- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/6484/22
Провадження 1-кс/991/6511/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м. Севан Республіки Вірменія, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200,00 грн., з покладенням на підозрюваного, наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, серед яких злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна ;
- наявні ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється;
-застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з доводами прокурора, підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України є необґрунтованою та не підтверджується доданими до клопотання стороною обвинувачення доказами, а зазначені детективом у клопотанні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є лише припущеннями детектива та в дійсності відсутні. Сторона захисту зауважила, що в клопотанні не зазначено та не наведено реальних аргументів та доказів існування таких ризиків, а також доказів на підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, на підставі чого просили відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до ОСОБА_5 . Окрім того стороною захисту зауважено, що на даний час до ОСОБА_5 не застосованого жодного запобіжного заходу в тому числі не покладено на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та зокрема носіння електронного засобу контролю, однак незважаючи на це ОСОБА_5 належним чином виконує процесуальні обов`язки, жодним чином не ухиляється від їх виконання та постійно перебуває в межах досяжності правоохоронних органів навіть без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав наведені захисником доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Зазначив, що розмір застави, який просить застосувати до нього детектив є непомірним для нього, з огляду на його майновий стан.
Слідчий суддя, дослідивши клопотанням про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4)обґрунтованість розміру застави.
Під час судового розгляду встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України.
Згідно матеріалів клопотання кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №72 від 13.02.2012 ОСОБА_7 було призначено на посаду директора Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси»), юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, код ЄДРПОУ 20077743 (далі - ДП «Укрекоресурси»).
Відповідно до статуту ДП «Укрекоресурси», затвердженого Кабінетом Міністрів України, директор Підприємства призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України. Директор Підприємства несе персональну відповідальність за стан справ та діяльність Підприємства, за повноту та своєчасну сплату податків і зборів (інших обов`язкових платежів) до бюджету, складання, погодження, затвердження відповідно до вимог законодавства і виконання річних та з поквартальною розбивкою планів підприємства.
Таким чином, ОСОБА_7 обіймав посаду на державному підприємстві, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою вказаного підприємства. Перебуваючи на посаді директора ДП «Укрекоресурси» у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння коштами державного підприємства шляхом оплати завищеної вартості та прийняття товарів неналежної якості, що поставлятимуться державному підприємству нібито на виконання договору. З цією метою у вересні 2012 року ОСОБА_7 вступив у злочинну змову із ОСОБА_8 на протиправне заволодіння грошовими коштами державного підприємства та спільно розробили план його вчинення, відповідно до якого він, як керівник державного підприємства мав організовувати підписання всіх необхідних документів, що необхідні для забезпечення перерахування державних коштів, а ОСОБА_8 мав із залученням інших осіб організувати через підконтрольну юридичну особу постачання за завищеною вартістю товарів неналежної якості під виглядом виконання договору, а також забезпечити обготівкування привласнених грошових коштів державного підприємства для розподілу між співучасниками злочину.
На реалізацію злочинного плану директор ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_7 24.09.2012 видав доручення на організацію закупівлі автоматів з прийому використаної тари (далі - фандоматів) в кількості 100 шт.
В свою чергу, ОСОБА_8 виконуючи свою роль, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді заволодіння коштами державного підприємства, з метою прикриття протиправних дій та ухилення від відповідальності залучив до вчинення злочину свого племінника ОСОБА_5, а саме до заснування та керівництва підприємством, що нібито постачатиме на адресу державного підприємства товари. Розуміючи, що ОСОБА_5 на той час не мав досвіду ведення підприємницької діяльності, згідно досягнутих домовленостей фактичне керівництво підприємством здійснював ОСОБА_8 .
Для забезпечення обготівкування коштів через ряд підконтрольних рахунків ОСОБА_8 залучив ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також належне останньому ТОВ «Компанія Ірол». При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повинні були передати отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які б розподілили між учасниками злочину.
Таким чином, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 вступили у попередню злочинну змову на заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси».
На виконання злочинного плану та вказівок ОСОБА_8 . 09.10.2012 ОСОБА_5 заснував ТОВ «Віар Плюс», юридична адреса: 03680, місто Київ, вул. Виборзька, 99, ЄДРПОУ 38419900, основною метою підприємства було постачання обладнання для збирання вторинної сировини.
Після цього, 01.11.2012 між ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «Віар Плюс», в особі директора ОСОБА_5 укладено договори купівлі-продажу №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити 100 фандоматів виробництва «RecycleTech» на загальну суму 17 344 807 грн.
Відповідно до специфікацій, які є невід`ємними частинами договорів купівлі-продажу фандоматів ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити державному підприємству фандомати виробника «RecycleTech», моделі МТ-500, приймальна здатність 1000 поліетиленових пляшок та 800 алюмінієвих банок.
При цьому фандомати МТ-500 виробляються виключно компанією «RecycleTech» на підставі патенту, що зареєстрований в США №US 8,851,265 B2 від 07.10.2014 підписаний заступником директора Бюро патентів і товарних знаків США Michelle K. Lee та який попередньо опублікований 05.07.2012.
Згідно п. 2.1. договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, передача товару покупцю здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В в присутності уповноважених представників сторін. Товар повинен бути переданий покупцеві до 31.12.2012. Відповідно п. 2.3 договорів при передачі товару сторони підписують акти приймання-передачі і видаткові накладні, в яких зазначається найменування обладнання, комплектність, кількість, ціна та вартість. Згідно із п. 4.3.1 договорів покупець має право вимагати від продавця передання йому товару в належному та придатному стані разом з усіма документами та приналежностями, а також відповідно до п. 4.3.2 вимагати заміни неякісного товару, а також товару який не відповідає умовам договорів, на інший, належної якості та відповідний умовам договорів, або пропорційного зменшення ціни у разі виявлення під час приймання товару будь-яких недоліків. Згідно із п.2.4 договорів при прийманні товару покупець має право оглянути його та перевірити роботоздатність, у разі виявлення будь-яких недоліків, невідповідності умовам договорів, вимогам законодавства, технічним характеристикам або умовам, які звичайно ставляться до даного виду товару, покупець повинен негайно повідомити про це продавця. В такому випадку представники сторін складають двосторонній акт про виявлене. У п. 2.4 договорів сторони домовились, що якщо покупець прийняв товар без його перевірки під час передачі, він в подальшому позбавляється права пред`являти продавцю будь-які претензії з приводу виявлених недоліків. Обов`язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцю та підписання сторонами акту приймання-передачі і видаткової накладної з обов`язковим зазначенням дати підписання (п. 2.6).
