Документ № 108633022

Дата засідання: 02/02/2023
Дата винесення рішення: 02/02/2023
Справа №: 991/6339/22
Провадження №: 52019000000000862
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.

Справа № 991/6339/22

Провадження 1-кс/991/6363/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_7, про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в якому детектив просить:

1) Змінити запобіжний захід у виді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, на запобіжний захід у виді тримання під вартою.

2) Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 202 500, 00 грн., у випадку внесення якої, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (далі - Клопотання).

Клопотання детектива мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

2) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;

3) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено додаткові процесуальні обов`язки, однак підозрюваний не виконав покладений на нього обов`язок щодо самостійного внесення чи забезпечення внесення визначеного розміру застави;

4) забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 здатне призначення йому застави у більшому розмірі, ніж визначений ч. 5 ст. 182 КПК України, та покладення на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків;

5) застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою із альтернативою застави у розмірі 6 202 500, 00 грн, не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти доводів Клопотання, посилаючись на наступне: (1) визначена ОСОБА_4 застава (6 202 500, 00 грн) не внесена підозрюваним у зв`язку із її надмірністю та невідповідністю матеріальному стану підозрюваного; (2) внесення застави може вважатися процесуальним обов`язком лише у випадку її співмірності, пропорційності та відповідності матеріальним спроможностям підозрюваного; (3) ОСОБА_4 виконуються усі додаткові процесуальні обов`язки, покладені на нього судом при застосуванні запобіжного заходу; (4) підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4 є необґрунтованою (дії посадових осіб Гатненської сільської ради (замовника) відповідали вимогам законодавства про публічні закупівлі, проведення переговірної процедури є законним, а за такого мала місце незаборонена господарська діяльність щодо виконання умов договору; висновок експерта № 01-21 від 17.09.2021 не може бути доказом у кримінальному провадженні, оскільки виконаний без урахування усіх необхідних документів, експерт відповів на питання, які не входять до його компетенції, висновок ґрунтується на висновку іншого експерта та виконаний з порушенням строків, передбачених законодавством для його проведення; рішеннями адміністративних судів та іншим висновком експерта підтверджується відсутність матеріальної шкоди); (5) відсутні ризики, заявлені стороною обвинувачення; (6) можливим є застосування більш м`якого запобіжного заходу; (7) при розгляді клопотання має враховуватись особиста ситуація ОСОБА_4 (одружений, має постійне місце проживання, пенсіонер, на утриманні має матір похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям).

Сторона захисту просила: (1) відмовити у задоволенні Клопотання взагалі; (2) у разі необхідності зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, - застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладанням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480, 00 грн.

Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000862 від 03.10.2019.

07.11.2022 у рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 1-кс/991/5370/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 202 500, 00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці, до 25.01.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.12.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 11-сс/991/427/22) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Поставною заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 30.12.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000862 продовжено до трьох місяців, тобто до 07.02.2023.

Слідчим суддею встановлено, що станом на 24.01.2023 до НАБУ, САП або суду не надано доказів на підтвердження внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2022 (справа № 991/5351/22 провадження № 1-кс/991/5370/22), в розмірі 6 202 500, 00 грн за підозрюваного ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Статтею 200 КПК України порядок розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу не встановлений.

Проте, ч. 4 ст. 201 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч. 2 ст. 22 КПК України), які мають здійснюватися у формі однакових судових процедур, можна зробити висновок, що в даному випадку клопотання детектива про заміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК України).

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення Клопотання про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідних клопотань розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати; 4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Досудовим розслідуванням встановлено обставини, що свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: протягом 2018-2020 років службові особи Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «Альянс ДС», заволоділи бюджетними грошовими коштами під час будівництва дошкільного навчального закладу у сумі 27 321 402, 2 гривень, тобто в особливо великих розмірах.

