Документ № 108633044

Cправа №991/508/23

провадження №11-сс/991/114/23

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

27 січня 2023 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його постійного проживання на строк до 22.03.2023 включно, в межах строку досудового розслідування, із покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

На вказане рішення захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій, окрім іншого, просить скаргу на незаконне затримання ОСОБА_2 задовольнити та визнати відсутність передбачених законом підстав для затримання без ухвали слідчого судді 21.01.2023 о 17 год 26 хв ОСОБА_2 .

Вважаю, що у відкритті апеляційного провадження щодо затримання необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.

Передбачене положеннями КПК України право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки.

Згідно із ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У той же час право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 28.05.1985 у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до положень ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

При цьому відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Згідно із ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст.309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Однак положеннями ч.1, 2 ст.309 КПК України не передбачено можливості апеляційного оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду скарги на затримання.

Отже, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у частині оскарження затримання ОСОБА_2 .

Керуючись ст.24, 309, 392, 399 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 щодо затримання ОСОБА_2 .

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців.

Суддя: ОСОБА_1