Загальна вартість товару за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 складала суму 17 344 807 грн. Вартість товару включає вартість усіх витрат, необхідних для експлуатації.
Згідно умов договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96 кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить по 28 одиниць на загальну вартість 4 856 546, 80 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 607 600 доларів США, по кожному договору.
Згідно договору від 01.11.2012 №№ 2-97, кількість фандоматів виробника «RecycleTech» становить 16 одиниць на загальну вартість 2 775 169,60 грн, в тому числі ПДВ, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день підписання договору є еквівалентом 347 200 доларів США.
Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договорів №№ 2-94, 2-95, 2-96 перший платіж - передоплата в розмірі 2 039 749,66 грн., але не менше еквіваленту 255 192 доларів США, здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору. Залишок товару в сумі 2 816 797,14 грн, але не менше еквіваленту 352 408 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.07.2013.
Відповідно до пунктів 3.4.1 та 3.4.2 договору № 2-97 перший платіж - передоплата в розмірі 1 165 571,23 грн., але не менше еквіваленту 145 824 доларів США здійснюється впродовж 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами Договору. Залишок товару в сумі 1 609 598,37 грн., але не менше еквіваленту 201 376 доларів США, сплачується покупцем щомісячно рівними частинами, але не менше розміру, визначеного в графіку розрахунків для кожного періоду, у період з 01.12.2012 до 31.06.2013.
Строк дії договорів встановлено до 01.08.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ними (пункт 8.2 договорів).
На виконання спільного плану щодо заволодіння коштами державного підприємства ОСОБА_7, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, відповідно до платіжних доручень №2087, №2088, №2089, №2090 від 07.11.2012 здійснив перерахування коштів державного підприємства 6 511 999,98 грн на рахунок ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 у ПАТ «Фінростбанк».
В свою чергу ОСОБА_8, реалізовуючи узгоджений злочинний план на заволодіння коштами державного підприємства, з метою створення видимості виконання договірних зобов`язань знайшов фандомати, які продавала американська компанія «Alpha Holdings Group Inc.», за значно нижчою ціною. При цьому, характеристики фандоматів «Alpha Holdings Group Inc.» не відповідали умовам передбаченим договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.
Реалізовуючи злочинний замисел, 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» в особі директора ОСОБА_11 та ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_5 укладено контракт купівлі-продажу №170113. Відповідно до умов вказаного контракту «Alpha Holdings Group Inc.» зобов`язувалася продати ТОВ «Віар Плюс» автомати, призначені для приймання поліетиленових пляшок і/або алюмінієвих банок моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.» із приймальною здатністю 300 поліетиленових пляшок і/або 400 алюмінієвих банок.
Водночас, компанія «Alpha Holdings Group Inc.» не мала ділових відносин з виробником фандоматів моделі МТ-500 «RecycleTech», а фандомат моделі МТ-500 не був обладнанням «Alpha Holdings Group Inc.», в зв`язку з чим, компанія ніколи не здійснювала їх постачання.
Усвідомлюючи протиправність своїх дій та з метою створення видимості їх законності ОСОБА_8 домовився з представниками «Alpha Holdings Group Inc.» щодо продажу через посередника 100 фандоматів для ТОВ «Віар Плюс» за 100 000 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 790 000 грн. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_5 підшукали та домовились з представниками панамської компанії «Sonda Assets S.A.» щодо їх посередництва під час закупівлі фандоматів.
У період з 18.12.2012 по 21.12.2012 компанією «Sonda Assets S.A.» на виконання домовленостей із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перераховано отримані від ТОВ «Віар Плюс» кошти у сумі 100 000 доларів США, що до цього надійшли від ДП «Укрекоресурси», зі свого рахунку IBAN: НОМЕР_2 у банку AS «PrivatBank» на рахунок компанії «Alpha Holdings Group Inc.» № НОМЕР_3 у JPMorgan Chase Bank з призначенням «оплата по контракту продажу кіосків з переробки від 03.12.2012».
При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.
Водночас, реалізовуючи спільний злочинний задум, спрямований на привласнення коштів державного підприємства, ОСОБА_7 продовжив здійснювати оплати від імені державного підприємства за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.
Так, відповідно платіжних доручень від 20.12.2012 № 2476, 30.11.2012 № 189, від 30.11.2012 № 190, від 17.01.2013 № 254, від 24.01.2013 № 102, від 12.02.2013 № 287, від 12.03.2013 № 539, від 13.03.2013 № 542, від 14.03.2013 № 558, від 28.03.2013 № 381, 29.04.2013 № 820100, № 820101, № 820102, № 820103 ДП «Укрекоресурси» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» кошти на загальну суму 1 458 000 грн., як оплата за фандомати згідно договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97.
В той же час, ОСОБА_7 оплата здійснювалася незважаючи на невиконання умов договорів про поставку фандоматів до 31.12.2012.
Крім того, діючи за заздалегідь узгодженим злочинним планом на привласнення коштів державного підприємства, з метою створення видимості законності своїх дій та упередження обставин, що могли б їм завадити, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 домовились про внесення змін до договорів купівлі-продажу фандоматів в яких передбачити постачання товарів після повної оплати, а також збільшення вартості з урахуванням прирівняння до курсу долару США.
При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, та те, що збільшення вартості фандоматів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США є абсолютно безпідставним. Однак, бажаючи привласнити кошти державного підприємства та діючи всупереч інтересам служби підписав зміни до договорів купівлі-продажу.
Так, 05.06.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_7 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_12, що діяв за вказівками ОСОБА_8, додаткові угоди № 1 до договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, відповідно до яких було змінено порядок поставки товарів та його вартість, а саме, визначено, що поставка товару здійснюється протягом 2-х днів з моменту отримання ТОВ «Віар Плюс» повної оплати та збільшено ціну договорів в частині прирівняння до офіційного курсу долару США вартості товару на суму 900 000 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 2244, 2245, 2246 від 10.06.2013, № 29831 від 21.08.2013 ДП «Укрекоресурси» сплатило на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» в АТ «Фінросбанк» 920 000 грн за договорами від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96.
