- Головуючий суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В.
справа №991/6798/22
провадження №1-кс/991/6827/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«10» січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, власника майна ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), зацікавленої особи (підозрюваного) ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ) розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року у справі №991/6314/22,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року у справі №991/6314/22.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
У своєму клопотанні ОСОБА_4 зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року в межах кримінального провадження №52022000000000196 від 28 липня 2022 року накладено арешт на майно, вилучене 07 грудня 2022 року під час проведення обшуку у відділенні АТ «Ощадбанк», а саме: індивідуального банківського сейфа, право володіння і розпорядження яким має ОСОБА_6 . На переконання ОСОБА_4, зазначений арешт майна в частині грошових коштів на суму 60 000 доларів США, монети TWENTY dollars з металу жовтого кольору із зображенням орла та статуї Свободи (Liberty) 1924 р., три монети 10 рублей з металу жовтого кольору із зображенням імператора Миколи ІІ та герба у вигляді двоглавого орла 1899 р., 1900 р., 1899 р. відповідно, є необґрунтованим, оскільки це майно належить йому ( ОСОБА_4 ) на праві власності, жодного відношення до ОСОБА_6 воно не має, а тому не може переслідувати мету накладення арешту - забезпечення конфіскації майна як виду покарання через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження. Обґрунтовуючи такі свої доводи, ОСОБА_4 зазначив, що з ОСОБА_6 знайомий та підтримує дружні відносини ще з вересня 1978 року та до теперішнього часу. Після початку в Україні війни та обстрілів м. Харкова ОСОБА_6 запропонував йому переїхати до нього в м. Полтаву та поселитися у будинку його матері, яка у 2019 році померла. На тимчасове проживання до Полтави він поїхав з товаришем ОСОБА_7, який також був знайомий з ОСОБА_6 . Зазначив, що, розуміючи, що може ніколи більше не повернутися до м. Харкова, він взяв з собою частину дорогоцінного майна, а саме: грошові кошти, ювелірні вироби та золоті монети. Сума грошових коштів була значною, оскільки 07 грудня 2021 року він продав квартиру покійного батька у росії. При заселенні він розповів ОСОБА_6 про наявність значної частини коштів та цінностей і попросив допомогти у їх зберіганні на період війни, на що той запропонував забрати частину грошових коштів (60 000 доларів США) та п`ять золотих монет на зберігання у банківський сейф, де у нього відкрита індивідуальна скринька, про що написав розписку. Пізніше одну із монет, яка була на зберіганні в індивідуальному банківському сейфі, він подарував ОСОБА_6 на день народження. 08 грудня 2022 року ОСОБА_6 повідомив йому, що у банку проведено обшук та були вилучені гроші і монети. В зв`язку з цим зазначає, що арешт, накладений ухвалою від 14 грудня 2022 року, містить для нього, як власника майна, негативні наслідки, а тому він має бути частково скасований задля подальшого володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні ОСОБА_4 своє клопотання підтримав з підстав викладених у ньому та просив його задовольнити.
Адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити. При цьому додатково звернула увагу на те, що грошові кошти, щодо яких подано вказане клопотання були поміщені до індивідуального банківського сейфа у березні 2022 року, тоді як кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 розпочато лише 28 липня 2022 року, тобто майже через 5 місяців. Зазначене, на її думку, викликає розумні підозри щодо об`єктивності та неупередженості сторони обвинувачення, адже як кошти, які нібито отримані від вчинення кримінального правопорушення, могли опинитися у сейфі за 5 місяців до «вчинення» такого правопорушення. Також вказала на те, що ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не має ані процесуального статусу обвинуваченого, ані навіть статусу свідка, а той факт, що останній має довготривалі дружні стосунки з ОСОБА_6 та обставини, які зумовили його звернутися за допомогою у тимчасовому збереженні коштів до свого товариша, не можуть бути обґрунтованими обставинами для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт грошових коштів, які належать ОСОБА_4, що підтверджується відповідними матеріалами. На думку адвоката, у зв`язку із накладенням арешту на майно ОСОБА_4, як особа похилого віку, позбавлений можливості користуватися своїм майном, яке планував витратити на придбання постійного житла у м. Полтаві, з огляду на неможливість повернення до своєї домівки у м. Харкові. Подальше утримання майна ОСОБА_4 буде суперечити завданням кримінального провадження та істотно буде порушувати основні його засади.
