 2019 року (дійсний до 08 квітня 2029 року). Відповідно до даних автоматизованої системи Державної прикордонної служби «АРКАН», ОСОБА_4 у період з грудня 2017 року по листопад 2022 року 19 разів вибував за межі України, у тому числі у період воєнного стану виїжджав з України 20 листопада 2022 року та знаходився за її межами до 24 листопада 2022 року. Отже, на переконання детектива, ОСОБА_4, з використанням службового становища, має можливість під виглядом службового відрядження виїхати за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України. Зокрема, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 255 КК України, караєтьсяпозбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна, а ч. 3 ст. 369 КК України - карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю тверджень органу досудового розслідування (матеріали НСРД), саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_4, та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема наявністю у підозрюваного паспортів громадянина України для виїзду за кордон; можливість залишати територію України у зв`язку із службовими відрядженнями, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні

Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, детектив вказав, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі під час досудового розслідування, використовуючи свій авторитет, матеріальні ресурси та сформовані особисті стосунки, матиме можливість впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Так, на переконання детектива, ОСОБА_4, який наділений повноваженнями надавати вказівки та розпорядження підлеглим працівникам апарату виконавчого комітету та вчиняти інші дії з використанням службового становища, може чинити тиск на свідків шляхом ініціювання звільнення посадових осіб Одеської міської ради, їх підкупу або іншим чином впливати на надання свідками правдивих і об`єктивних показань. Крім того, ОСОБА_4 має авторитет у однопартійців та інших депутатів Одеської міської ради, з використанням якого також може впливати на вказаних осіб, перешкоджаючи всебічному, повному та неупередженому досудовому розслідуванню.

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим та не перешкоджатиме виконанню його повноважень в майбутньому.

Щодо ризику знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Зі змісту клопотання, вказаний ризик існує з урахуванням наявних повноважень ОСОБА_4 на займаній посаді в.о. заступника Одеського міського голови - керівника апарату виконавчого комітету Одеської міської ради, з використанням яких він має можливість приховувати, змінювати або знищити документи діяльності виконавчого комітету, а також документи постійної комісії питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин Одеської міської ради у зв`язку з перебуванням у її складі.

Слідчий суддя приймає до уваги та враховує наведені доводи, а тому визнає спроможним ризик знищення або спотворення з боку підозрюваного документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи заявлений ризик, детектив у клопотанні посилається на те, що ОСОБА_4 вступив до злочинної організації, погодившись вчиняти злочини з використанням службового становища та владних повноважень, а тому, на думку детектива, є достатні підстави вважати, що він буде продовжувати свою злочинну діяльність відповідно до напрямків, визначених керівниками злочинної організації.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 є підозрюваним у іншому кримінальному провадженні №42017000000001097 від 10 квітня 2017 року, яке розслідується також НАБУ за ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.1 ст.255 КК України та стосується можливої діяльності злочинної організації на території м. Одеси з листопада 2015 року під керівництвом іншої особи - ОСОБА_15, а тому доводи детектива в цій частині є спроможними, а зазначений ризик - існуючим.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 49-річного віку, є громадянином України, одружений, займає посаду в.о. заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради - керуючого справами виконавчого комітету Одеської міської ради (депутат Одеської міської ради 8 скликання), має міцні соціальні зв`язки в м. Одесі, є добровольцем ОМТГ «Муніціпальна Варта Одеси», займає посаду секретаря Одеського міського оперативного штабу. Крім того, надані слідчому судді відомості дозволяють охарактеризувати майновий стан ОСОБА_4 як середній, оскільки, згідно з даними його декларації за 2020 рік, його сукупний дохід складає 530 177 грн, а його дружини - 489 897 грн; згідно з відомостями ДРФО, ОСОБА_4 за 2021 та 2022 роки одержав доходи у загальному розмірі 858 319 грн, а дружина - 550 447 грн; на банківських рахунках ОСОБА_4 розміщено 207724 грн, 29 232 доларів США, 5193 Євро, а також у готівці 100 000 грн, 38200 доларів США, у дружини на банківських рахунках - НОМЕР_2 грн та готівкою 150 000 грн та 27000 доларів США. Крім того, у власності ОСОБА_4 та його сім`ї знаходяться три земельні ділянки у Вінницькій області, дві квартири у м. Одесі, житловий будинок у Вінницькій області.

Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий (відсутні відомості), відносно нього застосований запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні №42017000000001097 від 10 квітня 2017 рокуу вигляді застави в розмірі 19 920 000 (дев`ятнадцять мільйонів дев`ятсот двадцять тисяч) гривень.

Крім того, слідчий суддя враховує наявні докази про можливе вчинення ним кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та караються, зокрема позбавленням волі на строк до тринадцяти років.

Слідчий суддя враховує ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу, а тому можливість та необхідність його застосування потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Аналізуючи викладене вище, враховуючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжкими злочинами і передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків або сторони кримінального провадження та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

До того ж, вагомим є той факт, що всі особи, які можуть бути учасниками злочинної організації на даний час органом досудового розслідування ще не встановлені.

Враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінальних правопорушень, у яких підозрюється особа, і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 368 КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Щодо розміру застави

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 цей вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

У клопотанні детектив, посилаючись на майновий стан підозрюваного та обставини кримінального правопорушення, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив методику визначення розміру застави, зокрема ним було зазначено, що зафіксований органом досудового розслідування розмір переданої ОСОБА_4 неправомірної вигоди склав 2 473 884 грн, тож при визначенні розміру застави прокурор помножив розмір переданої суми на 10.