В подальшому, продовжуючи виконувати спільний злочинний план, з метою заволодіння усією сумою отриманих від державного підприємства коштів та не маючи наміру здійснювати реальну поставку фандоматів, 18.06.2013 ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_5 укладено кредитний договір з ПАТ «Фінростбанк» та отримано кредит у сумі 8 754 810,02 грн під заставу майнових прав на отримання оплати за договорами купівлі-продажу від 01.11.2012. Після чого, у період з 18.06.2013 по 20.06.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 3 576 726,8 грн.
В той же час, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_7 та бажаючи привласнити кошти державного підприємства, не планували здійснювати поставку фандоматів для ДП «Укрекоресурси». У зв`язку з чим, 27.06.2013 між ТОВ «Віар Плюс» в особі ОСОБА_5 та ПАТ «Фінростбанк» укладено додаткову угоду до кредитного договору від 18.06.2013, відповідно якої кредит забезпечується заставою товарів, а саме придбаними у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» фандоматами у кількості 100 одиниць.
При цьому, ОСОБА_5 достовірно розуміючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбало фандомати моделі Х5000 виробника «Alpha Holdings Group Inc.», підготував та надав до ПАТ «Фінростбанк» недостовірну балансову довідку ТОВ «Віар Плюс» від 27.12.2013 №2712/13/2 щодо наявності у ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, недостовірну складську довідку ТОВ «Віар Плюс» щодо місця зберігання 100 одиниць фандоматів моделі МТ-500, протокол №10 загальних зборів учасників ТОВ «Віар Плюс» від 26.06.2013 щодо передачі ПАТ «Фінростбанк» в заставу 100 одиниць фандоматів МТ-500, клопотання Голові Правління ПАТ «Фінростбанк» з пропозицією передачі в заставу цих фандоматів.
Згідно пункту 2.3.1 договору застави заставодавець зобов`язаний утримувати предмет застави належним чином, вживати всіх необхідних заходів для його збереження та не змінювати місцезнаходження предмета.
На виконання договору застави у Державний реєстр обтяжень рухомого майна 27.06.2013 внесено запис про накладення приватного обтяження №13768638 (реєстратор: ОСОБА_13, Одеська філія ДП «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України») на належне ТОВ «Віар Плюс» майно, а саме автоматизований приймальний комплекс «Фандомат» у кількості 100 одиниць. Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 усвідомлювали, що до погашення заборгованості перед ПАТ «Фінростбанк» ТОВ «Віар Плюс» не має права поставити фандомати ДП «Укрекоресурси».
Після цього, у період з 02.07.2013 по 12.07.2013 ПАТ «Фінростбанк» зараховано на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Віар Плюс» 5 178 083, 22 грн. Таким чином, ТОВ «Віар Плюс» акумулювали на своєму рахунку привласнені кошти державного підприємства у сумі 1 120 000 грн. та отримані кредитні кошти від ПАТ «Фінростбанк» у сумі 8 754 810 грн.
У подальшому кредитні кошти повернуті не були та рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2015 присуджено стягнути з ТОВ «Віар плюс» на користь ПАТ «Фінростбанк» відповідну заборгованість.
Для завезення фандоматів на територію України з метою прикриття своєї протиправної діяльності 18.06.2014 ТОВ «Віар Плюс» сплатили 1 764 800 грн за митне оформлення товарів на рахунок Київської міжрегіональної митниці.
При цьому, решта отриманих від ДП «Укрекоресурси» грошових коштів перераховані на рахунки підконтрольних юридичних осіб та в подальшому були привласнені учасниками злочину.
В подальшому впродовж червня 2013 року відповідно вантажно-митних декларацій придбані у компанії «Sonda Assets S.A.» фандомати ввезені на територію України через кордон з Республікою Польща.
Поруч з тим, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ТОВ «Віар Плюс» придбано фандомати моделі Х5000 виробництва «Alpha Holdings Group Inc.», діючи з метою реалізації злочинного плану спрямованого на привласнення коштів державного підприємства шляхом поставки обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу, використав підроблені документи в ході розмитнення придбаних фандоматів.
Зокрема, ОСОБА_5 надав до Київської регіональної митниці завідомо підроблені документи щодо придбання у компанії «Alpha Holdings Group Inc.» нібито фандоматів «RecycleTech» модель МТ-500, а саме: сертифікати походження, в яких було вказано модель фандоматів МТ-500; копію контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 між «Alpha Holdings Group Inc.» та ТОВ «Віар Плюс», де в специфікації - додатку №1 до контракту купівлі-продажу №1700113 від 17.01.2013 зазначено недостовірні відомості про виробника фандоматів - нібито компанія «RecycleTech», модель МТ-500; рахунки № НОМЕР_4 від 03.06.2013, №0.004 від 13.03.2013, №0.008 від 13.03.2013 із зазначенням поставки фандоматів МТ-500.
Перебуваючи у злочинній змові ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розуміли, що придбані фандомати не відповідають умовам договорів купівлі-продажу та перебувають у заставі, у зв`язку з чим не можуть бути поставлені на ДП «Укрекоресурси».
З огляду на викладене, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та не бажаючи настання відповідальності за них, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 домовились про незастосування жодних господарських санкцій між ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс». При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював той факт, що ТОВ «Віар Плюс» порушило низку умов договорів купівлі-продажу фандоматів, однак бажаючи продовжити заволодіння коштами державного підприємства не використав можливостей передбачених умовами договорів щодо відшкодування збитків та належного виконання договорів.
Так, ОСОБА_7 умисно використовуючи свої повноваження, як директор державного підприємства повинен був продовжити перерахування коштів на рахунки ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати за фандомати, а також забезпечити проведення безперешкодного прийому неякісних фандоматів своїми підлеглими для їх постановки на бухгалтерський облік в ДП «Укрекоресурси» та організувати подальшу передачу фандоматів на зберігання юридичній особі, підконтрольній ОСОБА_8 з метою збереження контролю ТОВ «Віар Плюс» над обтяженим майном.
