Документ № 108509924

Дата засідання: 16/01/2023
Дата винесення рішення: 16/01/2023
Справа №: 991/6138/22
Провадження №: 52022000000000057
Інстанція: АП ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.

Справа № 991/6138/22

Провадження №11-сс/991/28/23

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

прокурорів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

підозрюваного ОСОБА_8,

захисників- адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 50 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 124 050 000 грн, із покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Умань Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22.02.2022, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України.

ВСТАНОВИЛА:

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 було задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022 та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.02.2023, із визначенням застави у розмірі 50 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 124 050 000 грн, із покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку із внесенням застави, на нього покладено такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057, прокурора, суду.

2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду.

3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, керівниками та власникам КП «Будова» (код за ЄДРПОУ 22484783) - ОСОБА_34 та ОСОБА_35

5) носити електронний засіб контролю.

6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці (до 08 лютого 2023 року включно), але в межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування ухвали слідчим суддею зазначено наступне.

06.12.2022 о 10 годині 07 хвилин ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, про що свідчить його підпис.

Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_8 підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слідчий суддя встановив доведеними ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

У той же час, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8, не знайшов свого підтвердження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з тим, слідчий суддя, вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

За переконанням слідчого судді, застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_8, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 50 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 000, 00 грн, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022, прокурором групи прокурорів - прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисником підозрюваного ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_9 подано апеляційні скарги на вказане рішення.

У апеляційній скарзі прокурор прохав скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 та постановити нову, якою задовольнити у повному обсязі клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Вказав, що вважає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 такою, що не у повній мірі відповідає вимогам, передбаченим ст. 370 КПК України, та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, пов`язаним з існуванням ризику продовження та повторення протиправної поведінки підозрюваного ОСОБА_8, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, передбачене п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України.

На обґрунтування апеляційної скарги прокурором зазначено наступне.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000057 від 22.02.2022, за підозрою ОСОБА_8, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 ( далі - ОСОБА_8 ) спільно із ОСОБА_13 (далі - ОСОБА_13 ) не пізніше листопада 2021 року на території м. Одеси створили стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію та здійснювали керівництво нею.

Злочинну організацію створено з метою встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

До складу злочинної організації, крім ОСОБА_38 та ОСОБА_39, увійшли посадові особи Одеської міської ради ОСОБА_24 (перший заступник Одеського міського голови, далі - ОСОБА_24 ), ОСОБА_25 (виконувач обов`язків заступника Одеського міського голови - керівник апарату виконавчого комітету Одеської міської ради, далі - ОСОБА_25 ), ОСОБА_26 (заступник Одеського міського голови - директор департаменту фінансів Одеської міської ради, далі - ОСОБА_26 ), підпорядкований керівникам злочинної організації та їх довірена особа ОСОБА_14 (далі - ОСОБА_14 ) та інші невстановлені особи, кожен з яких виконував свою роль у спільній злочинній діяльності відповідно до визначених напрямів.

З метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних намірів ОСОБА_8 і ОСОБА_13 за участю ОСОБА_44 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади.

Так, не пізніше листопада 2021 року ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_45 та за участю ОСОБА_44 досягли домовленості, що систематично щомісяця будуть надавати виконуючому обов`язки заступника Одеського міського голови - керівнику апарату виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_46 неправомірну вигоду у розмірі 15 000 доларів США.

У період із листопада 2021 по серпень 2022 року ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_45 та за участі ОСОБА_44 організували систематичне надання ОСОБА_46 неправомірної вигоди в загальному розмірі 2 473 884 грн за вчинення ним дій в інтересах злочинної організації з використанням його службового становища щодо організації роботи та прийняття рішень виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також впливу на депутатський корпус та членів постійної комісії з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин Одеської міської ради, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Не пізніше березня 2022 року ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_45 та за участю ОСОБА_44 досягли домовленості, щодо систематичного надання першому заступнику Одеського міського голови ОСОБА_24 неправомірної вигоди у розмірі 300 000 грн.

