- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/6663/22
Провадження 1-кс/991/6693/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 січня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52017000000000523 від 28.07.2017 р. (далі - Кримінальне провадження), досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, в якому детектив просить:
- застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 001 696 грн., що складає 2 016 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком на два місяці наступні обов`язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; 3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 . 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України; 6) носити електронний засіб контролю (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в пособництві у зловживанні владою та службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також в пособництві у службовому підробленні, а саме складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей;
2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 України, відповідно до ст. 12 та примітки до ст. 45 КК України є тяжким корупційним злочином, за який може бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років;
3) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава у визначеному у клопотанні розмірі, не надасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
5) враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваної, майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, нездатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, необхідно визначити підозрюваній заставу в розмірі 5 001 696 грн., що складає 2 016 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, зазначений розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на збитки внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майнового становища інших співучасників злочину, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти доводів Клопотання детектива, просили відмовити у його задоволенні з тих підстав, що (1) підозра у вчиненні інкримінованих ОСОБА_4 злочинів є необґрунтованою, ОСОБА_4 діяла виключно на виконання своїх посадових обов`язків, жодних вказівок щодо надання розстрочень юридичним особам, вказаним у повідомленні про підозру, від ОСОБА_9, ОСОБА_21 не отримувала, висновок судово-економічної експертизи від 30.11.2016, наявний у матеріалах Клопотання, не відповідає дійсності та є необгрунтованим, (2) ризики, заявлені стороною обвинувачення, відсутні, протягом часу здійснення досудового розслідування виявляла належну процесуальну поведінку, (3) визначений у Клопотання розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 з урахуванням отриманих нею доходів за період 2016-2021 роки у розмірі 2 360 321 грн., (4) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею має бути враховано, що у підозрюваної сталі соціальні і родинні зв`язки: ОСОБА_4 має постійне місце роботи, на якій пропрацювала з 1994 року, постійне місце проживання у м. Києві, на утриманні має літнього хворого батька ОСОБА_22, якому 82 роки, з яким разом проживає, має дорослого сина, з родиною якого спілкується, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи, незважаючи на наявну у неї можливість виїхати за кордон у зв`язку із воєнним станом на території України ОСОБА_4 цього не зробила, навіть після отримання нею повідомлення про підозру 21.12.2022.
Підозрювана ОСОБА_4 позицію захисника підтримала, просила у задоволенні Клопотання детектива відмовити.
Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого ; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини ; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в зазначеному детективом розмірі виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість заявленого детективом розміру застави.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку запобіжного заходу, мають бути надані підозрюваній не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Згідно матеріалів справи (Том № 3 а.с. 239), копію Клопотання і доданих до нього матеріалів підозрювана отримала 22.12.2022, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду Клопотання слідчим суддею, що свідчить про виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в пособництві у зловживанні владою та службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також в пособництві у службовому підробленні, а саме складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за наступних обставин.
ОСОБА_4, обіймаючи з 20.08.2014 посаду начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення заборгованостей Державної фіскальної служби України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства, організовувати роботу і здійснювати контроль за проведенням роботи з відстрочення грошових зобов`язань та/або податкового боргу, забезпечувала на вказаній посаді керівництво діяльністю відділ врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення заборгованостей ДФС України, обіймала постійно в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків (функцій), тобто, в силу п.1 примітки до ст. 364 КК України являється службовою особою - суб`єктом злочину, передбаченого диспозицією зазначеної статті (зловживання владою та службовим становищем).
Як службова особа органу державної влади, ОСОБА_4 згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, зокрема, наступне: 14.1.39. грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства; 14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Положеннями ст. 100 ПК України передбачено право та визначений порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, а саме:
100.4. Підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
100.8. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником).
100.9. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
У свою чергу «Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків» (далі - Порядок), наступним чином конкретизовано порядок прийняття органами доходів і зборів рішень про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків:
п.1.4. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
п.1.9. Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов`язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Відповідно до п.3.1. Положення для розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов`язання (податкового боргу) з письмовою заявою, форму якого визначено додатком 1 до Порядку до якої додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Згідно п.2 розділу І «Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1235від 27.12.2010, підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника, є загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі, яка підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться органом державної податкової служби за даними бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 14.1.217 ст.14 рентна плата - це загальнодержавний податок, який справляється, зокрема, за користування надрами для видобування корисних копалин.
Відповідно до підпункту 252.1.3 п.252.1 ст. 252 ПК України, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.
В період часу з січня 2013 року по червень 2016 року ОСОБА_23, створив та очолив злочинну організацію, метою діяльності якої визначив заволодіння частиною прибутку спільної діяльності шляхом реалізації вказаними операторами спільної діяльності видобутого природного газу на користь підконтрольних ОСОБА_23 фіктивних суб`єктів господарювання за істотно нижчими від ринкових цінами без проведення передбачених рішеннями органів управління спільною діяльністю обов`язкових аукціонів, з подальшим його постачанням посередникам на ринку природного газу та кінцевим споживачам вже за ринковими цінами, внаслідок чого частина потенційного прибутку, що підлягала розподілу між учасниками спільної діяльності, протиправно оберталась на користь членів злочинної організації.
Для досягнення зазначеної мети, відповідно до розробленого ОСОБА_23 плану, директором ТОВ «Надра Геоцентр» та одночасно виконавчим директором спільної діяльності ПАТ «Укргазвидобування» з ТОВ «Карпатнадраінвест» ОСОБА_24, а також директором ТОВ «Фірма «Хас» ОСОБА_25, у період з січня 2015 року по травень 2015 року, маючи формальні підстави для звернення вперше із заявою про розстрочення податкових зобов`язань подали відповідні звернення та передбачений законодавством пакет документів, на підставі яких територіальними податковими органами та ДФС України в особі попереднього голови ОСОБА_26 були прийняті відповідні рішення про розстрочення грошових зобов`язань на загальну суму 103 666 454,28 грн., а саме: для ТОВ «Фірма «Хас» - на суму 17 663 117,51 грн., для ТОВ «Карпатнадраінвест» - на суму 8 462 241,32 грн. та для ТОВ «Надра Геоцентр» - на суму 77 541 095,45 грн.