Крім того, з метою прикриття своїх протиправних дій 27.12.2013 ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_7 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_12, який діяв за вказівками ОСОБА_8, додаткові угоди № 2 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 згідно з умовами яких було продовжено строк дії договорів до 31.12.2013, а також визначено, що ДП «Укрекоресурси» та ТОВ «Віар Плюс» не застосовуватимуть один до одного оперативно-господарських санкцій та відшкодування збитків за порушення умов договорів з моменту їх укладення 01.11.2012 до моменту закінчення строку їх дії.
З метою перерахування більшої частини коштів державного підприємства ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 діючи відповідно спільного злочинного задуму та з метою створення вигляду законності своїх дій вирішили, що придбані для ДП «Укрекоресурси» фандомати повинні бути поставлені на бухгалтерський облік державного підприємства незважаючи на їх технічний стан та невідповідність технічних характеристик умовам договорів.
З цією метою 09.12.2013 ОСОБА_7 підписав лист, на підставі якого ДП «Укрекоресурси» звернулось до ТОВ «Віар Плюс» стосовно необхідності розширення технічних характеристик фандоматів, а саме: дообладнання системою керування додатковими та розширеними функціями, у тому числі можливостями системи приймання платежів, а саме внесення платежів за стільниковий зв`язок, інтернет-доступ, телебачення, послуги банків, ЖКГ, товари за каталогами в інтернет магазинах, придбання квитків, здійснення грошових переказів; підключення додаткового обладнання: розширення СОМ портів, встановлення плати відеозахвату, до якої будуть підключені всі відеокамери; розширення функціоналу подрібнювача та сортувальника тари та встановлення швидкісного сканера з можливістю сканування багатомірних штрих кодів.
Діючи за спільним злочинним задумом, за вказівкою ОСОБА_8, ОСОБА_12 наступного дня, а саме 10.12.2013 підписав та направив лист про готовність ТОВ «Віар Плюс» дообладнати фандомати власними силами. При цьому, усі учасники злочинної схеми усвідомлювали, що фандомати не можуть бути дообладнані та поставлені на державне підприємство через накладення на них приватного обтяження № 13768638 згідно договору застави із ПАТ «Фінростбанк» та невідповідністю умовам договорів.
27.12.2013, ДП «Укрекоресурси» в особі директора ОСОБА_7 укладено з ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_12 додаткові угоди № 3 до договорів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, згідно з умовами яких ТОВ «Віар Плюс» зобов`язувалось поставити ДП «Укрекоресурси» фандомати та здійснити їх дообладнання з метою розширення функціоналу та забезпечення додаткової безпеки обладнання. Термін поставки та дообладнання фандоматів згідно додаткових угод визначено до 31.03.2014. Вартість дообладнання по чотирьох договорах визначено у сумі 4 310 000 грн.
В подальшому, ОСОБА_7 переслідуючи мету надання своїм діям законної форми та одночасно реалізовуючи злочинний умисел на привласнення коштів підприємства шляхом нанесення низки резолюцій надав вказівки: Юридичному департаменту ДП «Укрекоресурси» - надати довіреність уповноваженому представнику ДП (з працівників ІАЦ, визначити ОСОБА_14 ); Фінансово-економічному управлінню ДП «Укрекоресурси» - сплатити згідно графіку; Департаменту організації виробництва, ІАЦ ДП «Укрекоресурси» - спільно створити комісію з приймання обладнання та інші необхідні організаційно-правові заходи з приймання та забезпечити схоронність державного майна.
Наступного дня, 28.02.2014 ОСОБА_7 видав розпорядження № 16 про створення комісії з приймання фандоматів у ТОВ «Віар Плюс». До складу комісії було включено: голова комісії - начальник департаменту організації виробництва та орендних відносин ОСОБА_15, члени комісії: начальник інформаційно-аналітичного центру ОСОБА_14, заступник начальника інформаційного аналітичного центру - ОСОБА_16, головний фахівець відділу організації виробництва ОСОБА_17 .
Розпорядженням № 16 від 28.02.2014 директор підприємства ОСОБА_7 доручив комісії: забезпечити фіксацію технічного стану фандоматів та їх роботоздатності (в.т.ч. фотофіксацію) в акті огляду; здійснити приймання наявної кількості фандоматів, з обов`язковим відображенням в акті огляду (недоліків, пошкоджень, тощо). Юридичному департаменту доручив підготувати проект довіреності на ім`я начальника ІАЦ ОСОБА_14 з правом представляти інтереси підприємства під час підписання актів приймання-передачі фандоматів та подати на підпис Директору Підприємства. Начальнику ІАЦ доручив забезпечити приймання фандоматів та їх збереження.
В той же час, ОСОБА_7 повідомив окремим членам про створення комісії не ознайомлюючи зі змістом розпорядження, після чого вони виїхали для огляду фандоматів у день підписання розпорядження - 28.02.2014. Таким чином, ОСОБА_7 бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків в результаті своїх дій, створив передумови щоб члени комісії не розуміли яким чином їм потрібно оглянути фандомати, а також як відобразити результати огляду та в наслідок цього прийняли фандомати, які не відповідають умовам договорів купівлі-продажу.
Водночас, для досягнення злочинного умислу, спрямованого на приймання у ТОВ «Віар Плюс» обладнання, яке не відповідає умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та його оплати за рахунок коштів ДП «Укрекоресури», ОСОБА_7 уповноважив представляти інтереси ДП «Укрекоресурси» під час підписання актів приймання-передачі фандоматів не голову комісії, а одного з її членів, саме ОСОБА_14 .
Окрім того, на виконання вищевказаного, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_14 підписати видаткові накладні як один з документів щодо прийому фандоматів і прийняти таким чином фандомати. Також, розуміючи, що фандомати не відповідатимуть умовам договорів купівлі продажу, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_14, що його завданням буде прийняти фандомати по кількості, не залежно від результатів огляду комісією та перевірки їх технічного стану і роботоздатності. При цьому, щоб у ОСОБА_14 сформувалась думка про законність приймання фандоматів без їх належної перевірки, ОСОБА_7 переконав його, що фандомати будуть дообладнуватись відповідно до укладених додаткових угод № 3 до договорів купівлі-продажу, тому незалежно від висновку комісії по огляду фандоматів щодо відповідності обладнання умовам договорів купівлі продажу, необхідно підписати видаткові накладні для бухгалтерського обліку фандоматів.