Так, згідно повідомлення про підозру ОСОБА_4, у період з 05.12.2017 по 28.10.2020 ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 організували заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами місцевого бюджету с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та Державного бюджету України в сумі 27 321 402,2 гривень, тобто в особливо великих розмірах, яке було вчинено ними за попередньою змовою також з ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено обставини, що свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: службові особи Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ «Проектно-будівельний альянс», з метою заволодіння бюджетними коштами, які виділялися на будівництво дитячого дошкільного закладу на 280 місць по вул. Космонавтів в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області, вчинили службове підроблення, внісши завідомо неправдиві дані до офіційних документів про виконання робіт.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, - у службовому підробленні, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обґрунтованості підозри.

07.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, про що свідчить його особистий підпис (Том № 2 а. 210).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього відповідного запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, доданих до Клопотання, зокрема копіями: договорів (Том № 1 а. 19-49), довідок, актів, відомостей та платіжних доручень (Том № 1 а. 50-75), протоколів огляду (Том № 1 а. 150-154), висновків експерта (Том № 1 а. 76-149, 155-181), показаннями свідків (Том № 1 а. 188- 251, Том № 2 а. 1-11), протоколів негласних (слідчих) розшукових дій (далі - НС(Р)Д) (Том № 2 а. 12-107).

Так, згідно рішення сесії VII скликання Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання повноважень Гатненського сільського голови ОСОБА_4 від 06.11.2015 № 1, визнано повноваження Гатненського сільського голови ОСОБА_4, обраного на посаду Гатненського сільського голови, яка відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до 4 категорії посад (Том № 2 а. 118).

Відповідно до Акту здачі-приймання робіт № 1 до Договору № 30/07 від 11.12.2019 на виконання проектних робіт (Том № 1 а. 49-зворот), підписаного з боку Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_4, а з боку ТОВ «Альянс ДС» - ОСОБА_9, 12.12.2019, тобто наступного дня після укладання договору № 30/07 від 11.12.2019, ТОВ «Альянс ДС» нібито виконано проектні роботи, а Гатненською сільською радою вони прийняті.

Згідно висновків експерта за результатами проведення судово-почеркознавчих експертиз № 537/1 від 07.05.2022, № 538/1 від 30.05.2022, № 539/1 від 06.06.2022, № 542/1 від 25.05.2022, № 543/1 від 09.06.2022, № 545/1 від 16.06.2022, договори № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, № 05/07 від 27.12.2019, з додатками, підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_11 особисто; Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма № КБ-3) підписані ОСОБА_4 і ОСОБА_11 та ОСОБА_4 і ОСОБА_12 ; підписи від імені ОСОБА_4 у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма № КБ-3) по об`єкту «Будівництво дитячого дошкільного закладу на 280 місць по АДРЕСА_1 » (за договором № 05/03 від 05.03.2018): за квітень 2020 від 04.05.2020, за вересень 2020 від 07.10.2020, у графі «Замовник ОСОБА_4 », виконані іншою особою - ОСОБА_13, однак такі документи подавались разом з документами, які підписував особисто ОСОБА_4 .

Згідно показань свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, фактично діяльністю тендерного комітету керувала ОСОБА_10, як єдина хто розуміється на закупівлях, а інші члени тендерного комітету, довіряючи їй та ОСОБА_4, підписували підготовлені нею протоколи із заздалегідь підготовленими рішеннями, які погоджені ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта № 01/21 від 17.09.2021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (Том № 1 а. 76-148), загальна сума перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів та робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договорами № 05/03 від 05.03.2018, № 05/05 від 28.10.2019, № 05/07 від 27.12.2019 (укладеними між ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» (підрядник) та Гатненською сільською радою (замовник), над фактичними обсягами та вартістю виконаних робіт та використаних матеріалів складає 26 786 505,7 гривень з урахуванням ПДВ.

Крім того, згідно вказаного висновку, завдання на проектування за договорами № 29/07 від 29.07.2019 та № 30/07 від 11.12.2019 є однаковими, а проектні роботи відповідно до договору № 30/07 від 11.12.2019 на суму 534 896,46 гривень виконані на підставі договору № 29/07, таким чином, в укладанні Договору № 30/07 від 11.12.2019 на суму 534 896, 46 грн. з урахуванням ПДВ не було необхідності.