У подальшому дії утвореної та очолюваної ОСОБА_23 злочинної організації з обернення частини прибутку спільної діяльності на користь учасників, зокрема ОСОБА_24 та ОСОБА_25, унеможливило належну сплату до бюджету ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас», розстрочених зобов`язань з рентної плати та обумовило накопичення податкового боргу вказаних платників з цього податку.
Після призначення ОСОБА_8 головою ДФС України, ОСОБА_23, прагнучи використати цю обставину в інтересах очолюваної ним злочинної організації, переслідуючи мету особистого збагачення та подальшого ухилення від реальної сплати підконтрольними йому підприємствами ТОВ «Фірма «Хас»,ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженими особами за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, розстрочених грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та ухилення від сплати податкового боргу шляхом його розстрочення, за невстановлених слідством обставин не пізніше травня 2015 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), залучив ОСОБА_8 до вчинення злочину у власних інтересах, вчиняючи який останньому належало з використанням наданої влади та службового становища Голови ДФС України забезпечити прийняття рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу для вказаних підприємств без наявності визначених законодавством підстав, з подальшим перенесенням раніше визначених рішеннями про розстрочення термінів сплати платежів та шляхом прийняття нових рішень про розстрочення.
У свою чергу ОСОБА_8, бажаючи догодити ОСОБА_23 як народному депутату України та впливовій особі на ринку природного газу України шляхом надання останньому неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що надані йому влада та службове становище голови ДФС України дозволять приймати визначені такою домовленістю безпідставні та незаконні рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу для вказаних ОСОБА_23 платників податків, на пропозицію останнього погодився. При цьому ОСОБА_8 надаючи свою згоду на вчинення злочину, пов`язаного із зловживанням наданими йому владою та службовим становищем усвідомлював, що внаслідок прийняття ним безпідставних та незаконних рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, буде завдано майнову шкоду державним інтересам у вигляді недоотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах.
Після чого ОСОБА_8, діючи в інтересах ОСОБА_23 та підконтрольних йому суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, з метою штучного створення умов та підстав для прийняття рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу зі сплати ренти за користування надрами для видобування корисних копалин, для визначених ОСОБА_23 платників податків, використовуючи своє службове становище Голови ДФС України з керівництва діяльністю служби, включаючи загальновизнані серед підлеглих працівників можливості, надані йому завдяки авторитету посади, зокрема щодо впливу на проходження ними служби, прийняття та звільнення з роботи, залучив до злочинної діяльності заступника директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які на виконання незаконної вказівки ОСОБА_8, як безпосередньо так і через працівника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_10 надав керівникам Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях, незаконну вказівку та довів до їх відома алгоритм дій щодо підготовки, у разі надходження від заздалегідь визначених ним платників податків (ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування») заяв про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, та обов`язкового складання виключно позитивних висновків про можливість застосування режиму розстрочення, які в подальшому необхідно було направляти до ДФС України.
В свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_9, виконуючи незаконні вказівки ОСОБА_8 усвідомлювали, що діють не в інтересах служби, а в інтересах народного депутата ОСОБА_23 та підконтрольних йому підприємств - операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування» ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест».
При цьому, саме ОСОБА_4, як керівник відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України на виконання незаконної вказівки ОСОБА_9, здійснювали постійну координацію дій працівників управлінь погашення боргу Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях по підготовці позитивних висновків та укладенню, на підставі підписаних ОСОБА_8 рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, договорів про розстрочення.
У свою чергу, на виконання зазначеної протиправної вимоги Голови ДФС України ОСОБА_8, вищевказаний, визначений останнім алгоритм дій, щодо порядку підготовки та складання виключно позитивних висновків про можливість застосування для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, режиму розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, через керівників Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях, спрямували працівникам територіальних органів районного рівня, а саме: головного офісу, Зінківського та Котелевського відділення Гадяцької ОДПІ, головного офісу та Диканського відділення Полтавської ОДПІ, Миргородської ОДПІ, Карлівської ОДПІ та Лохвицької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області; Богодухівської ОДПІ, Валківського відділення Нововодолазької ОДПІ, Красноградської ОДПІ, Південної ОДПІ та Первомайського відділення Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, а також головного офісу та Магдалинівського відділення Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище, довели до відома керівників Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях, а через них працівникам територіальних органів районного рівня, що незважаючи на вимоги п.2.1. Порядку, всі рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, незалежно від суми, для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, будуть підписуватися виключно Головою ДФС України ОСОБА_8 .
У свою чергу члени створеної та очолюваної ОСОБА_23 злочинної організації ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на протязі 2015 року і до початку 2016 року, та, в подальшому, з лютого 2016 року - ОСОБА_27 та ОСОБА_28, виконуючи відведену їм роль у вчиненні злочину в складі зазначеної злочинної організації, бажаючи і надалі безперешкодно здійснювати заволодіння коштами спільної діяльності шляхом їх протиправного спрямування на користь підконтрольних суб`єктів господарювання, а не збільшувати доходи спільної діяльності та за рахунок цього виконувати податкові зобов`язання перед бюджетом, усвідомлюючи, що ОСОБА_8, як Головою ДФС України, а також залученими останнім до злочинної діяльності заступником директора Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_9 та керівником відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4, на виконання досягнутої із ОСОБА_23 попередньої змови на вчинення злочину, надалі забезпечуватиметься надання останньому та контрольованим ним підприємствам неправомірної вигоди у вигляді безпідставного розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, створюючи умови для подальшого вчинення злочинів у складі очолюваної ОСОБА_23 злочинної організації, діючи за вказівкою останнього, протягом травня, вересня - грудня 2015 року, а також у січні-березні 2016 року неодноразово звертались до податкових органів за неосновним місцем обліку очолюваних ними платників податків - ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр» (за місцезнаходженням ділянок надр) із заявами про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за перший, другий, третій, четвертий квартали 2015 року та перший квартал 2016 року, у тому числі авансових платежів з указаного податку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року та січень, лютий, березень 2016 року.