У період із березня по липень 2022 року ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_45 та за участю ОСОБА_44 організували систематичне надання ОСОБА_47 не правомірної вигоди у загальному розмірі 900 000 грн за вчинення ним дій в інтересах злочинної організації з використанням свого службового становища у сфері земельних питань та будівництва, позитивного голосування у склад виконавчого комітету Одеської міської ради про внесення в інтересах злочинної організації змін до бюджету м. Одеси, розподілу коштів за головними їх розпорядниками - виконавчими комітетами Одеської міської ради, а також встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами для споживачів м. Одеси, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Крім того, у травні 2022 року ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_45 та за участю ОСОБА_44 надали заступнику Одеського міського голови - директору департаменту фінансів Одеської міської ради ОСОБА_48 неправомірну вигоду у розмірі 300 000 грн за вчинення нею дій в інтересах злочинної організації з використанням свого службового становища щодо організації підготовки визначених злочинною організацією змін до бюджету м. Одеси, розподілу коштів за головними їх розпорядниками - виконавчими органами Одеської міської ради (управління дорожнього господарства, управління капітального будівництва та інші), інформування керівників злочинної організації про перераховані бюджетні кошти за такими розпорядниками та позитивного голосування в складі виконавчого комітету, створюючи такими діями умови для діяльності злочинної організації.

Повідомлена ОСОБА_8 підозра відповідає стандарту обґрунтованості.

Відносно ОСОБА_8 існують ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зокрема, ОСОБА_8 постійно має у своєму розпорядженні значні суми коштів у розмірі декілька мільйонів гривень чи сотнях тисяч доларів США. Так, за результатами проведених оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_38 12.11.2021 зафіксовано його розмову із ОСОБА_14, відповідальним за фінансовий блок діяльності злочинної організації, у ході якої ОСОБА_8 повідомляє, що вони заробили доларів США. У сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що майновий стан ОСОБА_38 може дозволити йому переховуватися як в Україні, так і за кордоном, а також певний час жити в умовах розшуку.

За результатами проведених НСРД відносно ОСОБА_8 26.08.2022 та 13.10.2022 зафіксовано його розмову із ОСОБА_18 (особистим секретарем), під час якої ОСОБА_8 надав вказівки залучити ОСОБА_49 (спеціаліста у ІТ сфері) з метою видалення усієї інформації, яка міститься на його телефоні, а також видалення даних з інших носіїв інформації у офісі (комп`ютерів, телефонів тощо).

Перебуваючи на волі, за переконанням прокурора, використовуючи свій авторитет, матеріальні ресурси та сформовані особисті стосунки, ОСОБА_8 матиме можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні. Зокрема, за результатами проведених оперативно-розшукових заходів та НСРД зафіксовано розмови ОСОБА_8 стосовно : можливостей управляти м. Одеса та наявність «своїх» депутатів на сесії; проведення окремих тендерів без його участі; зміни керівництва фракції відповідної партії у Одеській міській раді.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_50 ряду кримінальних правопорушень, у тому числі - особливо тяжкого злочину, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладені ризики та особливо великий ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень в складі злочинної організації застосування до підозрюваного, як керівника злочинної організації, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення визначеного судом розміру застави, а відповідно - перебування підозрюваного на волі після внесення такої застави, створює йому умови та можливості продовжувати керівництво злочинною організацією та приймати участь у вчиненні її членами корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 КК України та іншими статтями, тобто тих злочинів з метою вчинення яких створювалася сама злочинна організація.

Захисником підозрюваного ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_9 у апеляційній скарзі із доповненнями було висловлено прохання про скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 та постановлення нової, якою у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити. Застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистої поруки Головного равіна Одеси та півдня України - ОСОБА_62

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено наступне.

Підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України є необґрунтованою.

Протоколи за результатами аудіоконтролю особи не містять будь-якої інформації щодо підтвердження даних осіб, з якими підозрюваний розмовляє по телефону у гучномовному режимі, в інших випадках в протоколах про проведення оперативно-розшукових заходів зафіксовано лише монологи підозрюваної особи. При цьому слідчий суддя не надав належної оцінки безпідставному зазначенню у протоколах прізвища, ім`я, по-батькові осіб, з якими наче б то розмовляє підозрюваний.

Підозрюваний ОСОБА_8 не є депутатом міської ради і членом виконавчого комітету Одеської міської ради. Вказані органи є колегіальними органами місцевого самоврядування, які приймають рішення в межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами. Крім того, рішення Одеської міської ради та розпорядження Одеського міського голови є чинними, не скасовані та не визнані незаконними у судовому порядку.

Твердження органу досудового розслідування про те, що рішення, прийняті виконавчим комітетом Одеської міської ради в інтересах злочинної організації є упередженими, необ`єктивними та необґрунтованими, а слідчий суддя не дав належну оцінку даним обставинам.

Виходячи зі змісту листа начальника управління дорожнього господарства Одеської міської ради ОСОБА_51 від 19.07.2022 № 227, договори про закупівлю робіт за державні кошти, укладені 20.05.2022 з додержанням вимог Закону України « Про публічні закупівлі» та пп. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169, а також з урахуванням рекомендацій, наведених у листі Міністерства економіки України від 04.03.2022 №3304-04_9225-06 « Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану».