Зацікавлена особа (підозрюваний) ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 підтримав, підтвердив викладені в ньому обставини та просив його задовольнити, оскільки ОСОБА_4 не є стороною у цьому кримінальному провадженні, не має жодного процесуального статусу, а тому не може бути позбавлений свого майна.
Детектив НАБУ в судовому засіданні заперечував проти клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту, посилаючись на те, що вилучене органом досудового розслідування під час проведення обшуку у відділенні АТ «Ощадбанк», а саме індивідуального банківського сейфа майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, належить підозрюваному ОСОБА_6 . На підтвердження належності ОСОБА_6 майна послався на протокол від 23 листопада 2022 року про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Детектив зазначив, що в ході зафіксованої розмови від 28 жовтня 2022 року між ОСОБА_6 та його дружиною ОСОБА_6 підтвердив, що в нього у банківській ячейці знаходяться їх 100 000 доларів США та 12 тисяч, належні тещі. Також детектив зазначив, що відповідно до протоколу огляду від 10 січня 2023 року картки пам`яті, на яку здійснювалась відеофіксація обшуку банківського сейфу, ними зафіксовані пояснення ОСОБА_6 про належність йому вилучених грошових коштів, а також знаходження там грошових коштів його тещі, які містилися в окремому пакеті і були підписані. Крім цього послався на те, що в судове зсідання з розгляду клопотання детектива про накладення арешту на вилучене майно в ході обшуку у банку, про який ОСОБА_6 було відомо (був присутній на такому обшуку), останній не з`явився, будь-яких пояснень з приводу належності вилученого майна іншим особам не зазначив. Вказав на дружні стосунки ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, що може свідчити про необ`єктивність показів останніх та їх перебування у залежності ОСОБА_6, який надав їм житло для проживання.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.1 ст.14 ч.3 ст. 369, ч.3 ст. 368 КК України.
В межах цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року у справі №991/6314/22 був накладений арешт на майно, вилучене 07 грудня 2022 року під час проведення обшуку у відділенні АТ «Ощадбанк», а саме індивідуального банківського сейфа, право володіння і розпорядження яким має ОСОБА_6 . Як вбачається зі змісту цієї ухвали, в ході розгляду клопотання про арешт майна детектив довів належність цього майна підозрюваному ОСОБА_6, а також передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на зазначене в ухвалі майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
У клопотанні ОСОБА_4 ставить питання про часткове скасування арешту, а саме з грошових коштів на суму 60 000 доларів США, монети TWENTY dollars з металу жовтого кольору із зображенням орла та статуї Свободи (Liberty) 1924 р., три монети 10 рублей з металу жовтого кольору із зображенням імператора Миколи ІІ та герба у вигляді двоглавого орла 1899 р., 1900 р., 1899 р., посилаючись на його необґрунтованість, оскільки вказане майно належить йому, а не підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА_6 .
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
З огляду на те, що заявник ОСОБА_4 у своєму клопотанні посилається на необґрунтованість накладення арешту, як на підставу скасування арешту майна, і не зазначає про відсутність потреби у подальшому його застосуванні, то, з огляду на принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність лише тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначає заявник.
Таким чином, для вирішення питання про скасування арешту, слідчому судді належить встановити, чи було доведено заявником, що арешт на зазначене в клопотанні майно накладено необґрунтовано.
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчать, зокрема наступні обставини: такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом; існують факти або інформація, які вказують на те, що майно, на яке накладено арешт, належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження.
Дослідивши та проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні заявника, а також додані до нього документи, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні №52022000000000196 від 28 липня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України.
Санкція ч.3 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.
Отже, санкція зазначеної статті передбачає застосування такого покарання, як конфіскація майна.
Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 рокуу справі №991/6314/22 вбачається, що арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку у відділенні АТ «Ощадбанк», а саме індивідуального банківського сейфа, право володіння і розпорядження яким має ОСОБА_6, було накладено саме на підставі п.3 ч.2 ст. 170 КПК України - з метою забезпечення можливої подальшої конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт майна, який накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, може бути застосований лише до майна підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Тобто, з цього слідує, що застосування арешту майна на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є неможливим щодо майна третьої особи, а слідчий суддя при накладені арешту за вказаною підставою має з`ясувати, чи дійсно майно, про арешт якого просить сторона обвинувачення, належить підозрюваному.