У відповідних, поданих упродовж 2015 року заявах та доданих до них документах ОСОБА_24 та ОСОБА_25, а з лютого 2016 року - інші члени злочинної організації ОСОБА_27 та ОСОБА_28, формально і шаблонно викладали відомості про нібито наявні підстави для надання розстрочень, вказуючи при цьому завідомо неправдиві відомості про наявність визначеної у п.2 Переліку підстави щодо загрози виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявників у разі своєчасної та в повному обсязі сплати ними грошових зобов`язань та податкового боргу, у той час як насправді такі обставини не існували та на показниках фінансово-господарської діяльності платників податків не ґрунтувались, зважаючи на спосіб реалізації видобутого природного газу на користь пов`язаних суб`єктів господарювання за істотно нижчими від ринкових цінами, а також накопичення податкового боргу у зв`язку з несплатою розстрочених платежів.
При цьому, також в порушення визначеного чинним законодавством порядку, до територіальних органів ДФС зазначеними платниками надавалися лише копії документів офіційної квартальної фінансової звітності, а не інформація на перше число місяця, в якому подається відповідне звернення про розстрочення або відстрочення, або на дату звернення із заявою про розстрочення (відстрочення), як це передбачено законодавством. Також у таких зверненнях та доданих до них документах, на підставі яких проводиться аналіз фінансового стану платника, взагалі не надавалася інформація про уже існуючі розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, строки сплати розстрочених сум грошових зобов`язань (податкового боргу), а також не вказувалися заплановані заходи підприємств для підвищення рівня платоспроможності та фінансової стійкості, як це передбачено Порядком.
При цьому, упродовж 2015 року члени злочинної організації ОСОБА_24 та ОСОБА_25, а з лютого 2016 року - ОСОБА_27 та ОСОБА_28, усвідомлювали, що жодних законних підстав для прийняття органами ДФС позитивних рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу для очолюваних ними і підконтрольних учасникам злочинної організації підприємств - Операторів спільної діяльності фактично немає.
Крім того, незважаючи на той факт, що строк сплати очолюваними ними підприємствами грошових зобов`язань з указаного податку за другий квартал 2015 року настав ще 20 серпня 2015 року, у зв`язку з чим відповідні суми платежів на момент фактичного звернення до податкових органів мали статус податкового боргу, члени злочинної організації ОСОБА_24 та ОСОБА_25, діючи з метою уникнення нарахування і сплати пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов`язань, а також діючи всупереч вимогам п.1.8 Порядку, виклали у заявах, поданих ними до територіальних органів ДФС районного рівня в період з 01 по 15 жовтня 2015 року, прохання розстрочити відповідні суми саме як грошові зобов`язання, починаючи з 19 та 20 серпня 2015 року.
Також, діючи в порушення вимог п.1.9 Порядку, згідно яких строк дії розстрочення податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів відповідного рішення, створюючи штучні підстави для розстрочення грошових зобов`язань у вигляді нібито відсутності податкового боргу на момент розстрочення, вони також виклали у відповідних заявах, поданих до територіальних органів ДФС районного рівня в період з 01 по 15 жовтня 2015 року, прохання розстрочити податковий борг відповідно з 20 серпня та з 30 вересня 2015 року, а не з моменту прийняття відповідного рішення.
За таких обставин, на виконання зазначеної незаконної вказівки Голови ДФС України ОСОБА_8, контроль за виконанням якої здійснював заступник директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_9 та начальник відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4, за результатами розгляду поданих заяв працівниками територіальних органів ДФС районного рівня, а саме: головного офісу, Зінківського та Котелевського відділення Гадяцької ОДПІ, головного офісу та Диканського відділення Полтавської ОДПІ, Миргородської ОДПІ, Карлівської ОДПІ та Лохвицької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області; Богодухівської ОДПІ, Валківського відділення Нововодолазької ОДПІ, Красноградської ОДПІ, Південної ОДПІ та Первомайського відділення Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, а також головного офісу та Магдалинівського відділення Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, були складені позитивні висновки про можливість застосування режиму розстрочення, які згідно абзацу другого п.2.1, абзацу п`ятого п.3.2 Порядку, разом з поданими заявами та доданими документами, були направлені до Головних управлінь ДФС у Полтавській, Дніпропетровській та Харківській областей для подальшого їх направлення до ДФС України для розгляду працівниками Департаменту погашення заборгованостей ДФС України та прийняття відповідних рішень Головою служби ОСОБА_8 .
При цьому, працівниками територіальних органів ДФС районного рівня у відповідних, підготовлених ними висновках про можливість застосування режиму розстрочення, зазначались фактичні дати надходження звернень платників та фактичні дати складення самих висновків, а також на виконання незаконної вказівки ОСОБА_8, доведеної до їх відома у вищевказаний спосіб заступником директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_9 та начальником відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4, для проведення розрахунків коефіцієнтів загрози виникнення податкового боргу та загрози накопичення або непогашення податкового боргу, в порушення вимог Методичних рекомендацій, використовувались неактуальні дані надані платниками.
За таких обставин начальник відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4, діючи в інтересах служби, та керуючись вимогами Положення про ДФС та Положення про Департамент та положення про Відділ повинна була дослідити надані платником заяви про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, а також додані до них документи та підготувати та подати на підпис Голові ДФС України ОСОБА_8 рішення про відмову в наданні подальших розстрочень для ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас», з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а після прийняття рішення про відмову в надання подальших розстрочень повинна була організувати та контролювати нарахування пені та штрафних санкцій за прострочення строку сплати грошових зобов`язань та вжиття передбачених законодавством заходів, направлених на сплату грошових зобов`язань та погашення податкового боргу.
А Голова ДФС України ОСОБА_8, будучи достовірно обізнаним про відсутність обумовлених вимогами п.100.4 ст. 100 ПК України, п.3.1 Порядку доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу вказаних платників податків, діючи в інтересах служби, та керуючись закріпленими ст. 3 Закону України «Про державну службу» принципами служіння народу України, законності, професіоналізму, компетентності, чесності, відданості справі, сумлінно виконуючи передбачені ст.ст. 5, 10 Закону «Про державну службу», п.п. 4) п.11 Положення про ДФС обов`язки державного службовця і голови служби щодо додержання актів законодавства України, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державного органу відповідно до його компетенції, повинен був утриматись від прийняття рішень про надання подальшого розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас», з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, прийнявши рішення про відмову в наданні такого розстрочення та направивши його до територіальних органів ДФС районного рівня для нарахування пені та штрафних санкцій за прострочення строку сплати грошових зобов`язань та вжиття передбачених законодавством заходів, направлених на сплату грошових зобов`язань та погашення податкового боргу.