Того ж дня, на виконання розпорядження директора ДП «Укрекоресурси» від 28.02.2014 № 16, члени комісії ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_14, ОСОБА_17 прибули до місця зберігання фандоматів за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинський, 5. Оглядом члени комісії виявили ознаки незаводського виробництва фандоматів, непридатність їх до використання та як наслідок невідповідність технічних характеристик специфікаціям до договорів. Вказане послугувало причиною того, що члени комісії відмовились підписувати акти приймання-передачі фандоматів та припинили подальшу перевірку фандоматів через її недоцільність.
Оглянуте комісією з приймання фандоматів обладнання не могло відповідати умовам договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, оскільки ТОВ «Віар Плюс» було придбано фандомати з технічними характеристиками, які не відповідали потребам державного підприємства.
Не зважаючи на висновки комісії з приймання фандоматів, керуючись вказівкою директора ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_7, 28.02.2014 ОСОБА_14 підписав видаткові накладні №№ РН-0000001, РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, надані йому ОСОБА_5 .
При цьому, директором ТОВ «Віар Плюс» ОСОБА_5 до вказаних видаткових накладних внесені завідомо недостовірні відомості про здійснення ним поставки нібито фандоматів МТ-500 виробництва компанії «RecycleTech», хоча насправді поставлялися фандомати іншого виробника та іншої моделі, що не відповідали умовам договорів із державним підприємством.
Розуміючи, що фандомати непридатні до використання та не відповідають умовам договорів купівлі-продажу ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_14 підписання договорів відповідального зберігання фандоматів з ТОВ «Рамена Інвест». 28.02.2014 ДП «Укрекоресурси» в особі ОСОБА_14 укладено з ТОВ «Рамена Інвест» в особі директора ОСОБА_18 договір відповідального зберігання. Таким чином, фандомати, які повинні були поставити за місцем знаходження ДП «Укрекоресурси» за адресою: м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, за вказівкою ОСОБА_7 були прийняті та передані на відповідальне зберігання підконтрольному ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ТОВ «Рамена Інвест» нібито для проведення дообладнання, однак фактично придбані фандомати повинні були там зберігатись невизначений термін.
ОСОБА_7 достовірно розуміючи, що кошти, перераховані ТОВ «Віар Плюс», привласнені, маючи корисливий мотив та здійснюючи необхідні дії для продовження заволодіння майном державного підприємства, здійснив подальше перерахування коштів державного підприємства, як оплату нібито за фандомати на рахунок ТОВ «Віар Плюс».
За платіжними дорученнями №820495, №820496, №820497, №820498, №820499, №820500, №820501, 820502 від 14.02.2014, №820656, №820657, №820658, №820659 від 03.03.2014, №820877, №820878, №820879, №820880 від 19.03.2014, №165, №166, №167, №168, №820903, №820904 від 21.03.2014, №821045, №821046, №821047, №821048 від 31.03.2014, №821272, №821273, №821274 від 15.04.2014 ДП «Укрекоресурси» перераховано на рахунок № НОМЕР_5 ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Кредит Оптима Банк» кошти у сумі 4 800 000 грн. за фандомати згідно договорів купівлі-продажу № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 від 01.11.2012, які в подальшому привласнили ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
В подальшому отриманими грошовими коштами державного підприємства група осіб заволоділа шляхом їх обготівкування через особисті рахунки та рахунки підконтрольних юридичних осіб.
Зокрема, діючи за попередньо узгодженим злочинним планом та маючи на меті приховати факт привласнення коштів державного підприємства для їх подальшого обготівкування та розподілу між учасниками злочинної схеми, ОСОБА_5, діючи за вказівкою ОСОБА_8, перерахував 1 211 300 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_6 в ПАТ «Фінростбанк» з призначенням «повернення безвідсоткової фінансової допомоги» на підставі платіжних доручень №1 від 19.02.2014 та №2 від 20.02.2014.
В свою чергу, директор ТОВ «Компанія Ірол» ОСОБА_10 з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_6 в ПАТ «Фінростбанк» перерахував кошти у сумі 120 000 гривень на рахунок безпосередньо ОСОБА_8 № НОМЕР_7 в ПАТ «Фінростбанк» на підставі платіжного доручення №79 від 19.02.2014, якими останній заволодів та розпорядився на власний розсуд.
Після цього, ОСОБА_10 перерахував решту коштів отриманих від ТОВ «Віар Плюс» з одного рахунку ТОВ «Компанія Ірол» на інший. На підставі платіжних доручень №83 від 03.03.2014, №84 від 06.03.2014 та №85 від 14.03.2014 кошти у сумі 1 091 000 гривень були перераховані з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_6 в ПАТ «Фінростбанк» на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк». В подальшому ОСОБА_10 перерахував кошти у сумі 1 090 400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на власний рахунок № НОМЕР_9 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №55 від 05.03.2014, №2 від 07.03.2014, №3 від 14.03.2014, №4 від 19.03.2014, №25 від 25.03.2014.
Окрім цього, усвідомлюючи незаконність походження коштів на рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_5 у ПАТ «Кредит Оптима Банк» та виконуючи дії з метою заволодіння ними, діючи згідно розробленого плану за вказівкою ОСОБА_8, ОСОБА_12 перерахував кошти у сумі 2 800 950 гривень на рахунок ОСОБА_10 № НОМЕР_9 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень № 11 від 11.03.2014, №12 від 14.03.2014, №13 від 20.03.2014, №14 від 21.03.2014, №15 від 21.03.2014, №16 від 24.03.2014, №17 від 02.04.2014, №18 від 18.04.2014, як фінансову допомогу.
Після чого, з вищезазначеного рахунку в ПАТ «Кредит Оптима Банк» ОСОБА_10 знято готівку у сумі 415 500 гривень та 3 176 285 гривень. Після обготівкування кошти були привласнені та розподілені між учасниками злочину.
Також, виконуючи дії з метою заволодіння коштами державного підприємства, виконуючи відведену роль, діючи за вказівкою ОСОБА_8, ОСОБА_12 із рахунку ТОВ «Віар плюс» перерахував кошти у сумі 754 700 гривень на рахунок ОСОБА_9 № НОМЕР_10 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» на підставі платіжних доручень №3 від 21.02.2014, №4 від 24.02.2014, як фінансову допомогу. Після чого кошти зняті готівкою у касі банку ОСОБА_9, привласнені та розподілені між учасниками злочину.