ОСОБА_8 не має будь-якого відношення до укладення договорів про закупівлю робіт за державні кошти від 20.05.2022, їх виконання, оплати тощо. Крім того, матеріали провадження не містять інформації щодо визнання вказаних договорів недійсними або їх укладення усупереч чинному законодавству.

Таким чином, слідчий суддя в ухвалі від 08.12.2022 не звернув увагу на те, що підозра не тільки є необґрунтованою, упередженою і необ`єктивною, оскільки ґрунтується виключно на матеріалах оперативно-розшукових заходів, на яких зафіксовано розмови в основному тільки ОСОБА_8, а інших доказів про інкриміновані злочини в досліджених судом матеріалах не має, але й вона (підозра) обґрунтовується неправдивою інформацією про нібито уже встановлені судом злочинні дії, що на думку сторони захисту, грубо порушує принцип презумпції невинуватості.

Так, в повідомленні про підозру ОСОБА_52 стверджується, що «у жовтні 2021 року після викриття і припинення діяльності очолюваної ОСОБА_53 злочинної організації, ОСОБА_8 і ОСОБА_13 … прийняли рішення про фактичне перейняття сфери впливу очолюваної ОСОБА_63 злочинної організації…», хоча відносно ОСОБА_54 ще не має вироку суду і не встановлено, що він очолював злочинну організацію.

Ризики відносно ОСОБА_8 є недоведеними, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час ухвалення рішення про задоволення клопотання детектива та застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу слідчим суддею не враховано такі обставини:

- тяжкість можливого покарання не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі;

- висновок детектива щодо наявності у підозрюваного закордонного паспорту, дійсного до 26.04.2023 на колишнє прізвище « ОСОБА_55 », що наче б то може спонукати його до планування втечі чи переховування, є не зрозумілим та нічим не підкріплений;

- ОСОБА_8 жодного разу з 2014 року не виїжджав за кордон;

- підозрюваний має сталі соціальні та інші зв`язки із територією України, зокрема - має зареєстроване місце проживання у м. Одеса, є батьком сімох дітей, які разом із двома неповнолітніми дітьми дружини підозрюваного ОСОБА_56, перебувають у нього на утриманні; раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягався; є активним членом іудейської релігійної громади міста Одеси;

- ОСОБА_8 має активну громадянську позицію, є благодійником;

- усі речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, оглянуті та вилучені детективами Національного антикорупційного бюро України.

ОСОБА_8 приймає активну участь у житті іудейської релігійної громади м. Одеса, у зв`язку з чим до суду звернувся із заявою Головний раввін Одеси та півдня України ОСОБА_57 про бажання взяти ОСОБА_8 на поруки, яка була проігнорована слідчим суддею.

Розмір застави, визначений слідчим суддею, є непомірним, оскільки не відповідає матеріальному стану ОСОБА_8 та його родини.

3.Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурори підтримали апеляційну скаргу, подану стороною обвинувачення, та наполягли на її задоволенні, заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 . Надали пояснення відповідно до змісту апеляційної скарги.

Захисники підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора ОСОБА_6 . Наполягали на необґрунтованості висунутої ОСОБА_8 підозри, відсутності існування жодних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 та прохав її задовольнити.

4.Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається наступне.

Досудове розслідування здійснюється щодо встановлення обставин ймовірного створення ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_13 не пізніше листопада 2021 року на території міста Одеси стійкого ієрархічного об`єднання - злочинної організації, яким вони і керували.

За версією органу досудового розслідування, злочинну організацію створено з метою встановлення контролю над діяльністю Одеської міської ради та систематичного отримання доходу від вчинення злочинів проти власності та службових злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме:

- одержання неправомірної вигоди від забудовників за вплив на службових осіб Одеської міської ради за вчинення і невчинення ними дій з використанням службового становища та владних повноважень в інтересах таких забудовників щодо відведення земельних ділянок для будівництва, надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, невжиття заходів реагування на порушення у сфері містобудівної діяльності;

- одержання від суб`єктів господарювання, які постачають товари, виконують роботи та надають послуги за рахунок коштів бюджету Одеської територіальної громади, неправомірної вигоди у розмірі 10% від загального обсягу перерахованих головними розпорядниками бюджетних коштів за вчинення службовими особами Одеської міської ради дій з використанням службового становища і владних повноважень щодо своєчасного та повного фінансування укладених договорів;

- заволодіння коштами бюджету Одеської територіальної громади та державного бюджету в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами Одеської міської ради та Одеської обласної державної адміністрації своїм службовим становищем під час організації та проведення закупівель товарів, робіт, послуг для територіальної громади міста Одеси та Одеської області.

