Документ № 108222625

Справа № 991/2873/21

Провадження 1-кп/991/20/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 листопада 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_4,

прокурора - ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6,

захисників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

заставодавця - ОСОБА_13

представників заставодавців - ОСОБА_14, ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14 травня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

01 червня 2022 року захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Клопотання адвоката ОСОБА_7 обґрунтовано тим, що виникли нові обставини, які свідчать про можливість змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на особисте зобов`язання:

- у зв`язку із введеним воєнним станом, ОСОБА_6 був мобілізований та наразі перебуває на військовій службі у Збройний силах України, у військовій частині НОМЕР_1 ;

- статус військовослужбовця покладає на ОСОБА_6 обов`язки військового характеру, а раніше існуючі ризики припинили своє існування повністю;

- запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, здатним забезпечити гарантії його належної поведінки;

- протягом часу застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 виконувалися усі покладені на нього обов`язки;

- заставодавцем ОСОБА_17 повідомлялося про відмову від виконання обов`язків заставодавця та останнній вимагає від обвинуваченого ОСОБА_6 повернення внесеного розміру застави;

- обвинувачений ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв`язки, зокрема є радником міського голови Дрогобицької міської ради з гуманітраних питань, маю на утриманні малолітнього сина;

- перебування на військовій службі виключає наявність ризику переховуватися від суду;

- відсутні ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого та інших експертів у цьому кримінальному провадженні, та немає підстав вважати, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, захисник вказує, що запобіжний захід має на меті виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а не покарання особи, а тому просить застосувати більш м`який запобіжний захід.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники повністю підтримали доводи, викладені у клопотанні.

У судове засідання з`явилися заставодавиця ОСОБА_13 та представники заставодавців ОСОБА_14, ОСОБА_15 . Так, заставодавиця ОСОБА_13 просила повернути грошові кошти, внесені нею як застава, посилаючись на скрутне матеріальне становище та необхідність виплати заробітних плат за рахунок вказаних коштів, а також вказувала, що ОСОБА_6 є порядною особою, який виконує покладені на нього обов`язки. Представник заставодавця ОСОБА_17 - ОСОБА_15 зазначав про необхідність повернення йому коштів, внесених як застава, враховуючи воєнний стан.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважав, що ризики, встановлені судом, не перестали існувати навіть під час воєнного стану та служби обвинуваченого, а тому для забезпечення завдань кримінального провадження раніше застосований запобіжний захід слід залишити без змін.

Дослідивши заявлені клопотання та додані до них матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

3.Оцінка та висновки суду

При розгляді вказаного клопотання колегією суддів встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у результаті внесення якої його було звільнено з-під варти та застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому, строк обов`язків сплинув, а розмір застави був зменшений, зокрема востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.10.2021, сума застави була зменшена до 8 000 000 (восьми мільйонів) гривень.

Вирішуючи питання про можливість зміни запобіжного заходу ОСОБА_6, суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до положень статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право, зокрема, змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При цьому кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На переконання колегії суддів, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

При цьому, зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Суд вважає, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Також суд наголошує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

При вирішенні питання про необхідність зміни застосованих до обвинувачених запобіжних заходів, суд враховує, що обвинувальний акт у цьому провадженні передано на розгляд суду 26 квітня 2021 року, розмір застави неодноразово зменшувався, Указом Президента України в Україні було введено воєнний стан, який діє досі, а також беручи до уваги продемонстровану обвинуваченим належну процесуальну поведінку протягом розгляду справи, тривалість дії запобіжних заходів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявленого клопотання.

Так, суд вважає за необхідне змінити раніше застосований запобіжний захід на більш м`який у вигляді застави меншого розміру, який дозволить забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

У цьому контексті суд звертає увагу, що окрім покладених судом обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, протягом усього часу з моменту набуття статусу обвинуваченого на нього покладено також обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України).

