- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/139/23
Провадження № 1-кс/991/142/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
16 січня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_10.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 15 грудня 2020 року за № 52020000000000759.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2 (інша інформація у скарзі відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст.190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Скаржник - захисник ОСОБА_3.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ від 23 грудня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні за № 52020000000000759 від 15 грудня 2020 року.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив.
Зі змісту скарги та долучених до неї матеріалів видно, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52020000000000759 від 15 грудня 2020 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
25 листопада 2022 року захисник ОСОБА_3 звернувся до детектива НАБУ з клопотанням про проведення слідчих дій, а саме допиту підозрюваного ОСОБА_2 та громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у якості свідків з питань, які зазначені у цьому клопотанні, а детектив НАБУ листом від 28 листопада 2023 року за № 0412-252/23602 відмовив у його задоволенні.
08 грудня 2022 року зазначена відмова була оскаржена захисником ОСОБА_3 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, за наслідком чого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2022 року вказана скарга захисника була задоволена частково із зобов`язанням детективів НАБУ розглянути його скаргу.
Постановою від 23 грудня 2022 року детектив НАБУ частково відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3, а саме щодо допиту підозрюваного ОСОБА_2 та громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у якості свідків.
З огляду на ці обставини захисник ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на зазначену постанову детектива НАБУ в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України у якій просив про скасування цієї постанови і встановлення для нього зобов`язання допитати вказаних у клопотанні осіб з приводу наведеного у клопотанні переліку питань.
У своїй скарзі захисник зазначає, що вищевказана постанова детектива НАБУ не грунтується на нормах кримінального процесуального права та є необґрунтованою, а показання зазначених стороною захисту свідків мають істотне значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Зазначені у цій скарзі обставини підтверджуються долученими до неї копіями документів, а саме: копія клопотання про проведення слідчих дій від 25 листопада 2022 року; копія відповіді детектива НАБУ від 28 листопада 2022 року; копія скарги на рішення слідчого (детектива) про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій від 08 грудня 2022 року; копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2022 року у справі № 991/6218/22; копія постанови детектива НАБУ від 23 грудня 2022 року із супровідним листом; копія пояснень ОСОБА_4 від 24 січня 2022 року; копія пояснень ОСОБА_5 від 05 січня 2022 року; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 20 грудня 2021 року; копія повідомлення Голови ОСББ «Петровське 29-Б» від 18 серпня 2022 року; копія клопотання адвоката ОСОБА_8 про допит свідків від 16 вересня 2022 року; копія листа детектива НАБУ від 19 вересня 2022 року тощо.
Детектив НАБУ у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином.
Слідчий суддя дослідив скаргу заслухав пояснення захисника ОСОБА_7 і дослідив скаргу та додані до неї матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 40 КПК України: «Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.».
Відповідно до вимог п. п. 5 і 12 ч. 3 ст. 42 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений має право: давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати; заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 65 КПК України: «Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 і ч. 3 ст. 65 КПК України: «Не можуть бути допитані як свідки: адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю. Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої цієї статті, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов`язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 84 КПК України: «Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 91 КПК України: «У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 92 КПК України: «Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України: «Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 95 КПК України: «Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок зобов`язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 5 ст. 110 КПК України: «Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.».
Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 220 КПК України: «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй».
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником».
Відповідно до вимог п. п. 1-4 ч. 2 ст. 307 КПК України: «Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: «Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних. Обов`язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення».
З огляду на наведені вище обставини та норми матеріального і кримінального процесуального права, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Слідчий погоджується з думкою захисника ОСОБА_7 про те, що оскаржувана постанова детектива НАБУ не грунтується на нормах кримінального процесуального права та є необґрунтованою, а наведені детективом НАБУ підстави для відмови стороні захисту у допиті підозрюваного ОСОБА_2 і громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у якості свідків суперечать вимогам КПК України. Натомість, відсутні і визначені нормами КПК України підстави для допиту у якості свідка громадянина ОСОБА_6 з питань, які зазначені у клопотанні захисника, оскільки вони стосуються не обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а виключно процедури вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2, що не належить до обставин, які підлягають доказуванню за переліком ч. 1 ст. 91 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що за таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, скарга захисника ОСОБА_7 у частині зобов`язання органу досудового розслідування допитати громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не може бути задоволена з огляду на наступне.
Громадянин ОСОБА_6 не підлягає допиту органом досудового розслідування у якості свідка із зазначених захисником питань (перелік наведений у клопотанні захисника) з огляду на вимоги норм КПК України, оскільки ці питання не стосуються обставин, які визначені ч. 1 ст. 91 КПК України та підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а стосуються виключно обставин вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 .
Слідчий суддя також вважає, що допит у якості свідків громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні теж не можливий з огляду на вимоги п. 2 ч. 2 ст. 65 КПК, оскільки вони є адвокатами, які надавали правову допомогу заявнику у цьому кримінальному провадженні, що видно з їх письмових відповідей на адвокатські запити ( а. с. 29-32, 37-40), а будь-якого письмового дозволу заявника на розголошення відомостей адвокатської таємниці скаржником слідчому судді не надано.
Слідчий суддя погоджується з тим, що підозрюваний ОСОБА_2 має беззаперечне право на надання показань на досудовому розслідуванні у цьому кримінальному провадженні, що передбачено вимогами п. 5 ч. 2 ст. 42 і ч. 2 ст. 95 КПК України, а тому вимога скарги захисника ОСОБА_7 у частині зобов`язання детективів НАБУ допитати підозрюваного ОСОБА_2 підлягає задоволенню незалежно від визначеного стороною захисту кола питань.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 303, 304, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про те, що скарга захисника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 23 грудня 2022 року у кримінальному провадженні за № 52020000000000759 від 15 грудня 2020 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 від 23 грудня 2022 року.
Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України допитати підозрюваного ОСОБА_2 .
В решті скарги відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 20 січня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1