До складу злочинної організації, як обґрунтовував прокурор, крім ОСОБА_8 та ОСОБА_13, увійшли посадові особи Одеської міської ради ОСОБА_24 (перший заступник Одеського міського голови), ОСОБА_25 (виконувач обов`язків заступника Одеського міського голови - керівник апарату виконавчого комітету Одеської міської ради), ОСОБА_26 (заступник Одеського міського голови - директор департаменту фінансів Одеської міської ради), підпорядкований керівникам злочинної організації та їх довірена особа ОСОБА_14 та інші невстановлені особи, кожен із яких виконував свою роль у спільній злочинній діяльності відповідно до визначених напрямів.

Для забезпечення належної взаємодії між учасниками злочинної організації, планування та узгодження своїх дій, що будуть спрямовані на реалізацію злочинного плану, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 організували офіс за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Офіс), куди прибуватимуть учасники злочинної організації для зустрічей у спеціально облаштованій кімнаті для переговорів з використанням спеціальних засобів протидії фіксації розмов та з дотриманням прихованого прибуття до Офісу.

З метою забезпечення функціонування злочинної організації та реалізації їх злочинних планів ОСОБА_8 і ОСОБА_13 за участю ОСОБА_14 організували систематичне надання неправомірної вигоди службовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також службовим особам інших органів державної влади.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 в частині недоведення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 369 КК України, Суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 177 КПК України).

В даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Тобто, можливість застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу нерозривно пов`язана із набуттям особою відповідно процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, що створює нові ризики відносно дотримання такою особою належної процесуальної поведінки.

Жоден із заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі - застосування запобіжного заходу, не може застосовуватися без доведення обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчим суддею, судом в ході розгляду відповідного клопотання слідчого, прокурора.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК України) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.

З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ( ч. 1 ст. 194 КПК України).

06.12.2022 о 10 годині 07 хвилин ОСОБА_52 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України (т.2, а.с. 29-47).

Відповідно до повідомлення про підозру, врученого ОСОБА_8, він як один із організаторів та керівників злочинної організації, керував підготовкою і вчиненням злочинів, забезпечував фінансування витрат та організовував приховування протиправної діяльності злочинної організації, об`єднував дії інших співучасників, спрямовані на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, координуючи вказаних осіб, розподіляв обов`язки між членами злочинної організації, а саме:

-здійснював загальне керівництво діями учасників злочинної організації шляхом проведення з ними зустрічей та переговорів у спеціально визначених місцях з дотриманням високого рівня конспірації з метою постійного безпосереднього контролю за діяльністю злочинної організації та планування злочинів, доведення до відома учасників єдиної моделі поведінки в ході їх вчинення;

-регулярно отримував від учасників злочинної організації інформацію про етапи підготовки та реалізації злочинів з метою своєчасного реагування на обставини, що перешкоджають досягненню злочинної мети або потребують прийняття додаткових рішень чи вчинення певних дій;

-координував дії членів злочинної організації під час підготовки та під час вчинення злочинів, забезпечував залучення до вчинення злочинів інших осіб, які не входили до злочинної організації, але забезпечували її функціонування;

-проводив переговори з бенефіціарними власниками компаній - забудовників та досягали домовленостей на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття Одеською міською радою рішень або вчинення бездіяльності з питань будівництва на території міста Одеси, відведення земельних ділянок та одержання дозвільних документів.

Крім того, у повідомлення про підозру зазначено, що ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_13, за попередньою змовою із ОСОБА_14 у період з листопада 2021 року по теперішній час систематично організовував надання неправомірної вигоди виконуючому обов`язки заступника Одеського міського голови - керуючому справами виконавчого комітету Одеської міської ради ОСОБА_25, першому заступнику Одеського міського голови - ОСОБА_24 та заступнику Одеського міського голови - директору департаменту фінансів Одеської міської ради - ОСОБА_26 за вчинення і не вчинення ними дій з використанням службового становища та владних повноважень в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_13, а також третіх осіб (т. 2, а.с. 29 - 47).

Доводи захисника про те, що докази, надані стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не свідчать про обґрунтованість підозри є безпідставними, оскільки підозра відносно ймовірного вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень підтверджується, зокрема, протоколами за результатами проведення оперативно-розшукових заходів (т.3, а.с. 1-51), протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.3, а.с. 52 - 124, т.4, а.с. 64-72, 87-91), рішеннями Одеської міської ради (т.3, а.с. 125, 128 - 129), протоколами огляду (т.3, а.с. 126 - 127, 134 - 158).

