- Головуючий суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В.
справа № 991/6381/22
провадження № 1-кс/991/6406/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«16» грудня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року стосовно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Лесківка Богодухівського р-ну Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання прокурора
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування,постановою судді Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_8 від 08 вересня 2022 року у справі №552/2083/22 ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В подальшому, у фігурантів цього кримінального провадження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник злочинний умисел на пособництво ОСОБА_9 у наданні неправомірної вигоди судді Полтавського апеляційного суду за вчинення ним дій в інтересах ОСОБА_9 з використанням наданої йому влади та службового становища, зокрема скасування зазначеної вище постанови судді Київського районного суду м. Полтави. Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вирішили залучити до скоєння кримінального правопорушення адвоката ОСОБА_4, який, як їм було відомо, підтримував дружні відносини із суддями Полтавського апеляційного суду. 08 вересня 2022 року під час телефонної розмови ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_4 прийняти участь у скоєнні кримінального правопорушення, на що останній надав свою згоду.09 вересня 2022 року ОСОБА_10 повернув ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 1800 доларів США, одержані як неправомірна вигода для суддя Київського районного суду м. Полтави, при цьому запропонував ОСОБА_9 подати апеляційну скаргу, за задоволення якої надати неправомірну вигоду судді Полтавського апеляційного суду. Для реалізації цього злочинного умислу, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вирішили залучити до скоєння кримінального правопорушення адвоката ОСОБА_4, який, як було їм відомо, підтримував дружні відносини із суддями Полтавського апеляційного суду, в зв`язку з чим 08 вересня 2022 року ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_4 прийняти участь у скоєнні кримінального правопорушення, на що останній надав свою згоду. 13 вересня 2022 року ОСОБА_10, діючи спільно з ОСОБА_11 і ОСОБА_4, подав до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, а 29 вересня 2022 року повідомив ОСОБА_9, що апеляційна скарга потрапила на розгляд судді ОСОБА_12, а для її задоволення необхідно до 30 вересня 2022 року передати неправомірну вигоду у сумі 1800 доларів США, яка буде надана судді ОСОБА_12 . 21 жовтня 2022 року ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9 про необхідність невідкладно надати грошові кошти, оскільки з суддею ОСОБА_12 вже досягнуто домовленості, а 24 жовтня 2022 року повідомив про необхідність передати частину неправомірної вигоди. 26 жовтня 2022 року ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США та повідомив, що решту неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США потрібно передати не пізніше 10 або 11 листопада 2022 року, а на наступний день підтвердив саме 10 листопада 2022 року. У період з 26 жовтня 2022 року по 07 листопада 2022 року ОСОБА_10 передав ОСОБА_11, який у свою чергу передав ОСОБА_4 грошові кошти, раніше отримані від ОСОБА_9 як частину неправомірної вигоди у сумі 300 доларів США для їх подальшого надання судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_12, а 10 листопада 2022 року ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 1500 доларів США як другу частину неправомірної вигоди та передав їх ОСОБА_11, який 11 листопада 2022 року передав грошові кошти у сумі не менше 1000 доларів США ОСОБА_4 для подальшого їх надання судді ОСОБА_12 за скасування постанови. 14 листопада 2022 року у ході телефонного спілкування ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11, що погодив із суддею ОСОБА_12 скасування постанови судді першої інстанції. У подальшому, у зв`язку із обставинами, які не залежали від воді ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_4, останні не виконали взяті на себе зобовязання щодо передачі судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_12 отриманої від ОСОБА_9 неправомірної вигоди.
При цьому, детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 зі свого боку виконали усі дії, які вважали необхідними для реалізації спільного злочинного умислу, направленого на пособництво ОСОБА_13 надати неправомірну вигоду, однак злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
13 грудня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, детектив у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.
Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави. При цьому, з огляду на тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, детектив вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Такий розмір застави детектив не вважає непомірним для підозрюваного ОСОБА_4 .
Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Позиція сторін у судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти запропонованого розміру застави не заперечували, вважаючи, що він в достатній мірі забезпечить виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків. При цьому, сторона захисту вважає правильним вираховувати 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з урахуванням його розміру, встановленого станом на 01 січня 2022 року. Адвокат, заперечуючи проти встановлення ОСОБА_4 зобов`язання носити електронний засіб контролю, послався на його стан здоров`я та необхідність лікування в м. Києві, а також вказав на попередню належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 грудня 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000196 розпочато 28 липня 2022 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, складено та вручено підозрюваному 13 грудня 2022 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України.