Всього за період з 07.11.2012 по 15.04.2014 із ДП «Укрекоресурси» на рахунки ТОВ «Віар Плюс» надійшло 13 689 999, 98 грн, які були привласнені через використання рахунків підконтрольних юридичних осіб та особисті рахунки учасників злочину.
Таким чином, як стверджує сторона обвинувачення, у результаті спільних злочинних дій ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 під виглядом виконання ТОВ «Віар плюс» договорів купівлі-продажу фандоматів від 01.11.2012 №№ 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 вчинили заволодіння грошовими коштами ДП «Укрекоресурси» на загальну суму 13 689 999, 98 грн, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
21.06.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України та 04.08.2022 йому повідомлено про зміну повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.366 КК України.
Таким чином ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України; у використанні завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: договором купівлі-продажу № 2-94 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500А на суму 4 856 546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу № 2-95 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500В на суму 4 856 546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу № 2-96 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 28 фандоматів МТ-500С на суму 4 856 546,80 грн. з ПДВ; договором купівлі-продажу № 2-97 від 01.11.2012 з додатками та додатковими угодами укладеним між ТОВ «Віар Плюс» та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною щодо закупівлі 16 фандоматів МТ-500D на суму 2 775 169,60 грн. з ПДВ; листом ТОВ «Віар Плюс від 27.02.2014 № 2702 щодо постачання та прийняття фандоматів, з відповідними резолюціями директора ДП «Укрекоресурси»; доповідною запискою від 22.01.2013 № 357/08 щодо непостачання ТОВ «Віар Плюс» фандоматів у строки передбачені договорами та необхідність проведення претензійно-позовної роботи; довіреністю від 28.02.2014 № 39 щодо надання ОСОБА_14, повноважень на підписання актів приймання-передачі фандоматів з ТОВ «Віар Плюс»; видатковими накладними від 28.02.2014 № РН-000001, РН-000002, РН-000003, РН-000004; договором відповідального зберігання № 1 від 28.02.2014 з додатками, укладеного між ДП «Укрекореусурси» та ТОВ «Рамена Інвест» відповідно до якого прийнято на зберігання фандомати; актами прийому-передачі на зберігання фандоматів від 28.02.2014 № 1, 2, 3, 4; листом ДП «Укрекоресурси» до ТОВ «Віар Плюс» від 09.12.2013 № 1589/011 щодо необхідності дообладнання фандоматів; листом-відповіддю ТОВ «Віар Плюс» без дати № 1245; листом-відповіддю ТОВ «Віар Плюс» від 11.12.2013; технічним завданням на проведення дообладнання фандоматів МТ-500; контрактом № 111-12 купівлі-продажу від 01.11.2012 між компанією Sonda Assets S.A. та ТОВ «Віар Плюс» з додатками та додатковими угодами щодо постачання 100 фандоматів МТ-500 загальною вартістю 1 650 000 доларів США; додатковою угодою № 1 до контракту № 111-12 щодо зміни постачальника, а саме постачатиме товар компанія «Alpa Holding Groupe Inc.»; додатковою угодою № 2 до контракту № 111-12 з додатком щодо зміни ціни контракту - зменшення до 1 100 000 доларів США; протоколом від 13.06.2013 № 9 щодо звернення до ПАТ «Фінростбанк» з клопотанням про надання кредиту в сумі 8 754 810,02 грн. та передачі у заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань заставу майнових прав на отримання оплати за договорами № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та 100також фандоматів МТ-500 у кількості 100 шт.; кредитним договором від 18.06.2013 № 70 КЛ/КРВ щодо надання ТОВ «Віар Плюс» кредиту 8 754 810,02 грн., з додатковою угодою № 1; договором застави товарів в обороті від 27.06.2013 № 70-Z-2; висновком експерта від 28.12.2016 № 11064/16-54 за результатами проведення судової комплексної комісійної товарознавчої експертизи відповідно до якого фандомати в кількості 100 шт. МТ-500А, МТ-500В, МТ-500С, МТ-500D не відповідають товарним характеристикам (умовам) зазначених у договорах № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97 та додатковим угодам до зазначених договорів вимогам стандартів та технічним умовам; висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 19.03.2020 № 6178/20-71, відповідно до якого за умови невідповідності поставленого товару умовам договорів купівлі-продажу від 01.11.2012 № 2-94, 2-95, 2-96, 2-97, розмір сплачених коштів на рахунок ТОВ «Віар Плюс» у розмірі 11 408 333,32 грн. без ПДВ, є втратою активів для ДП «Укрекоресурси»; показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_14 ; матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, що надійшли від компетентних органів Сполучених Штатів Америки; випискою з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Фінростбанк», відповідно до якої ДП «Укрекоресурси» перерахувало ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати фандоматів кошти загальною сумою 8 889 999,9 грн.; випискою з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Фінростбанк», відповідно до якої ТОВ «Віар Плюс» перерахувало 1 100 000 доларів США в якості оплати за контрактом №111-12 від 01.11.2012.; матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, що надійшли від компетентних органів Латвійської Республіки;; випискою з банківського рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_5 відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк», відповідно якої ДП «Укрекоресурси» перерахувало ТОВ «Віар Плюс» в якості оплати фандоматів кошти загальною сумою 4 800 000 грн. та подальшого їх перерахування на рахунки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ТОВ «Компанія Ірол»; випискою з банківського рахунку ОСОБА_9, № НОМЕР_10 відкритого в ПАТ «Кредит Оптима Банк», відповідно якої від ТОВ «Віар Плюс» на вказаний рахунок перераховано 754 700 грн.; випискою з банківського рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_6 відкритому в ПАТ «Фінростбанк» відповідно якої ТОВ «Віар Плюс» перераховано на вказаний рахунок 1 211 300 грн. Крім цього, з вказаного рахунку перераховано 120 000 грн. на рахунок ОСОБА_8 № НОМЕР_7 в АТ «Фінростбанк», а також 1 091 000 гривень на рахунок ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк»; випискою з банківського рахунку ОСОБА_10 № НОМЕР_9 відкритому в ПАТ «Кредит Оптима Банк», відповідно якої на рахунок ОСОБА_10 зараховано 1 090 400 грн. з рахунку ТОВ «Компанія Ірол» № НОМЕР_8 в ПАТ «Кредит Оптима Банк» та 2 800 950 грн. з рахунку ТОВ «Віар Плюс» № НОМЕР_5 відкритому в ПАТ «Кредит Оптима Банк»; актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП «Укрекоресурси») за період з 01.01.2012 по завершений місяць 2014 року №07-23/135 від 11.11.2014; іншими долученими до клопотання матеріалами провадження в їх сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_5 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Більшість доводів та заперечень сторони захисту зводиться до необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України. Однак досліджені та встановлені під час судового розгляду обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Поряд з цим слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми на даному етапі досудового провадження.