Слідчий суддя, суд на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості, крім очевидно недопустимих, для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Натомість слідчий суддя, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження.

Щодо посилань захисника ОСОБА_9 необґрунтованість підозри в частині вчинення підозрюваним ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст.369 КК України через потенційну неможливість доведення даного факту виключно матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, колегія суддів відзначає, що на даному етапі досудового розслідування матеріали кримінального провадження, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу, на які колегія суддів посилалась вище, дозволяють дійти висновку про можливу причетність особи до вчинення кримінального правопорушення і є достатніми для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження. Питання щодо достатності та переконливості доказів у їх сукупності, які підіймає захисник ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі, мають вирішуватись судом під час розгляду по суті обвинувального акту, у разі коли сторона обвинувачення дійде висновку про достатність доказів для його спрямування до суду.

Також колегія суддів звертає увагу, що підозрюваному ОСОБА_8, як і будь-якій іншій особі не обов`язково бути посадовою особою місцевого самоврядування для того, щоб, у разі наявності можливості та відповідного волевиявлення, здійснювати вплив на посадових осіб місцевого самоврядування. Перевірка наявності такої можливості у ОСОБА_8 і здійснюється під час кримінального провадження № 52022000000000057, з огляду на зафіксоване активне спілкування із посадовими особами Одеської міської ради (т.3, а.с. 1-9, 10-51, 52 - 124, т.4, а.с. 64-72, 87-91). На даному етапі досудового розслідування, з урахування наявних на даний час доказів, можливо лише висловити обґрунтоване припущення про можливість здійснення такого впливу. Крім того, рішення уповноважених осіб органу місцевого самоврядування скасовуються у порядку адміністративного, а не кримінального судочинства. Натомість, перевірка правомірності рішень у порядку кримінального судочинства зумовлює можливість настання кримінальної відповідальності для осіб, вину у вчиненні злочину яких встановлено у передбаченому законом порядку.

Щодо посилань захисника ОСОБА_58 на лист начальника управління дорожнього господарства Одеської міської ради ОСОБА_51 від 19.07.2022 № 227, яким було надано інформацію у межах його компетенції стосовно питань п. 7 та п. 8, вказаних у листі Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (т. 3, а.с. 159), то слід звернути увагу, що вказаний лист, у розумінні закону, не є тим документом, що надає правову оцінку дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення відповідних закупівель.

Крім того, Суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 в частині наявності посилання у повідомленні про підозру на діяльність ОСОБА_54, оскільки його зазначення жодним чином не встановлює факту вини останнього у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, а є лише викладом обставин, за яких саме, за переконанням органу досудового розслідування, було розпочато ймовірне вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_8 .

З огляду на наведене, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, дійшла до висновку, що підозра про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 369 КК України є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Вказане було належно встановлено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, а тому Суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисту в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора в частині обґрунтованості підозри, колегія суддів, з огляду на ту обставину, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов до висновку про існування обґрунтованої підозри як елементу, необхідного для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, і доводи апеляційної скарги прокурора жодним чином не впливають на висновки слідчого судді в цій частині, констатує відсутність необхідності окремої оцінки таких доводів.

Відносно доводів апеляційних скарг з приводу існування щодо підозрюваного ОСОБА_8 ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

В оскаржуваній ухвалі від 08.12.2022 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду встановив існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

У той же час, слідчим суддею не встановлено ризики вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 .

Реальне існування ризику підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером останнього, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

В даному випадку, колегія суддів, встановлюючи існування ризику переховування ОСОБА_8 від органу досудового розслідування/суду, бере до уваги відомості щодо особи підозрюваного, його сімейного стану, способу життя, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа та тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі встановлення вини особи та приходить до висновку про його існування.

ОСОБА_8 ( до зміни прізвища - ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянином України, 30.09.2022 вступив у шлюб із ОСОБА_60, має на утриманні шестеро неповнолітніх дітей ( т.2, а.с. 98, 109-110, 111-113, 114-137; т. 4, а.с. 19-29).

ОСОБА_8 належить частка у статутному капіталі ТОВ « КАШТАН-ТРАНСПОРТ» у розмірі 2507216,8 грн. (т.2, а.с. 138-158). Розмір доходів і перелік майна, що перебуває у власності підозрюваного та членів його родини свідчать про достатній матеріальний рівень забезпечення (т. 2, а.с. 106-108,165-204, 206-212, 213-223, 224-244). Члени родини ОСОБА_8 здійснювали неодноразові закордонні поїздки (т.2, а.с. 245-251). Благодійна діяльність, яку здійснював ОСОБА_8, яку останній здійснював із травня по листопад 2022 року сягала від 13 000 до 73 тисяч гривень, іноді - два рази на місяць (т. 4, а.с. 38-46).