Разом з тим, ОСОБА_8 протягом травня-грудня 2015 року, а також січня-березня 2016 року, діючи на виконання досягнутої із ОСОБА_23 злочинної змови та в межах єдиного злочинного умислу, прийняв, за відсутності на те визначених законодавством підстав, рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу вказаних платників податків з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі авансових платежів з указаного податку, які з метою приховання несвоєчасної їх сплати та завдяки цьому створення формальних підстав для прийняття позитивних рішень всупереч вимогам п.33 «Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1242 від 30.11.2011, а також в порушення п.2.37 «Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України», затвердженої наказом ДФС № 333 від 27.11.2014, були датовані не днем фактичного підписання, а днем виникнення грошових зобов`язань, строк сплати яких на час прийняття рішення вже минув, у зв`язку з чим повинні були вважатись податковим боргом зазначених платників податків.
Після чого, керівник відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4, у невстановлений день жовтня 2015 року, підготувала офіційні супровідні листи, якими направлено явно незаконні рішення Голови ДФС України ОСОБА_8 про розстрочення грошових зобов`язань, які фактично мали статус податкового боргу, до територіальних органів ДФС та зобов`язано їх укласти договори розстрочення, якими розстрочити нараховані суми саме як грошові зобов`язання, а не податковий борг, та зобов`язано вказувати не фактичну дату укладення договорів, а дати граничних термінів сплати цих грошових зобов`язань, тобто 20 серпня 2015 року.
Таким чином, рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу для юридичних осіб - підприємств ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр»,як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, прийняті ОСОБА_8 протягом травня-грудня 2015 року, а також січня-березня 2016 року, передували даті звернення вказаних платників з письмовими заявами про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) до територіальних органів ДФС та передували висновкам про можливість застосування режиму розстрочення.
Так, Голова ДФС України ОСОБА_8, діючи всупереч інтересів служби, підписав рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність від 04.01.2016 року за №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 хоча сам ОСОБА_8 на вказану дату перебував у офіційній відпустці, відповідно до наказу ДФС України № 539-в від 28.12.2015, а обов`язки Голови ДФС України в цей час виконував перший заступник Голови ОСОБА_29 .
Крім того, в грудні 2015 року, діючи в порушення вимог п.100.9 ст. 100 ПК України, абзацу 4 п.4.10. та п.2.3. Порядку, Голова ДФС України ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, без отримання погоджень Міністерства фінансів України, своїм листом за вих. № 3052/7/99-99-23-04-17 від 29.01.2016 зобов`язав територіальні органи Головних управлінь ДФС у Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях, внести відповідні зміни до договорів про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу по підприємству ТОВ «Надра Геоцентр», відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.2017, підприємству ТОВ «Карпатнадраінвест» - уповноваженому вести облік результатів спільної діяльності за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1747 від 13.10.2004 та підприємству ТОВ «Фірма «Хас», як оператора договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004, та перенести раніше визначенні терміни сплати розстрочених сум до кінця поточного року включно (у тому числі граничні), а саме з 30.12.2015 на 01.01.2016, тобто за межі бюджетного року, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України - бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Для забезпечення належного виконання незаконної вказівки Голови ДФС України ОСОБА_8 територіальними органами служби, заступник директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_9 та начальник відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4 надали засобами електронного зв`язку відповідні алгоритми дій, так звані «Узгоджені схеми роботи по перенесенню термінів сплати розстрочок у грудні 2015 року» до Головних управлінь ДФС у Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях та зобов`язав останніх довести вказану незаконну вказівку до відома районних податкових органів, та в подальшому здійснював контроль за її виконанням.
За результатами проведеного у кримінальному провадженні досудового розслідування встановлено, що Головою ДФС України ОСОБА_8, за пособництва начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4 та заступника директора Департаменту погашення заборгованостей ДФС України ОСОБА_9, за період з травня 2015 року по березень 2016 року загалом прийнято безпідставних та незаконних рішень про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для вказаних платників податків - юридичних осіб ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест» на загальну суму 2 019 146 516,02 грн., що заподіяло державним інтересам майнову шкоду у вигляді недоотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах на зазначену суму, яка більше ніж у двісті п`ятдесят разів (більше ніж у 3 315 511 разів) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розмір якого на час вчинення злочину, виходячи з положень п. 169.1.1 ст. 169, абзацу сьомого п.1 розділу ХІХ (в редакції, чинній до 01.01.2016), п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також абзацу четвертого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», абзацу четвертого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив станом на 01.01.2015 - 609 грн., станом на 01.01.2016 - 1378 грн., та, за таких обставин, внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій спричинено тяжкі наслідки, в розумінні п.4 примітки до ст. 364 КК України.
Крім того, прийняті Головою ДФС ОСОБА_8 рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами, для підконтрольних ОСОБА_23 підприємств ТОВ «Фірма «ХАС», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», як операторів за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», які з метою приховання несвоєчасної їх сплати та завдяки цьому створення формальних підстав для прийняття позитивних рішень, всупереч вимогам п.33 Постанови КМУ № 1242 та п.п.2.3.7 п.2.3 Наказу ДФС № 333, були датовані не днем фактичного підписання, а днем виникнення зобов`язань, строк сплати яких на час прийняття рішення вже минув, у зв`язку з чим, вони повинні були рахуватись податковим боргом та не могли бути розстрочені саме як зобов`язання. Так, Головою ДФС ОСОБА_8 за пособництва начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4 яка підготувала проєкти рішень, у не встановлені дні протягом жовтня 2015 - квітня 2016 року прийнято рішення про розстрочення грошових зобов`язань, до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо дати документа, зазначено не фактичну дату підписання рішень, а дати які передували даті зазначеній у рішенні і були граничними термінами сплати зобов`язань та після спливу яких, вони повинні були рахуватись боргом.
Також, Головою ДФС ОСОБА_8 за пособництва начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4, з метою зменшення суми штрафних санкцій та пені за затримку в погашенні суми податкового боргу, а також з метою створення штучних підстав для розстрочення зобов`язань, у вигляді нібито відсутності боргу на момент розстрочення зобов`язань, прийнято рішення про розстрочення податкового боргу, до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо дати документа, зазначено не фактичну дату підписання рішення.