Так, належна процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про послаблення інтенсивності ризиків, а саме ризику переховування від суду та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Також колегія суддів бере до уваги, що прокурором не було подано клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, що фактично свідчить про підтвердження стороною обвинувачення послаблення ризиків.

Крім того, колегія суддів відзначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України, обвинувачений ОСОБА_6 призваний та проходить службу у Збройних силах України. Вказане свідчить про виконання обвинуваченим, покладеного на нього конституційного обов`язку із захисту Вітчизни та характеризує його як відповідального та свідомого громадянина України.

Водночас, захисник не довів існування виключних обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу на більш м`який, а саме на найменш м`який у виді особистого зобов`язання.

Колегія суддів погоджується, що покладені на обвинуваченого, як на військовослужбовця обов`язки, можуть свідчити про послаблення раніше встановлених ризиків, водночас не виключають їх повністю, оскільки досі існують можливості для реалізації перешкоджання кримінальному провадженню.

Суд зауважує, що вказане кримінальне провадження перебуває на початку судового розгляду, судом лише розпочато дослідження доказів сторін та встановлення фактичних обставин справи, а тому зважаючи на висунення обвинувачення в особливо тяжкому злочині та тяжкість покарання, що йому загрожує, колегія суддів вважає, що ризики продовжують існувати, а більш м`які запобіжні заходи, окрім застави, не можуть запобігти цим ризикам.

У зв`язку із цим, для забезпечення виконання обвинуваченим вказаної сукупності обов`язків, а також досягнення завдань кримінального провадження, суд вважає обґрунтованим подальше застосування запобіжного заходу саме у виді застави, а не особистого зобов`язання, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку такий запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам та не забезпечать достатньою мірою виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Водночас, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зменшення встановленого розміру застави, яка може забезпечити належне виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого.

Згідно із загальною практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім струмуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та виконанню його завдань.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для обвинуваченого з огляду на що, застава у меншому розмірі 6 000 000 (шести мільйонів) гривень цілком зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційними заходами на теперішній час, які збалансовують інтереси суспільства і держави та інтереси обвинувачених. У зв`язку з цим, доцільно повернути кошти заставодавцям в сумах, на які зменшено розмір застави: ОСОБА_17 ., ІПН НОМЕР_2 - 1 366 400 грн (один мільйон триста шістдесят тисяч чотириста гривень), ОСОБА_13, ІПН НОМЕР_3 - у розмірі у розмірі 633 600 грн ( шістсот тридцять три тисячі гривень).

Доводам заставодавців щодо відмови від виконання ним своїх обов`язків та скрутного становища, суд уже надавав оцінку, зазначаючи, що внесення застави заставодавцем є правом цієї особи, яке реалізується виключно на підставі її добровільного волевиявлення, а чинним законодавством не передбачено можливість відмови від обов`язків, взятих на себе заставодавцем. Реалізуючи таке право, особа самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та має усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, підставою для повернення внесеної суми застави є припинення дії запобіжного заходу у порядку ст. 203 КПК України, а не бажання заставодавця. Прийняття рішення про зменшення розміру застави не може обумовлюватися погіршенням фінансового чи майнового стану заставодавців чи їх відмовою від виконання покладених ухвалою суду обов`язків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав лише для часткового задоволення заявленого захисником ОСОБА_7 клопотання.

Керуючись статтями 176, 177, 179, 180, 182, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити частково.

2.Запобіжний захід у виді застави у розмірі 8 000 000 грн (вісім мільйонів гривень) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 6 000 000 грн (шість мільйонів гривень).

3.Суму застави повернути заставодавцям пропорційно до внесеної ними частини застави: 1) ОСОБА_17, ІПН НОМЕР_2 - у розмірі 1 366 400 грн (один мільйон триста шістдесят тисяч чотириста гривень); 2) ОСОБА_13, ІПН НОМЕР_3 - у розмірі 633 600 грн ( шістсот тридцять три тисячі гривень);

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

5.Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2