Із протоколів за результатами оперативно-розшукових заходів та НСРД, проведених органом досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 систематично обговорював отримання доходів у значних сумах та необхідність приховування своєї діяльності (т.3, а.с. 1-9, 10-51, 52 - 124, т.4, а.с. 64-72, 87-91)

Так, для прикладу, під час розмови ОСОБА_8 із ОСОБА_14, ОСОБА_8 повідомляє про отримання доходу у розмірі трьох мільйонів доларів (т.3, а.с. 4); підозрюваний обговорював із ОСОБА_26 суми у розмірі 50, 100 та 250 мільйонів (т.3, а.с. 72); розмовляв про необхідність передання 800 000 гривень (т.3, а.с. 78).

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8, є корупційним злочином та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

З огляду на характеризуючі підозрюваного ОСОБА_8 обставини в цілому, зважаючи на його рівень матеріального забезпечення, відсутність перешкод для виїзду за кордон у зв`язку із перебуванням на утриманні більше трьох неповнолітніх дітей, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, у разі доведення вини у вчиненні яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією майна та зафіксованих розмов підозрюваного про необхідність вжиття заходів для приховування своєї діяльності, слідчий суддя дійшов вірного висновку про існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду. А тому суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисту у цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора в частині існування ризику переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, колегія суддів з тих же підстав як і у випадку з доводами апеляційної скарги прокурора в частині наявності обґрунтованої підозри, наведених вище, констатує відсутність необхідності окремої оцінки таких доводів.

Колегія суддів погоджується, що слідчим суддею цілком вірно встановлено достатньо ймовірне існування відносно ОСОБА_8 ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні № 52022000000000057.

Враховуючи встановлений КПК України порядок отримання показань від свідків, на різних етапах кримінального провадження ризик такого впливу зберігається до моменту отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

Так, на початковій стадії досудового розслідування показання свідків отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

До моменту затримання підозрюваних, у тому числі - ОСОБА_8 детективами Національного антикорупційного бюро України свідки не викликалися та не допитувалися, оскільки існував ризик повідомлення такими особами про цей факт іншим ймовірним особам, що мало б негативні наслідки для здійснюваного кримінального провадження.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати наявність можливості незаконного впливу на свідків зі сторони зацікавленої особи, яким є підозрюваний, з метою формування певної позиції шляхом викривлення показань свідків чи надання останніми неправдивих показань.

У матеріалах судового провадження містяться протоколи за результатами проведення оперативно-розшукових заходів та протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано активну комунікацію між собою осіб, які є свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні № 52022000000000057 з приводу обставин його вчинення (т. 3, а.с. 1- 124).

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду на час постановлення оскаржуваної ухвали цілком обґрунтовано встановлено існування ризику відносно підозрюваного ОСОБА_8 можливого впливу на свідків. А тому Суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисника у цій частині та не оцінює доводи апеляційної скарги прокурора, з підстав наведених вище, в частині оцінки доводів апеляційної скарги прокурора щодо обґрунтованості підозри та існування ризику переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Також колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з огляду на те, що орган досудового розслідування продовжує здійснювати збір доказів у кримінальному провадженні №52022000000000057 від 22.02.2022.

Враховуючи процесуальні дії та заходи, які ще належить здійснити органу досудового розслідування, існування реальних підстав вважати, що особами уже вживалися заходи задля приховування своєї діяльності (т. 3, а.с. 2, 6 (зворотна сторона), 56 (зворотна сторона), 57 (зворотна сторона), 113 (зворотна сторона)), ризик знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даному етапі здійснення досудового розслідування є актуальним. Зокрема, про актуальність вказаного ризику свідчать заходи конспірації, які застосовували фігуранти кримінального провадження, зокрема ОСОБА_8 : проведення зустрічей у спеціальній кімнаті; використання технічних пристроїв задля створення перешкод для прослуховування розмов (т.3, а.с. 2); небажання ОСОБА_8 обговорювати питання в офісі, тому що біля нього «…4 машины НАБУ и 3 машины ДБР…» (т.3, а.с. 6 (зворотна сторона); надання вказівок щодо знищення інформації (т. 3, а.с. 56 (зворотна сторона), 57 (зворотна сторона, 113 (зворотна сторона)).