В той же час варте уваги те, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 від 29.06.2022 в рамках даного кримінального провадження та під час постановлення ухвал від 17.08.2022 та від 12.10.2022 про продовження строку тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2022 у справі №991/2069/22 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначено до 20.08.2022 включно, в межах строку досудового розслідування.
08.08.2022 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_20 було винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270.
17.08.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 на два місяці, тобто до 16.10.2022 включно, заборонивши останньому залишати місце свого проживання у нічний час доби, покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України на строк два місяці.
19.09.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 до шести місяців, тобто до 21.12.2022 включно.
12.10.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 на два місяці, тобто до 12.12.2022 включно, заборонивши останньому залишати місце свого проживання у нічний час доби, покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України на строк два місяці.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Таким чином сукупний строк тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 склав шість місяців.
Сторона обвинувачення під час судового розгляду наголошувала, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.
Так, зокрема у даному кримінальному провадженні необхідне проведення ряду слідчих та процесуальних дій. Детективом у клопотанні наголошено на необхідності проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону ОСОБА_7 . Поряд з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні судової економічної експертизи з метою встановлення сум, отриманих та не повернених ТОВ «Віар Плюс», кредитних коштів у ПАТ «Фінростбанк». До того ж на теперішній час здійснюється досудове розслідування за кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Поруч з цим, на теперішній час здійснюється досудове розслідування за ознаками іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України. В ході розслідування якого досліджуються обставини заволодіння коштами ДП «Укрекоресурси», шляхом укладення договорів фінансового лізингу та поставки державному підприємству обладнання за завищеними цінами. З метою з`ясування і підтвердження обставин скоєння кримінального правопорушення, а також встановлення винуватості осіб потрібно встановити факт спричинення збитків ДП «Укрекоресурси» внаслідок укладення з ТОВ «ОТП Лізинг» договорів фінансового лізингу та обслуговування лізингових платежів. У зв`язку з цим, необхідно провести судову економічну експертизу, а також отримати висновок за результатами її проведення. До того ж під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у направлені запитів про міжнародну правову допомогу компетентним органам Республіки Польщі - з метою з`ясування походження фандоматів поставлених ДП «Укрекоресурси» та Сполучених Штатів Америки - з метою отримання додаткових відомостей щодо обставин поставки фандоматів для ДП «Укрекоресурси», а також встановлення обставин поставки державному підприємству горизонтальних автоматичних пресів. Окрім наведеного у кримінальному провадженні необхідно здійснити тимчасовий доступ до речей та документів до рахунків юридичних осіб, яким ТОВ «Компанія Ірол» перераховувала кошти, що були отримані за договорами купівлі-продажу горизонтальних автоматичних пресів та у разі необхідності призначити судову економічну експертизу, з метою встановлення факту спричинення збитків ДП «Укрекоресурси», внаслідок поставки державному підприємству горизонтальних автоматичних пресів ТОВ «Компанія Ірол» за завищеними цінами, а також отримати висновок за результатами її проведення. Крім цього, потрібно допитати як свідків ОСОБА_9, директора компанії «Sonda Assets S.A.» та службових осіб інших юридичних осіб на рахунки яких перераховувалися кошти державного підприємства, а також керівника та працівників митного складу, з метою перевірки факту додаткової закупівлі ТОВ «Віар Плюс» 100 одиниць фандоматів МТ-500, які не були поставлені державному підприємству та зберігались на орендованій ТОВ «Віар Плюс» території». Поруч з цим, необхідно допитати як свідків керівників та працівників підприємств, які поставили обладнання за договорами фінансового лізингу для ДП «Укрекоресурси», працівників ТОВ «ОТП Лізинг», які приймали участь в укладенні та виконанні договорів фінансового лізингу укладених з ДП «Укрекоресурси», а також колишніх працівників ПАТ «Фінростбанк», з метою з`ясування обставин отримання кредиту ТОВ «Віар Плюс» в особі директора ОСОБА_5 . У разі необхідності, після проведення вищезазначених слідчих дій, а також отримання відповідей на запити про міжнародну правову допомогу та результатів проведення експертиз, провести одночасні допити окремих свідків та підозрюваних.
14.12.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, до дванадцяти місяців, тобто до 24.06.2023 включно.
Таким чином слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.
Оскільки запобіжний захід застосований до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту 12.12.2022 припинив свою дію та є скасованим, однак у кримінальному провадженні існує необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, що унеможливлює завершення досудового розслідування, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_5, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013 щодо підозрюваного ОСОБА_5, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Зокрема злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.
У клопотанні детектив зазначив, що ОСОБА_5, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення вказаного корупційного злочину, може планувати втечу за кордон або на тимчасово окуповану територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності. В той же час майновий стан підозрюваного дозволяє останньому виїхати за межі України та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. До того ж ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_11 з терміном дії до 25.10.2029) та водночас, у власності ОСОБА_5 перебуває майно автомобіль Нісан Теана, 2007 року випуску. Вказане майно може бути використане ОСОБА_5 для переховування. Поряд з цим не може залишатися поза увагою той факт, що у зв`язку з збройною агресією російської федерації з 24.02.2022 Україною не контролюється значна частина кордону, що збільшує можливість безконтрольного переміщення ОСОБА_5 за кордон.
