Документ № 108405307

справа №991/122/23

провадження №1-кс/991/125/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«09» січня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у смт Козелець Козелецького р-ну Чернігівської обл., громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4,5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 383 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4,5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 383 України, у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09 лютого 2021 року.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 520210000000000081 від 09 лютого 2021 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4,5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 383, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 358КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 383 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Як зазначено клопотанні, під час досудового розслідування встановлено, що у період часу з 08 квітня 2020 року до 31 липня 2020 року керівник ДП «Укрбурштин» ОСОБА_4, діючи спільно з ОСОБА_6, з метою заволодіння грошовими коштами ДП «Укрбурштин» склав та підписав укладений між ТОВ «Ленд Груп Компані» та ДП «Укрбурштин» договір оренди неіснуючих нематеріальних активів №П-4/5 разом з додатком 1 та актом приймання?передачі до вказаного договору, а також акти надання послуг №1-4/5 від 30 квітня 2020 року, №2-4/5 від 31 травня 2020 року, № 3-4/5 від 30 червня 2020 року, №4-4/5 від 31 липня 2020 року на загальну суму 288 300 грн, які містили завідомо неправдиві відомості. Відповідно до вказаного договору з додатками, ДП «Укрбурштин» приймало у строкове користування нематеріальні активи, а саме: 107 позицій науково?технічної документації вартістю 58 764 000 грн та зобов`язувалося сплачувати орендну плату в розмірі 76 600 грн за один календарний місяць. Після цього, у зв`язку із працевлаштуванням директора ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_8 у батальйон патрульної поліції у м. Біла Церква УПП у Київській області, ОСОБА_6 у період із 31 липня 2020 року до 20 серпня 2020 року залучив до вчинення злочину ОСОБА_7, запропонувавши їй обійняти посаду директора ТОВ «Ленд Груп Компані». В подальшому, 31 серпня 2020 року, ОСОБА_7, як директор ТОВ «Ленд Груп Компані», з одного боку та ОСОБА_4, як директор ДП «Укрбурштин», - з іншого, достовірно знаючи про те, що науково?технічна документація не існує і в оренду не передавалася, підписали акт надання послуг №5-4/5 до Договору про оренду нематеріальних активів № П-4/5 від 08 квітня 2020 року на суму 76 700 грн, який містив завідомо неправдиві відомості. Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, достовірно знаючи, що науково-технічна документація в кількості 107 позицій не існує та не може бути передана на зберігання ДП «Укрбурштин», діючи за вказівкою ОСОБА_6, 01 вересня 2020 року підписали договір відповідального зберігання №09-20 та акт здачі-приймання майна з ТОВ «Ленд Груп Компані». Відповідно до договору відповідального зберігання та акта здачі?приймання майна, ДП «Укрбурштин» приймало на відповідальне зберігання до 30 жовтня 2020 року науково-технічну документацію у кількості 107 позицій загальною вартістю 58 764 000 грн та зобов`язувалося вжити заходів для забезпечення схоронності майна, що не відповідало дійсності, оскільки такої документації не існувало і вона фактично не передавалася. Після цього ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 28 жовтня 2020 року повідомив на гарячу лінію Національної поліції України про викрадення з його автомобіля фінансово-господарських документів та майна ДП «Укрбурштин», у тому числі документів, які були предметом згаданого вище договору. 08 жовтня 2020 року ОСОБА_4 від імені ДП «Укрбурштин» та ОСОБА_7 від імені ТОВ «Ленд Груп Компані», зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про фіктивність заборгованості, уклали та підписали з директором ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» ОСОБА_9 договір поруки № 80?016/02 (про відступлення права вимоги), відповідно до якого ТОВ «Ленд Груп Компані» передало вказаному товариству право вимоги за договором про оренду нематеріальних активів від 08 квітня 2020 року №П-4/5 на суму 365 000 грн. 08 січня 2021 року директор ТОВ «Ленд Груп Компані» ОСОБА_7 та директор ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» ОСОБА_9 подали до Господарського суду м. Києва заяви про включення до реєстру вимог кредиторів ДП «Укрбурштин» грошових вимог ТОВ «Ленд Груп Компані» на суму 58 764 000 грн та ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин» на суму 365 000 грн з метою подальшого її стягнення у справі № 910/18166/20.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах, закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та завідомо неправдивому повідомленні органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, вчиненому з корисливих мотивів.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, на переконання прокурора, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, доданими до клопотання.