Враховуючи викладене, колегія суддів в цілому відхиляє доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 в частині оцінки доводів апеляційної скарги прокурора щодо обґрунтованості підозри, існування ризиків переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та здійснення незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні № 52022000000000057.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді відносно недоведення існування ризику щодо вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки прокурором під час апеляційного перегляду не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б могли переконати колегію суддів в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначеного ризику та помилковість висновків слідчого судді. А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора у цій частині.

Відносно доводів апеляційних скарг щодо можливості застосування відносно ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу, Суд дійшов наступних висновків.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Запобіжні заходи класифікують за критерієм їх спрямованості відокремлювати особу, щодо якої вони застосовуються, від її звичайного суспільного середовища. За цим критерієм запобіжні заходи поділяють на ізоляційні та неізоляційні запобіжні заходи.

У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості. Відповідно найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Ухвалою від 08.12.2022 було застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.02.2023, із визначенням застави у розмірі 50 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 124 050 000 грн.

Тобто, слідчим суддею визначено відносно підозрюваного ОСОБА_8 найсуворіший запобіжний захід, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат.

Крім того, обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_8 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

5) носити електронний засіб контролю.

Враховуючи у сукупності усі відомості про особу підозрюваного ОСОБА_8, а також фактичні обставини у кримінальному провадженні № 52022000000000057, на даному етапі кримінального провадження можливість застосування відносно підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України оцінюється як цілком обґрунтована.

Застосований альтернативний запобіжний захід у вигляді застави повністю не обмежує свободу пересування підозрюваного ОСОБА_8, але зобов`язує належним чином виконувати свої обов`язки як підозрюваного під ризиком втрати заставодавцем грошових коштів у розмірі 50 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 124 050 000 грн.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею в цілому було прийнято правильне рішення відносно застосованого до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, хоча слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів та не надано оцінку можливості застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Так, ОСОБА_57, Головний раввін Одеси та півдня України, голова Одеської іудейської релігійної громади «ШОМРЕЙ ШАБОС», Одеського товариства єврейської культури листом від 06.12.2022 повідомив слідчого суддю, що бажає взяти на особисту поруку ОСОБА_8 (т.4, а.с. 37). Вказав, що ОСОБА_8 характеризується позитивно, є активним членом іудейської громади м. Одеси, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК України).

Особиста порука, як і особисте зобов`язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку підозрюваного.

Міра примусу при застосуванні особистої поруки є більшою, ніж та, яка простежується при обранні особистого зобов`язання, оскільки методи впливу на підозрюваного, обвинуваченого стають більш різноманітними. Водночас характер правообмежень залишається на тому ж рівні, оскільки на особу покладаються такі ж обов`язки (ч. 5 ст. 194 КПК України), як і при особистому зобов`язанні.

Довіра до поручителя перш за все полягає в усвідомленні слідчого судді, суду того факту, що поручитель зможе сприяти досягненню мети запобіжних заходів та виконанню підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Однак, з урахуванням усіх обставин, встановлених на даному етапі здійснюваного кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, даний захід, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, наразі, на думку колегії суддів, не здатний належним чином впливати на процесуальну поведінку останнього.

В контексті звернення із заявою про взяття на особисту поруку ОСОБА_61, Головного раввіна Одеси та півдня України, голови Одеської іудейської релігійної громади «ШОМРЕЙ ШАБОС» колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у вигляді застави, який зараз фактично застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8, в цілому не може впливати на реалізацію останнім свого права на свободу віросповідання та перешкоджати його активній участі у житті та діяльності іудейської громади м. Одеси.

А тому Суд відхиляє доводи апеляційних скарг як прокурора та захисника у цій частині.

Оцінюючи доводи апеляційних скарг щодо розміру застави, визначеного слідчим суддею, колегія суддів зазначає наступне.

Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; "професійне середовище" підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для Суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку колегії, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Отже, так як законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду. Розмір збитків, завданих ймовірним вчиненням злочину, для визначення розміру застави не є визначальним, адже судом мають враховуватися усі обставини кримінального провадження у сукупності.

З моменту набрання у 2012 році чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України, вказаний кодекс, як і Кримінальний кодекс України, починаючи із 2015 року зазнали суттєвих змін через викладення в новій редакції ст. 45 КК України та викладення в новій редакції інших статей Особливої частини КК України щодо злочинів у сфері корупційної діяльності. Тобто розмір застави, визначений статтею 182 КПК України, встановлює градацію її розмірів без урахування наявності у КК України складів злочинів, що визнані як національним законодавством, так і міжнародними актами корупційними після 2012 року.

