- Головуючий суддя (ККС ВС): Лагнюк М.М.
Ухвала
Іменем України
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 991/3620/21
провадження № 51-4063ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року,
встановив:
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2022 року прийнято відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 18 жовтня 2016 року за № 52016000000000372 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 72, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Кримінальне провадження за № 52016000000000372 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 358 КК, закрито на підставі пункту 2 частини 2 статті 284 КК.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) залишено без задоволення.
Цивільний позов Державного космічного агентства України залишено без розгляду.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2022 року про закриття кримінального провадження № 52016000000000372 залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо ОСОБА_6 .
Верховний Суд ухвалою від 26 грудня 2022 року касаційну скаргу захисника залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.
20 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга захисника, у якій вінпросить скасувати судові рішення та постановити нову ухвалу, якою кримінальне провадження за № 52016000000000372 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 358 КК, закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК у зв`язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Обґрунтовує тим, що суд проігнорував наявність позову Служби зовнішньої розвідки до ОСОБА_5 та обов`язок залишення його без розгляду, чим залишив не вирішеним процесуальне питання, що, на його думку є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження, незаконно та необґрунтовано застосували саме пункт 2 частини 2 статті 284 КПК та безпідставно не закрили кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК у зв`язку із тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, з урахуванням того, що сторона обвинувачення у своїй постанові визнала підстави для закриття провадження саме на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.
Тобто, вважає, що суд першої інстанції всупереч нормам закону та основним принципам кримінального судочинства неправильно розтлумачив поняття відмови від обвинувачення та порядок її прийняття судом.
Посилається на те, що під час розгляду кримінального провадження судом досліджено всі надані прокурором докази для доведення вини обвинуваченого, а тому сторону обвинувачення не було обмежено в наданні доказів та вона скористалась своїм правом на змагальну процедуру судового провадження без обмежень у можливості надання доказів. При цьому, зазначає про те, що сторона обвинувачення визнала відсутність у неї доказів для доведення винуватості особи. Акцентує увагу на тому, що сторона захисту також надала всі необхідні докази зі своєї сторони, що свідчить про фактичне закінчення стадії дослідження доказів, забезпеченням судом змагальності кримінального процесу, а тому наявні умови для закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до статті 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
У пункті 15 частини 2 статті 36 КПК передбачено, що прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 340 КПК, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексуповинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.
Зі змісту частини 2 статті 26та пункту 2 частини 2 статті 284 КПКвбачається, що кримінальне провадження закривається судом, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення.
У відповідності до частини 7 статті 284 КПК, якщо обставини, передбачені пунктом 2 частини 2 цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Зі змісту оскаржуваної ухвали Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2022 року вбачається, що прокурор під час розгляду кримінального провадження відмовився від підтримання державного обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 358 КК.
Отже, Вищий антикорупційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що кримінальне провадження підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 284 КПК у зв`язку з тим, що прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, та правильно залишив без задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримання.
Апеляційний суд, перевіряючи ухвалу суду першої інстанції від 09 вересня 2022 року, підтвердив правильність висновку цього суду та вмотивовано відмовив у задоволенні заявлених апеляційних вимог.
Зокрема, суд апеляційної інстанції, вказав у своєму рішенні про те, що питання про достатність або недостатність доказів для доведення винуватості особи в суді може бути вирішено тільки за результатами судового розгляду, який включає в себе, крім дослідження доказів, виступи учасників провадження в судових дебатах, репліки, останнє слово обвинуваченого. При цьому, тільки після цього суд може в нарадчій кімнаті оцінити кожний доказ окремо та в сукупності для вирішення питання їх достатності чи недостатності для доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого злочину.
Тому, апеляційний суд вважав, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що сторони фактично надали всі докази, а тому суд після відмови прокурора від підтримання обвинуваченого міг дати їм оцінку і встановити недостатність для визнання особи винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону.
Таким чином, оскільки прокурор під час розгляду кримінального провадження відмовився від підтримання державного обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 209, частиною 4 статті 358 КК, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження саме на підставі пункту 2 частини 2 статті 284 КПК, оскільки вони відповідають нормам процесуального права.
Тобто, закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 2 статті 284 КПК є обов`язковим, враховуючи відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення.
Що стосується доводів захисника, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, про те, що суд першої інстанції проігнорував наявність позову Служби зовнішньої розвідки до ОСОБА_5 та обов`язок залишення його без розгляду, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, апеляційний суд, у своєму рішенні дійшов висновку про те, що пояснення захисника про те, що суд не прийняв рішення про залишення без розгляду одного з цивільних позовів, не може бути підставою для задоволення апеляційних вимог про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 284 КПК.
Зокрема, апеляційний суд акцентував увагу на тому, що залишення цивільного позову без розгляду не тягне за собою жодних правових наслідків, не встановлює, не змінює, не припиняє цивільні права та обов`язки позивача чи відповідача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанцій, оскільки неприйняття судом рішення щодо цивільного позову під час закриття кримінального провадження в зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення, не є таким істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке було б безумовною підставою для скасування або зміни судового рішення, оскільки, як правильно зазначив апеляційний суд, залишення цивільного позову без розгляду не тягне за собою жодних правових наслідків, не встановлює, не змінює, не припиняє цивільні права та обов`язки позивача чи відповідача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в касаційній скарзі захисника не наведено доводів, які б свідчили про те, що в цьому провадженні допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування або зміни судового рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 419 КПК.
Отже, з касаційної скарги захисника та доданих до неї копій судових рішень Суд не вбачає підстав для її задоволення.
З огляду на наведене, керуючись пунктом 2частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3