Із матеріалів НС(Р)Д вцілому (Том № 2 а. 12-107) вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 координували дії осіб, які можуть бути причетні до заволодіння грошовими коштами у особливо великих розмірах при будівництві дитячого дошкільного закладу в с. Гатне, займалися розподілом та перерахуванням частини незаконно отриманих коштів таким особам. При цьому, вбачається взаємообумовленість дій осіб, які можуть бути причетні до заволодіння вказаними коштами.

Так, згідно матеріалів НС(Р)Д, чоловік підозрюваної ОСОБА_10 - ОСОБА_19 шукав «надійних» знайомих, які працюють у органах прокуратури, щоб дізнатись інформацію з приводу кримінального провадження щодо будівництва дитячого дошкільного закладу у с. Гатне (Том № 2 а. 12-19, 24-25, 27).

Як вбачається із матеріалів НС(Р)Д (Том № 2 а. 16-17), ОСОБА_4 спілкувався із ОСОБА_19 з приводу кримінального провадження щодо будівництва дитячого дошкільного закладу у с. Гатне, необхідності та можливостей вирішити ситуацію, про що ОСОБА_19 розповідав своїй дружині - ОСОБА_10 .

Зняттям інформації з електронної інформаційної системи «Telegram» ОСОБА_9 виявлено діалог з абонентом, який записаний у переліку контактів «Timur», з яким обговорювались питання щодо перерахунку коштів за будівництво дитячого садочка, зокрема питання щодо обмежень сум такого перерахунку (Том № 2 а. 31-39).

Як вбачається зі стенограми телефонних розмов між ОСОБА_10 та ОСОБА_19 (Том № 2 а. 55) та між ОСОБА_9 та ОСОБА_19 (Том № 2 а. 91), існують обґрунтовані підстави вважати, що вказані особи обговорювали отримання ОСОБА_19 коштів від ОСОБА_9 .

Зі стенограми розмови ОСОБА_10 з жінкою - працівником управління фінансів (Том № 2 а. 56-57) вбачається, що співрозмовниця ОСОБА_10 наголосила на тому, що «треба зробити відкриті торги, тому що ви допригаєтесь».

Із матеріалів НС(Р)Д (Том № 2 а. 70-71, 78) вбачається, що ОСОБА_4 особисто зустрічався із ОСОБА_10 у неї вдома та передав їй кошти «поки, сказав, тіпа 70, бо там проблеми со снятием, з отим, отим, каже, потім ще». Також, встановлено обставини, що вказують на передачу ОСОБА_4 коштів ОСОБА_19 - «голова привіз бабло» (Том № 2 а. 12).

Матеріалами НС(Р)Д також підтверджується, що саме ОСОБА_4 давав команду іншим особам, які можуть бути причетні до вчинення вказаних злочинів, діяти (Том № 2 а. 64, 65-зворот, 102).

Як вбачається із протоколу НС(Р)Д (Том № 2 а. 97-98, 101), ОСОБА_14, який був головою тендерного комітету, усвідомлюючи порушення при проведенні процедури тендеру та можливі наслідки такого порушення, знищив протокол тендерного комітету та повідомив про це ОСОБА_10, яка була цим незадоволена.

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 могли бути вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Доводи захисника щодо неможливості використання у якості доказу висновку експерта № 01-21 від 17.09.2021, яким сторона обвинувачення обґрунтовує розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки відсутність такої шкоди підтверджена іншим висновком експерта від 06.08.2020 (кримінальне провадження № 120200100100001563) та рішеннями адміністративних судів, слідчим суддею відхиляється, так як ОСОБА_4 інкриміновано заволодіння чужим майном (ст. 191 КК України), то у даному випадку, для встановлення наявності ознак протиправності у діянні підозрюваного має значення саме наявність доказів про факт такого заволодіння, а не розмір завданої шкоди. При цьому, наявність протилежних висновків експертів є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи.

Доводи захисника, щодо відсутності у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у організації якого йому повідомлено про підозру, оскільки такі дії є наслідком виконання ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «Альянс ДС» договорів, укладених із Гатненською сільською радою, тобто є незабороненою господарською діяльністю, слідчим суддею відхиляються, оскільки специфіка та характер корупційного злочину, передбаченого ст. 191 КК України, передбачає укладання правочинів, зокрема, з метою привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваним могли бути вчинені дії, які можна кваліфікувати за відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого, зокрема обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон (Том № 2 а. 117) НОМЕР_1 (дійсний до 30.10.2029) та значні майнові активи підозрюваного та членів його сім`ї і близьких родичів (Том № 2 а. 119-176), які ОСОБА_4 може використати для тривалого або постійного проживання як на території України так і за кордоном.

