- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б.
Справа № 991/6671/22
Провадження №11-сс/991/66/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року, якою відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, що полягала у ненаданні стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України доступу до усіх матеріалів досудового розслідування у межах кримінального провадження № 42020000000002497 від 24 грудня 2020 року,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на бездіяльність детективів, яка полягала у ненаданні стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України доступу до усіх матеріалів досудового розслідування у межах кримінального провадження № 42020000000002497 від 24 грудня 2020 року.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді захисник звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року та постановити нову, якою направити його скаргу в суд першої інстанції для її розгляду по суті.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з чим є незаконною та підлягає скасуванню. На переконання захисту, бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягала у ненаданні стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України доступу до усіх матеріалів досудового розслідування, могла бути оскаржена до слідчого судді на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. А тому захисник переконаний, що при постановлені оскаржуваної ухвали слідчим суддею не в повній мірі досліджені обставини кримінального провадження та незаконно відмовлено у відкритті провадження.
В судове засідання з`явився захисник ОСОБА_5 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено у статті 303 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, звертаючись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України захисник ОСОБА_6 послався на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, як на правову підставу для її подання.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма права дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).
Разом з тим чинний кримінальний процесуальний закон не встановлює строк протягом якого сторона обвинувачення зобов`язана надати підозрюваному та його захиснику фактичний доступ до усіх матеріалів досудового розслідування після здійснення такого повідомлення.
За викладених обставин колегія суддів переконана, що оскільки кримінальним процесуальним законом не визначено строк протягом якого детектив зобов`язаний надати стороні захисту доступ до усіх матеріалів досудового розслідування з моменту повідомлення про відкриття таких матеріалів, така бездіяльність не підлягає оскарженню під час досудового розслідування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за такою скаргою.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з чим колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 грудня 2022 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України у межах кримінального провадження № 42020000000002497 від 24 грудня 2020 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3