За таких обставин, рішення про розстрочення для підконтрольних ОСОБА_23 підприємств, передували даті звернення платників з заявами про розстрочення до територіальних органів ДФС та передували висновкам про можливість застосування режиму розстрочення.
Крім того, встановлено у вересні 2016 року Голова ДФС ОСОБА_8 після прийняття рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами, для підконтрольних ОСОБА_23 підприємств ТОВ «Фірма «ХАС», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», як операторів за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», незважаючи на те, що Головою ДФС було прийнято рішення про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу від 31.12.2015, якими в порушення вимог п.100.9 ст. 100 ПК України, розстрочено грошові зобов`язання та податковий борг зі сплати ренти за користування надрами, на строк, що виходить за межі бюджетного року, виконуючи окреме доручення Міністерства фінансів України № 11210-20/1090 від 20.09.2016, листом за вихідним № 2852/4/99-99-17-04-13 від 20.09.2016, проєкт якого підготовлено начальником відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4, надано на адресу Міністерства фінансів України завідомо недостовірну інформацію про те, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, операторам спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «Хас», за період з 01.01.2014 по 20.09.2016, не надавались, хоча фактично грошові зобов`язання та податковий борг, що підлягали сплаті в 2015 році, але не були сплачені через розстрочення на підставі рішень ДФС України, рішеннями Голови ДФС України ОСОБА_8 від 31.12.2016 були розстрочені до 30.03.2016, тобто за межі 2015 бюджетного року.
Отже, згідно положень ст. 12 та Примітки 1 до ст. 45 КК України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, а також у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:
-витягом з наказу Міністерства доходів і зборів України № 83-о від 11.04.2013, згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу з питань врегулювання заборгованостей та надання послуг з перенесення термінів сплати платежів управління з питань координації погашення заборгованостей Департаменту обслуговування платників податків Міністерства доходів і зборів України (а. 2, том 2);
-наказом Міністерства доходів і зборів «Про переведення працівників» від 15.01.2014 № 44-о, згідно якого ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення заборгованостей Міністерства доходів і зборів (а. 11, том 2);
-витягом з наказу ДФС «Про переведення працівників» від 20.08.2014 № 274-о, згідно якого ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення заборгованостей ДФС (а. 12, том 2);
-документами, отриманими в ході тимчасових доступів до документів ДФС України та її територіальних підрозділів, а також запити Національного бюро, а саме: прийнятими та підписаними ОСОБА_8 рішеннями ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування - ТОВ «фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест»; висновками щодо можливості розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу вказаних суб`єктів господарювання складених територіальними органами ДФС України; договорами про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу між органами ДФС України та вказаними суб`єктами господарювання; рішеннями органів ДФС України про перенесення раніше визначених строків розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу вказаним суб`єктам господарювання, а також іншими документами поданими суб`єктами господарювання до територіальних органів ДФС України для прийняття рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, які подавалися формально, фактично вже після винесеного рішення ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами, підписаних ОСОБА_8 (а. 13-52, том 2);
-реєстраційно-контрольними картками вихідних документів - супровідних листів ДФС на адреси головних управлінь ДФС в Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях до рішень про надання розстрочень ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», виконавцем яких була ОСОБА_4 (а. 69-80, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_10, яка перебуває у підпорядкуванні ОСОБА_4, від 20.03.2017, згідно яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що проекти рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування - ТОВ «фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест» готувалися нею та ОСОБА_4 (а. 81-92, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_30 від 29.03.2017, згідно яких вбачається, що звернення платників розписувалися ним в роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а. 96, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_11 від 30.03.2017, згідно яких вбачається, що з питань надання розстрочок, а також перенесення термінів сплати розстрочених сум з 2015 на 2016 роки він консультувався та отримував вказівки від ОСОБА_4 (а. 102, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_12 від 16.03.2017 та 23.03.2017, згідно яких вбачається, що погодження всіх питань щодо розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу відбувалося з ОСОБА_4 ; ОСОБА_4 повідомляла працівникам ГУ ДФС в Харківській області, що платники сплатять розстрочені суми, а також що надання розстрочок та перенесення розстрочених сум попередньо вже погоджені; ГУ ДФС у Харківській області надсилало на адресу Департаменту погашення заборгованості ДФС України лист про скасування розстрочення у зв`язку з невиконанням умов договорів про розстрочення, однак рішення не були прийняті ДФС України, крім того нею добровільно надано т.зв. «Узгоджену схему…» та довідку про фінансовий стан ДСД ТОВ «Надра Геоцентр», ДСД ТОВ «Карпатнадраінвест», ДСД ТОВ «Фірма «Хас», в якій вже було розраховано фінансові показники та коефіцієнти які мали б розраховуватись місцевими ДПІ під час складання висновком на основі поданого пакету документів платником, при цьому зазначені вище документи були отримані з Департаменту погашення заборгованості ДФС України (а.114, 121, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_13 від 14.03.2017, згідно яких вбачається, що під час роботи щодо надання розстрочень ДСД ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Фірма, «Хас» а також координації дій місцевих ДПІ працівники управління керувалися т.зв. «Узгодженою схемою…» отриманою від департаменту погашення боргу ДФС України, яка в подальшому була направлена на місцеві ДПІ для врахування в роботі (а. 129, том 2);
-протоколом допиту свідка, яким зафіксовано показання свідка ОСОБА_14 від 13.03.2017, згідно яких вбачається, що всі питання щодо надання розстрочок координувалися ОСОБА_4 та ОСОБА_10 (а. 135-136, том 2);
-протоколом огляду від 05.07.2017 системного блоку персонального комп`ютера ThinkCENTRE інв. № 10468000149, вилученого згідно протоколу обшуку від 02.03.2017 в приміщенні ДФС України за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, каб.201 (робоче місце ОСОБА_4 ), згідно якого в пам`яті робочого комп`ютера ОСОБА_4 виявлено інформаційні довідки щодо «Групи Надра Геоцентр» (а. 137-149, том 2);
