Документ № 108333062

Справа № 991/6793/22

Провадження 1-кс/991/6822/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, про зміну запобіжного заходу, подане в порядку ст.201 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, подане в порядку ст.201 КПК України.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Захиснику ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 стало відомо, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2022 по справі № 991/5218/22 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, а саме: продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 21.12.2022 включно, в межах строку досудового розслідування; одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень); за умови внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено до 21.12.2022.

Захисник зазначає, що з часу продовження слідчим суддею запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою з`явились нові обставини, які свідчать про зміну чи зменшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

У межах виконання ухвали слідчого судді від 07.11.2022 08.11.2022 громадянками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено 399 000 грн та 345 300 грн у якості застави за ОСОБА_4 та останнього звільнено з Державної установи «Київський слідчий ізолятор». ОСОБА_4 09.11.2022 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області здано на зберігання свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон (лист від 10.11.2022).

Окрім цього, після звільнення з умов утримання під вартою, задля належного забезпечення виконання покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді обов`язків і їх суворого дотримання, ОСОБА_4 18.11.2022 звертався до старшого групи детективів із заявою про надання дозволу для виїзду до Київської області, на що отримав відповідний дозвіл. Також ОСОБА_4 двічі у грудні 2022 року з`являвся до Вищого антикорупційного суду для участі у судовому засіданні у справі № 991/6115/22 з розгляду клопотання, яке ініційовано стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.

Захисник зазначає, що оскільки дія ухвали слідчого судді від 07.11.2022 у справі № 991/5218/22 сплинула 21.12.2022, а стороною обвинувачення не ініційовано питання щодо продовження терміну дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4, дія обов`язків, покладених на нього у статусі підозрюваного, закінчилась з тієї дати. Наведене, на думку сторони захисту, свідчить про той факт, що сторона обвинувачення констатує бездоганну поведінку підозрюваного ОСОБА_4, виконання останнім за час дії обраного запобіжного заходу покладених на нього процесуальних обов`язків та відповідно суттєве зменшення ризиків кримінального провадження.

ОСОБА_4 не мав грошових коштів для внесення застави, його знайомі ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, вирішили допомогти йому, оскільки у свій час їм, як переселенцям з тимчасово окупованих територій України, ОСОБА_4 допоміг знайти безкоштовне житло у місті Києві та первісно облаштуватися. Проте на цей час ОСОБА_4 не має грошових коштів для їх повернення ОСОБА_8 і ОСОБА_7, що серед іншого підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників, відповідно до якого станом на 28.12.2022 ОСОБА_4 належить до категорії боржників (ініціатором є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України). Поряд із цим, унаслідок збройної агресії Російської Федерації та з урахуванням тієї інформації, що у найближчі дні планується наступ військових злочинців країни-агресора на міста України, у тому числі на місто Київ, ОСОБА_7 з метою безпеки планує у найближчий час виїхати до кордон, через що потребує відповідних грошових коштів.

Ще однією підставою для звернення сторони захисту для слідчого судді за для зменшення розміру застави є той факт, що у ОСОБА_4 після перебування в умовах утримання під вартою дуже різко погіршилось самопочуття та у цілому стан здоров`я, зокрема, під час позапланового обстеження та діагностики 05.12.2022 у нього виявлено прояви судинної недостатності, афтосклероз, концентрична гіпертрофія, дімітація всіх камер серця та призначено стаціонарне лікування.

Підозрюваний ОСОБА_4 є громадянином України, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, є раніше не засудженим. Дані обставини, за твердженям захисника, свідчать про відсутність обставин реального характеру загрози його втечі.

