- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/6524/22
Провадження 1-кс/991/6552/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 просить: скасувати постанову від 09.12.2022 детектива Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову в задоволення клопотанні у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 та зобов`язати детектива ОСОБА_5 додатково допитати як свідка ОСОБА_4 стосовно обставин, викладених у клопотанні від 07.12.2022.
Скарга обґрунтована тим, що в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52021000000000006 від 05.01.2021. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 має статус третьої особи - власника майна, на яке накладено арешт ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.08.2022 у справі № 991/2647/22.
Адвокат зазначає, що під час допиту як свідка ОСОБА_4 09.12.2022 при роз`яснені положень ст. 63 Конституції України детектив ОСОБА_5 повідомив, що дії ОСОБА_4 перевіряються на предмет наявності складу злочину, оскільки саме він є підписантом договору та додаткових договорів щодо виконання будівельних робіт, підписання яких та дії за якими перевіряються слідством. Тобто, ОСОБА_4 перебуває під кримінальним переслідуванням та саме з метою доказування обставин вчинення злочину вилучено та арештовано майно ОСОБА_4 .
07.12.2022 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав клопотання про проведення додаткового допиту останнього, де зазначив обставини, по яким ОСОБА_4 бажає надати додаткові покази. Проте, 09.12.2022 детектив ОСОБА_5 виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання.
Посилаючись на ст. 9, ст. 92, 93 КПК України, адвокат стверджує, що детектив зловживаючи своїми процесуальними права блокує надання до справи доказів, які йому не вигідні, щоб в такий спосіб сформувати у справі тільки обвинувальні докази. Під час допиту ОСОБА_4 детектив ОСОБА_5 надавав можливість дати показання виключно з тих питань, які він ставить. У зв`язку з чим, ОСОБА_4 був вимушений робити окремі заяви про повідомлення детективу тієї інформації, яку він бажав додати. Тобто, детективом створюється ситуація, коли частина інформації та доказів, які мають значення для справи (входять до предмету доказування), що свідчать на користь ОСОБА_4, не потрапляють до матеріалів справи.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити. Зазначив, що постанова детектива про відмову у задоволення клопотання від 09.12.2022 не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки не містить спростування доводів, про які йдеться у клопотанні про проведення слідчих дій.
Детектив Національного бюро у судове засідання не прибув. До початку судового засідання засобами електронної пошти надав письмові заперечення на скаргу адвоката ОСОБА_3, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні скарги на постанову від 09.12.2022 про відмову у задоволенні клопотання про проведення додаткового допиту ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52021000000000006. Зазначив, що ОСОБА_4 є особою, на майно якої накладено арешт та відповідно до ст. 64-2 КПК України є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Посилаючись на ч. 3, 6 ст. 64-2, ст. 220 КПК України, стверджував, що проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_4 жодним чином не стосується його майна, на яке накладено арешт, та за таких обставин дане клопотання не підлягає задоволенню. Посилаючись на ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 94, ч. 1, 2 ст. 223 КПК України стверджує, що з урахуванням визначених законом обставин, що підлягають доказуванню, кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку поводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує проведення певної слідчої дії з тим, що наявні такі відомості, які вказують на можливість досягнення її мети, а не із самим фактом звернення адвоката із клопотанням щодо такої слідчої дії. Тому орган досудового розслідування в залежності від фактичних обставин провадження самостійно, за внутрішнім переконанням, визначає які саме процесуальні дії та коли належить здійснити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у певному кримінальному проваджені, та відмовляє в задоволенні відповідних клопотань у разі відсутності належного обґрунтування необхідності їх проведення. Зазначає, що 25.11.2022 проведено допит свідка генерального директора ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_4 . При цьому згідно їз доводів клопотання жодним чином не підтверджені відомості, що сторона обвинувачення неправильно розуміє обставини за предметом доказування, а також потребує отримання додаткових показань ОСОБА_4, у тому числі, з метою висвітлення норм законодавства. На цей час, проведення додаткового допиту ОСОБА_4, на переконання детектива, не є доцільним. Судовий розгляд просив провести без участі детектива Національного бюро.
Відсутність детектива не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши письмові заперечення детектива, матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду цієї скарги є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Встановлено, що 07.12.2022 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до детективів Національного бюро у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 із клопотанням № 9, у якому просив: викликати для додаткового допиту та допитати генерального директора ВП «Атомпроектінжиніринг» ОСОБА_4 в рамках вказаного кримінального провадження стосовно обставин, які він може додатково повідомити та які не повідомлялись під час допиту 25.11.2022 та які підлягали уточненню.