-протоколом огляду від 03.07.2017 системного блоку, с/н UAA738014W персонального комп`ютера, вилученого 10.03.2017 в приміщенні ГУ ДФС в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, кабінет НОМЕР_3 (кабінет ОСОБА_13 ), згідно якого узгоджена схема перенесення розстрочених сум з 2015 по 2016 роки первинно надсилалася 28.12.2015 користувачем ДФС «ДПА України Центр Деп 2404 Солотва» (а. 150-168, том 2);
-протоколом огляду від 13.06.2017 жорсткого диску, вилученого 10.03.2017 в приміщенні ГУ ДФС в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, кабінет НОМЕР_4 (кабінет ОСОБА_14 ), згідно якого проекти рішень про надання розстрочок створювалися користувачем « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Крім того, оглядом виявлено файл «НАДРА ГЕОЦЕНТР ПЕРЕНОСЫ СОЛОТВЕ.xls», який знаходиться на жорсткому диску за адресою: « АДРЕСА_1 », також виявлено інформацію в електронному вигляді, яка підтверджує створення рішень про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) із зазначенням їх дат заднім числом, які надходили електронною поштою в електронному вигляді без підпису Голови ДФС України від департаменту погашення боргу ДФС України; також встановлено, що неодноразово Новомосковською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області спочатку готувалися висновки про недоцільність надання розстрочень ТОВ «Надра Геоцентр» ДСД № 265-12 від 19.11.2007 та ТОВ «Фірма Хас» ДСД № 60 від 04.02.2004 (а. 169-230, том 2);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 01.09.2016, який пояснив, що представниками органів ДФС вищої ланки різними шляхами (безпосередньо в руки чи електронною поштою) надавалися т.зв. «алгоритми» роботи з окремими платниками податків зокрема «узгоджені схеми роботи по перенесенню сплати термінів розстрочок у грудні 2015 року» серед яких - група підприємств системи «Надра Геоцентр» (а. 236, том 2);
-Узгодженою схемою роботи по перенесенню термінів сплати розстрочок у грудні 2015 року (а. 237-238, том 2);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 21.03.2017, яка пояснила, що при надходженні заяв від платників з формулюванням «про розстрочення грошового зобов`язання» після спливу граничних термінів для такої сплати, а не боргу, за вказівкою керівництва, яке в свою чергу отримувало відповідні вказівки від департаменту погашення боргу ДФС України, розглядати відповідні документи як розстрочення грошових зобов`язань, а не податкового боргу (а. 248, том 2);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 21.03.2017, яка пояснила, що в кінці 2015 року на адресу ДПІ від вищестоящих органів надійшла узгоджена схема дій для врахування в роботі щодо надання розстрочень за відсутності відомостей щодо законності такої схеми (а. 6, том 3);
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_32 від 01.12.2016, який повідомив, що ОСОБА_23 розповідав Дубинському, що Закон України про збільшення ренти на газ є дуже суворим, що значно зменшує його прибуток та також розповідав, що не збирається платити ренту та планує домовитися в Державній фіскальній службі про розстрочки платежів по ренті, а коли домовитися буде неможливо з-за великих боргів планує здійснити банкротство свої підприємства. В подальшому, ОСОБА_33 від ОСОБА_34 стало відомо, що підприємства останнього ОСОБА_35, Хас та інші не сплачували ренту в повному об`ємі, а на податкові зобов`язання їм надавалася відстрочка (а. 11-12, том 3);
-протоколом огляду речей від 23.11.2016, а саме блокноту ОСОБА_36 - начальника юридичного департаменту ТОВ «Надра Геоцентр», вилученого в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27 Б, (офісне приміщення з табличкою «Приймальня Народного депутата України ОСОБА_23 » в якому фактично знаходяться офіси підконтрольних злочинній організації суб`єктів господарювання - ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», а також інші), в ході якого встановлено, що ОСОБА_36 разом з іншими особами мав намір вчинити дії з метою фіктивного банкрутства ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» у яких було накопичено розстроченні грошові зобов`язання (податковий борг) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин;
-протоколом огляду документів і речей від 11.07.2017, а саме блокноту начальника відділу стягнення боргу ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_11, відповідно до якого встановлено, що останньому було відомо про контроль ОСОБА_23 над діяльністю операторів спільної діяльності;
-протоколом огляду від 16.12.2022, а саме відомостей з ЄДРПОУ, згідно якого встановлено, що оператори спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» належали ОСОБА_23 та наближеним до нього особам;
-листом Голови ДФС України ОСОБА_8 за вих. № 2852/4/99-99-17-04-13 від 20.09.2016 про надання інформації до Міністерства фінансів України про те, що за період з 01.01.2014 по 20.09.2016 не надавались розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, операторам спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «Хас», що за встановлених в ході досудового розслідування обставин не відповідає дійсності. Лист підготовлений ОСОБА_4 (а. 52, том 3);
-витягом з висновку судово-економічної експертизи № 9641/18615-18684/16-45 від 30.11.2016, згідно якого встановлено, що внаслідок прийняття рішень Державної фіскальної служби України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС» за період з 01.01.2015 по 31.05.2016 до Державного бюджету не надійшло рентної плати в сумі 2 019 146 516,02 грн. (а. 53-78, том 3);
-аудиторським звітом № 17/05-2017-КП-1 від 17.05.2017, відповідно до якого встановлено документальну необґрунтованості рішень Голови ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС» (а. 79-102, том 3).
-витягом з висновку експертів № 170721-01 від 21.07.2017 за результатами проведення судово-економічної експертизи, згідно якої підтверджено висновки аудиторського звіту №17/05-2017-КП-1 від 17.05.2017 та встановлено відсутність достатніх підстав для підтвердження економічної обґрунтованості Рішень Голови ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», а саме: ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест». Крім того, встановлено, що на підставі вказаних рішень Голови ДФС до Державного бюджету України не надійшли грошові кошти у вигляді рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від вказаних платників податків у загальному розмірі (сумі) 2 019 146 516,02 грн. (а. 103-130, том 3);
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 364 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Доводи сторони захисту про те, що наявний у матеріалах Клопотання висновок судово-економічної експертизи від 30.11.2016 не відповідає дійсності та є необґрунтованим, слідчим суддею не береться до уваги, оскільки як зазначено стороною захисту остання з повним висновком даної експертизи не ознайомлена, що свідчить про безпідставність наданої стороною захисту оцінки такому висновку. Зі свого боку, матеріалах справи наявний витяг з висновку судово-економічної експертизи від 30.11.2016 № 9641/18615-18684/16-45, який містить самі Висновки експертів (а. 77-78,зв., том 3), складені за результатом проведення такої експертизи, які свідчать про кінцевий результат самого дослідження.
