- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/406/23
Провадження 1-кс/991/407/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
20 січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
захисника - адвоката ОСОБА_3,
прокурора ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд за межі України, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52022000000000258 від 12.09.2022,
ВСТАНОВИВ:
18.01.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2023 було передане на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні захисник ОСОБА_3 зазначає, що внаслідок покладених на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків підозрюваного у кримінальному провадженні №52017000000000580 від 30.08.2017 виникла необхідність в наданні дозволу ОСОБА_5 на короткостроковий виїзд до м. Женева, Швейцарська конфедерація, для проведення конфіденційних зустрічей та консультацій зі своїм адвокатом ОСОБА_6, який здійснює захист ОСОБА_5 у кримінальному провадженні зазначеної країни, яке перебуває на апеляційній стадії. Специфіка вказаного кримінального провадження обумовлює необхідність проведення систематичних консультацій та конфіденційних зустрічей між адвокатом та його клієнтом для здійснення ефективного захисту.
При цьому, захисник ОСОБА_3 посилається на неможливість проведення конфіденційних зустрічей та консультацій в Україні через відсутність авіасполучення. Так само вважає неможливим проведення спілкування ОСОБА_5 з адвокатом в дистанційному режимі за допомогою онлайн програм аудіо- чи відеозв`язку, оскільки такий ОСОБА_5 не має доступу до програм, які б належну систему захисту від втручання третіх осіб та забезпечувала абсолютну конфіденційність розмови.
Захисник вказує, що із відповідними клопотаннями про надання дозволу на виїзд закордон до слідчого та прокурора, однак отримали, на переконання захисту, безпідставні відмови.
У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_7 звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням та просить надати дозвіл на короткотривалий виїзд ОСОБА_5 закордон на 4 доби у період з 19.01.2023 до 22.01.2023.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити. Також додатково зазначив, що наразі не заплановані будь-які процесуальні дії, які потребували б безпосередньої участі підозрюваного ОСОБА_5, а тому його виїзд на декілька днів жодним чином не перешкоджатиме досудовому розслідуванні та кримінальному провадженні загалом. Крім того, просив змінити проміжок часу для виїзду, а саме з 20.01.2023 по 23.01.2023.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що суб`єктом надання дозволу на виїзд є слідчий, прокурор, суд. Водночас, враховуючи, що вказане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування ( на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження), то відповідно повноваженнями щодо такого дозволу наділений лише слідчий та прокурор. Більше того, у випадку розгляду слідчим суддею такого клопотання по суті, прокурор вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про виїзд.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Предметом звернення до суду у цій справі є питання надання дозволу на виїзд закордон підозрюваному ОСОБА_5, на якого покладено обов`язок не виїжджати за межі України без відповідного дозволу.
В той же час, прокурор вважає, що суб`єктами розгляду таких клопотань є виключно слідчий та прокурор на стадії досудового розслідування, та суд - на стадії судового розгляду.
Враховуючи, що при розгляді цієї скарги прокурор стверджує про відсутність у слідчого судді повноважень розглядати таке клопотання, то першочергово необхідно з`ясувати вказане питання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України одним із обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу є обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Вказаний обов`язок може мати інше формулювання, зокрема обмеження можуть стосуватися заборони на виїзд закордон, як в даному випадку.
Дійсно, закріплене у КПК України формулювання у буквальному тлумаченні передбачає суб`єктів дозволу - слідчий, прокурор або суд. При цьому, положення КПК України не містять застережень про наділення зазначених суб`єктів певних повноважень залежно від стадії кримінального провадження.
В той же час, чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття "суд" та "слідчий суддя", визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Так, згідно з п. 11 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Таким чином, беручи до уваги, що питання про застосування, зміну та скасування запобіжних заходів може бути вирішено виключно слідчим суддею або судом, а також враховуючи, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя забезпечує судовий контроль, то і питання порядку реалізації покладених обов`язків, у зв`язку із застосування відповідного запобіжного заходу, можуть бути розглянуті слідчим суддею на відповідній стадії.
Враховуючи зазначене, твердження прокурора про неможливість розгляду поданого клопотання відхиляються.
Вирішуючи питання про наявність у цій справі підстав для надання дозволу на виїзд за кордон, слідчий суддя виходить з такого.
