Документ № 108435501

справа № 991/9725/20

провадження № 11-кп/991/36/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15 грудня 2022 року про залишення без розгляду його заяви щодо роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2022 року, якою обвинуваченому не надано можливості усно оголосити клопотання у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29 липня 2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 статті 27 ч. 5 ст.191 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15 грудня 2022 року без виходу до нарадчої кімнати залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2022 року, якою обвинуваченому не надано можливості усно оголосити клопотання у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29 липня 2015 року.

Не погодившись з указаним рішенням обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15 грудня 2022 року слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 КПК України; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 392 КПК України).

Частиною 4 ст. 380 КПК України передбачено, що ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.

Залишаючи без розгляду відповідну заяву обвинуваченого судом першої інстанції встановлено відсутність судового рішення, яке просив роз`яснити обвинувачений ОСОБА_4 . Зокрема, з матеріалів оскарження ухвали вбачається, що 15 вересня 2022 року під час розгляду судом першої інстанції у відкритому підготовчому судовому засіданнікримінального провадження № 42015000000001624 від 29 липня 2015 рокуголовуючий суддя, керуючи ходом судового засіданняв порядку ст. 321 КПК України, не надав обвинуваченому ОСОБА_4 можливості оголосити його клопотання усно. Однак судом першої інстанції не приймалось процесуальне рішення, яким обвинувачений обмежувався у оголошенні такого клопотання. Крім того, обвинуваченому було роз`яснено можливість подання такого клопотання через канцелярію суду.

Кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про залишення без розгляду заяви про роз`яснення судового рішення постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції. А тому, з огляду на зміст положень ст. 392 КПК України, така ухвала не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Згідно вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому суд звертає увагу, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

З урахуванням викладеного, у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15 грудня 2022 року про залишення без розгляду його заяви щодо роз`яснення судового рішення слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 392, ч. 4 ст. 399 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15 грудня 2022 року про залишення без розгляду його заяви щодо роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 42015000000001624 від 29 липня 2015 року, відмовити.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Суддя: ОСОБА_1