Доводи сторони захисту, що висновок експертів від 30.11.2016 є необґрунтованим, оскільки при складанні цього висновку експерти керувалися Методичними рекомендаціями, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України № 72 від 11.02.2010, які на момент проведення експертизи втратили чинність, слідчий суддя оцінює критично, оскільки Методичні рекомендації втратили чинність 22.04.2016 на підставі Наказу Державної фіскальної служби № 354 від 22.04.2016, зі свого боку, на вирішення економічної експертизи перед експертами були поставлені питання, зокрема, чи підтверджується нормативно та документально, виходячи, в тому числі, з положень Методичних рекомендацій, обгрунтованість рішень ДФС України щодо можливості розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин для підприємств ТОВ «Фірма «ХАС», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», як операторів за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», які були прийняті у період січень 2015 - квітень 2016, тобто, у період, коли положення Методичних рекомендацій були чинними, їх було розроблено для оцінки фінансово-господарського стану підприємств з метою прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) податкових зобов`язань, якими і мали керуватися службові особи ДФС України в ході прийняття таких рішень. За такого, існували обґрунтовані підстави для використання експертами Методичних рекомендацій, при цьому, висновок експертизи складений шляхом використання і інших нормативних джерел у їх сукупності.
Інші висновки експертів за результатом проведення судово-економічної експертизи у Кримінальному провадженні з відповідних питань, які б суперечили висновку експертів КНДІСЕ від 30.11.2016, складеного за ініціативи сторони обвинувачення, в матеріалах справи відсутні. Питання недопустимості доказів у Кримінальному провадження (в тому числі і висновку експерта) вирішується судом під час судового розгляду справи по суті. Разом з тим, такий висновок експертів у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах Клопотання, свідчать про те, що внаслідок вчинення злочину, за пособництва ОСОБА_4, спричинено тяжкі наслідки, які виразилися у ненадходженні до Державного бюджету України грошових коштів у вигляді рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від платників податків у загальному розмірі 2 019 146 516,02 грн.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Детективом у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваною ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 статті 177 КПК у Кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання ( ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, який карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, який карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання її винуватою у вчиненні вказаного злочину особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1, виданий відділом оформлення документів № 3 Управління оформлення документів, що підтверджують громадянство України ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, дійсний до 14.05.2031 (а. 189, том 3).
З огляду на отриманні ОСОБА_4 доходи за останні роки, наявність у володінні ОСОБА_4, членів її сім`ї нерухомого майна згідно відомостей, отриманих з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_4 за 2020 рік, Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичним особами від податкових агентів, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. 190-216, том 3) наявні достатні підстави вважати про існування умов для життя підозрюваної в умовах розшуку, можливості її переховування як на території України, так і за межами України.
Крім того, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2738-IX від 16.11.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Таким чином, слідчий суддя враховує, що внаслідок запровадження на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України для ОСОБА_4 кордони з іншими країнами світу наразі відкриті, оскільки перевага у виїзді закордон у зв`язку з відповідними обставинами надається жінкам, дітям та людям похилого віку, що свідчить про можливість підозрюваної ОСОБА_4 виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у будь-якій країні світу.
Заначений ризик існує, однак є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання у місті Києві, постійне місце роботи в Державній податковій службі України, в податкових органах України працює з 1994 року, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні хворого батька ОСОБА_22 похилого віку (82 роки), який є пенсіонером, тяжко хворіє та не може самостійно переміщатися, потрібен постійний нагляд, відомості про те, що ОСОБА_4 виїжджала за межі території України, в матеріалах справи відсутні, за першим викликом з`явилася особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування невеликого ризику вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Так, ризик здійснення ОСОБА_4 впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що остання протягом тривалого часу (близько 30 років) працювала в податкових органах України та під час вчинення інкримінованих їй дій працювала на посаді начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу Державної фіскальної служби України та продовжує працювати на посаді начальника відділу врегулювання боргів та перенесення термінів сплати платежів Департаменту по роботі з податковим боргу Державної податкової служби України (раніше - Державна фіскальна служба України), наявні достатні підстави вважати, що підозрювана продовжує спілкуватися з працівниками свого відділу, які перебували/перебувають у її підпорядкуванні, а також особами, які працюють в органах та підрозділах Державної податкової служби України, серед яких є свідки або можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а отже наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Як зазначає детектив у Клопотанні, а також у відповідності до матеріалів справи вбачається, що працівники ДФС України намагалися вплинути на експертів у даному кримінальному провадженні, зокрема, шляхом направлення до КНДІСЕ, експертам якого за ініціативою детективів доручено проведення судово-економічної експертизи в рамках Кримінального провадження та про проведення якої у цій установі працівники ДФС не були повідомлені, листа ДФС України № 26898/6/99-99-17-04-15 від 13.12.2016 за підписом Голови ДФС ОСОБА_8 про те, що під час здійснення детективами НАБУ тимчасового доступу та вилучення документів, що перебували у володінні ДФС та її територіальних підрозділів, та стосувались надання розстрочень зі сплати ренти (податкових зобов`язань та податкового боргу) для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», детективи НАБУ вилучили та надали експертній установі не усі документи, на підставі яких можливо провести об`єктивну експертизу та скласти законний висновок. Також, у листі зазначено, що з метою підготовки об`єктивного та неупередженого висновку експертів ДФС України вимагає вжити заходи щодо розгляду додаткових матеріалів, які можуть бути використані при проведенні експертизи та зі свого боку готові виділити відповідних фахівців для проведення додаткових консультацій, у іншому разі експертиза не може бути законною та обґрунтованою (а. 180, том 3).