Хоч максимальна межа, вказана у п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України, визначена до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є значною, така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів осіб.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, у тому числі у вчиненні якого повідомлено про підозру ОСОБА_8, відповідно до примітки ст. 45 КК України є корупційним.

Корупційна діяльність безпосередньо пов`язана з великими обсягами активів, які можуть становити значну частку ресурсів держави та які ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток держави.

Відповідно до абзацу 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства.

Корупція спотворює моральний стан будь-якого суспільства; порушує соціально-економічні права бідних та незахищених прошарків суспільства; підриває демократію; руйнує верховенство права, яке є основою кожного цивілізованого суспільства; затримує розвиток; та позбавляє суспільство, і зокрема, бідних, переваг вільного та відкритого змагання ( Лімська декларація від 11.09.1997, прийнята на VIII Міжнародній конференції по боротьбі з корупцією, Ліма, Перу, 7-11 вересня 1997 року).

Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абз.5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України № 252-V від 18.10.2006, що набрала чинності 01.03.2010).

Абзацами 2, 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованої Законом України № 251-Vвід 18.10.2006, що набрала чинності 01.03.2010 встановлено, що корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав.

З урахуванням надмірної суспільної небезпеки корупційних злочинів, ступінь втручання, здійснення якого допускається законодавцем під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження в кримінальних провадженнях за підозрою осіб у скоєнні корупційних кримінальних правопорушень, розмір застави може і має бути визначено на рівні, необхідному для забезпечення дієвості таких заходів.

Тому слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за наслідком розгляду клопотання та дослідження сукупності усіх обставин у даному кримінальному провадженні, використовуючи надані йому дискреційні повноваження, достатньо обґрунтовано, на думку Суду, встановив, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості її внесення.

Як уже було встановлено, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, 30.09.2022 вступив у шлюб із ОСОБА_60, має на утриманні шестеро неповнолітніх дітей ( т.2, а.с. 98, 109-110, 111-113, 114-137; т. 4, а.с. 19-29). ОСОБА_8 належить частка у статутному капіталі ТОВ «КАШТАН-ТРАНСПОРТ» у розмірі 2507216,8 грн. (т.2, а.с. 138-158). Доходи і майно, що перебуває у власності підозрюваного та членів його родини свідчить про достатній матеріальний рівень забезпечення (т. 2, а.с. 106-108, 165-204, 206-212, 213-223, 224-244). Члени родини ОСОБА_8 здійснювали неодноразові закордонні поїздки (т.2, а.с. 245-251). Благодійна діяльність, яку здійснював ОСОБА_8, яку останній здійснював із травня по листопад 2022 року сягала від 13 000 до 73 тисяч гривень, іноді - два рази на місяць (т. 4, а.с. 38-46).

Співставляючи доходи, отримані ОСОБА_8 за період із 1999 по 2020 рік, з тим способом життя, які ведуть члени його сім`ї (зокрема витрати на подорожі) та розміром благодійної допомоги, наданої ОСОБА_8 у період із травня по листопад 2022 року (т. 3, а.с. 106, 245-251; т.4, а.с. 38-46), можна дійти висновку про достатньо значну вірогідність існування у підозрюваного альтернативних джерел доходів, крім відображених у відомостях, наданих стороною обвинувачення.

Із протоколів за результатами оперативно-розшукових заходів та НСРД, проведених органом досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 систематично обговорює отримання доходів у значних сумах та необхідність приховування своєї діяльності (т.3, а.с. 1-9, 10-51, 52 - 124, т.4, а.с. 64-72, 87-91).

Слідчим суддею цілком обґрунтовано було прийнято рішення про визначення розміру застави у розмірі 50 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 000, 00 грн, що відповідає рівню життя ОСОБА_8 та його родини.

Відповідно до повідомлення від Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 09.12.2022 ОСОБА_8 було звільнено з-під варти 09.12.2022 у зв`язку із внесенням застави у повному обсязі (т.4, а.с. 110).

Тому, проаналізувавши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що розмір застави, визначений слідчим суддею, є цілком обґрунтованим на даному етапі кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 182 КПК України, внесення застави допускається як самим підозрюваним, та і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Одночасно з цим, втрата такого розміру застави може мати суттєвий негативний вплив на матеріальне становище ОСОБА_8 та зможе застерегти останнього від невиконання покладених на нього обов`язків.

Інших доводів, які б безумовно свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді, апеляційні скарги прокурора та захисника не містять.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, співрозмірність застосованого запобіжного заходу особі підозрюваного та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та захисника.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4

Пошук

Документ № 108509924