Ухвалою слідчого судді від 14 жовтня 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави та покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зі свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 . В подальшому ухвалою слідчого судді від 08 грудня 2022 року строк дії цих обов`язків продовжено до 12 січня 2023 року.

У клопотанні вказано, що ризики, які були встановлені під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу (переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість знищення, приховання або спотворення будь?яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні), не зменшились та виправдовують необхідність у продовженні строку зазначених обов`язків, покладених на підозрюваного.

Також у клопотанні зазначено, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 12 січня 2023 року. 13 грудня 2022 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та розпочато виконання вимог ст. 290 КПК України, а тому, на думку прокурора, продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного, є імперативною мірою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, яка спроможна гарантувати його належну процесуальну поведінку. Отже, прокурор у клопотанні просить продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків строком на 30 днів.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000081 від 09 лютого 2021 року.

12 жовтня 2022 року ОСОБА_4 в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а 07 грудня 2022 року - про нову підозру та про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 383 КК України - у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та у великих розмірах, закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та завідомо неправдивому повідомленні органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, вчиненому з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 жовтня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн, та покладено на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також зі свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 . Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено до 12 грудня 2022 року включно.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 25 листопада 2022 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 12 січня 2023 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Щодо обґрунтованості підозри.

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають керуватися доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об`єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, що є вірогідним та достатнім для застосування до неї запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та матеріалами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю таких матеріалів, зібраних органом досудового розслідування та досліджених слідчим суддею в ході розгляду цього клопотання.

Наявні в матеріалах провадження матеріали є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та її винуватості у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Отже, на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про продовження підозрюваному строку дії покладених на нього обов`язків, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, тобто на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні прокурора обставини підтверджуються наданими фактичними даними, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити дії, описані в клопотанні прокурора.

Щодо наявності ризиків.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4, стороною обвинувачення було доведено наявність цих трьох ризиків, перевіряючи наявність яких на час розгляду даного клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення, може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Отже, при визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого, що передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

На переконання слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Вказане узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно до стадії кримінального провадження та характеру слідчих і процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_4 переховування, слідчий суддя також враховує наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон від 28 серпня 2017 року, а також ті обставини, що він офіційно не працевлаштований, не має нерухомого майна на території України, а також родини та утриманців.

Крім того, на думку слідчого судді, існує також і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд під час розгляду справи по суті може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які можуть мати доказову цінність.

Посилаючись у своєму клопотанні на ризикзнищення, приховання або спотворення будь?яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детектив зазначив, що під час звільнення ОСОБА_4 з посади директора ДП «Укрбурштин» ним не було передано печатку підприємства новому керівництву. До того ж, у 2021 році за рішенням суду ОСОБА_4 поновлено на посаді директора ДП «Укрбурштин», на якій він зможе діяти у власних інтересах, а не і інтересах підприємства та спотворити фінансово-господарські документи підприємства.

Однак, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки наведені доводи детективапро можливість знищення, приховання або спотворення будь?яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з описаними у клопотанні обставинами є непереконливими, а тому вважає вказаний ризик недоведеним.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені ухвалою слідчого судді від 14 жовтня 2022 року ризики, а саме: переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду і незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні не втратили свою актуальність, а обставини, на які посилається сторона захисту, не можуть свідчити про їх зменшення.

Вирішуючи питання продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків з точки зору можливості такого їх продовження в межах кримінального провадження, строк досудового розслідування якого спливає 12 січня 2023 року, слідчий суддя виходить з того, що, відповідно до положень ч. 5 ст. 290 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

За таких обставин, враховуючи той факт, що у даному кримінальному провадженні з 13 грудня 2022 року розпочався строк відповідного ознайомлення, у зв`язку з чим відбувається «зміщення» граничного строку досудового розслідування, пов`язане з фактичним «випаданням» часу такого ознайомлення із загального строку досудового розслідування, слідчий суддя вважає за можливе продовження дії покладених на підозрюваного обов`язків на такий період, під час якого не може залишатись невирішеним питання дотримання підозрюваним певних обов`язків, за умови існування при цьому ризиків, як небезпеки, пов`язаної із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати.

Тобто, наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу з урахуванням зазначених вище обставин.

Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню шляхом продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків до 08 лютого 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 194, 196, 199, 205, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4,5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 383 КК України - задовольнити.

Продовжити на тридцять днів строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 грудня 2022 року (справа №991/6159/22) на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:

1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

3) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зі свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 08 лютого 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1