Як встановлено вище наявні обґрунтовані підстави вважати, що в ході здійснення злочинної діяльності ОСОБА_4 діяла на виконання вказівок Голови ДФС ОСОБА_8, за такого наявні достатні підстави вважати щодо можливості у підозрюваної вживати заходи, спрямовані на втручання у проведення експертизи у Кримінальному провадженні самостійно або за вказівками інших фігурантів кримінального провадження шляхом здійснення впливу на експертів.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що є тяжким корупційним злочином, та позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень є обгрунтованою, ризики, заявлені стороною обвинувачення, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваної в цьому кримінальному проваджені запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про наявність підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя, крім іншого, враховує роль ОСОБА_4 у вчиненні злочину та обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється остання, зокрема, роль ОСОБА_4, яка на час вчинення злочину перебувала на посаді начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення заборгованостей Державної фіскальної служби України, полягала у здійсненні нею контролю за виконанням незаконних вказівок Голови ДФС ОСОБА_8, який діяв в інтересах ОСОБА_23 та підконтрольних йому підприємств ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», які полягали у складанні територіальними органами ДФС позитивних висновків про можливість застосування відносно вказаних підприємств режиму розстрочення, в тому числі, здійсненні координації дій працівників по підготовці позитивних висновків та укладенню, на підставі підписаних ОСОБА_8 рішень про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу, договорів про розстрочення.
Крім того, ОСОБА_4, діючи на виконання незаконних вказівок ОСОБА_8, підготувала проєкти рішень ДФС України про розстрочення грошових зобов`язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин для підприємств ТОВ «Фірма «ХАС», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», як операторів за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», які були в подальшому підписані ОСОБА_8, та до яких внесено завідомо неправдиві відомості щодо дати документа, зазначено не фактичну дату підписання рішення; підготувала проєкт листа за вих. № 2852/4/99-99-17-04-13 від 20.09.2016 на адресу Міністерства фінансів України, в якому міститься завідомо недостовірну інформація про те, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, операторам спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «Хас», за період з 01.01.2014 по 20.09.2016, не надавались, що не відповідає дійсності.
Так, за пособництва начальника відділу врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_4 за період з травня 2015 року по березень 2016 року Головою ДФС ОСОБА_8 загалом прийнято безпідставних та незаконних рішень про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для вказаних платників податків - юридичних осіб ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест» на загальну суму 2 019 146 516,02 грн., що заподіяло державним інтересам майнову шкоду у вигляді недоотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах на зазначену суму.
З огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого корупційного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, з урахуванням ролі ОСОБА_4 в реалізації злочинної схеми (пособник, безпосередньо своїми діями сприяла вчиненню кримінального правопорушення), слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання детектива в цій частині.
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваної ОСОБА_4 (вперше притягається до кримінальної відповідальності, є несудимою, на її утриманні перебуває її батько похилого віку, на даний час офіційно працевлаштована в Державній податковій службі України, тривалий строк пропрацювала в податкових органах - майже 30 років).
Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб повністю виключити встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтування розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваної; її сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання; шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Під час судового розгляду встановлено, що згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, вбачається, що за останні два роки (2021-2022) ОСОБА_4 офіційно отримано дохід в сумі 1 064 891,84 грн. (а. 202. Том 3).
У відповідності до наданого детективом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (№ інформаційної довідки 318041651 від 19.12.2022 (а. 212-214, том 3) вбачається що сину підозрюваної ОСОБА_4 - ОСОБА_37 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,05 га, Київська область, Васильківський район, Глевахівська с/р, та квартира площею 45,7 кв.м., вартістю 1 358 400 грн., АДРЕСА_2 .
Згідно відомостей, наявних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_4 за 2020 рік (а. 190-199, том 3), вбачається, що у володінні її батька ОСОБА_22 у володінні перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_3, у володінні брата підозрюваної - ОСОБА_38 перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_4, у володінні підозрюваної ОСОБА_4 перебуває квартира за алдресою: АДРЕСА_5 .
Вищевикладене дає підстави вважати, що зазначена у Клопотанні детектива застава в розмірі 5 001 696 грн. гривень є непомірною для підозрюваної ОСОБА_4 з огляду на те, що дохід ОСОБА_4 за останні два роки, навіть з урахуванням відсутності будь-яких витрат, є майже в п`ять разів меншим ніж визначений у Клопотанні розмір застави, враховуючи те, що станом на 2020 рік у відповідності до поданої ОСОБА_4 декларації у останньої відсутні будь-які грошові активи, окрім як отриманого доходу у вигляді заробітної плати, що може призвести до неможливості виконання застави.
Зі свого боку, стороною обвинувачення не доведено, а слідчим суддею не встановлено в ході судового розгляду таких виключних обставин, які б свідчили про необхідність визначення підозрюваній ОСОБА_4 застави розмірі, який перевищує граничний розмір (вісімдесят прожиткових мінімумів), передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи специфіку, характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної ОСОБА_4, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкі наслідки, спричинені кримінальним правопорушенням (внаслідок вчинення злочину, за пособництва ОСОБА_4, до Державного бюджету України не надійшли грошові кошти у вигляді рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від платників податків у загальному розмірі (сумі) 2 019 146 516,02 грн.), з урахуванням ролі ОСОБА_4 у реалізації вищеописаної злочинної схеми (пособник), слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності визначення підозрюваній ОСОБА_4 застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 коп., який згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України є граничним розміром, що може бути визначений щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину. Застава у відповідному розмірі не є завідомо непомірною для підозрюваної та буде достатньою аби забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, запобігти встановленим ризикам.
Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:
1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;
3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 .
5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.
Що стосується покладення на підозрювану обов`язку носити електронний засіб контролю, що в цій частині Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на існування невеликого ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, належну процесуальну поведінку підозрюваної, відсутність відомостей щодо здійснення підозрюваною виїздів за межі території України з моменту отримання нею паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з урахуванням наявної у неї законної можливості покинути територію України під час дії воєнного стану та постійних обстрілів з боку російської федерації. Запобігти мінімальному ризику переховування від органу досудового розслідування та суду можливо і шляхом покладення таких обов`язків як прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду, повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора. Існування таких виключних обставин, які б свідчили про необхідність покладення на підозрювану обов`язку носити електронний засіб контролю, слідчим суддею не встановлено.
Зазначені обов`язки відповідно до положень статті 205 діють з моменту оголошення ухвали і будуть діяти до внесення застави, а тому покладання на підозрювану обов`язків зменшить встановлені ризики до внесення застави або застосування іншого запобіжного заходу.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Беручи до уваги вищевикладене, строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану ОСОБА_4 обов`язків слід встановити два місяці, тобто, до 02 березня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2
Визначений розмір застави підозрювана, яка не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 . Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на строк дії ухвали на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов`язки:
1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;
3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 .
5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України;
Попередити підозрювану ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану обов`язків - два місяці, до 02 березня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_39