Враховуючи наведені обставини, захисник просить про зменшення визначеної ОСОБА_4 суми застави як запобіжного заходу до 372 150 грн. Окрім того, захисник зауважив, якщо слідчий суддя дійде висновку, що зменшення розміру застави до 372 150 грн не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного на досудовому розслідуванні, підозрюваний ОСОБА_4 готовий до зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період доби з 23:00 до 06:00 та покладенням на нього обов'язків, визначених слідчим суддею 07.11.2022, який є найбільш суворим запобіжним заходом ніж застава і буде достатнім стримуючим засобом для забезпечення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Розгляд клопотання призначено на 04.01.2023.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити. Додатково захисник зазначив, що розслідувані у даному кримінальному провадженні події мали місце 10 років тому, що свідчить про істотне зменшення ризиків кримінального провадження. Окрім того, на даний час через загострення проблем зі здоров`ям у ОСОБА_4 виникла необхідність у проведенні операції на серці.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, який відповідно до постанови про зміну групи прокурорів від 23.09.2020 входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, заперечив проти задоволення клопотання захисника, у тому числі в частині вимог про зміну запобіжного заходу на більш обтяжливий, зазначив, що з моменту внесення застави за ОСОБА_4 минуло менше двох місяців, при цьому на момент її внесення вже протягом досить тривалого часу здійснювалися масовані ракетні обстріли території України, у тому числі міста Києва. Відповідно, вносячи заставу у визначеному ухвалою слідчого судді розмірі, заставодавці повинні були розуміти пов`язані з цим ризики. Окрім того, стороною захисту не доведено зменшення ризиків, адже на момент застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, проте на даний час ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 191 КК України. При цьому саме лише виконання процесуальних обов`язків з моменту внесення застави не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, адже у разі їх невиконання внесену заставу може бути звернено в дохід держави.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з поданих матеріалів, Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209,ч. 4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України. В рамках даного кримінального провадження 21.06.2022 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. 04.08.2022 ОСОБА_4 вручене повідомлення про зміну підозру та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України. 12.10.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 cт.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.08.2022, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3 721 500 грн, та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2022 продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 15.10.2022 включно, в межах строку досудового розслідування, з альтернативою внесення застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8, 9, ч.5 ст. 194 КПК України.

14.10.2022 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 винесено постанову, якою в порядку ст.615 КПК України продовжено підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на один місяць, тобто до 14.11.2022 включно. Одночасно визначено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят гривень) та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2022 продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 21.12.2022 включно, в межах строку досудового розслідування. Одночасно визначено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн (сімсот сорок чотири тисячі триста гривень).

08.11.2022 громадянками України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено 399 000 грн та 345 300 грн відповідно у якості застави за ОСОБА_4 та останнього звільнено з Державної установи «Київський слідчий ізолятор». Внесення відповідних сум застави підтверджується квитанціями від 08.11.2022 (т.1, а/с 24).

Доводи сторони захисту щодо необхідності зменшення розміру визначеної ОСОБА_4 застави зводяться до сумлінної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4, зменшення та взагалі відсутності деяких ризиків, а також закінчення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного; скрутного матеріального становища заставодавців, пов`язаних із бойовими діями на території України та необхідністю виїзду за кордон; погіршення стану здоров`я ОСОБА_4 .

Слід зауважити, що слідчий суддя, визначаючи розмір застави, виходив з обставин інкримінованого злочину, наявності обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах.

Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялася під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 та при продовженні дії покладених на підозрюваного обов`язків. Разом з тим, «обґрунтованість підозри» - поняття, яке не є незмінним протягом всього досудового розслідування. Зі сплином строку досудового розслідування відомості, на яких ґрунтується підозра, мають стати більш спроможними на користь причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

В обґрунтування зміни запобіжного заходу захисник посилається на належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Однак слідчий суддя зауважує, що посилання захисника на добросовісне виконання підозрюваним таких обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться у вищевказаних ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про покладення та продовження строку дії обов`язків на підозрюваного. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Водночас відсутність встановлених раніше ризиків кримінального провадження не аргументована в тій мірі, щоб цього було достатньо для відповідного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу.

Приписи ч. 5 ст. 194 КПК України обумовлюють покладення обов`язків із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Отже, покладення обов`язків є наслідком застосування запобіжного заходу, вони мають похідний характер і залежать від застосованого запобіжного заходу (його суворості), а не навпаки. Тому зменшення переліку обов`язків не може впливати на застосований запобіжний захід і не є підставою для його зміни.

Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав такий ризик існуючим і зазначив, що діючий на території України режим обмеження права військовозобов`язаних чоловіків у виїзді за кордон жодним чином не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки стосується обмеження виїзду за кордон у законний спосіб та не виключає можливості здійснення спроб перетнути кордон незаконно, з огляду на те, що наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому такий спосіб не може виключатися, як неможливий.

Слідчий суддя погоджується з імовірністю існування такого ризику на даний час. Також продовжує існувати і ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий суддя в ухвалі від 07.11.2022 зазначав, що вказаний ризик хоч і мінімальний, проте продовжує існувати, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування наразі проводиться комплекс слідчих (розшукових) дій для зібрання достатньої кількості доказів у кримінальному провадженні на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а загроза знищення та приховування яких наразі залишається реальною. Водночас у ході досудового розслідування підлягають дослідженню всі документи стосовно походження фандоматів, в тому числі документи, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки.

До того ж слідчий суддя приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати.

Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, зокрема ОСОБА_4, використовуючи родинні стосунки зі своїм племінником ОСОБА_11, може намагатися узгодити свої покази, з тим щоб уникнути від відповідальності за вчинене, до того ж він може вчиняти тиск на свого студентського товариша ОСОБА_12, рахунок якого був використаний для виводу привласнених учасниками злочину коштів державного підприємства, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, внаслідок якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Згідно частини 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом).

Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13 689 999, 98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, існування даного ризику не виключається.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.

Відповідно, слідчий суддя вважає, що вищеперелічені ризики продовжують існувати. Варто взяти до уваги і пояснення прокурора САП ОГП ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_4 було вручено повідомлення про зміну підозри та про нову підозру.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Матеріали клопотання свідчать про те, що зазначений розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваного (застава вже в будь-якому випадку внесена), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Тому належна поведінка підозрюваного не є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим щодо ОСОБА_4 запобіжним заходом. Тож посилання на цю обставину не може зумовлювати зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави в контексті зменшення його розміру. Крім того, слідчий суддя не вбачає кореляції між погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 і необхідністю зменшення розміру застави, адже грошові кошти в рахунок застави вносились не ним особисто, а іншими особами - заставодавцями.

Посилання в клопотанні на життєві обставини, які потребують від заставодавців фінансових затрат, не може бути підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному, оскільки зазначені обставини не стосуються персонально особи, до якої застосовано запобіжний захід, який є індивідуальним заходом процесуального примусу та не пов`язується з особою заставодавця, а відтак не може бути підставою для повернення коштів заставодавцю до моменту припинення дії запобіжного заходу.

Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). За умови зменшення існування ризику кримінального провадження застава зможе і в подальшому достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, хоча і в меншому розмірі, ніж її було визначено первісно.

Тобто застава забезпечує дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Варто зауважити, що при внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов`язані з цим ризики, в тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави, адже відповідно до приписів ч.3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

На думку слідчого судді, наразі розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 07.11.2022, здатен і надалі забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Варто зазначити також, що слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш обтяжливий, а саме у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період доби з 23:00 до 06:00 та покладенням на нього обов'язків, визначених слідчим суддею 07.11.2022, оскільки доводи захисника, навпаки, стосуються належної процесуальної поведінки підозрюваного, а отже, погіршення його процесуального становища за даних обставин не є доцільним.

Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00грн, оскільки саме такий запобіжний захід на цьому етапі досудового розслідування є достатньо дієвим. Розмір застави визначався слідчим суддею, виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану, та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, тобто з урахуванням приписів ч.4 ст.182 КПК України. Варто взяти до уваги, що розмір застави вже було неодноразово істотно зменшено порівняно із визначеним ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2022 (у розмірі у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3 721 500 грн) та від 16.08.2022(у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 860 750 грн).

Підстав для зміни запобіжного заходу на даному етапі слідчий суддя не вбачає.

Керуючись статтями 179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 07.11.2022 (справа №991/5218/22), якою продовжено підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» та одночасно визначено заставу в розмірі 744 300,00грн, шляхом зміни розміру застави із 744 300,00грн на заставу в розмірі 372 150,00грн, або застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною в нічний час залишати місце проживання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1