Сторона захисту вказує на необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та вважає, що самої лише тяжкості інкримінованих злочинів недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися. Водночас, захисником зауважено, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, що вказує на відсутність наміру у підозрюваного тікати чи переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, зокрема злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, який є особливо тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційними, отже у разі засудження до ОСОБА_5 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Окрім того, як зазначив детектив, в рамках кримінального провадження №12013110000000270 здійснюється досудове розслідування іншого правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та детективами досліджуються наступні обставини. Впродовж вересня 2012 - квітня 2013 року під час перебування на посаді директора ДП «Укрекоресурси» ОСОБА_7 уклав з ТОВ «ОТП Лізинг» 16 договорів фінансового лізингу на придбання 27 одиниць техніки та обладнання загальною вартістю 40 271 417 грн. При цьому, фінансовими планами на 2012 - 2013 рік не було передбачено придбання вказаного обладнання ДП «Укрекоресурси». Договори фінансового лізингу були укладені шляхом поділу загальної суми, оскільки відповідно статуту ДП «Укрекоресурси» директор підприємства не мав права самостійно укладати договори на суму, яка перевищує 5 100 000 грн. Крім того, в укладених договорах фінансового лізингу не передбачено умови щодо передачі отриманого в лізинг техніки та обладнання на умовах (сублізингу) операторам ринку зі збору, заготівлі та сортування відходів. В результаті перерахування ДП «Укрекоресурси» коштів на обслуговування лізингових платежів за обладнання, яке не використовувалось державним підприємством понесено зайвих витрат на загальну суму 27 318 217,35 грн. Варте уваги те, що частина вказаних коштів у сумі 8 520 714,45 грн. була перерахована на рахунок ТОВ «Компанія Ірол», директором якої був підозрюваний ОСОБА_10 . У той же час, отримані у такий спосіб кошти у сумі 1 551 500 грн., ТОВ «Компанія Ірол» в подальшому перерахувала на рахунок ТОВ «Віар Плюс» у ПАТ «Фінросбанк».
Таким чином вищезазначене може вказувати на причетність ОСОБА_5, який був директором ТОВ «Віар Плюс» з правом розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за рахунками ТОВ «Віар Плюс», до вчинення вищенаведеного кримінального правопорушення, а відтак, свідчить про можливість притягнення останнього до кримінальної відповідальності за результатами проведення досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Зазначені факти, на переконання слідчого судді можуть слугувати додатковим фактором для переховування підозрюваного.
Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_5 .
Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.
Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є реальна можливість у ОСОБА_5 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним.
В той же час, варте уваги те, що ОСОБА_5 наразі підозрюється у використанні, а також складанні завідомо неправдивих документів стосовно походження фандоматів, в тому числі документів, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки, що не виключає існування даного ризику.
Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того детективом у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
Окрім того ОСОБА_5, використовуючи родинні стосунки зі своїм дядьком ОСОБА_21, який теж є підозрюваним в рамках даного кримінального провадження, може намагатися узгодити свої покази, з тим щоб уникнути від відповідальності за вчинене, може вчиняти тиск на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, в тому числі з метою узгодження наданих показів для уникнення кримінальної відповідальності.
Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків, у цьому кримінальному проваджені з боку підозрюваного ОСОБА_5 . Про наявність даного ризику свідчить характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .
На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, детективом у клопотанні зазначено про можливість вчинення ним дій щодо легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Проте захисник наголошував на тому, що наявність підозри у заволодінні ОСОБА_5 грошовими коштами у сумі 13 689 999, 98 грн., які можуть бути легалізовані, є лише припущенням сторони обвинувачення і не підтверджується жодним доказом, що в свою чергу суперечить принципу презумпції невинуватості.
В той же час, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється серед інших і у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, внаслідок якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Згідно частини 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом).
Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.
З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13 689 999, 98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_5, який починаючи з 1998 по 2021 рік отримав сукупний офіційний дохід 239966 грн., відсутність в нього житла, сім`ї, дітей на утриманні, що вказує на відсутність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.
За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Так, на думу сторони обвинувачення, відомості про особу підозрюваного та характер вчинених кримінальних правопорушень, свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, оскільки останній буде негативно впливати на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливати на учасників кримінального провадження, намагатиметься вживати заходів щодо знищення, спотворення або приховування речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне провадження або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Однак ані особисте зобов`язання, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінальних правопорушень, у яких підозрюється особа та вагомості наданих доказів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, є актуальними на даний час.
З огляду на викладене, а також за наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та зможе запобігти цим ризикам.
Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, за вчинення деяких з них законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК України).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Детектив ОСОБА_6 у клопотанні про застосування запобіжного заходу просив визначити заставу у максимальному розмірі, встановленому ч.5 ст.182 КПК України, тобто у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що як зазначено детективом у клопотанні становить 805 200,00 гривень, оскільки на думку детектива внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник та підозрюваний під час судового розгляду наголошували на тому, що заявлений стороною обвинувачення розмір застави не співвідноситься із обставинами цього кримінального провадження та є надмірним для ОСОБА_5, з огляду на його майновий стан.
Водночас на запитання прокурора підозрюваний повідомив, що працює на даний час на підприємстві свого батька та відповідно отримує звідти дохід.
Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує відомості про особу підозрюваного, підтвердження майнового стану, зокрема отримання ОСОБА_5, починаючи з 1998 по 2021 рр. сукупних офіційних доходів 239966 грн., відсутність в нього житла, сім`ї, дітей на утриманні, що вказує на відсутність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків. Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
У зв`язку з викладеним, на думку слідчого судді доцільним буде визначити заставу у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 421 770,00 (чотириста двадцять одну тисячу сімсот сімдесят) гривень, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочину є особливо тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, не є максимальним розміром, передбаченим положеннями ч.5 ст.182 КПК України, та в той же час є таким, що відповідає вимогам ст.ст.178,182,183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, а також підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.
Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
В той же час слід додати, що положеннями ч.7 ст.194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
За таких обставин, строк дії обов`язків, необхідно визначити до 22.02.2023 включно, в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №12013110000000270 від 14.03.2013.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194-196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 421 770,00 (чотириста двадцять одну тисячу сімсот сімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN UA 678201720355279004000096000.
Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 22.02.2023 включно, у межах строку досудового розслідування.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч.8-11 ст.182 КПК України.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1