В умовах дії в Україні правового режиму воєнного стану (з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 по теперішній час) ОСОБА_4 не обмежений у виїзді за кордон в силу свого віку (61 рік).

При цьому, слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4 виконано додаткові процесуальні обов`язки, які покладені на нього попередньою ухвалою слідчого судді, зокрема, здано на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби України наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за кордон.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку про продовження існування заявленого ризику.

Щодо ризиків незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ОСОБА_4, у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватості, може бути призначено виключно реальне покарання.

ОСОБА_4 працював у Гатненській сільсіькій раді, обирався депутатом, входив до складу виконавчого комітету, двічі був обраний Гатненським сільським головою. ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень шляхом зловживання своїм службовим становищем саме при здійсненні ним повноважень Гатненського сільського голови.

Частина працівників Гатненської сільської ради, що працювали за час повноважень ОСОБА_4, на даний час продовжують працювати в сільській раді. За такого, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), підозрюваний безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань, приховання, підміни, спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та є посадовими особами Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, службовими особами ТОВ «Проектно-будівельний альянс» та ТОВ «Альянс ДС», зважаючи на наявність у підозрюваного зв`язків серед працівників правоохоронних органів, місцевого самоврядування, які напрацьовані ним за тривалий час роботи у Гатненській сільській раді, в тому числі за час виконання повноважень сільського голови, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може безпосередньо або опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань та уникнення ним можливої кримінальної відповідальності.

Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_4, у тому числі через інших осіб, з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності, може забезпечити видачу нових документів із завідомо недостовірними відомостями.

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, ризику знищити, сховати або спотворити безпосередньо ОСОБА_20 або за його вказівкою іншою особою будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

За такого, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу та/або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Згідно ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

За п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує

З аналізу положень вказаних статей можна зробити висновок, що внесення застави самим підозрюваним або забезпечення її внесення заставодавцем є обов`язковим.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У клопотанні детектив, а також в судовому засіданні прокурор, посилається на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки вказане не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на ОСОБА_4 обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня встановлених ризиків, враховуючи невнесення/не забезпечення внесення застави, визначеної ОСОБА_4 зазначеною ухвалою слідчого судді, при наявності фінансової можливості внесення такої застави.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, а не примушування до сплати застави.

При виборі між кількома запобіжними заходами, слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи, запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором в судовому засіданні.

Приймаючи рішення про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, крім іншого, враховує роль ОСОБА_4 та обставини злочинів, у вчиненні яких підозрюється останній.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, - в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, - у службовому підробленні, а саме видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

Крім того, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вищезазначених злочинів, наявність встановлених вище ризиків, які наразі продовжують існувати та не зменшилися, та враховуючи те, що підозрюваним не дотримано умов застосування запобіжного заходу у виді застави - не внесено встановленої ухвалою суду суми застави на відповідний рахунок банку у строки, передбачені чинним законодавством, що стороною захисту не спростовано та не надано доказів на підтвердження внесення суми застави за підозрюваного ОСОБА_4, що є обставиною, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави на більш жорсткий запобіжний захід.

При цьому, більш жорстокими запобіжними заходами по відношенню до застави є домашній арешт та тримання під вартою (винятковий запобіжний захід).

При вирішенні питання про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, на більш м`який порівняно з триманням під вартою запобіжний захід, а саме домашній арешт, слідчий суддя виходить з того, що підозрюваним не дотримано умов застосування запобіжного заходу у виді застави, при цьому, враховуючи роль підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів (організатор), враховуючи існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, наявність зав`язків серед працівників органів прокуратури, що підтверджується матеріалами НС(Р)Д.