На думку слідчого судді, запропонована прокурором методика, як і визначений ним розмір застави не відповідає якості зібраних матеріалів (відкритих) на цій стадії розслідування та не враховує інші суттєві обставини, які б дозволяли слідчому судді вести мову про наявність виключних випадків, які дозволяють призначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено ч.5 ст.182 КПК України.

Зокрема, при визначенні розміру застави та застосуванні окресленої методики прокурором не було враховано та скориговано остаточний результат з урахуванням наступних обставин:

-відносно ОСОБА_4 діє застава в розмірі 19 920 000 (дев`ятнадцять мільйонів дев`ятсот двадцять тисяч) гривень у кримінальному провадженні №42017000000001097 від 10 квітня 2017 року (зі слів прокурора зупиненому), розмір якої, безсумнівно, стримує підозрюваного від бажання переховування, у тому числі і в цьому провадженні;

-факти можливого отримання/передачі неправомірної вигоди службовими особами Одеської міської ради, у тому числі ОСОБА_4, доводяться виключно зафіксованими розмовами і не підтверджуються іншими доказами на цій стадії розслідування;

-жоден зі складів злочинів проти власності, які передбачені VI розділом КК України і посилання на які містяться у клопотанні та у пред`явленій підозрі, не інкримінуються ОСОБА_4, іншим підозрюваним;

-одночасне перебування службових осіб Одеської міської ради, у тому числі ОСОБА_4, в складі злочинної організації та отримання ними неправомірної вигоди, як службовими особами. Тобто, органу досудового розслідування необхідно визначитися, або службові особи виконують певні дії в інтересах організації самостійно/разом з іншими її учасниками шляхом використання службового становища і на їх потенційне сприяння розраховує уся організація та окремі її члени (ч.3 ст.255 КК України), або службова особа одержує неправомірну вигоду без участі у злочинній організації (ч.4 ст.368 КК України).

Підсумовуючи, вирішуючи питання щодо розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового і соціального стану підозрюваного ОСОБА_4, тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно визначити максимально можливий розмір застави, який передбачений законодавцем для злочинів відповідної тяжкості - у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн.

Визначений розмір застави, на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.

Слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є виправданим на даній стадії кримінального провадження - викриття вчиненого кримінального правопорушення, а в подальшому, в ході встановлення нових обставин кримінального правопорушення такий розмір може бути переглянутим з огляду на ці обставини з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити заявлені детективом вимоги в частині, що стосується встановлення підозрюваному ОСОБА_4 обов`язку не відлучатися із населеного пункту (міста Одеси) без дозволу детектива, прокурора або суду та носити електронний засіб контролю, збалансувавши при цьому інтереси підозрюваного та органу досудового розслідування шляхом зобов`язанняОСОБА_4 повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про кожне відлучення з Одеської області і зміну свого місця проживання та відхилення обов`язку носити електронний засіб контролю.

Отже, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000057, прокурора або суду; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про кожне відлучення з Одеської області та зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з підозрюваними щодо обставин кримінального провадження №52022000000000057: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також свідками: членами виконавчого комітету Одеської міської ради - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ; членами постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин - ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 ; посадовими особами Одеської міської ради: ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ; ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 ; власниками та керівниками суб`єктів господарської діяльності: КП «Будова» (код за ЄДРПОУ 22484783), ТОВ «Автомагістраль - Південь» (код за ЄДРПОУ 34252469), ТОВ «БВК «ПИК_СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 34506313), ТОВ «Євродор» (код за ЄДРПОУ 33387560), ТОВ «СК Автострой» (код за ЄДРПОУ 37477703), ТОВ «Еко-Ренесанс» (код за ЄДРПОУ 32088992), ТОВ «Кліар-Сіті» (код за ЄДРПОУ 30586931), ТОВ «ТВ-Серрус» (код за ЄДРПОУ 32088992); здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Дана ухвала була виготовлена та внесена з запізненням до Єдиного державного реєстру судових рішень через віроломну війну рф в України і запровадження воєнного стану (повітряні тривоги, відсутність світла, комендантська година тощо) та вимушеним пошуком слідчим суддею балансу між потребами проведення невідкладних слідчих дій у різних кримінальних провадженнях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч.4 ст. 368 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн (сімсот сорок чотири тисячі триста грн).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1)прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000057, прокурора або суду;

2)повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про кожне відлучення з Одеської області та зміну свого місця проживання;

3)утримуватись від спілкування з підозрюваними щодо обставин кримінального провадження №52022000000000057: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також свідками: членами виконавчого комітету Одеської міської ради - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ; членами постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин - ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 ; посадовими особами Одеської міської ради: ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ; ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 ; власниками та керівниками суб`єктів господарської діяльності: КП «Будова» (код за ЄДРПОУ 22484783), ТОВ «Автомагістраль - Південь» (код за ЄДРПОУ 34252469), ТОВ «БВК «ПИК_СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 34506313), ТОВ «Євродор» (код за ЄДРПОУ 33387560), ТОВ «СК Автострой» (код за ЄДРПОУ 37477703), ТОВ «Еко-Ренесанс» (код за ЄДРПОУ 32088992), ТОВ «Кліар-Сіті» (код за ЄДРПОУ 30586931), ТОВ «ТВ-Серрус» (код за ЄДРПОУ 32088992).

4)здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 15 лютого 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а внесення застави за ухвалою слідчого судді є його правом, яке не обумовлюється ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Також заставодавцю роз`яснити, що у разі внесення застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1