Вирішуючи питання про належність грошових коштів в сумі 60 000 доларів США, монети TWENTY dollars з металу жовтого кольору із зображенням орла та статуї Свободи (Liberty) 1924 р., три монети 10 рублей з металу жовтого кольору із зображенням імператора Миколи ІІ та герба у вигляді двоглавого орла 1899 р., 1900 р., 1899 р. підозрюваному ОСОБА_6, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
При накладенні 14 грудня 2022 року слідчим суддею арешту в межах кримінального провадження №52022000000000196 від 28 липня 2022 року на майно ОСОБА_6, вилучене під час обшукуу відділенні АТ «Ощадбанк», а саме індивідуального банківського сейфа, право володіння і розпорядження яким має ОСОБА_6, належність йому віднайдених грошових коштів та інших цінностей була доведена органом досудового розслідування тим, що між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 укладено договір від 26 серпня 2022 року №/331467/000139/060139/08/2022/42 оренди індивідуального сейфа №17, розташованого в сховищі для індивідуальних сейфів ТВБВ №10016/0139 ОПЧ Полтава вул. Великотирновська 39/91 за адресою: АДРЕСА_1, з метою зберігання Клієнтом цінностей та/або документів.
Версія заявника ОСОБА_4, його представника - адвоката ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_6 про те, що частина майна, вилученого органом досудового розслідування у індивідуальному банківському сейфі, а саме: грошові кошти на суму 60 000 доларів США та чотири монети не належать підозрюваному ОСОБА_6, оскільки є власністю ОСОБА_4, який передав їх ОСОБА_6 на зберігання на період війни, не є занадто нереалістичною і такий перебіг подій дійсно міг відбуватися, але з урахуванням досліджених матеріалів, на думку слідчого судді, запропонована версія заявником виглядає непереконливою та такою, яка не спростовує попередні висновки, які зроблені в ухвалі від 14 жовтня 2022 року по накладення арешту на майно.
Не додає переконливості запропонованій версії заявником наступні обставини:
-відомості, які містяться у протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 листопада 2022 року, де з зафіксованого спілкування між ОСОБА_6 та його дружиною, з яких вбачається, що у них на зберіганні в сейфі було 100 000 доларів США, а також те, що в сейфі зберігалися ще грошові кошти в сумі 12 тисяч, які належали тещі;
-відомості, зафіксовані в протоколі огляду від 10 січня 2023 року картки пам`яті на яку здійснювалась відеофіксація обшуку банківського сейфу, наданого детективом в ході розгляду цього клопотання, зокрема, в частині того, що ОСОБА_6 під час огляду детективом ювелірних виробів підтвердив їх належність йому, зазначивши, що це його подарунки;
-відсутність будь-яких доказів походження та належності ОСОБА_4 чотирьох монет. В змагальному процесі недостатньо запропонувати версію, зробити відповідальне твердження, яке підкріплюється авторитетом, життєвим шляхом тощо, але потрібне спростувати ще версію (твердження) свого опонента;
-відсутність відповідного договору зберігання, укладення якого передбачено нормами ЦК України (п.2 ч.1 ст. 208, ст. 937 ЦК України);
-відсутність інформації про повний рух грошових коштів на банківському (их) рахунку заявника. Свідома позиція заявника в недоцільності отримання такої інформації, у тому числі відмова від запропонованого слідчим суддею сприянні в такому отриманні;
-наявність інших монет у банківському сейфі, які збирав (отримував) підозрюваний ОСОБА_6 ;
-відсутність достатньої інформації станом на 07 березня 2022 року у будь-якого об`єктивного спостерігача (громадянина України, іноземця тощо), що у Полтавській області не будуть проходити військові дії, а тому видається передача на зберігання грошових коштів до банківського сейфу в цей період ризикованим;
Дослідивши встановлені під час розгляду клопотання обставини, оцінивши доводи сторін в контексті їх вагомості з метою встановлення власника спірного майна, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі аргументи органу досудового розслідування в сукупності з наданими матеріалами в даному випадку видаються більш переконливими у порівняні з матеріалами, представленими заявником на обґрунтування своїх тверджень щодо належності йому такого майна та передачі його на зберігання ОСОБА_6 .
Отже, оскільки заявником ОСОБА_4 не доведено, що арешт на грошові кошти в сумі 60 000 доларів США, монети TWENTY dollars з металу жовтого кольору із зображенням орла та статуї Свободи (Liberty) 1924 р., три монети 10 рублей з металу жовтого кольору із зображенням імператора Миколи ІІ та герба у вигляді двоглавого орла 1899 р., 1900 р., 1899 р. був накладений слідчим суддею необґрунтовано, приходжу до висновку, що підстави для скасування такого арешту відсутні.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року у справі №991/6314/22, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2022 року у справі №991/6314/22- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1