Слідчий суддя також бере до уваги особисту ситуацію підозрюваного (одружений, має постійне місце проживання, пенсіонер, на утриманні має матір похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Так, судовим розглядом Клопотання не встановлено даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За такого, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для заміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави та покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що в даному випадку, з урахуванням невиконання підозрюваним обов`язку щодо внесення застави, буде належним запобіжником від порушення підозрюваним процесуальних обов`язків та його належної процесуальної поведінки.

Обґрунтування розміру застави.

За ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

У Клопотанні сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 202 500, 00 грн, тобто, у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на те, що застосування до ОСОБА_4 застави в меншому розмірі не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти існуючим ризикам.

Сторона обвинувачення, обґрунтовуючи необхідність визначення ОСОБА_4 застави у вказаному розмірі, посилається на те, що загальна сума перевищення обсягів та вартості будівельних матеріалів та робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт, а також робіт, які фактично не виконувались складає 27 321 402,16 гривень, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в організації заволодіння вказаними бюджетними грошовими коштами, а також що частину вказаних грошових коштів він отримав собі.

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 175-176), за період з 2016 по 2021 рік ОСОБА_4 податковими агентами нараховано дохід в сумі 2 143 222, 00 грн.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 141-142), ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира площею 65, 1 кв.м, реєстраційний номер 2647900632140, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

За матеріалами клопотання (Том № 2 а. 108-зворот), ОСОБА_4, належить земельна ділянка, 0,0987 га, кадастровий номер 3222481601:01:014:0054, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно реєстраційних карт транспортних засобів (Том № 2 а. 171, 172-зворот-173), ОСОБА_4 є власником наступних транспортних засобів: (1) автомобіль АЗЛК 2142, номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 1992; (2) автомобіль DОNG, номерний знак НОМЕР_3, рік випуску 2005; (3) автомобіль OPEL ANTARA, номерний знак НОМЕР_4, рік випуску 2007.

Крім того, в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (Том № 2 а. 123-124) ОСОБА_4 декларував наступні транспортні засоби: (1) єкскаватор Борекс 2102, рік випуску 1995; (2) причіп 2птс4, рік випуску 1993; (3) причіп 2птс4, рік випуску 1995; (4) екскаватор jsb-3d4, рік випуску НОМЕР_5 ; (5) трактор МТЗ 80, рік випуску НОМЕР_6 ; (6) трактор мтз-821, рік випуску НОМЕР_7 .

У зазначеній декларації (Том № 2 а. 125-126) ОСОБА_4 задекларував наявність готівкових грошових коштів у розмірі 17 000 доларів США та 100 000 гривень, які належать йому, а також 4 000 доларів США та 200 000 грн, які належать дружині ОСОБА_21 . При цьому, задекларовано кошти на банківських рахунках у сумі 326 075, 00 грн, які належать ОСОБА_4 .