Отже, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені долучені до клопотання матеріали та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.
Так, з аналізу доводів, викладених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні під час дослідження матеріалів, зі змісту протоколів допиту свідка ОСОБА_13 від 28 липня, 19 серпня, 02 вересня, 02 вересня, 15 вересня, 14 жовтня, 21 жовтня, 26 жовтня, 4 листопада, 11 листопада, 18 листопада 2022 року, номер телефону, який працівник поліції, зі слів ОСОБА_13, надав йому для вирішення питання щодо уникнення відповідальності, належав помічнику адвоката ОСОБА_11, який потім неодноразово спілкувався з ним по телефону та наполягав на зустрічах і наданні визначеної ним суми грошових коштів для передачі судді, а також домовився про зустріч з адвокатом ОСОБА_10, який буде представляти його інтереси в суді, та передав йому контакти останнього. При цьому, адвокат ОСОБА_10 зазначив свідку про крайній строк передачі грошових коштів судді. Також, він повідомив свідку, що суддя районного суду все ж таки притягнув його до адміністративної відповідальності та вказав на можливість вирішення цього питання в апеляційній інстанції за туж саму суму грошових коштів. В подальшому зазначений адвокат повідомив свідку, що апеляційна скарга потрапила на розгляд «головному» в Полтавському апеляційному суді (суддя ОСОБА_12 ), і тому у справі «все буде добре». З розмови стало зрозуміло, що вказаний адвокат чи хтось з його знайомих безпосередньо спілкується з суддею, оскільки було зазначено, що «там уже все домовлено», а потім цей адвокат повідомив, що особисто не знайомий з суддею, а з ним спілкується якийсь «дядя». Під час подальшого спілкування ОСОБА_10 сказав, що для «позитивного» вирішення справи в Полтавському апеляційному суді залишилось тільки передати гроші «надьожній» людині, яка потім буде «займатися», тобто, як зрозумів свідок, передасть гроші судді. ОСОБА_10 також повідомив про необхідність передачі йому «передоплати», розмір якої після деяких обговорень склав 300 доларів США, що в подальшому були передані йому під час особистої зустрічі для передачі людині, яка буде йти до судді Полтавського апеляційного суду. Пізніше цей адвокат вказав на необхідність передачі другої частини коштів для судді 10 листопада 2022 року, а також зазначив, що після зустрічі він комусь повідомить, як зрозумів свідок, можливо «дяді», який спілкується з суддею, що все нормально, тобто, що свідок вже передав першу частину грошей для судді та готовий передати іншу. 10 листопада 2022 року свідок зустрівся з ОСОБА_10 та передав йому раніше вручені йому цього дня детективами НАБУ грошові кошти в сумі 1500 доларів США, а 15 листопада 2022 року цей адвокат зателефонував йому і повідомив, що «рішення хороше». 17 листопада 2022 року в приміщенні Полтавського апеляційного суду свідок отримав копію постанови судді цього суду, якою скасовано рішення Київського районного суду м. Полтави щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи дослідженні в судовому засіданні відомості, в тому числі ті, що зафіксовані в протоколах НСРД, не вирішуючи при цьому питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в досліджених матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, в межах даного кримінального провадження.
Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження
У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, орган досудового розслідування посилається на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, при чому, відповідно до ст.ст. 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Детектив також зазначив, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, при цьому, враховуючи вік ОСОБА_4, на нього не поширюються обмеження щодо виїзду за кордон, запровадженні у зв`язку із введенням воєнного стану на території України. На думку детектива, вказане свідчить про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого корупційного злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності, перераховування від органів досудового розслідування та суду.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю тверджень органу досудового розслідування (матеріали НСРД), саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінуються ОСОБА_4, та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема наявністю у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон; можливістю залишати територію України у зв`язку із досягненням віку, з якого на особу не поширюються обмеження щодо виїзду за кордон у зв`язку із введенням воєнного стану, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні
Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, детектив вказав, що ОСОБА_4, в силу своєї професійної діяльності, здобув значний авторитет та широке коло знайомств серед працівників правоохоронних і судових органів, а також адвокатів. Використовуючи свої зв`язки, ОСОБА_4 може як особисто, так і опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Зокрема, про такі зв`язки, за твердженням прокурора, свідчать факти його дружнього спілкування із головою Полтавського апеляційного суду, а також проведені під час досудового розслідування НСРД та вилучені під час обшуків речі і документи, що вказують на можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема отримання неправомірної вигоди для передачі судді Полтавського апеляційного суду, що потребує проведення значного обсягу слідчих дій та допиту ряду свідків, вплив на яких ОСОБА_4 може призвести до зміни свідчень або взагалі відмови свідків від дачі показань.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим та не перешкоджатиме виконанню його професійній діяльності в майбутньому.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Зі змісту клопотання, вказаний ризик існує з урахуванням того, що під час документування вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення зафіксовано передачу особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, фігурантам кримінального провадження грошових коштів загальною сумою 1 800 доларів США, як предмету неправомірної вигоди. У ході проведення обшуків віднайдено та вилучено лише частину неправомірної вигоди у сумі 1 000 доларів США. До теперішнього часу місцезнаходження 800 доларів США не встановлено. Вказані грошові кошти є речовими доказами та мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи значний досвід адвокатської діяльності, обізнаність із методами роботи правоохоронних органів, ОСОБА_4 може вчиняти дії, направлені на знищення та спотворення частини грошових коштів у сумі 800 доларів США, які передавались як неправомірна вигода, однак не були віднайдені та місцезнаходження яких на даний момент невідоме.
Слідчий суддя приймає до уваги та враховує наведені доводи, а тому визнає спроможним ризик знищення або спотворення з боку підозрюваного документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час вирішення питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 67-річного віку, є громадянином України, одружений, займається професійною адвокатською діяльністю (свідоцтво №048, видане Полтавською обласною КДКА 27 липня 1993 року), має міцні соціальні зв`язки в м. Полтаві. Крім того, слідчий суддя враховує надані прокурором відомості стосовно того, що з 1998 року по 2022 року ОСОБА_4 отримавдоходи у загальній сумі 1 455 674 грн, а його дружина - 430 266 грн. Сім`я ОСОБА_4 володіє трьома земельними ділянками, житловим будинком загальною площею 191 кв.м. у Полтавській області, квартирою із паркінгом загальною площею 104,3 кв.м. та будинком у м. Полтаві, а також автомобілем Toyota Camry 2016 року випуску (орієнтована вартість такого автомобіля 15000 доларів США).
Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних матеріалів щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень в цілому і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
Враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків або сторони кримінального провадження та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
Зі змісту ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 цей вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.
У клопотанні детектив та в судовому засіданні прокурор просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, на їх думку, в межах, визначених ст. 182 КПК України щодо вчинення тяжкого злочину, що за їх підрахунками становить 214 720 грн (з розрахунку прожиткового мінімуму станом на 01 грудня 2022 року - 2 684 грн).
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового і соціального стану підозрюваного ОСОБА_4, тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що запропонована органом досудового розслідування сума 214 720 грн є прийнятною за наведених вище обставин. При цьому, слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту, що суму застави необхідно обраховувати виходячи із розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2022 року (2 481 грн), 80 розмірів якого відповідно становитиме 198 480 грн.
Втім, оскільки, на думку слідчого судді, застава у сумі 214 720 грн не буде занадто надмірною та неспівмірною, факт чого в судовому засіданні підтвердив сам ОСОБА_4, та буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, то слідчий суддя вважає за можливе в даному випадку встановити її саме в такому розмірі, що перевищує визначений ч. 5 ст. 182 КПК України.
Визначений розмір застави, на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
Слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є виправданим на даній стадії кримінального провадження - викриття вчиненого кримінального правопорушення, а в подальшому, в ході встановлення нових обставин кримінального правопорушення такий розмір може бути переглянутим з огляду на ці обставини з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатись з Полтавської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Дана ухвала була виготовлена та внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень із запізненням через віроломну війну рф в України і запровадження воєнного стану (повітряні тривоги, відсутність світла, комендантська година тощо) та вимушеним пошуком слідчим суддею балансу між потребами проведення невідкладних слідчих дій у різних кримінальних провадженнях.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять грн).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
1)прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
2)не відлучатись з Полтавської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4)утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими підозрюваними;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
6)носити електронний засіб контролю;
Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 16 лютого 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а внесення застави за ухвалою слідчого судді є його правом, яке не обумовлюється ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Також заставодавцю роз`яснити, що у разі внесення застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1