Чинний КПК України не містить підстави та порядок розгляду таких клопотань. Водночас, враховуючи закріплені у ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження, при розгляді вказаного питання необхідно керуватися, зокрема, законними інтересами учасників кримінального провадження, а також забезпеченням швидкого, повного та неупередженого розслідування.
У цьому випадку, захисник стверджує про необхідність виїзду підозрюваного ОСОБА_5 закордон задля проведення конфіденційної зустрічі зі своїм адвокатом щодо кримінального провадження відносно ОСОБА_5, яке здійснюється у Швейцарській Конфедерації.
Слідчий суддя вважає зазначити, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і важливою складовою права на захист особи. Вказаний принцип безумовно покликаний забезпечити побудову довірливих відносин між адвокатом та клієнтом. Крім того, суд бере до уваги, що спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя, оскільки метою такої взаємодії є надання особі можливості приймати обґрунтовані рішення про своє життя. Найчастіше інформація, передана адвокату, включає особисті або делікатні питання. Звідси випливає, що будь-то в контексті допомоги з цивільного чи кримінального судочинства або в контексті звернення до загальної юридичної консультації, особи, які звертаються до адвоката, можуть обґрунтовано очікувати, що їхні повідомлення є приватними та конфіденційними (§ 49 рішення ЄСПЛ «Алтай проти Туреччини», №2 (№11236/09).
Водночас, практикою Європейського Суду з прав людини також відзначено, що, незважаючи на свою важливість, право на конфіденційне спілкування з адвокатом не є абсолютним. Так, саме по собі посилання на необхідність такої конфіденційної зустрічі, на переконання слідчого судді, не може бути підставою для необхідності дозволу на виїзд закордон.
При розгляді вказаного клопотання слідчому судді не надано будь-яких підтверджень, які би свідчили про нагальну необхідність проведення такої конфіденційної зустрічі у зазначений адвокатом період. Зокрема, із пояснень захисника ОСОБА_3 вбачається, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, яке проводиться у Швейцарській Конфедерації, перебуває на стадії апеляційного оскарження. Відомостей про наступне судове засідання, в якому потребується обов`язкова участь ОСОБА_5 відсутні, та більше того слідчому судді не повідомлено ані дати засідань з вказаної справи, ані питань, які на ньому можуть вирішуватися. Так само не зміг пояснити захисник ОСОБА_3 чи викликана мета такої поїздки будь-якими терміновими та невідкладними питаннями, пов`язаними із захистом ОСОБА_5 . Сам же підозрюваний у судове засідання не з`явився та пояснень щодо нагальної потреби зустрічі не пояснив.
Більше того, слідчий суддя відзначає, що кримінальне провадження у межах якого на ОСОБА_5 покладено обов`язок не покидати територію України без дозволу, перебуває на стадії ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. І хоча, як заявляє захисник ОСОБА_3, його підзахисний наразі ознайомився із матеріалами досудового розслідування, однак стороні захисту встановлено строк на ознайомлення, що свідчить, що ними було допущено зволікання. Дія обов`язку, який обмежує виїзд закордон, з пояснень учасників засідання, була продовжена, що свідчить про встановлення факту продовження ризику переховування.
Також слідчий суддя з розумінням ставиться до позиції адвоката ОСОБА_8 щодо побоювань відвідувати територію України в період воєнного стану задля конфіденційної зустрічі із довірителем ОСОБА_5, хоча не може не відзначити факти відвідувань України іноземними громадянами в період ведення військових дій в Україні, а також можливості зустрічі на кордоні або в більш безпечних західних регіонах країни. Крім того, слідчий суддя відзначає, що вказана позиція адвоката створює незручну ситуацію для його клієнта, при якій останній має пріоритезувати кримінальні провадження, які здійснюються відносно нього.
Крім того, слідчий суддя критично оцінює доводи захисника про неможливість проведення такої конфіденційної зустрічі за допомогою засобів аудіо- відеозв`язку, оскільки в умовах новітніх технологій можливим є використання таких програм, які забезпечували секретність спілкування. Більше того, міжнародними актами, що регулюють діяльність адвокатів, визначено незаконність втручання у спілкування адвоката та клієнта, а тому будь-яке постороннє перешкоджання чи втручання буде розціненим порушенням права на захист.
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя приходить висновку, що вказане клопотання не містить належного обгрунтування щодо необхідності виїзду закордон, а тому клопотання захисника ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 28, 177, 194, 309, 376, 379 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд за межі України, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, у кримінальному провадженні № 52022000000000258 від 12.09.2022 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1