Необхідність проведення такої слідчої (розшукової) дії адвокат ОСОБА_3 мотивував тим, що предметом досудового розслідування є порядок укладання та виконання договору № 30-46-08-20-00167 від 09.12.2020 з генпідрядником ТОВ «БК «КБР» та під час допиту ОСОБА_4, який відбувся 25.11.2022, відповіді на деякі питання детектива потребували уточнення, про що повідомлено детектива ОСОБА_5 . На цей час ОСОБА_4 готовий надати відповіді на питання з урахуванням уточнених обставин. Зазначає, що під час допиту із поставлених запитань стало зрозуміло, що слідством неправильно розуміються обставини за предметом розслідування та трактування обставин прямо протирічить законодавчим та нормативним актам. У зв`язку із чим, ОСОБА_4 бажає дати додаткові покази з метою висвітлення норм законодавства, які регулюють взаємовідносини з ТОВ «БК «КБР» по договору, з наданням слідству дійсних обставин, які мають оцінюватись, враховуватись і досліджуватись.
За результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 від 07.12.2022 детектив Національного бюро ОСОБА_5 виніс постанову від 09.12.2022 про відмову у задоволенні клопотання.
В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив про надходження клопотання та його вимоги. Зазначив, що ОСОБА_4 є особою, на майно якої накладено арешт, та відповідно до ст. 64-2 КПК України є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Так, відмовляючи у задоволенні клопотання про проведення додаткового допиту ОСОБА_4 детектив виходив виключно із статусу ОСОБА_4, та, посилаючись на ч. 3, 6 ст. 64-2, ст. 220 КПК України, зазначив, що проведення додатково допиту як свідка ОСОБА_4 жодним чином не стосується його майна, на яке накладено арешт, тобто клопотання не підлягає задоволенню.
Тобто, підставою для відмови у задоволенні клопотання є процесуальний статус особи, в інтересах якої подане клопотання, та, відповідно, обсяг повноважень, якими така особа наділена.
Слідчим суддею враховано, що клопотання адвоката ОСОБА_3 розглянуто детективом в порядку та строки визначені ст. 220 КПК України.
Встановлено, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
У судовому засіданні адвокат стверджував, що ОСОБА_4 має статус особи, щодо майна якої вирішується питання арешт, у зв`язку з чим має права та обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, для підозрюваного в частині, що стосуються арешту майна.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.08.2022 у справі № 991/2647/22 накладено арешт на майно ОСОБА_4, вилучене 21.07.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання останнього, з метою забезпечення збереження речових доказів. Копія судового рішення міститься у матеріалах справи.
Таким чином, оскільки питання про арешт майна ОСОБА_4 вирішено вказаним судовим рішенням та арешт майна наразі триває, ОСОБА_4 на час розгляду вказаної скарги у цьому кримінальному провадженні має статус іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Тобто, особи, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування встановлений ст. 220 КПК України.
Звертаю увагу, що лише у випадках, установлених цим Кодексом, клопотання про виконання процесуальних дій іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (ч. 1 ст. 220 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, особа, яка має процесуальний статус «особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування», має право звернутися із клопотанням про виконання процесуальних дій лише у випадках, коли це передбачено кримінальним процесуальним законом.
Водночас, поняття «інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування,» є більш широким ніж поняття «третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт», тому визначений у постанові від 09.12.2022 детективом ОСОБА_5 процесуальний статус ОСОБА_4 не свідчить про помилковість прийнятого рішення по суті.
У той же час, Кримінальний процесуальний закон не дає визначення поняття «процесуальна дія». Проте, із системного аналізу положень Кримінального процесуального кодексу України, вбачається, що під процесуальною дією розуміється дія, вчинення якої належить до процесуальних повноважень слідчого (детектива), дізнавача, прокурора, її виконання забезпечується різноманітними засобами на підставах і в порядку, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, та яка спричиняє визначені законом правові наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинення у межах конкретного кримінального провадження кримінально-процесуальних відносин (прав, обов`язків, тощо).
Непогодження із формулюванням підстав для прийняття оскаржуваної постанови не може свідчити про недотримання детективом вимог щодо наведення належних мотивів відмови та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 КПК України детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Здійснюючи свої повноваження, детектив є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.
Водночас, перевіряючи обґрунтованість постанови детектива від 09.12.2022, слідчий суддя оцінює не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й клопотання адвоката на предмет, викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості.
Допит є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223, ст. 224 КПК України).
Порядок збирання доказів у кримінальному провадженні встановлено у ст. 93 КПК України, відповідно до якої збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Звертаю увагу, що копії протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 25.11.2022 матеріали справи не містять, що позбавляє можливості з`ясувати, які саме питання та стосовно яких обставин залишилися без відповіді свідка.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволення скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1