Згідно із витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 143-147), дружині підозрюваного - ОСОБА_21 на праві власності належить наступне нерухоме майно: (1) квартира, 50,8 кв.м., реєстраційний номер 2464083932140, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; (2) житловий будинок, 132,8 кв.м., реєстраційний номер 1372521832224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (3) земельна ділянка, 0,0778 га, реєстраційний номер 522774132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (4) земельна ділянка, 0,1294 га, реєстраційний номер 522744132224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (5) земельна ділянка, 0,1218 га, реєстраційний номер 135527032224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 109), за даними державного земельного кадастру, ОСОБА_21 належить земельна ділянка, 0.1507 га, кадастровий номер 3222481601:01:056:0034, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За реєстраційними картками транспортних засобів (Том № 2 а. 171-172), ОСОБА_21 є власницею автомобіля BMW 520D, номерний знак НОМЕР_8, рік випуску 2009; автомобіля ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_9, рік випуску 1985.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 148-155), синові підозрюваного - ОСОБА_22 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно: (1) земельна ділянка, 0,15 га, реєстраційний номер 2039575732224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11; (2) земельна ділянка, 0,15 га, реєстраційний номер 2036246232224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_11; (3) житловий будинок, 125,1 кв.м., реєстраційний номер 2036226932224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (4) земельна ділянка, 0,0987 га, реєстраційний номер 2036217332224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (5) земельна ділянка, 0,15 га, реєстраційний номер 1664189332214, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; (6) земельна ділянка, 0,15 га, реєстраційний номер 1664172632214, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; (7) квартира, 70,8 кв.м., реєстраційний номер 1518838068221, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; (8) земельна ділянка, 1,5 га, реєстраційний номер 1040563268221, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12, 49 кв.м., реєстраційний номер 179049332224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 109-зворот), за даними державного земельного кадастру, ОСОБА_22 належить земельна ділянка, 0,15 га, 3222481601:01:054:5018, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 163-170), ОСОБА_4 є засновником/співзасновником ТОВ «ЕВЕРЕСТ» (32394818), статутний капітал 18 500 грн, частка 20%; ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРЕЙДИНГ» (44225452), статутний капітал 100 грн, частка 100%; дружина підозрюваного - ОСОБА_21 є співзасновницею ТОВ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ - ФН» (38072658), статутний капітал 25 000 грн, частка 20% (за даними реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ - ФН» орендує велику кількість земельних ділянок (орієнтовно більше 300 ділянок) (Том № 2 а. 109-зворот)); син підозрюваного - ОСОБА_22 володіє ТОВ «ПОЛОНІЯ» АФ (39356213), статутний капітал 100 грн, частка 48% (за даними реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ПОЛОНІЯ» АФ товариство орендує велику кількість земельних ділянок (орієнтовно більше 100 ділянок) (Том № 2 а. 110-зворот)).

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 158-159), брату підозрюваного - ОСОБА_23 на праві власності належить наступне нерухоме майно: (1) дачний будинок, 58,9 кв.м., реєстраційний номер 695406921253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ; (2) земельна ділянка, 0,08 га, реєстраційний номер 53404721253, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 .

Згідно матеріалів клопотання (Том № 2 а. 110), за даними державного земельного кадастру, ОСОБА_23 належить земельна ділянка, 0.0946 га, 3222481601:01:014:0015, АДРЕСА_1 .

Відповідно до реєстраційних карток транспортних засобів (Том № 2 а. 174), ОСОБА_23 є власником автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, рік випуску 2016; автомобіля MAN 26403, рік випуску 1998.

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 156-157), брату підозрюваного ОСОБА_24 на праві власності належить наступне нерухоме майно: (1) квартира, 37,9 кв. АДРЕСА_8 ; (2) житловий будинок, 157,7 кв.м., АДРЕСА_9 .

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу (Том № 2 а. 173-зворот), ОСОБА_24 є власником автомобіля HONDA CR-V, номерний знак НОМЕР_10, рік випуску 2015.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том № 2 а. 160-162), сестрі підозрюваного - ОСОБА_24 на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно: (1) житловий будинок, 108,3 кв.м., реєстраційний номер 2175791832224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; (2) земельна ділянка, 0,1556 га, реєстраційний номер 135509432224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 25.09.2020; (3) земельна ділянка, 0,25 га, реєстраційний номер 135430732224, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4, що підозрюється у організації вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, та запобігти ризикам переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які встановлені слідчим суддею, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом.

Разом з тим, невнесення ОСОБА_4 застави у розмірі 6 202 500, 00 грн., яка була визначена йому попередньою ухвалою слідчого судді, може свідчити про непомірність такого розміру застави для підозрюваного, а за такого, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000, 00 грн., оскільки така застава, з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 та його близьких родичів, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, не є завідомо непомірною для підозрюваного, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

При цьому, накладення арешту на майно не позбавляє особу права власності на таке майно, тобто не позбавляє її статусу власника майна та, як наслідок, права на звернення до суду у порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, у тому числі з метою внесення застави за підозрюваного ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти мінімальні додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в частині покладання на нього обов`язків слід встановити до 24.03.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

За такого, Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 201, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Змінити запобіжний захід у виді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Камінь Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_10, громадянина України, на запобіжний захід у виді тримання під вартою до 24.03.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів, до 24.03.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 (чотири мільйони двадцять шість тисяч) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_11

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;

2) не відлучатись за межі Київської області (крім відлучення до міста Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, а також з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 24.03.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1

Пошук

Документ № 108633022